Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розкрийте зміст та проаналізуйте ефективність реформ князя Володимира Святославовича, спрямовані на централізацію держави.



 

Князювання Володимира Великого (980-1015) стало початком нового етапу в історії Київської Русі, етапу піднесення та розквіту Завершальний етап формування давньоруської держави вимагав значних суспільних змін, спрямованих на консолідацію країни. Саме тому Володимир провів кілька реформ. Намагаючись зміцнити великокнязівську владу, Володимир провів адміністративну реформу, суть якої полягала у тому, що землі князівства, де правили залежні від нього місцеві правителі, передавалися дванадцятьом синам князя, великокнязівським посадникам та наближеним боярам. Внаслідок зламу сепаратизму племінної верхівки на зміну родоплемінному поділу давньоруського суспільства прийшов територіальний поділ, що є однією з основних ознак сформованої державності.
Військова реформа була спрямована як на посилення обороноздатності країни, так і на зміцнення особистої влади великого князя. Її суть полягала в ліквідації «племінних» військових об’єднань і злитті військової системи з системою феодального землеволодіння. Володимир активно роздавав «мужам лучшим» земельні володіння. Ця реформа мала кілька важливих наслідків: вона дала змогу надійно укріпити південні рубежі від нападів; сформувати боєздатне віддане князю військо; створити нову, або молодшу, знать-дружину, цілком залежну від великого князя, яка стала своєрідною противагою місцевому боярству.
Релігійна реформа теж придала впевненості владі Володимира Великого. Реформаційний доробок великого князя містить і запровадження нового зведення законів усного звичаєвого права, названого літописцем «Уставом земельним», який надалі ліг в основу першого на Русі писаного зібрання юридичних норм – « Правди Ярослава».

 

Які причини зумовили гальмування й згортання політики «відлиги» у 1960-ті рр.?

Відли́га — неофіційна назва періоду історії СРСР, що розпочався після смерті Й. Сталіна (друга половина 1950-х р. — початок 1960-х р.). Його характерними рисами був певний відхід від жорсткої Сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямку лібералізації, відносна демократизація, гуманізація політичного та громадського життя.Період "відлиги" тривав недовго. Після масових антикомуністичних виступів 1953 р. у НДР, в Польщі у 1956 р. та після придушення Угорського повстання 1956 р. партійне керівництво СРСР, налякане можливою лібералізацією політичного режиму, почало активний спротив процесам десталінізації. Президія ЦК КПРС 19 грудня 1956 р. затвердила лист ЦК КПРС "Про посилення політичної роботи партійних організацій в масах і припинення вилазок антирадянських, ворожих елементів". Як наслідок – зросла кількість засуджених за "контрреволюційні злочини". У 1958 р. почала діяти постанова про "добровільний" вибір батьками мови навчання у сфері освіти.

Хто саме першим з-поміж мешканців Степу навчився видобувати й обробляти залізо?

б) скіфи

Як називається твір, у якому найголовніші події записано в хронологічній послідовності

а) літопис

5. Перша братська школа 1586 року почала діяти у:

а) Львові

6. Столиця козацької держави Богдана Хмельницького:

б) Чигирин

7. «Березневі статті» з московським царем укладено:

г) Богданом Хмельницьким

8. Гетьманщину й Запорізьку Січ ліквідовано:

б) 1775 року

9. Автономію України у складі Російської держави проголошено:

в) І Універсалом Центральної Ради

10. Українську Академію наук засновано:

в) 1918 року

11. Політика «радянізації» західних областей України в 1939 – 1941 рр. характеризувалася:

б) націоналізацією промисловості, торгівлі, земель великих власників

12. У 1970-ті рр. у УРСР в цілому завершився перехід до:

б) загальної середньої освіти

Контрольне завдання № 17

 

1. Охарактеризуйте процес упровадження християнства як державної релігії та його вплив на подальший розвиток Київської Русі.

Володимир запровадив релігійну реформу: у 980 році спробував реформувати язичництво, проголосивши Перуна верховним богом країни. У 990 році, переконавшись, що стара віра віджилась, запровадив на Русі християнство. Це сприяло остаточному розпаду родових відносин у східних слов’ян, спричинило поступові докорінні зміни у світосприйнятті та світорозумінні східних слов’ян, стало підґрунтям для створення міцної централізованої держави, започаткувало формування якісно нових підвалин у культурі, на яких розвивалися писемність, освіта, література тощо, сприяло зміцненню міжнародного авторитету Київської Русі.

2. Суверенітет УСРР у 1920-ті рр. подекуди визначається як обмежений. Обґрунтуйте правдивість / не правдивість цього твердження.

Це проявлялося насамперед у тому, що всі радянські республіки мали спільне політичне керівництво. Правлячою була більшовицька партія, місцеві республіканські організації якої не мали автономії. В умовах однопартійності РКП(б) перестала бути звичайною політичною партією, тобто громадсько-політичною організацією, добровільним союзом однодумців, що впливають на розвиток суспільства через своїх членів, обраних до представницьких органів. Вона підмінювала ці органи, диктуючи їм свої рішення, діючи замість них, формуючи їх склад. Керівництво радянськими республіками, оскільки їхні уряди складалися з більшовиків, здійснювалося через місцеві партійні комітети з одного центру - ЦК РКП(б). Це робило їх залежними від пануючих у центрі настроїв.
У ході громадянської війни радянська Україна втратила найважливіші атрибути суверенності. Після встановлення воєнної єдності радянських республік була сформована у 1919 р. спільна для всіх республік армія, єдине військове керівництво, котре діяло за вказівками і під безпосереднім контролем ЦК РКП(б). За роки війни склалась єдина фінансова система. Керівництво найважливішими галузями народного господарства здійснювалося з єдиного центру - ВРНГ РСФРР. Найважливіші закони РСФРР діяли на територіях інших радянських республік. Щоправда, для підтвердження їх чинності інколи приймалися відповідні декрети цих республік.

3. Які з причин переважно зумовили грецьку колонізацію Північного Причорномор’я та Криму в VІІI–VІ ст. до н. е.?

в) соціально-економічні+

4. Які з названих навчальних закладів існували на Русі до середини ХІІІ ст.?

в) ремісничі училища

5. Писемна пам'ятка Русі, в якій автор взявся показати «звідкіля єсть пішла Руська земля»:

б) «Повість минулих літ»

6. Наслідками Переяславської ради стало підписання:

в) «Березневих статей»+

7. Встановіть відповідність між персоналіями гетьманів та їхніми політичними союзниками:

Павло Тетеря польща Іван Брюховецький туреччина Петро Дорошенко кримське ханство Дем’ян Многогрішний москва Кpимське ханство Польша Москва Туpеччина

 

8. Позначте правильні твердження з оцінками соціально-економічних змін в Україні у ХVІІІ ст.:

+ а) відбулася уніфікація соціальної структури українського суспільства з російським

+ б) відбулося злиття української верхівки з російською і перетворення у переважно селянське суспільство з патріархально-провінційними відносинами

+ в) в економічному плані Україна остаточно перетворилася у внутрішню колонію Російської імперії

 

9. Перший Універсал Української Центральної Ради проголошено:

б) 10 червня 1917 року+

10. Хронологічні рамки якого явища історії України не вписуються в логічний ланцюжок?

в) 1941 – 1945 роки+

11. Встановіть відповідність між типом навчального закладу та кількістю класів:

неповна середня школа УРСР (згадно з указом 1934 року) 4   парафіяльна школа Західної України (згадно з указом 1744 року) 1   школа на окупованій території УРСР (за директивою Розенберга) 7   повна середня школа в Україні (середина 2000-х рр. 12                

 

12. Головні завдання Української Гельсінської полягали в тому, щоб:

а) доносити до світового співтовариства факти порушення прав людини в УРСР

б) сприяти реформуванню радянської політичної системи в Україні

в) доносити до громадськості положення Загальної декларації прав людини

правильні варіанти а, б
правильні варіанти б, в
правильні варіанти а, в +
всі варіанти правильні

 

Контрольне завдання № 18

 

1.Проаналізуйте діяльність київських князів у контексті вирішення завдань, пов’язаних із приєднанням територій, формуванням основних гілок влади, виробленням та удосконаленням законодавчої бази.

Київські князі активно розширювали свою владу на нові території, наприклад за часів ярослава мудрого територія Київської русі досягла апогею. Його попередники також зробили немало, особливо за часів князя Святослава Київська русь утвердила своє місце. Київська русь простягнулась від чорного моря на півдні до новгорода на півночі. Головою князівства був князь, який водночас був головним воєначальником, опорою влади якого були бояри. Це були представники дворянства, в основному колишні (або ж діючі) воєначальники, типові представники військової знаті тодішнього світу. З часі введення християнства зайняли своє положення священнослужителі. Судовою владою були представники того ж боярства. Удосконаленням законодавчої бази стало складення збірника Руська правда. Коротка Руська правда була видана приблизно за часів князя Ярослава та його наближчих наступників і складала всього 43 статті. Широка Руська правда складена за часів владарювання володимира мономаха, або ж Мстислава Володимировича. На той час це був основний закон щодо врегулювання стосунків між селянами, а також ремісниками і можливо боярами. Руська правда увійшла до Литовських постулатів, тобто послужила законодавчою базою для майбутнього розвитку права на території україни

 

 

2. Дайте порівняльну характеристику соціальної структури та соціальних відносин у Київській Русі та Галицько-Волинському князівстві.

Соціальна структура у обох князівствах була дуже схожою, оскільки обидва були утворені внаслідок розколу оригінальної київської русі. В основному землею володіли князь і бояри. А оскільки на той час земля була найбільшим багатством то і вони були «головними» в обох державах і становили собою ядро управління. І щоб обробляти цю землю існували прості люди. Також були різного роду ремісники, що становили іншу частину робочого класу. І внаслідок цього соціальне становище простих людей (не-князівської родини, чи родини бояр) було сильно притіснене і порівняно незначне. Навіть вбивство представників «нижчої категорії» можно було оцінене в вартості однієї корови, на 1-ий погляд вартісно багато на ті часи, але цим було показано ставлення до простих людей. Ремісники хоть і займали інше положення ( я б навіть сказав дещо більш-привілейоване, оскільки виробництво різних виробів вимагало певної технологічної бази та умінь для виконання тих чи інших операцій) проте прав порівняно з боярами не було.

3. На Бузькому лимані, неподалік сучасного Миколаєва, грецькі колоністи заснували місто:

а) Фанагорію

б) Херсонес

Правильна відповідь в) Ольвію

г) Тіра

4. В історичних джерелах ІІ ст. містяться згадки про давніх слов’ян як про:

а) черняхівців

фвіафівафів б) венедів

в) трипільців

г) слов'ян

5. Учасники генеральних рад у Козацькій державі:

фівафвіа а) козаки, духовенство, міщани

б) дворяни, козаки, духовенство

в) козаки, міщани, селяни

6. Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького розпочалася:

а) 1647 року

ПФАФІВФІВ б) 1648 року

в) 1649 року

г) 1654 року

7. 1649 року між Україною і Польщею укладено договір:

а) Білоцерківський

б) Жванецький

фівафівафіфцуйк в) Зборівський

г) Переяславський

8. Покозачена шляхта, козаки, роди яких колись були вписані в польський реєстр; ново вписані, що відзначилися під час війни, а також бунчукові та значкові товариші в Козацькій державі (Гетьманщині) складали привілейовану групу:

а) українських дворян

фвіаФвафа б) старшини або знатного військового товариства

в) українських магнатів

9. Противниками Директорії Української Народної Республіки 1919 року були:

а) РСФРР, Добровольча армія генерала Денікіна, Німеччина, Румунія

фівафіва б) РСФРР, Добровольча армія генерала Денікіна, Антанта, Румунія

в) Добровольча армія генерала Денікіна, РСФРР, Польща;

г) Німеччина, Румунія, Польща

10. Особливість процесу післявоєнної відбудови народного господарства України (1945 – початок 1950-х рр.) визначалося:

а) першочерговою відбудовою важкої промисловості та енергетики

б) спрямуванням основної частини капіталовкладень у соціальну сферу

в) пріоритетним розвитком сільського господарства як джерела фінансування промисловості

г) опорою лише на власні сили та ресурси Радянського Союзу

д) відсутністю достатньої кількості кваліфікованої робочої сили

е) використанням фінансової та технічної допомоги за «за планом Маршалла»

ПРАВИЛЬНА ВІДПОВІДЬ 1)!!!!!!! правильний варіант а, г, д
правильний варіант в, д, є
правильний варіант а, б, г
правильний варіант б, в, е

11. Встановіть хронологічну послідовність подій суспільно-політичного життя в СРСР – УРСР у 1950-ті – 1970-ті роки:

1 а) виступ на ХХ з’їзді КПРС М. Хрущова з доповіддю «Про культ особи та його наслідки» 1956

3 б) поява праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» 1965

4 в) утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод 1976

2 г) Суд у Львові над членами Української робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та ін. 1961

 

12. Встановіть відповідність між типом правління і видом навчальних закладів, що створювалися в Україні:

1)радянський уряд 2)уряд Австрійської імперії 3)Уряд Російської імперії 4)князі Київської Русі А)школи фзу, технікуми, робітфаки Б)вищі жіночі курси В)парафіяльні, тривіальні, нормальні школи Г)школи книжного вчення, палацові школи  

1а)

2б)

3в)

4г)

 

Білет №19

1. князь - носій монаршої влади. У його компетенції перебували: охорона кордонів, керівництво військовими походами, збір данини, судочинство щодо васалів, дружинників, вищих посадових осіб, військово-дипломатична діяльність, будівництво шляхів, охорона торговельних шляхів, придушення заколотів, поширення християнства, забезпечення духовенства, скликання княжих з'їздів, призначення на вищі посади, видання уставів, уставних грамот та інших законодавчих актів. Боярська рада (дума) — вища рада при князеві, що складалася з представників земського боярства, княжої дружини, а згодом також духовенства. У компетенції боярської ради був розгляд і обговорення питань законодавства, внутрішньої та зовнішньої політики, державного устрою, релігії. Рішення її мали дорадчий характер. Вiче — загальні збори громадян міст Київської Русі для розгляду громадських справ. Компетенції віча не були точно визначені, однак деякі були постійними його прерогативами — справа війни і миру, зокрема, народне рушення, деякі справи зовнішньої політики, покликання князя на престол (якщо він не посідав його порядком спадщини чи внаслідок завоювання); укладання договору («ряду») з князем.

2. Дайте оцінку процесу возз'єднання українських земель у складі УРСР – СРСР, якими були позитивні і негативні наслідки цього?

Виступаючи 30 червня 1945 р. на VII сесії Верховної Ради УРСР, М.Хрущов заявив, що український народ вперше возз'єднався в єдиній Українській державі. Останню крапку у визначенні повоєнних кордонів України було поставлено 10 лютого 1947 р. під час підписання радянсько-румунського договору, за яким визнавалось право УРСР на Північну Буковину, Хотинщину, Ізмаїльщину, тобто юридично закріплювалися кордони встановлені в червні 1940 р. Отже, повоєнний процес врегулювання кордонів УРСР відбувався методами, притаманними тоталітарним режимам і в інтересах його стратегічних інтересів, які співпали з прагненням українців об'єднатися в єдиній державі. Процес врегулювання територіальних питань мав для України такі наслідки: були остаточно визначені та юридично визнані кордони республіки; територія УРСР збільшилась на 110 кв. км; відбулись демографічні зміни; основну частину українських земель було об'єднано в складі однієї держави. Об'єднання українських земель, вихід на міжнародну арену зумовили зміну державної символіки республіки. У листопаді 1949 р. Президія Верховної Ради УРСР прийняла указ про Державний герб УРСР, Державний прапор УРСР, Державний гімн УРСР. Червоний прапор з написом "УРСР" було замінено двоколірним: верхня частина, що становила 2/3 ширини полотна, була червоною, а нижня мала світло-блакитний (лазурний) колір. У верхньому лівому куті прапора містилось зображення серпа і молота, а над ними — п'ятикутної зірки. Деяких змін зазнав і герб УРСР. З початку 1950 р. було започатковано виконання гімну УРСР. Завершення формування сучасної території України відбулося у 1954 р.

3. Племінний союз антів існував у період: б) IV – VII ст.

4. Кревську унію укладено: в) 1385 року

5. Хто з наведених у переліку видатних діячів брав участь у роботі братських шкіл та колегій наприкінці XVI – у XVII ст.: а) Іван Борецький, Петро Могила

6. Скликана в Переяславі 1654 року гетьманом Богданом Хмельницьким Генеральна військова рада вирішувала питання про: перехід Війська Запорозького під зверхність московського царя

7.Глухівські статті-1669 рік,Коломацькі статті-1687 рік,«Березневі статті»- 1654 рік

Московські статті-1665 рік

8. Суспільство української Козацької держави (Гетьманщини) було: ) громадянським, у якому всі верстви і групи населення мали різні права

9. Уряд гетьмана Павла Скоропадського у промисловості: г) відновив старі порядки в промисловості, повернув націоналізовані підприємства колишнім власникам, значно обмежив права робітників.

10. Перший президент Української Академії наук: г) Володимир Вернадський

11. Керівники радянських партизанських з’єднань під час Великої Вітчизняної війни: а) Олексій Федоров, г) Сидір Ковпак

12. Визначте складову політики десталінізації (1953 – 1964 рр.): г) ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених

 

 


 

1. Висвітліть головні причини та наслідки феодальної роздробленості Київської Русі.

В історії процес феодальної (політичної) роздробленості і був історично зумовлений закономірним етапом суспільного розвитку середньовіччя. Її причини пов’язані не тільки з появою окремих князівств, управління в яких здійснювалось за принципом тогочасної феодальної ієрархії: великий князь, удільні князі, бояри. Вона була обумовлена еволюцією економіки, дальшим розшаруванням суспільства, розвитком феодалізму як у центрі, так і на місцях, появою нового класу землевласників-феодалів, що стають значною економічною й політичною силою і сприяють вирівнюванню центру і периферії.

Підштовхувала до роздробленості Русі також і церковна організація, православні єпархії у містах, які стали осередками утворення незалежних князівств. Місцеві єпископи нерідко освячували прагнення світської влади до самостійності.

Відокремившись від Києва, кожне князівство було цілком суверенним і мало не тільки визначати “лад земельний”, тобто внутрішній порядок, а й право війни й миру, право на самостійну зовнішню політику. Але це не свідчило про остаточний занепад Києва. Місто, як і раніше, продовжувало розвиватися, залишаючись заповітною мрією всіх князів. Вони прагнули закріпитися в ньому, розповсюдити свій вплив на інші руські землі, відстоювали свій варіант об’єднання Русі. Серед династій, що вели багаторічну боротьбу за Київ, були Юрійовичі з володимиро-суздальської династії, Ольговичі з чернігівської, Мстиславовичі з київської та ін.

В цей час формується декілька політичних осередків, які прагнуть об’єднати руські землі: північний на чолі з Володимиром-на-Клязьмі, південний з Києвом, а згодом і західний - Галицько-Волинське князівство.

Отже, хоч роздроблення Давньоруської держави вважалося, з одного боку, прогресивним явищем (відбувалося формування великого землеволодіння, прогрес у сільському господарстві, піднесення міст, розвиток культури), з іншого – мало свої вади: не припинялися міжусобиці між князями, а від цього терпів народ, послаблювалася обороноздатність, тиск на руські землі сусідів, князівства продовжували дробитися.

 

2. Які саме зміни в управлінні економікою відбулися за часів «хрущовської відлиги»?

З початком десталінізації було зроблено спробу переглянути й деякі аспекти економічної політики, щоправда, не зачіпаючи основ тоталітарної системи. Передусім М. Хрущов почав реформувати сільське господарство у яке перебувало у стані хронічної кризи. В 1953 р. він домігся для колгоспів підвищення закупівельних цін на м'ясо, молоко, зерно; списання боргів; зниження податків; зменшення обсягів обов'язкових поставок державі сільськогосподарської продукції. Ці послаблення дещо оживили немічне сільське господарство, підвищили прибутки колгоспників. Економічні наслідки хрущовської реформи виявилися невтішними, бо планова економіка не могла діяти ефективно, отримуючи директивні вказівки з різних центрів. Тому через кілька років розпочався процес повернення М. Хрущова до централізованого управління. Спочатку створюються центральні раднаргоспи в трьох найбільших республіках — Росії, Україні та Казахстані. У 1963 році виникає і єдиний союзний економічний центр — Вища рада народного господарства СРСР, до обов'язків якої входило керівництво всіма органами управління економікою країни. Певні позитивні зрушення окреслилися й у традиційно занедбаних сферах економіки — харчовій та легкій. На підприємствах важкої індустрії вперше за радянські часи в спеціально створених цехах стали виробляти товари широкого вжитку, що сприяло зростанню народного добробуту.

3. Назва «анти» в історичних джерелах не згадується від:

г) 602 року

 

4. Систему дохристиянських релігійних вірувань слов’ян вчені називають:

в) язичництвом

5. Українські землі увійшли до складу Речі Посполитої унаслідок:

а) укладення Люблінської унії

6. Визначте підписантів «Трактату про вічний мир»:

б) Польща

г) Росія

7. Австрійський уряд 1774 року ухвалив відкрити на західноукраїнських землях школи:

а) парафіяльні

б) тривіальні

в) нормальні

8. Розташуйте події у правильній хронологічній послідовності:

г) битва під Жовтими водами

є) битва під Корсунем

в) битва під Пилявцями

е) Зборівський трактат

д) битва під Берестечком

б) укладання Білоцерківського трактату

а) битва під Батогом

9. Визначте сутнісні характеристики періоду Руїни:

в) внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу, розколом Гетьманщини, втручанням в її внутрішні справи та військовою агресією з боку сусідніх держав;

г) остаточною ліквідацією інституту гетьманства, решток української автономії та повною інтеграцією українських земель у Російську імперію

10. Суспільство Гетьманщини у другій половині ХVІІ – у ХVІІІ ст. складалося з:

в) дворян, духовенства, козаків, міщан та селян

11. Завершення Другої світової війни:

в) 2 вересня 1945 року

12. Встановіть відповідність між назвами законів і датами їх прийняття:

Закон Української РСР «Про мови в Українській РСР» - 1989

Закон України «Про національні меншини в Україні» - 1992

Закон України «Про біженців» - 1993

Закон України «Про освіту» 1997

Закон України «Про громадянство» - 1996

Закон України «Про місцеве самоврядування» - 1997

 


 

Варіант 21

1. Яку роль відігравали династичні шлюби князів Київської Русі у міжнародних відносинах?

Міждинастичні шлюби руських князів беруть початок від Володимира Великого, від його шлюбу з чеською князівною Малфрідою і фіксуються протягом 11 поколінь руських князів, аж до правнуків короля Данила Галицького, тобто від 981 року до 20-х років 14 століття, що складає перод майже чотири з половиною століття, загальна список династичних шлюбів трохи перевищує число 100. За окремими винятками династичні шлюби були наслідком політичних комбінацій і розрахунків, у більшості випадків майбутнє подружжя не бачило одне одного до початку процесу укладення шлюбу. Очевидно, що з династами сильніших держав правителі менших, слабших чи залежних намагалися поріднитися, щоб піднести себе на їхній рівень (принаймі вони цього прагнули), ствердити себе та мати підтримку у конфліктах яких ніколи не бракувало. А сильніші держави через шлюби намагалися убезпечити себе від агресивності сусідів та певною мірою контролювати події а також впливати на політику сусідів.

2. Охарактеризуйте процес еволюції соціальної структури козацької держави у період з 1648 р. до кінця ХVІІІ ст..

Формування козацької старшини відбувалося з різних соціальних верств. До її лав входили також особи литовського, польського, білоруського та іншого походження. Розширення кола старшини відбувалося шляхом вступу на службу - на відповідну посаду, через матеріальне збагачення, використання родинних зв'язків тощо. Зміцненню позицій української козацької старшини сприяли статті, де вказувалося про право на землеволодіння. Тривалий час найвищою судовою інстанцією серед козаків була рада. На ній виносились певні присуди і, як правило, там же виконувалися. В ході Національно-визвольної війни козацька рада у війську Богдана Хмельницького поступово втрачала своє значення. Гетьман передавав судову владу полковим судам, здійснюючи лише контроль козацького судочинства, а в особливих випадках призначав надзвичайні суди. У гетьманських універсалах з наданням посади полковника останній наділявся і судовими повноваженнями. В інших справах гетьман давав владу полковникам та іншим старшинам для покарання усіляких злочинців. Вищий суд при гетьмані вели генеральні судді, а нижче судочинство перебувало в руках місцевої адміністрації. Інколи в містах відбувалися отаманські суди за участю козацької ради. Процес утвердження козацької старшини як привілейованого прошарку суспільства зафіксований і в "Березневих статтях" 1654 р.. Гетьман прагнув зберегти за старшиною основні важелі влади, здобуті в ході війни. Процес виділення старшини серед основної маси козацтва більш яскраво спостерігався в економічній сфері. Займаючи військово - адміністративні посади, старшина розпоряджалася фондами майна, насамперед землею, зосередила в своїх руках значні грошові суми. Отже, перед нею відкривалися широкі можливості одержати земельні угіддя за службу, придбати на правах приватної власності і, нарешті, примножити їх за рахунок займанщини. Йшов процес зрощування шляхти з козацькою старшиною, зайняття першими посад у гетьманській адміністрації. Водночас за шляхтою зберігалося право володіння спадковими землями, ленними та довічними наданнями на певних умовах. Право на надання рангових маєтностей спочатку було прерогативою гетьмана. Однак вже в ході Національно-визвольної війни воно поширилося і на старшину. Фактично утверджувалося старшинське право на володіння посполитими, а відповідно створювалися нові форми соціальної залежності.. Ліквідація магнатів та польської шляхти супроводжувалась й конструктивними процесами творення нової еліти. З представників заможного козацтва, міщанства, православної шляхти та духовенства сформувався окремий соціальний прошарок - козацька старшина. До її рук фактично перейшла провідна роль в економічній, соціальній та політичній сферах державного життя козацької України.

3. Грецькі переселенці у Північному Причорномор’ї заснували:

б) поліси

4. Встановіть відповідність між датами та історичними подіями:

IV–III тисячоліття до. н. е. - існування трипільської культури

VII ст. до н.е. – ІІ ст. н. е. - існування скіфсько-сколотської держави

IV–VI ст. н. е. - існування держави Антів

Х століття - постання давньоруської держави Київська Русь

988 рік - Хрещення Київської Русі

1187 рік - перша літописна згадка про Україну

1199 рік - утворення Галицько-Волинського князівства

1240 рік - облога Батиєм Києва

5. Велике князівство Литовське в XIV—XVI ст. укладало унії з:

в) Польщею

6. Встановіть відповідність подій:

1651 рік - Білоцерківський трактат

1654 рік - «Березневі статті»

1649 рік - Зборівський трактат

7. Територія козацької держави Військо Запорозьке складалася з трьох воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського за умовами:

а) Зборівського мирного договору 1649 року

8. У ХІХ ст. університети діяли в:

в) Харкові

г) Одесі

е) Києві

9. Генеральний секретаріат Центральної Ради очолив:

б) Володимир Винниченко

10. Які заходи партійно-державного керівництва середини 1950-х – середині 1960-х рр. вплинули на життєвий рівень населення України?

3 правильний варіант а, в, г

11. Яке з наведених понять є зайвим у логічному ланцюжку:

в) дисиденти

 

12. Першим президентом новітньої незалежної української держави був:

б) Леонід Кравчук

 


 

1. Визначте передумови об’єднання Галичини і Волині в єдину державу, охарактеризуйте етапи її розвитку.

В 1199 р. з’явилося нове державне об’єднання – Галицько-Волинське князівсво. Цей історичний акт здійснив волинський князьРоман Мстиславович. Він зумів підпорядкувати непокірні боярські угруповання в м. Галичі, здобув собі славу успішними походами на половців та литовських князів; підтримував добрі відносини з Візантією, Угорщиною, Ватиканом. В кінці свого князювання він утвердився і на київському престолі. Основною передумовою об’єднання Галицької та Волинської землі в одному князівстві були їх економічні та культурні зв’язки. Виникненню та піднесенню Галицько-Волинської держави сприяли наступні фактори:

1. Вдале географічне розташування:

− віддаленість від центру послаблювала вплив київської влади;

− князівство знаходилося на перехресті важливих торгових шляхів;

− природні умови робили цю територію важкодоступною для кочівників.

2.Спільність боротьби двох князівств проти агресії з боку Польщі та Угорщини, а згодом проти монгольського нашестя та іга.

3. Об’єднавча політика князів Романа Мстиславовича (1199–1205) та Данила Галицького (1238–1264 рр.)

4. Багаті родовища солі, що сприяло економічному зростанню та торгівлі князівств.

5. Спільність культурних традицій, звичаїв, обрядів.

1 етап(формування) - Розпад Києвської держави - виникає Волинське князівство із центром у Володимирі(р.Буг) і над Дністром виникає Галицьке князівство(Ростиславичі).

зміцнення Галиччини - за князя Володимира (1124-1153). Столиця - Галич, торговий центр. Потім його син Ярослав (Осьмомисл), 1153-1187, наймогутніший князь. Після його смерті влада переходить до Волинського князя Романа Мстиславича (1199-1205). Ств. Гал.Вол.державу

2 етап(Розквіт). Після смерті Романа були Данил і Василько Романовичі. Данил заснував Львів і Холм. Вів боротьбу з татарами, 1264 році загинув. Після Данила князував його син Лев. Він здобув Люблінську землю від поляків, від мадьярів - Закарпаття. Після смерті Льва князював його син Юрій об"єднав Галичину і Волинь 1301 - 1308р.

3 етап (занепад) - князь Юрій 2 (1323 - 1340) - намагався обмежити владу бояр, опирався на міщан та іноземців. Бояри його отруїли(1340р). Держава, по-суті, існувала, але політичної ваги не мала.

2. Розкажіть про формування мережі вищих навчальних закладів (академій, університетів, інститутів тощо) на українських землях у ХVIІІ ст. – на початку ХХ ст.

У другій половині XVIII ст. культурний процес і культурний розвиток українського народу значно активізувалися, власне XVIII ст. стало періодом великого культурного піднесення, у суспільстві відбулося соціальне розмежування і почався природний процес формування культурних блоків — феодального класу і народних мас.

.Наука й освіта вищого рівня зосередились у Київській колегії (з 1701 р. — Академія). Києво-Могилянська академія була першим і найкращим за значенням вищим навчальним закладом України. В її стінах здобували освіту українські діти і діти слов'янських народів. Студенти Академії продовжували навчання, що було нормою, у провідних європейських навчальних закладах..

В Академії крім наукових студій розвивалися мистецтва. За її типом відкривають колегії в Чернігові, Переяславі, Харкові. Так, зокрема, Харківська колегія в 1727 р. на початку своєї діяльності стає центром освіти Слобожанщини; тут навчалося близько 500 студентів, викладались інженерні науки, геодезія, географія, артилерійська справа, іноземні мови.
Українська старшина, розуміючи роль і значення освіти для розвитку нації, настійно порушувала клопотання перед царським урядом про відкриття в Україні вищих навчальних закладів — університетів. Проте ці клопотання ігнорувалися.

На Правобережній Україні та в західнослов'янських землях розвитку освіти і науки заважало іноземне панування. Польські реакційні кола всіляко перешкоджали українському спрямуванню Львівського університету, єдиного вищого навчального закладу в Галичині, але активно підтримувались єзуїтські колегії та уніатські школи у Львові, Луцьку, Вінниці, Барі та інших містах, які мали яскраво виражений польсько-католицький характер.

На Буковині стан був ще гірший. За турецького панування тут не було майже жодної школи, а з приходом австрійців відкрито лише кілька, але викладання велося переважно румунською та німецькою мовами. У Закарпатті при активній політиці мадяризації працювала невелика кількість церковно-уніатських шкіл, де викладання велося мовою "руською". І тільки наприкінці XVIII ст. у Мукачевому було відкрито семінарію.

У районах центральної України науковими осередками стали Київ, Харків, пізніше Одеса. 3. Найдавнішою стоянкою первісних людей, виявленою археологами на терені сучасної України, є:

в) Королеве в Закарпатті

4. Наприкінці І тис. до н.е. – на початку І тис. н.е. слов’яни переважно займалися:

г) орним землеробством і тваринництвом

5. Кревську унію укладено між державами:

в) Польщею та Литвою

 

6. У яких містах із наведеного переліку українські емігранти в першій половині ХХ ст. заснували вищі навчальні заклади?

в) Прага

7. Встановіть відповідність між датами правління і:

1672 - 1687 - І. Самойлович

1659 – 1663 - Ю. Хмельницький

1663 – 1668 - І.Брюховецький

1665 - 1676 – Д. Дорошенко

8. Визначте послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

1.б) українсько-московські «Березневі статті»

2.г) польсько-український Гадяцький договір

3.а) польсько-московське Андрусівське перемир’я

4.в) московсько-турецько-татарський Бахчисарайський договір

9. Кріпацтво на Лівобережній та Слобожанській Україні впроваджено:

б) Катериною ІІ 1783 року

 

10. Офіційна назва держави за часів гетьмана Павла Скоропадського:

в) Українська держава

 

11. Які верстви українського суспільства зникли наприкінці 1930-х рр.?

в) селяни-власники, промисловці, підприємці

 

12. Назвіть дві країни, куди переважно емігрувало сільське населення з західного регіону України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.:

 

б) Канада, США

 


 

Контрольне завдання № 23

1. Надайте характеристику державному устрою, розкрийте механізми державного управління Галицько-Волинського князівства.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.51.78 (0.054 с.)