ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Проаналізуйте основні напрями, характер зовнішньої політики Галицько-Волинського князівства.



Протягом ста років після занепаду Києва Галицько-Волинське князівство слугувало опорою української державності. У цій ролі обидва князівства перейняли велику частку київської спадщини й водночас запобігали захопленню західноукраїнських земель Польщею. В період занепаду торгівлі в другій половині 12 – 13 столітті змінюється періодом піднесення в 14 столітті Досить активно зовнішня торгівля ведеться в цей період Галицько-Волинською державою, яка користувалася своїм досить вигідним географічним положенням. Вона підтримувала зв'язки

з Візантією, Польщею, Генуєю. В 1203 р., об'єднавши Волинь із Галичиною, Роман Мстиславич завдає поразки своїм суперникам із Суздаля й оволодіває Києвом. Відтак під владу одного князя потрапили всі, за винятком Чернігівського, українські князівства: Київське, Переяславське, Галицьке та Волинське.Здавалося, от-от має відбутися об'єднання всіх колишніх київських земель, що складають територію сучасної України. Враховуючи те, наскільки князь Роман наблизився до здійснення цієї мети, сучасні українські історики відводять йому у своїх дослідженнях особливе місце. Щоб захиститиукраїнські князівства, Роман провів ряд нечувано успішних походів на половців, разом із тим він заглибився далеко на північ у польські та литовські землі. Прагнення розширити межі своїх і без того величезних володінь стало причиною його смерті. В 1205 р., йдучи польськими землями, Роман потрапиву засідку й загинув. Територіальне об'єднання, яке він створив, протрималося всього шість років — занадто короткий час,тщоб із нього могло викристалізуватися якесь стійке політичне ціле. І все ж сучасники Романа на визнання його видатних досягнень називали його «Великим» і «повелителем усієї Русі». Отже, і в період існування Київської Русі і під час розвитку Галицько-Волинського князівства зовнішня політика проводилася досить активно і різнобічно. ізнобічно.

Які об’єктивні та суб’єктивні фактори сприяли процесу формування й діяльності громадських і політичних організацій Наддніпрянської України наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.?

На тлі політичних рухів, що мали місце на українських землях на початку ХІХ ст. швидкими темпами став відбуватися процес, який отримав назву українського національного відродження.

Сучасні історики виділяють у розвитку національних рухів Східної Європи три етапи, які умовно можна назвати фольклорно-етнографічним, культурницьким та політичним. На фольклорно-етнографічному етапі невелика група вчених з метою підтвердження самобутності власного народу збирала та вивчала історичні документи, етнографічні експонати, фольклорні пам’ятки. Змістом культурницького етапу є відродження мови народу, боротьба за розширення сфери її вжитку, особливо у літературі та освіті. Політичний етап характеризується більшим організаційним згуртуванням національних сил, появою та зміцненням їх політичних організацій, усвідомленням національних інтересів, активною боротьбою за національне визволення.Ліквідація автономного устрою Слобідської України, Запорожжя, Гетьманщини у 60-80-х роках ХVІІІ ст. викликала протест серед значної частини козацької старшини, права якої на дворянський титул неохоче визнавались Санкт-Петербургом. Шляхтичі були звільнені від обов’язкової державної і військової служби, їх маєтки не підлягали державній конфіскації, їх могли судити лише такі, як вони. Захищаючи свої станові права та привілеї, шляхта водночас відстоювала автономні права України. Крім автономістських настроїв нащадків козацької старшини, могутнім поштовхом до українського національного відродження стали нові міжнародні реалії та світоглядні і політичні теорії. Французька революція покликала до життя нову модель нації (незалежно від суспільної верстви всі громадяни держави вважались представниками єдиної нації), яка стала прикладом для інших народів Європи. Іншим сильним подразником українського руху було поширення романтизму. Романтики прославляли народ, його пісенну культуру, традиції як вияв своєрідного національного духу.

У 1819 р. у Петербурзі побачила світ перша збірка українських історичних дум, які зібрав М.Цертелєв. У 1827 р. з’явилося видання українських пісень, підготовлених Михайлом Максимовичем. Ця збірка вплинула на творчість Шевченка, Гоголя, Пушкіна та ін.

Романтичний напрям в українській літературі аж до 30-40-х років XIX ст. співіснував з класицизмом. Це добре помітно на творчості І.Котляревського. Поема "Енеїда"(1798 р.) є зразком літератури класицизму, а п’єса "Наталка Полтавка" – романтизму.

3. Княгиня Ольга встановила «уроки», якими передбачалося:

б) визначення розміру повинностей на користь київських князів

4. Після усунення від влади І. Виговського гетьманом обрано:

б) Юрія Хмельницького

5. Розподіл України на Лівобережну і Правобережну відбувся:

в) 1663 року

6. Встановіть хронологію історичних подій:

в) формування поняття «навчання грамоти» (в писемних пам’ятках)

а) відкриття Львівської братської школи

б) створення перших в українських землях жіночих гімназій (Київ та Полтава)

г) створення Генерального секретарства освіти на чолі з І. Стешенком

д) Перетворення Донецького, Сімферопольського та Запорізького педагогічних інститутів на університети

7. Рейди партизанських з’єднань на Правобережну Україну 1943 року, крім воєнних цілей, передбачали:

а) нейтралізацію впливу на цій території ОУН та її збройних формувань

8. Утворення української групи сприяння Гельсінських угод пов’язано з:

г) проведенням Наради з безпеки та співробітництва в Європі

9. Метою діяльності Української Центральної Ради було:

а) проголошення незалежності України;

10. Постання в Україні руху «шістдесятників» зумовлено:

г) поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен

Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з Володимиром Щербицьким стосовно реформаторського курсу Михайла Горбачова упродовж 1985–1987 рр.?

б) офіційна підтримка курсу «перебудови» та фактичне блокування реформаторських кроків союзного партійного керівництва

12. Унаслідок територіальних змін у Східній Європі впродовж 1939-1940 рр.:

а) більшість українських земель увійшла до складу СРСР, Закарпаття залишилось у складі Угорщини

 

 

Контрольне завдання 44

 

1. Обґрунтуйте визначення Запорозької Січі як козацької демократичної республіки.

Запоріжська Січ розпочала своє формування в основному з українських селян-втікачів та міської бідноти в кінці ХV століття. Її жителі - козаки, (тобто вільні люди) майже сестематично вели боротьбу проти турецько-татарських завойовників. Але вони і самі часто здійснювали напади на Крим, нерідко просуваючись до території Турції до Константинополя (Стамбула).

До кінця ХVІ - початку ХVІІ століть Запоріжська Січ перетворилась в оригінальну воєнну общину, якої не знала ні одна країна світу, а до ХVІІІ століття у ній почали утворюватись елементи державності.

У Запоріжській Січі було багато своєрідного, оригінального. Оригінальним було і відправлення правосуддя. Правда, архівні матеріали, по свідченням чисельних істориків і юристів ХVІІІ - ХІХ століть, безповоротньо втрачені, а ті залишки, які вціліли, не дають можливості відтворити повну картину про правосуддя в Запоріжській Січі. Ми користувались роботами істориків та юристів, в яких в тій чи іншій степені зачіпались ці питання. Історія здійснення правосуддя в Запоріжській Січі радянськими юристами спеціальним дослідженням не піддавалась, а серед дореволюційних авторів необхідно мати на увазі роботи Грушевського, Яворницького, Скальського, Ригельмана, Скальковського, Слабченко, Міллера, Наріжного, Лазаревського, Кістякова, Теліченко, Багалея та інших.

Особливе значення для розвитку української державності мало формування звичаєвого права в житті тих українських селян, які тікали від панського гніту на віддалені від властей простори середнього і нижнього Піддніпров'я, Лівобережжя і називали себе козаками. Виникло навіть нове поняття - «козацьке право» сукупність правових звичаїв, більшість з яких склалася в Запорізкій Січі.

 

2. Здійсніть порівняльний аналіз процесів соціальної модернізації України в Російській та Австрійської імперіях наприкінці ХVІІІ – на початку ХХ ст. ». Поділи Польщі призвели до того, що з ліквідацією державних кордонів між Ліво- та Правобережною Україною, створилися сприятливіші умови для розвитку українського народу як у господарській, так і в духовній сферах.

Останнє десятиріччя перед визвольною війною 1648—1654 pp. було часом особливо жорстокого феодального гніту. Польські й полонізовані українські магнати й козацтва, міщанства шляхтичі, захопивши родючі українські землі й зайнявши всі адміністративні посади — воєвод, старост, каштелянів та ін.,— по-хижацькому грабували природні багатства, неймовірно експлуатували населення, насамперед селян. Панщина у "багатьох місцевостях України, зокрема, у Східній Галичині й на Волині, досягла 5—6 днів на тиждень.

Соціально-економічне гноблення доповнювалося жорстоким націонаціонально-релігійним гнітом. Використовуючи зраду найбільших українських магнатів і частини вищого православного духівництва, польські шляхтичі силою насаджували в Україні католицизм і уніатство, перешкоджали розвитку шкіл, освіти, української культури, утискували православних і їхню віру, знущалися з православних священиків, захоплювали й руйнували церкви та монастирі.

Та, незважаючи на жорстоке національне і релігійне гноблення, полонізувалась і окатоличилася лише верхівка українських феодалів. Основна ж частина українського населення — селяни, козаки, міщани — лишилися вірними своїй мові, культурі, вірі, національним традиціям. В українських землях — Лівобережжі і Слобожанщині, які входили до складу Росії, відбувалися в основному ті самі суспільно-економічні процеси, що й в усіх російських землях, — посилювався кріпосницький гніт і водночас відбувався розклад феодально-кріпосницької системи, в надрах якої формувався капіталістичний уклад

 

 

3. Внаслідок Великого розселення VI – VII ст. слов’янські племена з’явилися (визначте у таблиці правильні твердження):

а) в Подунав’ї, глибинних районах Балтійського узбережжя – на Півдні

б) в районі Ельби та Балтійського узбережжя – на Заході

в) у верхів’ях Дону й Волги – на північному сході

правильний варіант б, в

4. Запорізьку січ остаточно ліквідовано:

в) 1775 року

5. Яка битва стала кульмінаційним моментом війни Польщі і Литви проти Тевтонського ордену:

г) Грюнвальдська битва

6. Оберіть тлумачення, які розкривають зміст поняття «вотчина»:

б) спадкове володіння землею

7. Територія козацької держави Військо Запорозьке складалася з трьох воєводств: Київського, Чернігівського та Брацлавського за умовами:

а) Зборівського мирного договору 1649 року

 

8. У ХІХ ст. університети діяли в:

в) Харкові

г)Одесі

е) Києві

9. Генеральний секретаріат Центральної Ради очолив:

б) Володимир Винниченко

10. Які заходи партійно-державного керівництва середини 1950-х – середині 1960-х рр. вплинули на життєвий рівень населення України?

а) ведення широкомасштабного індустріального житлового будівництва

в) установлення щомісячного авансування та пенсій за віком для колгоспників

г) підвищення рівня оплати праці, скорочення тривалості робочого дня на дві години у передвихідні та передсвяткові дні.

правильний варіант а, в, г

11. Яку позицію займало партійне керівництво УРСР на чолі з Володимиром Щербицьким стосовно реформаторського курсу Михайла Горбачова упродовж 1985–1987 рр.?

 

в) засудження курсу «перебудови» та розроблення власної концепції реформування УРСР на засадах ринкової економіки

 

12. За якими з перелічених законодавчих актів розвивається освіта в незалежній Україні?

а) Національна доктрина розвитку освіти

в) Болонська хартія

д) Програма «Освіта — Україна ХХІ ст.»

 

 

Контрольне завдання 45

1. Проаналізуйте комплекс факторів, які спричинили початок національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Основними причинами Національно-визвольної війни в середині XVII ст. були:

1.1. Причини політичного характеру - напередодні національно-визвольної війни в Україні не було своєї держави. Більша частина українських земель входила до складу Речі Посполитої, феодальне право якої відрізнялося особливою жорстокістю, а державні закони обмежувалися всевладдям магнатів і місцевої адміністрації. В українського народу фактично не було перспектив на повноцінний політичний розвиток за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої. Однією з причин війни стала невідповідність між набуттям козацтвом фактичного політичного лідерства в українському суспільстві та погіршенням його становища за «Ординацією 1638 p.», яку польський сейм ухвалив в січні 1639 р. Згідно з «Ординацією» реєстр зменшувався на 6 тис. і включав козаків, які не брали участь у повстаннях. При цьому ліквідувалося виборність козацької старшини, козацьке судочинство. Замість гетьмана призначався польський комісар. На посади полковників та осавулів призначалася представники польської або полонізованої шляхти. Селянам і міщанам заборонялося вступати до козаків. Козаки мали право оселятися тільки в прикордонних містах.

1.2. Причини національно-релігійного характеру - обмеження для українців у правах при обійманні урядових посад і роботі в органах самоврядування міст; нерівність у правовому та політичному становищі української православної шляхти, обмеження її інтересів з боку польських магнатів і шляхти; польські магнати й шляхта, католицьке духовенство презирливо ставилися до української мови та культури; після Берестейської церковної унії 1596 р. польська шляхта планомірно і цілеспрямовано запроваджувала серед українського населення католицизм, забороняла вживати українську мову в установах та навчальних закладах; стрімко зростав наступ католицизму й уніатства на права та свободи Української православної церкви: здійснювалася конфіскація її церковного майна і земель; впроваджувався обов'язковий податок для населення на утримання католицької й уніатської церков.

1.3. Причини соціального характеру - знищення природних багатств на українських землях (наприклад, спалення лісів зарадивиробництва і продажу на європейських ринках поташу); зростання панщини (5-6 днів на тиждень), натуральної та грошової ренти; збільшення податків і відпрацювань селян на користь держави; посилення особистої залежності селянина від польської шляхти та магнатів; розгул магнатсько-шляхєтської сваволі, посилення експлуатації з боку орендарів, які намагалися під час оренди землі отримати максимальний прибуток; більшість міст на території українських земель перебували в приватній власності, розвитку ремесла і торгівлі перешкоджав весь суспільно-політичний устрій Речі Посполитої з її анархією і сваволею, системою оренд і застав, постоями військ на утриманні міщан, митною системою; українці були позбавлені права працювати в цехах, а заняття ремеслом поза цехами суворо переслідувалося. Однією з важливіших передумов Національно-визвольної війни в соціально-економічній стало загострення суперечностей між двома протилежними типами господарювання: козацьким, який був фактично фермерським за своєю суттю, і фільварковим, що базувався на підневільній праці кріпаків-селян.


 

2. Якими були передумови створення політичних партій Східної України на початку ХХ ст., охарактеризуйте програмові засади найбільш впливових політичних сил.

На початку XX ст. в українському національному русі просліджуються дві тенденції – посилення земсько-ліберальної опозиції царизмові та переростання українського культурно-просвітницького руху в політичний. Ліберальна опозиція – представники інтелігенції (службовці, лікарі, вчителі та ін.) все частіше висувала вимогу щодо надання політичних свобод, ліквідації пережитків кріпосництва у законодавстві, скликання Установчих зборів для розробки конституції. Питання про захист національних прав українців піднімалося за відзначення 35-річчя діяльності І. Нечуя-Левицького та М. Лисенка, відкриття пам'ятника І. Котляревському в Полтаві, проведення «банкетних кампаній» на честь 40-річчя судової реформи.
На початку XX ст. у Східній Україні з'являються перші політичні партії. 1900 р. в Харкові була утворена Революційна Українська Партія (РУП), яка обстоювала соціальні інтереси селянства. РУП не мала ні статуту, ні програми. М. Міхновський, котрий готував для партії програму під назвою «Самостійна Україна», був змушений вийти з партії і заснувати власну партію – Народну Українську Партію у 1902 p., оскільки він пропагував утворення самостійної України під шовіністичним гаслом «Україна для українців».
У 1904 р. від РУП відкололася Українська соціал-демократична спілка («Спілка») на чолі з М. Меленевським та О. Скорописом-Йолтуховським, що була близькою за поглядами до російських меншовиків. У 1905 р. РУП перейменована на Українську Соціал-Демократичну Робітничу Партію на чолі з В. Винниченком та С. Петлюрою, що захищала інтереси українських робітників.
У 1904 р. була утворена Українська Демократична Партія. Невдовзі від неї відкололася Українська Радикальна Партія, але в 1905 р. вони об'єдналися в Українську Радикально-Демократичну Партію на чолі з Б. Грінченком, С. Єфремовим. За поглядами вони були близькі до російських кадетів і виступали за надання автономії Україні в складі перетвореної на конституційну монархію Росії.
Більшість українських політичних партій була лівого спрямування і виступала за надання автономії Україні у складі перебудованої на федеративних засадах Росії. Лише партія Міхновського НУП виступала за самостійність України, однак вона не мала широкого впливу на маси.
На Західній Україні першою виникла Русько-українська радикальна партія (1898 p., засновник І. Франко), Українська соціал-демократична партія, Українська народно-демократична партія. Всі вони виступали за самостійність і соборність України.
В Україні також діяли загальноросійські, єврейські та польські партії.

3. Уперше поселення носіїв трипільської археологічної культури дослідив:

б) В. Хвойка

4. За літописними згадками засновниками Києва були

б) Кий, Щек, Хорив

5. Кревську унію укладено між державами:

в) Польщею та Литвою

6. У яких містах із наведеного переліку українські емігранти в першій половині ХХ ст. заснували вищі навчальні заклади?

в) Прага

7. Встановіть відповідність між датами правління і:

Іван Брюховецький - 1663 – 1668

Юрій Хмельницький - 1659 – 1663

Іван Самойлович - 1672 – 1687

Дмитро Дорошенко - 1665 – 1676

 

8. Визначте послідовність укладення міждержавних угод другої половини XVII ст.

Б).г).а).в)

 

9) 9. Визначте важливу складову політики десталінізації (1953 – 1964 рр.):

г) ліквідація системи ГУЛАГу, амністія та реабілітація незаконно засуджених

 

10. Постання в Україні руху «шістдесятників» зумовлено

а) лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя

 

11. Які верстви українського суспільства зникли наприкінці 1930-х рр.?

в) селяни-власники, промисловці, підприємці

 

12. Встановіть хронологічну послідовність суспільно-політичних подій у СРСР – УРСР протягом 1950-х – 1970-х рр.:

а) виступ Микити Хрущова на ХХ з’їзді КПРС з доповіддю «Про культ особи та його наслідки»

г) суд у Львові над членами української робітничо-селянської спілки – Л. Лук’яненком, І. Кандибою та ін.

б) поява праці Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

в) утворення Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод


 

Контрольне завдання 46

1. Визначте та охарактеризуйте складові формування української козацької держави Військо Запорозьке в умовах війни під проводом Богдана Хмельницького.

Гетьманщина виникла в результаті великого козацького повстання в Речі Посполитій, що спалахнуло 1648 року в українських землях під проводом Богдана Хмельницького. Причинами повстання були корупція королівських урядів, соціальне безправ'я усіх станів за винятком шляхти, економічні і національні утиски українців, активізація української православної церкви і зростання чисельності козацтва попри репресії уряду[3][4]. Перші перемоги козаків над королівськими військами під Жовтими Водами, Корсунем,Пилявцями сприяли розширенню соціальної бази повстання за рахунок українських селян, міщан і духовенства. Бунти охопили усюНаддніпрянщину, Сіверщину, Поділля, Волинь, Галичину. На початку 1649 року Київ зустрічав гетьмана Хмельницького як «Мойсея, спасителя, освободителя й визволителя народу з лядської неволі»[3]. Початково повстанці прагнули встановлення козацької автономії в Наддніпрянщині, проте на переговорах з королівськими емісарами під Замостям 1649 року вже мали намір «вибити з лядської неволі…народ увесь руський», «всю Русь по Львів, Холм і Галич»[3]. Реалізації планів завадила зрада козацького союзника,татарського хана, під час битв під Збаражем і Зборовом. Хмельницький був змушений укласти з польським королем Яном ІІ Казимиром Зборівський договір. За цим договором Військо Запорозьке отримувало автономію, очолювану гетьманом, у складі трьох воєводств — Київського, Чернігівського і Брацлавського, а також східних районів Волині та Поділля

 

 

2.Визначте особливості політико-ідеологічних і культурних процесів в УСРР у перші післявоєнні десятиріччя (1945 – 1964 рр.)

ідеологічний наступ тоталітарного режиму наприкінці 40-х — на початку 50-х років зумовлений низкою внутрішніх і зовнішніх чинників. Погромні ідеологічні кампанії були реакцією на розгортання і поглиблення «холодної війни»; способом посилення культурно-ідеологічної ізоляції країни; формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами; засобом реанімації образу внутрішнього ворога — важливого фактора функціонування тоталітарного режиму; методом нейтралізації активної патріотично настроєної національної еліти. І хоча ці кампанії не могли зупинити духовного розвитку народу в цілому, вони гальмували його досить суттєво, даючи змогу режимові консервуватися, а командно-адміністративній системі стабілізуватися.

Передусім слід визнати, що всі політичні та культурні процеси в Україні завжди носили біполярний характер. Бо дві України увібрали в себе найважливіші риси двох світів, і відмінність від кіплінгівського Сходу і Заходу полягає лише в тому, що їм таки судилося бути разом.

Цей культурний і цивілізаційний поділ став підґрунтям і для процесу ідеологічних трансформацій на обох українських полюсах. Надривна за своїм емоційним запалом та ідейним змістом президентська виборча кампанія 2004 року в черговий раз продемонструвала і, мабуть, як ніколи і ніщо інше підтвердила це. Шість років тому, під час голосування на виборчих дільницях, в який уже раз відбулася делімітація історичного кордону. За спостереженням Миколи Рябчука, електоральна карта 2004 року зійшлася з південними кордонами Речі Посполитої та держави Богдана Хмельницького XVII століття. Знову розтятий український світ постав перед проваллям, через яке не до снаги перекинути міст.

На рівні політичних ідей та інтелектуальних традицій ця межа має своє пояснення: території відкритих і закритих суспільств, зони історичного розвитку європейських демократичних держав і східних авторитарних деспотій зустрічаються між собою на українській межі, по один бік якої читали і шанували Арістотеля, а по другий — віддавали перевагу Платону. Це світи здорового глузду Філософа і натхненних пророцтв засновника академії.

Сьогодні політико-ідеологічний status quo відтворює зазначений вище поділ. Дещо спрощено і схематично, але це межа між політично правими та лівими преференціями (у традиційному використанні цих багатофункціональних ярликів). Дві України історично перетворилися на сховища, з одного боку, ідей національного самовизначення та маєстату національної влади, плекання народних традицій та культури, утвердження таких західних політичних концептів, як свобода, демократія та права людини; з іншого — рабського пієтету перед самодержавною волею, сповідування інтернаціонального безбатьківства, культивування анархічної самовпевненості щодо закону і порядку та тяжіння до пасивного підданства на противагу активному громадянству.

3. У давнину першими кочівниками на терені сучасної України були:

б) скіфи

 

4. Яке висловлювання є правильним?

 

5. Оберіть правильне твердження про причини, які зумовили появу козацтва:

а) втрата Україною державності, захоплення її земель кількома державами, які ворогували між собою

6. Оберіть визначення для розкриття змісту поняття «поволовщина»:

в) одиниця оподаткування – ділянки землі, зораної плугом, запряжених волами.

7. Оберіть вірне судження стосовно оцінки операції «Вісла»:

в) операція польського уряду з примусового переселення в 1947 р. українців із східнів районів Польщі в західні з метою їх асиміляції

8. Оберіть правильні судження про причини успіхів Литви в її експансії на землі Русі:

 

б) Литва виступала захисницею цих земель від монголо-татар

 

9. Розташуйте події у хронологічній послідовності:

в),а),б)

10. Противниками Директорії Української Народної Республіки 1919 року були:

в) Добровольча армія генерала Денікіна, РСФРР, Польща;

11. Які з тверджень розкривають суть політики колективізації сільського господарства України 1930-х рр.?

правильний варіант б, в або
правильний варіант а, б, в

12. Назвіть дві країни, куди переважно емігрувало сільське населення з західного регіону України наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.:

б) Канада, США

Білет № 47

1.Остаточний договір представники обох сторін уклали в Москві в березні 1654 р. Це так звані Березневі статті. Тому є підстави називати договір Війська Запорізького з Росією Переяславсько-Московським договором. За ним цар забезпечував Україні автономію, що стосувалася таких справ: гетьмана і старшину вибирає козацька рада, українська адміністрація і суди незалежні від московських, податки в Україні збирає український уряд, козацького війська має бути 60 тис, залишається давній поділ населення на стани (козацький, шляхетський, міщанський, духовний) і кожен стан зберігає свої права, Україна має право на переговори з іншими державами. Українці визнали такі права царя: тримати в Києві військову залогу з воєводою, обирати нового гетьмана, про закордонні посольства гетьман повідомляє царя, а права всіх станів цар затверджує своїми грамотами.
2.Хрущов був знайомий з усіма проблемами життя України та енергійно допомагав їх вирішенню.Надхвичайно багато в післявоєнний час він їздив по республіці.В полі його зору знаходились і питання,пов язанні з воз’єднанням Закарпаття України і Української ССР,що призвело до закінчення історичного процесу об єднання всіх українських земель в єдиній країні.В Червні 1948р, Хрущьов поїхав на Маріупольський завод,за його ініціативою Рада Міністрів УССР затвердили постанову про оснащення заводу недостатніми матеріалами-міддю,електрообладнанням.Його завжди цікавив стан науки та проблеми його заохочення в виробництво.Хрущьов прийняв зусилля до покращення положення селян,особливо після засухи 1946 року

3а,4б,5гбав,6багв,7гбадв,8г,9б,10вгдб,11е,12ве

Білет№48

1.Другий етап української національної революції(вересень 1657-червень1963)став часом серйозних випробувань для українського народу.Ця доба принесла жахливе спустошення українських земель;спалахи громадянської війни,,загострення боротьби за гетьманську булаву,фатальний розкол України на Правобережну та Лівобережну.Слободищенський трактат,який став початком розколу України за територіальною ознакою,водночас відкрив новий етап боротьби за гетьманську владу.Лівобережжя,яке знаходилося під патронатом Москви,дедалі більше відокремлюється від Правобережжя.Фатальний розкол України поглиблювався.Глибока криза державності викликала бажання у патріотичних сил зупинити цю руйнівну тенденцію,об єднати українські землі в межах однієї держави та відновити її незалежність.Лідером цих сил став новий правобережний гетьман П.Дорошенко.

2.Війська Південно-Західного фронту(командуючий Р.Малиновський)на початку вересня визволили Донецьк і вийшли до Дніпра в районі Дніпропетровська.Війська Південного фронту(Ф.Толбухін) визволили Маріуполь і підійшли до Мелітополя.Війська Воронезького фронту(м.Ватутін) визволили Суми та вийшли до Дніпра в районі Переяслава-Хмельницького.

3в,4б,5б,6б,7агвб,8.1,9ад,10в,11б,12агбв

1. К.Розумовський намагався перебудувати Гетьманщину на самостійну українську державу європейського типу. У процесі цієї перебудови виявилися дві головні політичні течії серед вищої козацької старшини. Одна з них, консервативна (речниками її були генеральний писар Андрій Безбородько й генеральний підскарбій Михайло Скоропадський), намагалася, зберігаючи традиційний козацький устрій Гетьманщини, наблизити його до шляхетського ладу Речі Посполитої. За гетьманування К.Розумовського Гетьманщину було поділено на повіти, запроваджено систему шляхетських судів — земських, ґродських і підкоморських (1760—1763), війтівські посади у великих містах передано до козацької старшини. Поширилися політичні права старшини, яка частіше брала участь у старшинських з'їздах, «зібраннях», а згодом (1763—1764) у «Генеральному зібранні» в Глухові для обговорення важливіших справ і проектів державних реформ. Термін «шляхетство» став офіційною назвою козацької старшини. Поруч з тим ішов процес обмеження прав посполитих, але одночасно було відкрито ширший доступ.

Друга політична течія, до якої належали здебільшого представники молодої старшинської інтелігенції, що здобували часто високу освіту в Західній Європі (речником їх були брати Туманські, зокрема Василь, майбутній генеральний писар), шукала зразків для державної перебудови своєї країни на Заході й воліла встановити в Україні (в дусі освіченого абсолютизму) гетьманську монархію, спадкову в роді Розумовських, але з наданням їй певних конституційних форм парламентарного типу («Генеральні зібрання»). Ця течія набрала більшого впливу на початку 1760-х pp., коли вона 1764 року (мабуть, за згодою К.Розумовського) зробила спробу висунути свої домагання не лише в Україні, але й перед російським урядом.

Це пожвавлення українського політичного життя й думки було пов'язане з діяльністю самого К.Розумовського. Він намагався — але без успіху — дістати право дипломатичних зносин, дбав про розвиток української торгівлі й промисловості, розпочав широку програму «національних строєній» (у зв'язку з проектом перенесення столиці до Батурина — цими заходами керував Г. Теплов), реформував козацьке військо («воїнська екзерциція», за проектом полковника лубенського Івана Кулябки та інші заходи), планував відкриття університету в Батурині, сприяв розвиткові української науки (зокрема історії), літератури й мистецтва.

2.Народні Збори Західної України — тимчасовий орган влади, утворений з метою правового оформлення нового статусу Західної України після вступу на її територію Червоної армії у вересні 1939 р.Вибори до цих Зборів проводилися 22 жовтня 1939 р. Були обрані 1484 депутати. Одним з депутатів від Глинян був Шурко Ізидор Степанович.

Висування кандидатів в депутати та вибори у Народні Збори проходили під пильним оком та з тиском на виборців з боку радянської окупаційної влади, влючаючи НКВД, яка посталила собі за мету обрання саме «потрібних» прорадянських депутатів. НКВД негайно ж арештовувало людей за прояв найменшої незгоди діям радянської влади та висування альтернативних кандидатів. Відповідно багаточисельних свідчень, результати виборів були підтасовані та сфальсифіковані навіть разом з такими випадками, коли всупереч даних виборчих документів представники сталінської влади оголошували депутатами зовсім інших, але «своїх» людей. Фактично вибори були організовані комуністичною владою з метою надання легітимності приєднання до СРСР нових територій.[1] [2]

Засідання Н33У відбулися у Львові 26-28 жовтня 1939 р.Ухвалено 4 декларації:

  • про встановлення радянської влади в Західній Україні
  • про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання з УРСР
  • про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель
  • про націоналізацію банків і великої промисловості.

Було обрано комісію, яка передала прийняті декларації Верховним Радам СРСР і УРСР. Після цього акту Н33У припинили свою діяльність.

3.в)появі знаті

4.а)магією

5. в) Польщею

6.1651р.- Білоцерківський трактат

1654р.-Березневі статті

1649р.- Зборовський трактат

7.а-4

Б-5

В-3

Г -2

Д-1

8.а-4

Б-3

В-2

Г-1

9. в) 3 липня 1917 року

10. в) 1783 року

11. в) скасовувалося

12. в) творення суверенної соборної Української держави

Контрольне завдання 50

 

1. Основні причини ліквідації Запорозької Січі були такими:
■ Несумісність республіканського устрою Січі з імперськими порядками.
■ Побоювання можливого союзу Нової Січі з Кримським ханством для спільної боротьби з імперією.
■ Висока ймовірність унезалежнення Запорожжя.
■ Недоцільність існування в межах імперії державного утворення зі своєю митною системою, що перешкоджало вільному доступу
до Чорного моря. в Прагнення російських землевласників привласнити землі Запорожжя.
■ Загроза того, що Запорожжя може знову стати осередком національно-визвольної боротьби українців.
■ Перетворення Запорожжя з його гаслом «Утікачів не видавати» на загрозу для розвитку кріпосницького господарства імперії.

2. Причинами впровадження індустріалізації були:

до 1925 року, йдучи шляхом НЕПу, країна досягла довоєнного (1913 р.) рівня, що давало підстави для подальшого соціально-економічного розвитку;

необхідність створення матеріально-технічної бази для модернізації як промисловості, так і сільського господарства;

стимулювання неухильного зростання продуктивності праці й на цій основі підвищення матеріального добробуту і культур­ного рівня трудящих;

значне відставання від економічно розвинутих країн диктувало потребу індустріального розвитку;

існування однієї соціалістичної країни в капіталістичному оточенні й необхідність зміцнення оборонної промисловості до початку нової війни.

Отже, метою індустріалізації стало перетворення країни з аграрної в індустріальну, із держави, що ввозить машини й обладнання, в державу, яка їх виробляє, забезпечення економічної самостійності і незалежності, зміцнення обороноздатності тощо.

Найважливішими особливостями індустріалізації в Україні були:

1. Залучення в промисловість республіки відносно більшої час­тини коштів, ніж в інші республіки [в першій п'ятирічці (1928-1933 роки) Україна отримала 20% всіх капіталовкладень у промисловість СРСР];

2. Побудова в Україні промислових гігантів (Запоріжсталь, Криворіжсталь, Харківський тракторний завод, Краматорськмашбуд та ін.);

3. Поява у республіканському промисловому комплексі нових га­лузей: електрометалургії, маргаринової, комбікормової тощо;

4. Витіснення приватного сектору в економіці України відбувалося ви­щими темпами, ніж в цілому по СРСР;





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.207.108.182 (0.027 с.)