Дайте оцінку процесу возз'єднання українських земель у складі срср. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дайте оцінку процесу возз'єднання українських земель у складі срср.



Велике значення для України мало возз'єднання всіх українських земель в єдиній Українській Радянській державі в складі СРСР у період 1939-1945 рр.

На шляху соціалістичних перетворень було досягнуто чималих успіхів. В Україні було створено могутню економічну базу, забезпечено відносно високий життєвий рівень народу, провідними соціальними почуттями були патріотизм, інтернаціоналізм і гордість за країну. Усе це дало можливість народам СРСР здобути перемогу у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр. Соціальна захищеність створювала у людей почуття впевненості у завтрашньому дні, оптимізму, була надійним фундаментом значних досягнень практично в усіх сферах життя суспільства.

У той же час соціалістичне будівництво супроводжувалося негативними процесами. Посилення бюрократичного впливу при формуванні державного сектору економіки як панівного економічного устрою, який вів до абсолютизації адміністративної ролі держави (по суті, самої бюрократії), при збереженні найманої праці привело до одержавлення власності, відчуження людини від власності і від влади.

Сама влада набула багато в чому спотвореного вигляду. Формами її здійснення стали, зокрема, репресії, обмеження громадянських і політичних свобод. Трагічною виявилася доля українських комуністів В.Шахрая, М.Скрипника, Х.Раковського, боротьбистів, які прагнули поєднувати вирішення соціальних проблем з розвитком національної самосвідомості.

Примусова суцільна колективізація, що супроводжувалася голодом і численними жертвами, яким немає виправдання, вимагала від народу жорстокої плати за злочини правлячої верхівки в роки культу особи, за прорив країни до сучасного для тих часів рівня виробництва. Після входження західних областей до складу України тут під час і після закінчення Великої Вітчизняної війни до середини 50-х рр. розгорталася трагедія, пов'язана з насильницькими діями ОУН-УПА і їх нейтралізацією владою. Ця трагедія завдала величезної шкоди єдності українського суспільства. Оцінку цієї сторінки історії України ще належить дати.

Незважаючи на героїчні зусилля робітничого класу, колгоспного селянства, трудової інтелігенції будівництво соціалізму в країні зіткнулося зі значними труднощами. Безпосередньою причиною цього стало фактичне переростання адміністративно-управлінської системи управління економікою в командно-бюрократичну.

3. Територію сучасної України у VІІ – ІІІ ст. до н. е. населяли:

а) скіфи

 

4. В давньоруській державі Київська Русь селяни, які володіли землею, двором, худобою, проживали в князівських селах, сплачували йому данину і були відносно вільними називались:

г) рядовичами

 

5. Ревних католиків мали на меті виховувати у своїх школах:

г) єзуїти

6. Наслідком Переяславської ради стало укладання:

в) «Березневих статей»

7. Наказним гетьман після смерті Івана Скоропадського став:

г) Павло Полуботок

8. Уряд гетьмана Павла Скоропадського досяг найбільших успіхів:

а) у зовнішній політиці

9. Вищі законодавчі та виконавчі органи Західноукраїнської Народної Республіки:

г) Українська національна рада і Тимчасовий державний секретаріат

10. Радянське керівництво проголосило курс на форсовану індустріалізацію промисловості:

б) 1925 року

11. Про які події ідеться в уривку з історичного джерела?

«Німецьке населення одностайно вітає рішення радянського уряду взяти під захист братнє радянському народові білоруське та українське населення Польщі, залишене напризволяще польським урядом…»

б) про між СРСР і Німеччиною (пакт «Молотова-Ріббентропа»)

12. Встановіть відповідність між персоналією видатного діяча і науковим закладом, в якому він працював:

 

Т. Осиповський І.Галятовський П.Лодій М.Умов   Києво-Могилянська колегія Львівський університет Новоросійський університет Харківський університет

Контрольне завдання № 13

1. Охарактеризуйте етапи розвитку давньоруської держави Київська Русь, її державну організацію.

Основні етапи розвитку Київської Русі

Часто ділять політичну історію Київської Русі на три періоди.

Перший період, коли відбувалося виникнення й формування давньоруської держави ІХ-Х ст. В середині ІХ ст. Київська Русь виходить на арену світовох історії, стверджуючи себе. Піднеснення Русі пов”язане з ім”ям Аскольда. Аскольдпроводив активну зовнішню політику. Київська Русь міцно утверджувалась на узбережжі Чорного моря (Руського моря). Політика була спрямована на захід, де знаходилися розвинуті країни. Аскольду належить перший літопис, який мав визначити місце Русі, як невід”ємну частину слов”ян.
З іменем Олега зв”язано відкиття Русі на цілий етап назад. Часи Олега, Ольги, Ігоря, Святослава були часами експансії, коли кордони Русі значно розширилися.
Тож цей період охоплює майже 100 років — з 882 р., коли на престол у Києві сів Олег, до смерті Святослава 972 р. У цей період було створене величезне господарське й політичне об'єднання, здатне й готове кинути виклик могутній Візантійській імперії.

Другий період охоплює князювання Володимира (Святославовича)Великого (980—1015 рр.) та Ярослава Мудрого (1036—1054 рр.). За Володимира відбулося завершення об”єднання слав”янських земель. Володимир запровадив християнство як державну релігію(1088-1089 рр.).Це була доба зміцнення Києвом своїх завоювань і досягнення ним вершини політичної могутності й стабільності, економічного і культурного розквіту.
Останній період (друга половина ХІ – ХІV ст.)характеризують постійні руйнівні чвари між князями, зростаюча загроза нападів кочових племен та економічний застій. Вже з другої половини ХІ століття відбувалися суперечки між князями, які завдавали спустошливості Київській Русі.
У 1097 році відбувся Люберецький з”їзд, що мав на меті покласти край міжусобній боротьбі. Але рішення з”їзду були порушені та не виконані.
З середини ХІІ ст. – роздроблення феодальної Русі. А це обумовило прискорення завоювання держави татаро-монголами. При них Князівства були роздроблені і підкорялися Золотому Ярму. Винятком було Галицько-Волинське князівство.

2. Розкажіть про розвиток професійної та середньої освіти на українських землях у ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

В освіті зміни стали відчутними вже на межі 60-х рр. Молода інтелігенція, студенти, що об’єдналися в громади, активно переймалися створенням недільних шкіл. У 1862 р. в Україні їх було понад 110. Викладання в багатьох із них провадилося українською мовою, видано було букварі й підручники, в тому числі «Буквар» Т. Шевченка. Але того ж таки 1862 р. царський уряд вирішив закрити недільні школи, а багатьох організаторів і викладачів цих шкіл було заарештовано.

Становище стало поліпшуватись після проведення реформ. У 70-х рр. XIX ст. земства сприяли відкриттю нових шкіл, опікувалися змістом і методикою навчання. Вони збільшували асигнування на утримання та будівництво шкіл. З 1871 р. по 1895 р. асигнування зросли у 6 разів. Впроваджувалося вивчення історії, географії, математики.

На Правобережній Україні, де земств не було, система початкової освіти підпорядковувалася Російській православній церкві. Указ 1881 р. зазначав, «що вплив духовенства повинен поширюватися на всі види елементарних училищ». А 1884 р. вийшло Положення про церковно-парафіяльні школи.

Валуєвський циркуляр та Емський указ чітко визначили головний напрямок освітньої політики російського царизму в Україні: не допустити українську мову в школу. Проте, завдяки поширенню початкової освіти рівень письменності в українських селах наприкінці ХІХ ст. становив близько 20%, а в містах – 50%.У системі середньої освіти Російської імперії існувало кілька типів шкіл: класичні гімназії, реальні, кадетські й духовні училища, семінарії. В одних (класичних гімназіях) перевага надавалася вивченню грецької, латинської мов і логіки, а їх випускники отримували право вступати до університетів, в інших (реальних) – сучасним європейським мовам, математиці, природничим наукам. У 1859 р. в Києві було відкрито першу жіночу гімназію.

На 1876 р. гімназії існували в усіх губернських, а також у деяких повітових містах. У 90-х рр. в Україні було приблизно 150 чоловічих і жіночих гімназій.

3. Територію України у ІІІ ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. населяли:

а) скіфи

4. Відповідно до історичних джерел найбільш ранньою назвою слов'ян є:

в) венеди

5. «Вічний мир» укладено між:

в) Московською державою і Польщею

6. Остаточно поділ України на Лівобережжя та Правобережжя закріплено:

б) «Вічним миром»

7. За наказом Петра І Запорізьку Січ зруйновано:

б) 1709 року

8. Київська Могилянська колегія діяла протягом:

б) 1632 – 1817 рр.

9. Варшавський договір (квітень 1920 р.) укладено між:

а) урядами УНР та Польщі

10. «Розстріляне відродження» – умовна назва для визначення:

в) літературно-мистецької генерації України 1920 – 1930-х рр., репресованої сталінською владою

11. Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.:

б) контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану

12. Встановіть відповідність між поняттями та визначеннями:

плюралізм     радянізація     волюнтаризм     космополітизм   десталінізація існування можливостей для соціальних груп висловлювати різні позиції, погляди через своїх представників у політичних і громадських організаціях   впровадження на певній території норм економічного, суспільно-політичного, культурного життя, утверджених у СРСР     практика, за якої головним чинником досягнення мети є суб’єктивні бажання та довільні рішення певної особи (осіб)   теорія і практика, в основу яких покладено тези про відмову від національних суверенітету, традицій і культури в ім’я ідеалів «єдності людського роду»   процес засудження Й. Сталіна, здійснюваної ним політики терору  

Контрольне завдання № 14

1. Розкрийте зміст норманської концепції походження давньоруської держави, якими є оцінки цієї концепції в сучасній науці?

 

Норманська теорія — наукова теорія, за якою, нормани (від скандинавського терміну, що означає "північна людина"; у літописах - варяги) є засновниками східнослов'янської державності, в т.ч. й Русі. Творцями Норманської теорії були німецькі історики, які працювали у другій половині 18 століття у Петербурзькій АН. Підставою для висновку про скандинавське походження Русі (держави і назви) слугувало довільне тлумачення ученими-норманістами писемних джерел, насамперед, статті 862 третьої (1118) редакції "Повісті минулих літ" про закликання слов'янами на князювання трьох варязьких князів - Рюрика, Синеуса і Трувора. Опосередковано ця теорія доводила провідну роль скандинаво-германських народів у постанні руської державності.

Теорія норманізму

Норманську теорію вперше розробив німецький історик Герхардт Фрідріх Міллер (1705-1783) який працював для Російської академії наук у 1748 році. Науковець зробив доповідь у 1749-му році виголошуючи: "Славетні скандинави підкорили всі руські землі з їх всепереможною зброєю". Решта промови, яка складалася зі списку військових поразок слов’ян від германців і шведів, була врешті перервана патріотично настроєною аудиторією. Різка критика Ломоносова, Крашеннікова і інших академіків примусила призупинити роботу над своєю теорією до дня смерті Ломоносова. І хоча друкована копія оригінального докладу була знищена, Міллер переписав свою роботу і перевидав з назвою Походження росичів (Origines Rossicae) у 1768 році.

У 19 столітті положення Норманської теорії розвивали російські історики М. Карамзін, С. Соловйов, М. Погодін, датський славіст В. Томсен. На рубежі 19-20 століть теорія зазнала значної модифікації у працях зарубіжних істориків Ф. Брауна, К. Пандера, С. Рожнецького, В. Вестберга. Не відмовляючись від традиційної концепції норманського завоювання, учені неонорманісти (Г.Янкун, Г. Штокль, Т. Арне, А. Стендер-Петерсен, Р. Пертнер, Т. Капелле, X. Арбман, В.Мошин, М. Таубе, Ю. Вернадський та ін.) запропонували теорії послідовної зміни іноземного панування над слов'янами, мирної норманської колонізації, вирішальної ролі варягів у формуванні соціальної верхівки Київської Русі, їх визначального впливу на економічний розвиток країни.

Імперський історик Микола Карамзін (1766-1826) і його послідовник Михайло Погодін (1800–1875) фактично зафіксували в сучасній російській історичній науці, що варяги були запрошені володарювати і встановити державний порядок.

 

2. Охарактеризуйте політичне становище українських земель на першому етапі Другої світової війни (вересень 1939 – червень 1941 рр.).

 

Напередодні Другої світової війни українські землі входили до складу чотирьох держав: СРСР, Польщі, Угорщини та Румунії. Тому "українське питання" було одним з найважливіших у передвоєнній міжнародній політиці.

Драматизм ситуації полягав у тому, що багатомільйонна європейська нація стала об'єктом безсоромного торгу на "дипломатичному ринку". Ініціатором гендлю виявилася нацистська Німеччина, яка, потребуючи спільників для реалізації своїх експансіоністських задумів, вирішила здобути їх коштом українських земель. Першою жертвою стала Карпатська Україна, яку зухвало було віддано на розтерзання Угорщині. Ще вдалішими мали стати наступні "торги", адже значною мірою за рахунок Західної України А. Гітлер планував окупувати Польщу, унеможливити формування антинацистської коаліції, про яку в той час домовлялися Англія, Франція і СРСР, перетворити СРСР на свого тимчасового союзника; створити стратегічний плацдарм для нападу на той самий СРСР.

Тісне радянсько-німецьке зближення на основі тоталітарної сутності двох режимів, зневаги до прав людини та міжнародного права засвідчили укладений 28 вересня 1939 р. новий договір про дружбу і кордон та секретні протоколи до нього, які уточнювали розмежувальну лінію між СРСР і Німеччиною— т.зв. лінію Керзона і формально підтверджували включення західноукраїнських та західнобілоруських земель до складу СРСР..

Радянсько-німецькі домовленості створили також сприятливі умови для вирішення проблеми Північної Буковини та Бессарабії. Тому 28 червня 1940 р. Радянський Союз, погрожуючи Румунії війною, змусив її відмовитися від цих споконвічних українських територій, населених переважно українцями. За ухвалою Верховної Ради СРСР від 2 серпня 1940 р. Північна Буковина та Бессарабія увійшли до складу Радянської України.

На приєднаних землях було ліквідовано старий адміністративний поділ і утворено Волинську, Дрогобицьку, Ровенську, Львівську, Тернопільську,

Станіславську, Чернівецьку та Акерманську області. За межами УРСР залишалися Закарпаття, окуповане Угорщиною, та т.зв. Закерзоння — Холмщина, лівобережне Надсяння, Лемківщина і Підляшшя, яке входило до Генерального губернаторства, створеного німцями з частини окупованої території Польщі.

Найсерйознішим випробуванням для населення ново приєднаних територій була радянізація — запровадження нових радянських порядків. Заходи радянізації включали конфіскацію поміщицьких земель та частковий розподіл їх між безземельними та малоземельними селянами, націоналізацію промисловості, торгівлі й банків і 8-годинний робочий день, розвиток медичного обслуговування, обмеження безробіття тощо. До соціально-економічних змін додалися культурно-освітні: запровадження української мови, збільшення кількості українських шкіл та ВНЗ, преси, завезення великої кількості книг українською мовою тощо

 

3. Проникнення сарматів у степи Північного Причорномор’я на рубежі III – ІІ ст. до н. е. супроводжувалося витісненням скіфів:

а) у пониззя Дніпра та на Кримський півострів

 

4. Внутрішня політика Данила Галицького позначилась тим, що князю вдалося:

б) здолати боярську опозицію і зміцнив князівську владу

5. «Букварь южнорусскій» для недільних українських шкіл написав 1859 року:

а) Тарас Шевченко

 

6. Гетьманом Лівобережної України після переходу Івана Мазепи на бік шведського короля став:

г) Іван Самойлович

7. Визначіть періоди гетьманування:

 

1 Івана Скоропадського 2 Данила Апостола 3 Івана Мазепи 4 Кирила Розумовського 2) 1727 – 1734 рр. 3)1687 – 1709 рр. 1) 1709 – 1722 рр. 4)1750 – 1764 рр.

 

8. Встановіть відповідність між персоналією російського монарха і способом керування Україною:

 

1 Катерина І 2 Петро І 3 Анна Іоанівна правління гетьманського уряду друга Малоросійська колегія перша Малоросійська колегія

 

9. Головна особливість соціально-економічного розвитку України в першій половині ХІХ ст. полягала в:

а) кризі феодально-кріпосної системи

10. Радянська влада у 1920-х рр. НЕ відкривала в українських землях:

в) коледжів

11. Друга світова війна розпочалася з нападу:

г) Німеччини на Польщу

 

12. «Реабілітація» – це:

в) виправдання, відновлення в правах неправильно звинувачених, зганьблених чи засуджених осіб

1. Давньоруська держава складалась як ранньофеодальна монархія. її очолював великий київський князь, якому були підпорядковані місцеві правителі — його васали. Сформувалася і система посадництва. Діяльність великого князя спрямовувалася нарадою з верхівки феодалів. Пізніше для розв'язання найважливіших питань скликалися феодальні з'їзди.

Великий київський князь. Функції перших київських князів були порівняно нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення охорони кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули підтримувати нормальні зовнішньополітичні стосунки з войовничими кочівниками, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Це зумовлювалося у першу чергу інтересами забезпечення необхідних умов для безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князь судив головним чином своїх васалів, дружинників, своє найближче оточення. Князівська юрисдикція у цей час тількино почала поширюватися на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм звичаєвого права. Що стосується початкового періоду Київської Русі, то навряд чи можна говорити про широке князівське законодавство. Функції перших київських князів були порівняно нескладними і полягали перш за все в організації дружини та військових ополчень, командуванні ними. Князі піклувалися про забезпечення охорони кордонів держави, очолювали воєнні походи з метою підкорення нових племен, збирання з них данини. Разом з тим київські князі прагнули підтримувати нормальні зовнішньополітичні стосунки з войовничими кочівниками, Візантійською імперією, країнами Близького Сходу. Це зумовлювалося у першу чергу інтересами забезпечення необхідних умов для безперешкодного збуту товарів, зовнішньої торгівлі. Київський князь судив головним чином своїх васалів, дружинників, своє найближче оточення. Князівська юрисдикція у цей час тількино почала поширюватися на народні маси. Судив київський князь передусім на основі норм звичаєвого права. Що стосується початкового періоду Київської Русі, то навряд чи можна говорити про широке князівське законодавство.

Київські князі спочатку безпосередньо відали лише київською землею. Інші території управлялися князями племен або князяминамісниками. На завойованих і приєднаних до Києва нових землях київські князі ставили у центрах племен свої гарнізони: у головному місті племені й особливо важливих центрах — великий гарнізон, так звану тисячу, що поділялася на сотні (тисяцький був начальником гарнізону, а соцькі — командирами окремих дружин

2. Друга половина XVII ст. визначила нові напрямки у розвитку освіти на українських землях. Певний вплив на формування освітньої справи в Україні того часу мала епоха європейського Відродження, яка породила гуманізм і Реформацію. Деякі національно настроєні українські магнати відкривали у XVI ст. православні навчальні заклади. З кінця XVI ст. в Україні виникають початкові і підвищені школи, організаторами яких були братства. Братські школи відіграли вирішальну роль у формуванні і утвердженні національної системи освіти в Україні. У братських школах підвищеного типу крім читання, лічби, письма та хорового співу, вивчалися "сім вільних мистецтв". На високому рівні вивчали предмети тривіуму: граматику, риторику, діалектику.У школі був запроваджений учбовий рік, який починався 1 вересня, введені літні канікули (липень-серпень). На початку XVII ст. у Львівській школі, як і в більшості братських шкіл, використовувались елементи класної системи навчальних занять. Існувала потреба в розумних людях, які могли б протистояти агресивним нападам польсько-литовської шляхти і відстоювати інтереси народу в судах і сеймах, добре знали законодавство, вміли полемізувати з вихованцями єзуїтських колегіумів тощо.

Найголовніші ознаки тогочасного вищого учбового закладу:

– висока якість і рівень освіти;

– викладання крім "семи вільних мистецтв" вищих студій: філософії і богослов’я.

Серед перших національних закладів вищого типу стали Острозька школа-академія та Києво-Могилянська академія.

 

 

3. Встановіть послідовність панування кочовиків на терені сучасної України:

В) А) Г) Б)

4. Визначить, чи відповідають історичній дійсності твердження:

а) ТАК

б) НІ

в) НІ

г) ТАК

5. Після смерті Богдана Хмельницького і усунення від влади Юрія Хмельницького гетьманом став:

А)

6. З якою державою встановив союзницькі відносини і уклав Гадяцьку унію гетьман Іван Виговський:

В)

7. Визначте період гетьманування Кирила Розумовського:

В)

8. Земські початкові школи почали відкриватися на українських землях у:

Г)

9. Кілька мільйонів примірників підручників українською мовою для початкової школи було видано за:

А)

10. Примусова колективізація сільського господарства в СРСР – УСРР розпочалася:

Б)

11. Україну було звільнено від німецько-фашистських загарбників:

Б)

12. Встановіть відповідність між періодами в історії України та поняттями й термінами, що їх характеризують:

Модернізація - 3

Війна - 5

Післявоєнна відбудова – 2

Десталінізація – 1

Доба застою - 4

Контрольне завдання № 16



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; просмотров: 207; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.126.74 (0.08 с.)