Охарактеризуйте місце України в інтеграційних процесах на пострадянському просторі.

після проголошення незалежності України, потужно розвивається співпраця у форматі Чорномор-ського економічного співробітництва. В його рамках реалізується чимало конкретних проектів і програм із розвитку торгівлі, різних галузей промисловості, енергетики, транспорту та зв'язку, науки і техніки, сільського господарства, екології та туризму тощо. ЧЕС було створено з ініціативи Президента Турецької Республіки Т. Озала 1992 р. одинадцятьма чорноморськими країнами з метою розширення співпраці в регіоні

3. Трипільська культура існувала на теренах сучасної України: б) IV – III тис. до н.е.

4. Після розпаду Галицько-Волинського князівства на дві частини Волинь увійшла до складу: в) Литви

5. «Московські статті» підписано гетьманом: а) Іваном Брюховецьким

6. Гетьманщину остаточно скасовано: в) 1764 року

7. Визначіть періоди гетьманування:

Івана Скоропадського Данила Апостола Івана Мазепи Кирила Розумовського

1709 – 1722 рр. 1727 – 1734 рр. 1687 – 1709 рр. 1750 – 1764 рр.

8. Головою Української Центральної Ради обрано: г) Михайла Грушевського

9. Однією з причин запровадження нової економічної політики (НЕПу) в СРСР – УСРР було:

б) невдоволення селянства продрозкладкою, його збройні виступи проти радянської влади

10. Радянська влада у 1920-х рр. НЕ відкривала в українських землях: в) коледжів

11. Вихідця Дніпропетровщини Леоніда Брежнєва обрано Першим секретарем ЦК КПРС у:

а) квітні 1964 року

12. У 1970-ті рр. в Українській РСР в цілому завершився перехід до:

в) загальної середньої освіти

Білет №57

Розкрийте зміст внутрішньої політики гетьмана Павла Скоропадського, якими були її здобутки і недоліки?

Гетьман сформував новий уряд - Раду міністрів - з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками чиновництва являли погрозу Українській державі.

У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, встановлювався 12-годиний робочий день; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів. Відповідно до головного пріоритету у внутрішній політиці - земельного питання - у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння.

Гетьманом була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні.

В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи.

При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій,:і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів,маніфестацій.

Які саме напрями в розвитку математичних і технічних наук були домінуючими у радянській Україні в повоєнні роки?

Значну увагу розвитку науки держава приділяла й у повоєнний час. У 1946 р. було здійснено пуск першого в СРСР атомного реактора. Впродовж 1948—1950 рр. було створено першу в Європі електронну цифрову обчислювальну машину. Колектив Інституту електрозварювання ін. Є. Патока АН УРСР розробив нові зразки авто-зварювальної і електричної апаратури. Важливий внесок у розвиток вітчизняної науки зробили математики М. Боголюбов, М. Лаврентьев, селекціонер В. Юр'єв, хімік О. Бродський, мікробіолог М. Гамалія та ін.

3. Розквіт Трипільської культури припадає на добу: б) енеоліту

4.Північними сусідами слов'ян були: в) варяги

5. Позначте положення, внесені до Зборівського трактату: а) козацька територія обіймає Київщину, Чернігівщину і Брацлавщину д) козацький реєстр становить 40 тис.

6. Останній гетьман України (ХVІІІ ст.): а) Кирило Розумовський

7. На початку ХХ ст. на Наддніпрянській та Західній Україні: а) активізувався робітничий рух, відбувся перехід від економічної до політичної боротьби

8. Незалежність Української Народної Республіки проголошено: в) ІV Універсалом Центральної Ради

9. Варшавський договір (квітень 1920 р.) укладено між: а) урядами УНР та Польщі

10. Встановіть відповідність подій і дат повоєнної історії України:

вбивство Романа Шухевича- березень 1950 року

операція «Вісла»- квітень-травень 1947 року

передача Криму до складу УРСР- лютий 1954 року

підписання угоди між СРСР і Чехословаччиною щодо входження Закарпаття до УРСР- червень 1945

11. Комісія В. Молотова, що діяла в Україні впродовж жовтня 1932 р. – січня 1933 р.:

б) контролювала повне виконання хлібозаготівельного плану

12.Україна офіційно приєдналася до Болонського процесу: в) 2005 року

№58
1.Багато зробив гетьманський уряд і в царині зовнішній. Відносини з державами Центрального блоку залишалися головним пріоритетом зовнішньої політики. Разом із тим на відміну від Центральної Ради, Українська Держава прагнула до розбудови взаємин з радянською Росією, іншими новими державами, що виникли на теренах імперії Романових. Здійснювалися кроки, спрямовані на встановлення дружніх відносин із державами Антанти та нейтральними європейськими країнами. 14 червня 1918 р. був прийнятий закон „Про посольства і місії Української Держави”. Новий закон від 6 листопада 1918 р. поширив дислокацію українських консульських установ на 22 країни та окремі регіони. Що ж до дипломатичних зносин, то вони існували з 12 країнами Європи.
Основний акцент робився на професійній підготовці, фаховому рівні, принциповості та патріотизмі працівників зовнішньополітичного відомства Української Держави. Міністрами закордонних справ Української Держави гетьмана П. Скоропадського були М. Василенко, Д. Дорошенко, Г. Афанасьєв. Європа і світ у цей період більше стали знати про Україну як незалежну, самостійну гетьманську державу. Однак у самій Україні П.Скоропадський не користувався авторитетом. Він не мав підтримки ні білогвардійських сил, ні більшовиків, ні лідерів більшості українських політичних

партій

2. У 20-х pp. активізується наукова діяльність. Головним науковим осередком республіки була Всеукраїнська академія наук (ВУАН), заснована у 1918 р. Значних успіхів українські вчені досягли в галузі фізики і математики. Д. О. Граве, М. М. Крилів та М. М. Боголюбов заклали підвалини нелінійної механіки.
Розробками з теорії фізики займався харківський Український фізико-технічний інститут, в якому певний час працював І. В. Курчатов. У 1932 р. тут вперше в СРСР було штучно розщеплене ядро атома.
Талановитий винахідник Ю. В. Кондратюк проводив дослідження з теорії космічних польотів.
У 1929 р. за ініціативою Є. О. Патона було засновано електрозварювальну лабораторію, в 1932 р. реорганізовану в Інститут електрозварювання ВУАН. Вперше у світовій практиці автоматичне зварювання металу застосували на будівництві Дніпрогесу та Магнітки.

3. в)енеоліту

4. в) Анна Всеволодівна

5. б) 8 січня 1654 року

6. в) Києво-Могилянський колегіум

7. б) 1734 – 1750 роки

8. б) українці Західної та Наддніпрянської України, опинившись у складі ворогуючих блоків, змушені були битись один проти одного

г) значна частина України перетворилась на театр запеклих бойових дій

9. б) Генеральний секретаріат

10. б) 1925 року

11. а) формування концепції «розвиненого соціалізму» внаслідок усвідомлення нереальності побудови комунізму

12.Т. Осиповський Харківський університет

І.Галятовський Києво-могилянська колегія

П.Лодій Львівський університет

М.Умов Новоросійський університет

 

1. Охарактеризуйте основні напрями державотворчої політики Директорії УНР, наскільки ця політика була ефективною?

Внутрішня політика

Відразу після зайняття Києва (14 грудня 1918 року) Директорія оприлюднила ряд свідоцтв, спрямованих проти поміщиків і буржуазії. Була прийнята постанова про негайне звільнення всіх призначених при гетьмані чиновників. Уряд мав намір позбавити промислову й аграрну буржуазію виборчих прав. Владу на місцях передбачалося передати Трудовим радам селян, робітників та трудової інтелігенції. Через такий радикалізмДиректорія залишилася без підтримки переважної більшості спеціалістів, промисловців та чиновників державного апарату. Революційна стихія селянства виявилася неспроможною протистояти наступові регулярних радянських військ і стала перероджуватись в руйнівну анархію.

26 грудня 1918 року Директорія видала Декларацію, з прийняттям якої почалася аграрна реформа та в якій Директорія УНР заявила про намір експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для перерозподілу їх серед селян. Було задекларовано про вилучення землі у поміщиків без викупу, але щоб їх заспокоїти, було обіцяно: компенсацію затрат на різноманітні (агротехнічні, меліоративні тощо) вдосконалення, раніше проведені у маєтках; оголошено про недоторканність земель промислових підприємств і цукрових заводів; за землевласниками залишались будинки, де вони до цього жили, породиста худоба, виноградники; конфіскації не підлягали землі іноземних підданих. Але, незважаючи на ці досить помірковані заходи, поміщики і буржуазія в Україні були незадоволені політикою Директорії, яка відкрито ігнорувала їхні інтереси. У руках деяких заможних селян залишилися ділянки площею до 15 десятин землі. Але більшість селян розцінили ці заходи як пропоміщицькі, і це у свою чергу розширювало простори для більшовицької агітації.

Зовнішня політика

Директорії вдалося досягнути розширення міжнародних зв'язків УНР. Україну визнали Угорщина, Чехословаччина, Голландія, Ватикан, Італія і ряд інших держав. Але їй не вдалося налагодити нормальних стосунків з країнами, від яких залежала доля УНР: радянською Росією, державами Антанти та Польщею.

Грудня 1918 року Директорія запропонувала Раді Народних Комісарів РСФРР переговори про мир. Раднарком погодився на переговори, попри те, що не визнавав Директорію представницьким органом українського народу. Під час переговорів радянська сторона відкинула звинувачення у веденні неоголошеної війни, лицемірно заявивши, що ніяких регулярних російських військ в Україні немає. Зі свого боку, Директорія не погодилася на об'єднання Директорії з українським радянським урядом і відмовилася прийняти інші вимоги, що означали самоліквідацію УНР.