Відповіді до екзамену з БІОК



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Відповіді до екзамену з БІОК



Поняття про систему бібліотечно-інформаційного обслуговування.

Структура системи БІО, її мета, принципи, суб'єкти, об'єкти, предмет, засоби, технології.

Законодавче регулювання бібліотечно-інформаційної діяльності.

Комунікативні правила спілкування бібліотекаря з читачами, стилі спілкування. Характеристика психологічних бар'єрів та шляхи їх подолання.

Модель технології БО. Особливості моделі в умовах автоматизації.

Технологія індивідуального обслуговування користувачів.

Іноваційні послуги в БІО. БІО в мережі інтернет.

Особливості технології БО в різних культурних підрозділах бібліотеки.

Обслуговування по МБА в бібліотеці.

Компексні методи масової роботи в бібліотеці.

Спеціфіка масової роботи з користувачами бібліотеки.

Методика та особливості організації обслуговування дітей та юнацтва.

Обгунтування вибору форм і методів масової роботи бібліотеки

Усні методи масової роботи бібліотеки, методика їх організації.

Комплексні форми популярізації докукументів та інформації.

Поняття про бібліотечні послуги, їх класифікація.

Розширення номерклатури бібліотечних послуг (досвід роботи вітчизняних та зарубіжних бібліотек).

Платні послуги в бібліотеці. Медодика їх організації та досвід використання.

Доступ до ресурсів інтернету як інформаційний сервіс. Розкрити сучасні технології в інформаційному сервісі.

Компонентна структура в ситемі БІО.

Властивості системи БІО.

Практичні питання:

1) Скласти структурний план організації Дня спеціаліста (план; скільки було витрачено часу на підготовку; які виставки книжок; які лекції, семінари, дискусії).

2) Скласти план Дня Інформації або Дня бібліографії.

Ознайомити користувача з Web – сайтами бібліотеки як засобу рекламування її діяльності та послуг.

Ознайомити користувача з інтернет продуктами та Е-послугами бібліотек.

Провести консультацію читачів про користування довідковим апаратом бібліотеки (про каталоги).

Про Нічний абонемент.

Провести консультацію читачеві як користуватися систематичною картотекою статей (скільки розміщено статей, з якого року ведеться).

Заповнити формуляр користувача бібліотеки (ПІП, проживання, дата народження; про дітей (школа, батьки, місце проживання)).

Провести бесіду рекомендації книги.

Провести бесіду під час запису користувача до бібліотеки (правила, структура, графік роботи).

11) Скласти структурний план організації презентації книги.

Скласти технологічну карту запису користувача у бібліотеці.

Скласти технологічну карту процесу виконання вимог користувачів у видачі документів з основного книгосховища.

Скласти технологічну карту процесу рекомендації книги на абонементі.

Скласти технологічну карту процесу поповнення книжкової виставки.

16) Скласти структурний план організації читацько-глядацької конференції.

17) Скласти структурний план організації літературного вечора (організатори, тема, гості, конференція, кількість учасників (в різних місцях), вихідні документи, інформаційне забезпечення (афіша, реклама, програма), кого запросили (по рекламі в ТБ; хто прийшов, бо почув), виконавці).

18) Скласти структурний план організації усного журналу (читання журналу, для школярів класу, тема, роз приділити ролі (діти в костюмах, гарна сцена), присвятити письменнику (вірші, доповіді, фотографії), на кожній сторінці, щось присвячене (1-біографія, 2-творчість, 3-твір)).

Заповнити вимогу на документ.

Заповнити бланк замовлення на МБА.

Відповіді:

Теоретичні питання:

Поняття про систему бібліотечно-інформаційного обслуговування.

БІ –це сукупність різних видів бібліотечної діяльності, спрямованої на задоволення інформаційних потреб І. користувачів (ДСТУ 7448:2013 «І. та Д. Бібліотечно-інформаційна діяльність»).

БІО –це напрям діяльності Б., що полягає у рекомендації та видачі різноманітних творів друку. Полягає у Д. та їх копій, наданні допомоги у їх виборі та використанні (документальне обслуговування).

Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів (БІОК) – діяльність, що здійснюється спеціально створеними з цією метою структурними підрозділами бібліотеки, які надають користувачам бібліографічну та фактографічну інформацію, власне документи або їх копії, інші бібліотечні послуги, що забезпечують задоволення духовних, виробничих, освітніх та інших потреб користувачів.

Користувач бібліотеки – це окрема особа чи організація, що звертається до послуг бібліотеки. Користувач бібліотеки може бути відвідувачем виставки, учасником заходу, отримувачем довідки тощо.

Основне завдання бібліотеки – формування із користувача справжнього читача.

Обслуговування буває:довідковим, інформаційним.

Мета БІО -оперативне і точне задоволення потреб користувачів Б.

Субєкт БІО – це бібліотечні працівники.

Обєкт БІО – це для ці, для кого система створюється, функціонується і читається (читач, користувач).

Предмет БІО – джерело діяльності (запит).

Ресурси -те, що ми маємо для обслуговування.

Цінність БІОта його відмінність від інших процесів полягає у єдності об’єкта (користувача), джерела діяльності (запита), результату бібліотечної послуги (результату бібліотечної послуги), цілі (повне задоволення та розвитку потреб бібліотечних послуг), спрямування читацької діяльності у потрібному для суспільства напрямі.

У сфері БІО розрізняють:

· Традиційні інформаційні послуги.

· Видання Д., на запити користувачів Б.

· Видання Д., на абонементі.

· Видання Д., для роботи в читальному залі.

· Надання бібліографічної інформації (списків, довідок).

· Нові види послуг та доступ до електронних ресурсів.

Комплексні інформаційні послуги:

· Книжкові виставки.

· Презентації.

· Ярмарки.

· Дні інформації.

· Конференції.

· Круглі столи.

· Бізнес-семінари.

· Клуби за інтересами (виставки картин художників, публікацій поетів, письменників).

· Бізнес-клуби.

Просвітницька роль бібліотеки (не тільки надання книг, а й безпосереднє передання духовних норм і цінностей), розповсюдження інформації та знань – невід'ємний елемент бібліотечного обслуговування. Це надання, по-перше, актуальної, корисної, суспільноважливої книги, по-друге, інформації, необхідній людині в цей конкретний момент, зокрема й побутового використання. Крім того, спостерігається повернення до пріоритетів сімейного приватного життя.

Інвалідам, у тому числі тим, що мають труднощі у самостійному пересуванні, створюють умови для самостійного відвідування бібліотеки, а для тих, хто цього не може, організовують обслуговування на дому. Відвідування бібліотеки для інвалідів має велике психологічне значення, так як відкриває можливості для спілкування, самостійного вибору книг. Для покращення обслуговування інвалідів бібліотеки співпрацюють із різними громадськими організаціями, що об’єднують інвалідів, організовуючи при них пункти видачі чи пересувні бібліотеки. Особливої уваги потребує робота бібліотекарів щодо допомоги навчанню і вихованню інвалідів-дітей.

Структура:

Структура обслуговування у шкільній бібліотеці — це сукупність функціональних підрозділів і пунктів обслуговування, що забезпечує надання користувачам обов'язкових для даного типу послуг.

До функціональних підрозділів шкільної бібліотеки входять: абонемент, читальний зал, довідково-бібліографічні пункти, комп'ютерний клас, відеотека, рекреаційні зони, зони копіювання документів. Крім того, структура передбачає наявність обслуговування через між­бібліотечний абонемент, нестаціонарні, тобто винесені за межі бібліо­теки, пункти обслуговування.

Щоденно бібліотекар підбиває підсумки заносячи їх у розділи «Щоденника роботи бібліотеки».

Державні стандарти України

· ДСТУ 1.0-2003 Національна стандартизація. Основні положення. 01.07. 2003

· ДСТУ 1.2-2003 Національна стандартизація. Правила розроблення національних нормативних документів. 01.07.2003

· ДСТУ 1.5.2003 Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives, part 2, 2001, NEQ). 01.07.2003

· ДСТУ 1.12:2004 Національна стандартизація. Правила ведення справ нормативних документів. 01.10.2004

· ДСТУ 33.002:2007 Страховий фонд документації. Терміни та визначення понять. 01.01.2009

· ДСТУ 33.004:2006 Страховий фонд документації. Державна система страхового фонду документації. Загальні положення. 01.10.2007

· ДСТУ 33.116:2010 Страховий фонд документації. Електронні копії документів. Загальні вимоги. 01.07.2012

· ДСТУ 33.601:2005 Страховий фонд документації. Матеріали для виготовлення, зберігання та відтворення документів страхового фонду документації. Загальні вимоги. 01.10.2006

· ДСТУ 2272:2006 Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять. 01.07.2007

· ДСТУ 2293-99 Охорона праці. Терміни та визначення основних понять 01.01.2000

· ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. 01.01.1995

· ДСТУ 2394-94 Інформація та документація. Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення. 01.01.1995

· ДСТУ 2395-2000 (ISO 5963:1985) Інформація та документація. Обстеження документа, встановлення його предмета та відбір термінів індексування. Загальна методика. 01.07.2001

· ДСТУ 2398-94 Інформація та документація. Інформаційні мови. Терміни та визначення. 01.01.1995

· ДСТУ 2482-94 Системи оброблення інформації. Комп'ютерні технології навчання. Терміни та визначення. 01.01.1995

· ДСТУ 2627-94 Системи оброблення інформації. Видавничі комп'ютеризовані системи. Оброблення та друкування документів. Терміни та визначення. 01.07.1995

· ДСТУ 2628-94 Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. 01.07.1995

· ДСТУ 2732:2004 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять. 01.07.2005

· ДСТУ 2937-94 Кінофотоматеріали. Терміни та визначення. 01.01.1996

· ДСТУ 2939-94 Системи оброблення інформації. Комп'ютерна графіка. Терміни та визначення. 01.01.1996

· ДСТУ 3003:2006 Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення понять. 01.07.2007

· ДСТУ 3008-95 Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення. 01.01.1996

· ДСТУ 3017-95 Видання. Основні види. Терміни та визначення. 01.01.1996

· ДСТУ 3018-95 Видання. Поліграфічне виконання. Терміни та визначення. 01.01.1996

· ДСТУ 3144-95 Коди і кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення. 01.01.1996

· ДСТУ 3145-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги. 01.01.1996

· ДСТУ 3148-95 Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Система електронного обміну документами на постачання продукції. Загальні вимоги. 01.01.1996

· ДСТУ 3279-95 Стандартизація послуг. Основні положення. 01.01.1997

· ДСТУ 3294-95 Маркетинг. Терміни та визначення основних понять. 01.01.1997

· ДСТУ 3302-96 Система стандартів з баз даних. Структурна система словників інформаційних ресурсів. 01.01.1997

· ДСТУ 3396.0-96 Захист інформації. Технічний захист інформації. Основні положення. 01.01.1997

· ДСТУ 3396.2-97 Захист інформації. Технічний захист інформації. Терміни та визначення. 01.01.1998

· ДСТУ 3578-97 Документація. Формат для обміну бібліографічними даними на магнітних носіях. 01.01.1998

· ДСТУ 3579-97 Документація. Формат для обміну термінологічними і/або лексографічними даними на магнітних носіях. 01.01.1998

· ДСТУ 3582:2013 ”Інформація та документація. Бібліографічний опис скорочення слів і словосполучень українською мовою. Загальні вимоги та правила (ISO 4:1984, NEQ; ISO 832:1994, NEQ). На заміну ДСТУ 3582-97. 01.01.2014

· ДСТУ 3719-1-98 (ISO 8613-1:1989) Інформаційні технології. Електронний документообіг. Архітектура службових документів (ODA) та обмінний формат. Ч. 1. Вступ і загальні принципи. 01.07.1999

· ДСТУ 3734-98 (ГОСТ 30612-99) Пожежна техніка. Вогнегасники пересувні. Загальні технічні вимоги. 01.07.2000

· ДСТУ 3739-98 Положення про ведення державного класифікатора ДК 003 "Класифікатор професій". 01.10.1998

· ДСТУ 3772-98 Оригінали для поліграфічного відтворення. Загальні технічні вимоги. 01.07.1999

· ДСТУ 3814:2013 Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація книг (ISO 2108:2005, NEQ). На заміну ДСТУ 3814-98 01.01.2014

· ДСТУ 3843-99 Державна уніфікована система документації. Основні положення. 01.07.2000

· ДСТУ 3844-99 Державна уніфікована система документації. Формуляр – зразок. Вимоги до побудови. 01.07.2000

· ДСТУ 3873-1-99 (ГОСТ 30653-99) (ISO/IEC 10166-1:1991) Інформаційні технології. Електронний документообіг. Файлування та відбирання документів (DFR). Частина 1. Означення абстрактної послуги та процедури. 01.01.2001

· ДСТУ 3874-99 (ГОСТ 30655-99) (ISO 8777:1993) Інформація та документація. Команди для інтерактивного текстового пошуку. 01.01.2001

· ДСТУ 3899:2013 Дизайн і ергономіка. Терміни та визначення основних понять. На заміну ДСТУ 3899-99 та ДСТУ 2429-94 01.01.2014

· ДСТУ 3900-99 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Основні положення. 01.01.2000

· ДСТУ 3918-1999(ISO/IEC 12207:1995) Інформаційні технології. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення. 01.07.2000

· ДСТУ 3960-2000 Системи тривожної сигналізації. Системи охоронної і охоронно-пожежної сигналізації. Терміни та визначення. 01.07.2000

· ДСТУ 3966:2009 Термінологічна робота. Засади і правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. 01.07.2010

· ДСТУ 3986-2000 (ISO 8879:1986) Інформаційні технології. Електронний документообіг. Стандартна мова узагальненої розмітки (SGML). 01.07.2001

· ДСТУ 4031-2001 (ISO 5964:1985) Інформація та документація. Багатомовний тезаурус. Методика розроблення. 01.01.2002

· ДСТУ 4032-2001 (ISO 2788:1986) Інформація та документація. Одномовний тезаурус. Методика розроблення. 01.01.2002

· ДСТУ 4163-2003 Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. 01.09.2003

· ДСТУ 4302:2004 Інформаційні технології. Настанови щодо документування комп’ютерних програм (ISO/IEC 6592:2000, MOD). 01.07.2005

· ДСТУ 4309:2004 Інформація та документація. Оформлення перекладів> (ISO 2384:1977, MOD). 01.07.2005

· ДСТУ 4331:2004 Правила описування архівних документів (ISAD(G):1999, NEQ). 01.07.2005

· ДСТУ 4419:2005 Інформація і документація. Документи аудіовізуальні. Терміни та визначення понять. 01.07.2006

· ДСТУ 4423-1:2005 Інформація та документація. Керування документацій нимипроцесами.Ч.1. Основні положення ( 15489-1:2001, MOD). 01.04.2007

· ДСТУ 4423-2:2005 Інформація та документація. Керування документаційними процесами. Ч.2. Настанови (ISO/TR 15489-2:2001, MOD). 01.10.2007

· ДСТУ 4447:2005 Фонодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги. 01.10.2006

· ДСТУ 4489:2005 Видання книжкові та журнальні. Вимоги до форматів. 01.10.2006

· ДСТУ 4515:2006 Інформація і документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація серіальних видань (ISO 3297:1998, NEQ). 01.10.2007

· ДСТУ 4826:2007 Інформація та документація. Видання інформації. Загальні вимоги (ISO 8:1977, NEQ; ISO 1086:1991, NEQ). 01.01.2009

· ДСТУ 4861:2007> Інформація та документація. Видання. Вихідні відомості. 01.01.2009

· ДСТУ 5034:2008 Інформація і документація. Науково-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять. 01.01.2009

· ДСТУ 5058:2008 Безпека у надзвичайних ситуаціях. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях. Основні положення. 01.01.2010

· ДСТУ 5099:2008 Аудіовізуальні технології. Терміни та визначення. 01.01.2010

· ДСТУ 6095:2009 СІБВС. Правила скорочення заголовків і слів у заголовках публікацій (ГОСТ 7.88 – 2003, MOD). 01.07.2009

· ДСТУ 6096:2009 СІБВС. Універсальна десяткова класифікація. Структура, правила введення та індексування (ГОСТ 7.90-2007, MOD). 01.07 2009

· ДСТУ 7093:2009 СІБВС. Бібліографічний запис. Скорочення слів і словосполук, поданих іноземними європейськими мовами (ГОСТ 7.11-2004, MOD; ISO 832:1994, MOD). 01.04.2010

· ДСТУ 7152:2010 Інформація та документація. Видання. Оформлення публікацій у журналах та збірниках. 01.10.2010

· ДСТУ 7157:2010 Інформація та документація. Електронні видання. Основні види та вихідні відомості. 01.07.2010

· ДСТУ 7233:2011 Дизайн і ергономіка. Основні положення. 01.08.2011

· ДСТУ 7237:2011 Система стандартів безпеки праці. Електробезпека. Загальні вимоги та номенклатура видів захисту. 01.08.2011

· ДСТУ 7238:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація. 01.08.2011

· ДСТУ 7239:2011 Система стандартів безпеки праці. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація. 01.08.2011

· ДСТУ 7342:2013 Інформація та документація. Видавнича анотація. Правила складання та подання у виданнях. 01.01.2014

· ДСТУ 7343:2013 Інформація та документація. Видання. Міжнародна стандартна нумерація нотних видань (ISO 10957:2009, NEQ) 01.01.2014

· ДСТУ 7361:2013 Відеодокументи. Правила зберігання національного архівного фонду. Технічні вимоги. 01.01.2014

· ДСТУ 7448:2013 Інформація і документація. Бібліотечно-інформаційна діяльність. Терміни та визначення понять 01.07. 2014

Галузеві стандарти України

· ГСТУ 29.4-2001 Обкладинки та палітурки. Типи. 01.01.2002

· ГСТУ 55.001-98 Документи з паперовими носіями. Правила зберігання національного архівного фонду. Технічні вимоги. 01.01.1999

· ГСТУ 55.002-2002 Фотодокументи. Правила зберігання Національного архівного фонду. Технічні вимоги. 01.09.2002

· ГСТУ 55.003-2003 Кінодокументи. Правила зберігання національного архівного фонду. Технічні вимоги. 01.09.2003

· ГСТУ 75.11.6-01-98 Інформаційні технології. Система електронного документообігу. Надання юридичної сили електронним документам. 17.09.1998

Державні класифікатори

· ДК 003:2010 Класифікатор професій (КП) . 01.11.2010

· ДК 004-2008 Український класифікатор нормативних> документів> (ICS:2004, МОD). 01.04.2009

· ДК 010-98 Державний класифікатор управлінської документації (ДКУД). 01.06.1999

· ДК 015-97 Класифікація видів науково-технічної діяльності (КВНТД). 01.04.1998

· ДК 022:2008 Рубрикатор науково-технічної інформації. 01.07.2009

Міждержавні стандарти

· ГОСТ 4.482-87 СПКП. Издания книжные и журнальные. Издательско-полиграфическое оформление и полиграфическое исполнение. Номенклатура показателей. 01.07.1988

· ГОСТ 7.0-84 СИБИД. Библиографическая деятельность. Основные термины и определения. 01.01.1986

· ГОСТ 7.12-93 СИБИД. Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общин требования и правила. 01.01.1997

· ГОСТ 7.14-84 СИБИД. Коммуникативный формат для обмена библиографическими данными на магнитной ленте. Структура записи. 01.01.1985

· ГОСТ 7.19-85 СИБИД. Коммуникативный формат для обмена библиографическими данными на магнитной ленте. Содержание записи. 01.01.1986

· ГОСТ 7.20-2000 СИБИД. Библиотечная статистика. 01.09.2002

· ГОСГ 7.27-80 СИБИД. Научно-информационная деятельность. Основные термины и определения. 01.01.1982

· ГОСТ 7.29-80 СИБИД. Представление расширенного кириллического алфавита для обмена информацией на магнитных лентах. 01.01.1982

· ГОСТ 7.30-80 СИБИД. Представление греческого алфавита для обмена информацией на магнитных лентах. 01.01.1982

· ГОСТ 7.31-89 СИБИД. Единая государственная система межбиблиотечного абонемента. Общие требования. 01.01.1990

· ГОСТ 7.38-82 СИБИД. Доклад о наиболее важных отечественных и зарубежных достижениях в области науки, техники и производства. 01.01.1983

· ГОСТ 7.47-84 СИБИД. Коммуникативный формат для словарей информационных языков и терминологических данных. Содержание записи. 01.01.1985

· ГОСТ 7.48-90 СИБИД. Консервация документов. Основные термины и определения. 01.01.1991

· ГОСТ 7.52-85 СИБИД. Коммуникативный формат для обмена библиографическими данными на магнитной ленте. Поисковый образ документа. 01.07.1986

· ГОСТ 7.55-99 СИБИД. Основные положения. 01.07.2001

· ГОСТ 7.57-89 СИБИД. Издания. Издательские и книготорговые библиографические указатели. Общие требования. 01.07.1990

· ГОСТ 7.60-90 СИБИД. Издания. Основные виды. Термины и определения. 01.01.1991

· ГОСТ 7.61-90 СИБИД. Издания. Государственные библиографические указатели. Общие требования. 01.01.1991

· ГОСТ 7.62-90 СИБИД. Знаки для разметки оригиналов и исправления корректурных и пробных оттисков. Общие требования. 01.01.1991

· ГОСТ 7.64-90 СИБИД. Представление дат и времени дня. Общие требования. 01.07.1991

· ГОСТ 7.65-92 СИБИД. Кинодокументы, фотодокументы и документы на микроформатах. Общие требования к архивному хранению. 01.01.1993

· ГОСТ 7.70-96 СИБИД. Описание баз данных и машиночитаемых информационных массивов. Состав и обозначение характеристик. 01.07.2000

· ГОСТ 7.77-98 СИБИД. Межгосударственный рубрикатор научно-технической информации. Структура, правила использования и ведения. 01.01.2000

· ГОСТ 7.78-99 СИБИД. Издания. Вспомогательные указатели. 01.01.2001

· ГОСТ 13.0.001-84 Репрография. Основные положения. 01.07.1985

· ГОСТ 13.0.002-84 Репрография. Термины и определения. 01.07.1985

· ГОСТ 13.0.003-2000 Репрография. Микрография. Репрографические копии оригиналов. Типы. Условные обозначения. 01.01.2002

· ГОСТ 13.1.001-85 Репрография. Микрография. Основные положения. 01.07.1986

· ГОСТ 13.1.101-93 Репрография. Микрография. Микрофильм документа на правах подлинника. Порядок изготовления, учета, хранения и применения. 01.01.1997

· ГОСТ 13.1.104-93 Репрография. Микрография. Микрофильмы рулонные. Основные размеры и размещение микроизображений. 01.01.1997

· ГОСТ 13.1.105-91 Репрография. Микрография. Микрофиши. Типы. 01.07.1991

· ГОСТ 13.1.110-89 Репрография. Микрография. Микрофильмы газет рулонные. Общие требования и нормы. 01.01.1990

· ГОСТ 13.1.116-90 Репрография. Микрография периодических изданий. Общие требования и нормы. 01.07.1991

· ГОСТ 13.1.117-95 Репрография. Миография. Микрофильмы на диазопленке. Общие технические требования и методы контроля. 01.01.1998

· ГОСТ 14289-88 Средства вычислительной техники. Клавиатуры. Расположение клавиш> и символов, функции управляющих клавиш. 01.07.1989

· ГОСТ 16487-83 Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. 01.01.1985

· ГОСТ 16876-71 Правила транслитерации букв Кирилловского алфавита буквами латинского алфавита. 07.01.1973

· ГОСТ 19605-74 Организация труда. Основные понятия. Термины и определения. 01.08.1974

· ГОСТ 29124-91 Клавиатура ввода данных. Общие технические требования. 01.10.1993.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 3. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюєть­ся на мережу діючих бібліотек усіх форм власності та підпоряд­кування й організацію бібліотеч­ної справи.

Розділ ІІ

Розділ ІІІ

БІБЛІОТЕЧНА СИСТЕМА УКРАЇНИ

Стаття 5. Основи організа­ції та функціонування бібліо­течної системи України

Бібліотечна система України функціонує на основі скооперо­ваного комплектування фондів та обробки документів, довідково-пошукового апарату, взаємовикористання бібліотечних ресур­сів, а також організації науково-дослідної, науково-бібліографічної та науково-методичної роботи.

Стаття 6. Види бібліотек

За значенням бібліотеки поді­ляються на:

всеукраїнські загальнодер­жавного значення (національні, державні);

республіканські (Автономної Республіки Крим);

обласні;

міські;

районні;

селищні;

сільські.

За змістом бібліотечних фон­дів бібліотеки є:

універсальні;

галузеві;

міжгалузеві.

За призначенням бібліотеки поділяються на:

публічні (загальнодоступні);

спеціальні (академій наук, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій);

спеціалізовані (для дітей, юна­цтва, осіб з фізичними вадами).

Публічні, спеціальні та спе­ціалізовані бібліотеки можуть об'єднуватися у централізовані бібліотечні системи.

Стаття 7. Національна бі­бліотека України

Національна бібліотека Укра­їни провідний державний культурний, освітній, науково-інформаційний заклад, що виконує функцію методичного та коорди­наційного центру з питань бібліо­текознавства, бібліографознавства, документознавства, бере участь у розробленні державної політики в галузі бібліотечної справи та реа­лізує її.

Національна бібліотека Украї­ни володіє потужним фондом віт­чизняних і найважливіших науко­во значущих зарубіжних докумен­тів і задовольняє найрізноманіт­ніші потреби суспільства, сприяє розвитку науки, освіти, культури, здійснює міжнародне співробітни­цтво у формуванні та використанні світових бібліотечних ресурсів.

Бібліотечний фонд націо­нальної бібліотеки України є національним культурним над­банням Українського народу, невід'ємною складовою части­ною культурної спадщини та пе­ребуває під охороною держави.

Загальнодержавне спряму­вання діяльності національної бібліотеки України забезпечу­ється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері культури.

Національна бібліотека Укра­їни має право на одержання обов'язкового безоплатного примір­ника документів згідно із законом.

Статус національної надаєть­ся державній бібліотеці згідно із законодавством.

Розділ IV

ПОРЯДОК СТВОРЕННЯ, РЕОРГАНІЗАЦІЇ ТА ЛІКВІ­ДАЦІЇ БІБЛІОТЕК

Розділ V

БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ

Розділ VI

Стаття 20. Права бібліотек

Бібліотеки в порядку, перед­баченому їх статутами (положен­нями), мають право самостійно:

• визначати зміст, напрями та форми своєї діяльності;

• здійснювати господарську діяльність, відкривати в порядку, визначеному законодавством, ра­хунки в установах банків, у тому числі валютні, встановлювати перелік платних послуг;

• визначати джерела комплек­тування своїх фондів;

• встановлювати пільги для окремих категорій користувачів бібліотеки;

• визначати при наданні ко­ристувачам бібліотеки докумен­тів розмір коштів, що переда­ються бібліотеці як забезпечення виконання зобов'язань щодо по­вернення одержаних у бібліотеці документів, у випадках, передба­чених правилами користування бібліотеками;

• визначати види та розміри компенсації шкоди, заподіяної користувачами бібліотек, у тому числі пені за порушення термінів користування документами;

• визначати умови викорис­тання бібліотечних фондів на основі договорів з юридичними
та фізичними особами;

• вилучати та реалізовувати документи зі своїх фондів відповідно до нормативно-правових актів;

• здійснювати у встановле­ному порядку співробітництво з бібліотеками та іншими уста­новами й організаціями інозем­них держав, вести міжнародний документообмін, бути членом міжнародних організацій, брати участь у реалізації державних і регіональних програм у межах своєї компетенції та програм роз­витку бібліотечної справи;

• здійснювати іншу діяль­ність, спрямовану на виконання статутних завдань, яка не супе­речить законам.

Бібліотека має право на за­хист створених нею баз даних, інших об'єктів інтелектуальної власності бібліотеки згідно із за­конодавством.

Розділ VII

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ГРОМАДЯН, ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗА­ЦІЙ НА БІБЛІОТЕЧНЕ ОБ­СЛУГОВУВАННЯ

Стаття 21. Права громадян,

підприємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування Громадяни України неза­лежно від статі, віку, націо­нальності, освіти, соціального походження, політичних та ре­лігійних переконань, місця про­живання мають право на бібліо­течне обслуговування, яке може бути у формі:

• абонемента (у тому числі міжбібліотечного);

• системи читальних залів;

• дистанційного обслугову­вання засобами телекомунікації;

• бібліотечних пунктів;

• пересувних бібліотек.

Громадяни України, підпри­ємства, установи та організації мають право вільного вибору бібліотек відповідно до своїх по­треб.

Права громадян України, під­приємств, установ і організацій на бібліотечне обслуговування забезпечуються створенням мережі бібліотек та різноманіт­ністю їх видів, безкоштовністю основних бібліотечних послуг.

Іноземці та особи без грома­дянства, що перебувають в Укра­їні на законних підставах, корис­туються тими самими правами на бібліотечне обслуговування, що і громадяни України.

Розділ VIII

УПРАВЛІННЯ БІБЛІО­ТЕЧНОЮ СПРАВОЮ

Стаття 24. Державне управ­ління бібліотечною справою

Загальне методичне керівни­цтво бібліотеками та координа­цію їх роботи здійснює спеціаль­но уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері культури:

- формує єдину державну політику щодо бібліотечної спра­ви в Україні;

- розробляє та реалізує дер­жавні програми в межах своєї компетенції та програми розвит­ку бібліотечної справи;

- сприяє централізованому комплектуванню і використанню бібліотечних фондів;

- здійснює координацію ро­біт щодо об'єднання бібліотек в єдину бібліотечно-інформаційну систему;

- організує підготовку та перепідготовку бібліотечних ка­дрів, підвищення їх кваліфікації;

- здійснює контроль за ді­яльністю бібліотек, що є у дер­жавній і комунальній власності,
збереженням ними бібліотечного фонду України;

- сприяє науковим дослі­дженням, методичному забезпе­ченню бібліотечної справи;

- організує розробку держав­них бібліотечних стандартів, ін­струкцій, положень, інших нор­мативних документів;

- може заохочувати праців­ників бібліотечних закладів згід­но із законом.

Міністерства та інші централь­ні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні бібліотеки, здійснюють керів­ництво підвідомчими їм бібліо­теками.

Міністерства та інші цен­тральні органи виконавчої влади, які мають у своєму підпоряд­куванні бібліотеки, реалізують державну політику в галузі бі­бліотечної справи, визначають систему управління мережею підпорядкованих їм бібліотек, забезпечують координацію їх діяльності з бібліотечною систе­мою спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері культури.

Стаття 25. Участь громад­ськості у бібліотечній справі

Громадяни та їх об'єднання мають право брати участь у фі­нансуванні програм розвитку бібліотечної справи, підтримці творчих починань у діяльності бібліотек, вирішенні соціальних і побутових проблем бібліотечних працівників. Це право реалізуєть­ся шляхом створення читацьких та наглядових рад бібліотек, бла­годійних організацій, розвитку спонсорства, меценатства, інших форм благодійництва.

Розділ IX

ПРАВА БІБЛІОТЕК

Розділ X

Розділ XI

Розділ XII

Розділ XIII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чиннос­ті з дня його опублікування.

2. До приведення законів України, інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони ді­ють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня на­брання чинності цим Законом:

- підготувати та подати до Верховної Ради України пропо­зиції про внесення змін до зако­нів України, що випливають із цього Закону;

- розробити та привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

- забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Пункт 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» (Відомості Верховної Ради України, 1997р., №21, ст.156, № 51, ст. 305; 1998 р., № 10, ст. 37, № 18, ст. 95, № 33, ст.224; 1999р., №35, ст.302, №38, ст. 340, № 39, ст. 357; зі змінами, внесеними Законом України від 17 лютого 2000 року № 1460-ПІ, доповнити підпунктом 5.1.23 та­кого змісту:

«5.1.23. надання бібліотеками, що є у державній і комунальній власності, платних послуг фізич­ним і юридичним особам".

Президент України Л.КУЧМА

 

м. Київ, 27 січня 1995 року
N 32/95

Ефективність педагогічного спілкування залежить передусім від соціально-психологічних особливостей учасників цього процесу. Окремі дослідники виділяють своєрідні образні моделі спілкування педагогів з учнями.

1. "Монблан". Педагог нависає над класним колективом подібно до гірської вершини, ширяє у світі знань, науки, захоплений ними, але залишається для учнів на недосяжній висоті. Він ніби відсторонюється від вихованців, мало цікавиться їхнім внутрішнім світом” Ця модель породжує відсутність належних контактів між педагогом і дітьми, стає причиною формування пасивної позиції вихованців, пригнічує пізнавальну ініціативу, нівелює педагогічне керівництво навчально-виховним процесом.

2. "Китайська стіна". Між педагогом і вихованцями в якості невидимого кордону виступає своєрідна психологічна дистанція, яку встановлює педагог. Він підкреслює свою зверхність над вихованцями, обмежується повідомленням інформації, а не залучає учнів до активної пізнавальної діяльності, прагне постійно залишатися їхнім поводирем.

3. "Локатор". Педагог вибудовує взаємини з вихованцями вибірково. Часто він концентрує свою увагу на певній групі учнів, залишаючи поза увагою інших.

4. "Робот". Це педагог, який спрямовано і послідовно діє на основі задуманої програми, не звертаючи уваги на обставини, які спонтанно виникають у ході навчально-виховного процесу. Діє ніби правильно: дотримується програми, плану. Але ж у реальному житті виникають непередбачувані ситуації, які не можна не враховувати, які вимагають діалектичного підходу до педагогічних дій.

б. "Гамлет". Подібна модель спілкування характеризується постійними сумнівами ("бути чи не бути"), які непокоять вихователя у процесі взаємодії з вихованцями: чи правильно вони його зрозуміють, чи адекватно поставляться до його дій. Педагог турбується не стільки про змістовий аспект спілкування, скільки про ставлення вихованців до його персони.

6. "Я сам". Сутність спілкування полягає в тому, що педагог робить себе головним, а іноді і єдиним ініціатором педагогічного процесу, обмежуючи будь-яку ініціативу вихованців. Тут усе йде від вихователя: і запитання, і завдання, і установки, і оцінювання діяльності, і рекомендації. Це призводить до згасання ініціативи учнів.

7. "Приятель". У системі спілкування переважають надто дружні, фамільярні стосунки. Вихованці з педагогом перебувають "на короткій нозі". Таке спілкування веде до втрати вихователем особистісної значимості для учнів.

8. "Тетерев". Педагог у процесі спілкування з вихованцями слухає і чує лише себе, своє "Я". Він захоплений своїми думками, ідеями, педагогічними задачами, не завжди відчуває (а інколи і не хоче відчувати) партнерів зі спілкування. Такий стиль спілкування веде до своєрідного психологічного відчуження вихованців від вихователя.

Аналіз педагогом зазначених моделей спілкування і правильні висновки можуть бути запобіжниками помилок у взаєминах із вихованцями, а також стати в нагоді при виборі оптимального варіанта і стилю спілкування.

У процесі моделювання педагогічного спілкування треба враховувати психологічні особливості співбесідників. Психологи виділяють такі види співбесідників:



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.237.97.64 (0.049 с.)