Усні методи масової роботи бібліотеки, методика їх організації.

Інформаційно-масова робота бібліотеки – це сукупність форм і методів усної та наочної популяризації творів друку та інших документів серед користувачів і населення.

Методи масового обслуговування за типами носіїв інформації поділяються на наочні та усні. До наочних відносяться книжкові виставки, перегляди літератури, тематичні полиці, альбоми, стенди, плакати.

До усних відносяться: читацькі конференції, вечори запитань та відповідей, обговорення книг, голосні читання, диспути і круглі столи, вечори-зустрічі, вечори портрети, літературно музичні вечори, усні журнали.

Масова робота виконує такі функції:

- сприяє формуванню читацького активу бібліотеки;

- cприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;

- здійснює рекламу бібліотеки, створює її імідж.
Залишаються популярними в бібліотеках традиційні дискусійні методи масової роботи: обговорення, конференції, диспути, літературні суди. Обговоренняпрочитаних книг у голос–це обмін думками про прочитане, аналіз і оцінка художніх творів. Цей захід може проходити спільно з авторами книг, критиками, представниками редакцій журналів, видавництв. Обговорення допомагає навчити читачів осмисленому читанню, культури читання в цілому, виробленню вміння критично мислити, самостійно працювати з книгою. Аще – толерантному відношенню до опонентів. Підготовка обговорення літературного твору триває 2-3 місяця, під час якого бібліотекар забезпечує аудиторію достатньою кількістю примірників книг, яка планується до обговорення, визначає проблемні питання. Реклама заходу передбачає оформлення виставки однієї книги, повідомляється дата проведення та пропонується при читанні книги подумати над орієнтовними питаннями. На обговорення запрошується не більше 15-20 дітей. Бібліотекар веде розмову з читачами про книгу, уникаючи власних оцінок з позиції дорослої людини. Якщо є необхідність, в кінці заходу бібліотекар корегує невірні вислови читачів, дає колективну оцінку книзі. Обговорення книг практикуються в літературних вітальнях, клубах за інтересами, класах. Обговорення книги практикується як самостійний захід або проводиться після голосних читок, на читацьких конференціях, диспутах.Найбільш складна форма обговорення –читацька конференція.Ця форма роботи стала використовуватись в публічних бібліотеках наприкінці 20-х років ХХ століття, довгий час була досить популярною в радянських бібліотеках. В 90-ті роки масштаби проведення читацьких конференцій скорочуються, хоча форма їх проведення зберігається і до наших днів. Зазвичай читацька конференція присвячується будь - якій темі або окремому твору. Інколи читацька конференція не відрізняється за формою проведення від обговорення. Однак, крім загальних рис (попереднє вивчення твору, його критичне осмислення, підготовка до виступу, наявність ведучого), конференція має специфічні риси. В ній може бути більша кількість учасників. У виступах учасників повинен прозвучати аналіз критичних матеріалів, а не лише виклад власних думок. Це дуже складний метод, він потребує професійних знань, вміння викласти свої думки. Тим, хто хоче опанувати цей метод, пропонуємо звернутися до професійної літератури.В наші дні до методу читацької конференції «приєдналися» обговорення на сторінках Інтернет – видань, у форумах і блогах. Це цікава перспектива для бібліотек, в яких є Інтернет. Після перегляду кінофільмів діти питають в бібліотеках книгу, по якій був знятий фільм. Щоб задовільнити читацький інтерес до книг, за якими зроблено екранізацію, можна організувати виставку однієї книги, або виставку книг автора, за творами якого знято фільм. І провести в бібліотецічитацько-глядацьку конференцію, під час якої обговорюється не лише проблематика літературного твору, а й переваги (або недоліки) екранізованого або театралізованого втілення.

Диспут– як метод популяризації літератури передбачає зіткнення різних, протилежних точок зору на одну тему або проблему, що піднімається в художньому творі. Мета диспуту – пошук найбільш вірної оцінки висвітлених в книзі ідей, думок. Читачі під час участі в диспуті вчаться не лише вміло висловлювати свої думки, погляди, але й аргументовано їх захищати,література сценарії і рекомендації для проведення диспутів зустрічаються на сторінках професійної періодики.

Літературний суд– вид літературної гри, обговорення героїв книги, літературне розслідування, організоване у вигляді театралізованого судового засідання. Літературні суди з`явилися в практиці роботи бібліотек на початку ХХ століття. В 60-ті рокиминулогостоліття, коли почалося пожвавлення масової роботи, літературні суди почали проводитися взамін читацьких конференцій. Театралізований характер цієї форми передбачає відповідне оформлення приміщення, підготовку учасників заходу – представників «захисту», «звинувачення», «суду». Літературний суд, як і інші активні форми масової роботи, сприяє глибокому сприйняттю прочитаного.

В бібліотечній практиці з`явився ще один метод –презентація прочитаних книг. «Почитай, не пожалкуєш!» - таку назву може носити подібна презентація. Презентацію прочитаних книг можна практикувати до Всесвітнього Дня книги (23 квітня). Цей метод є досить ефективним, адже це можливість продемонструвати учням, що читання пов’язане не тільки зі школою, навчанням, але й може приносити радість. Однією з умов проведення цього заходу є завдання не лише прочитати і цікаво розповісти про книгу, але й знайти літературознавчі матеріали, рецензії на цю книгу та відомості про автора,організація книжкової виставки, створення рекомендаційних списків літератури, проведення бібліографічних оглядів літератури;Ерудит-конкурс«Чарівний світ казок». Бібліотекар пропонує дітям казкову квітку, на кожній пелюстці якої загадки з українських народних казок. Діти відривають пелюстку, і мають відгадати загадку, назвати казку. Велику кількість літературних ігор бібліотекарі проводять, взявши за основу телевізійні конкурси: «Розумники, розумниці», «Найрозумніший», «Зоряний час», «Брейн-ринг», «Що? Де? Коли?» та ін.Бібліотечна гра як творчістьЕфективними технологіями масової роботи є ігрові форми: літературний аукціон, калейдоскоп, подорож, лото, лабіринт, вікторина, турнір тощо.Літературні ігриактивізують читання, стимулюють їх звернення до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, розвивають логічне мислення.Для найменших читачів в бібліотеці ще може бутигра«Знавці казок». Читачам пропонується пригадати, наприклад, казки, в яких літературний герой, імя, якого починається з певної літери («К» - «Колобок», «Кіт у чоботях», «Котигорошко»).Або назвати казку за поясненням. Наприклад, одним із завдань може бути таке: цей будинок ніхто не будував, жити в ньому малиправо лише 5 братів, але в скрутну хвилину вмістилося майже все лісове царство. (Рукавичка).

Розрізняють такі види БІС: 1) індивідуальне — бібліографічне інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб; 2) групове — бібліографічне інформування групи споживачів інформації, що об'єднуються завдяки подібності їхніх інформаційних потреб; 3) масове — бібліографічне інформування широкого кола споживачів інформації за темами, що мають суспільну значущість. Перший та другій види бібліографічного інформування споживачів інколи з'єднують і називають диференційованим БІС. Тоді третій вид називають недиференційованим БІС.

Масове, або недиференційоване, БІС виконується також різними способами. Деякі з них збігаються зі способами диференційованого БІС, але відрізняються більш широким читацьким призначенням, тобто певною невизначеністю кола споживачів. Методами масового БІС можуть бути бібліографічні бюлетені, списки, покажчики, якщо вони розраховані на всіх читачів, без яких-небудь обмежувань. Наприклад, універсальні бюлетені нових надходжень у бібліотеку.

Як методи масового БІС використовують також бібліографічні картотеки; виставки-перегляди; усні бібліографічні огляди; плакати, що містять БІ; бібліографічні повідомлення в засобах масової інформації (газетах, журналах, на телебаченні, радіо). Комплексною формою масового БІС є "День інформації", на який запрошують будь-яких відвідувачів бібліотеки. На ньому використовують різні методи БІС: виставки-перегляди, бібліографічні огляди тощо. Різновидом "Дня інформації", розрахованим на широке коло спеціалістів певного виробництва, є відносно нова форма БІС: "Ярмарок ідей". Бібліотека або науково-інформаційний центр готує інформацію про нові публікації з певної проблеми, а також про неопубліковані документи, які є в різних фірмах та установах, і виступає посередником у налагодженні стосунків споживачів інформації з цими установами. Більш докладно методи БІС вивчатимуться у навчальних дисциплінах, які знайомлять а організацією та методикою практичної бібліографічної діяльності в бібліотеках.