Технологія індивідуального обслуговування користувачів.




ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Технологія індивідуального обслуговування користувачів.



Індивідуальне бібліотечне обслуговування розуміється як діяльність бібліотекаря на допомогу задоволення читацьких запитів конкретного читача.

Мета індивідуального бібліотечного обслуговування – допомога особистості в її соціалізації через читання і отримання інформаційної підтримки бібліотеки.

В завдання індивідуального обслуговування входять:

· задоволення інформаційних потреб читача;

· сприяння підвищенню рівня культури читання та інформаційної культури читача;

· організація співробітництва читача та бібліотекаря протягом усього часу користування читачем послугами бібліотеки.

До найбільш ефективних форм і методів послуг індивідуального бібліотечного обслуговування можна віднести наступні:

· індивідуальна бесіда;

· індивідуальне інформування;

· індивідуальна рекомендація і ін.

І. Така послуга як індивідуальна бесіда вважається базовою в індивідуальному бібліотечному обслуговуванні. Залежно від конкретних умов і мети спілкування індивідуальна бесіда може мати декілька модифікацій і сенсів: орієнтуюча (при первинному записі в бібліотеку); тактична (при рекомендації книги, тематики читання і т. п.), корегуючи (при спілкуванні з приводу прочитаного, при наданні допомоги в підвищенні рівня культури читання й інформаційної культури).

ІІ. Індивідуальне інформування - метод індивідуального бібліотечного обслуговування, насамперед, читачів-фахівців. Його суть полягає в постійному інформуванні їх про нову літературу за фахом. У круг фахівців, як правило, входять керівники установ, організацій, наукових досліджень. Виходячи із специфіки бібліотеки і завдань, що стоять перед нею, можуть бути виділені й інші читацькі групи для індивідуального (пріоритетного) інформування. Словом, ті користувачі, чия діяльність має високу соціальну значущість і інтелектуальну ємність. Важливість, актуальність цього методу надзвичайно висока. Особливо підвищується ефективність індивідуального інформування, коли сам читач володіє високою інформаційною культурою і може «добудувати» отриману інформацію, доповнити її, розширити пошук.

ІІІ. Не зважаючи на прагнення користувача до максимальної свободи при пошуку і використанні потрібної інформації в бібліотеці, залишається така форма індивідуального обслуговування, як індивідуальне планове читання.

Індивідуальне бібліотечне обслуговування — одна з найскладніших ділянок роботи сучасної бібліотеки. Як би добре не була вона оснащена, бібліотекар має справу з особою читача, а це означає, що кожного разу треба заново будувати з ним взаємини, засновані на професійній етиці бібліотекаря. Етичні норми бібліотечного обслуговування закладені в «Кодексі етики бібліотекаря». Основні цінності, які стверджуються «Кодексом...» — це пошана до кожного читача і його інформаційного запиту, забезпечення безперешкодного доступу до інформації і максимального комфорту при роботі з нею, збереження конфіденційності його запиту, якщо це не проти закону.

Рівень індивідуального бібліотечного обслуговування в значній мірі характеризує всю роботу бібліотеки в цілому, є найважливішим показником ефективності її діяльності.

Розрізняють такі види БІС: 1) індивідуальне — бібліографічне інформування певного споживача інформації, яке здійснюється з врахуванням його індивідуальних інформаційних потреб; 2) групове — бібліографічне інформування групи споживачів інформації, що об'єднуються завдяки подібності їхніх інформаційних потреб; 3) масове — бібліографічне інформування широкого кола споживачів інформації за темами, що мають суспільну значущість. Перший та другій види бібліографічного інформування споживачів інколи з'єднують і називають диференційованим БІС. Тоді третій вид називають недиференційованим БІС.

На частковому рівні виділяють потреби окремих груп споживачів (за різними ознаками: вік, професія, характер діяльності тощо). Це — групові потреби. На одиничному рівні розрізняють індивідуальні потреби кожного окремого споживача інформації. При цьому розглядають не різні потреби, а одні й ті ж самі, але з різних поглядів. Основні потреби не існують інакше, ніж у групових та індивідуальних. З іншого боку, у кожній індивідуальній потребі є властивості, притаманні груповим та основним потребам. Застосування того чи іншого рівня аналізу документально- бібліографічних потреб залежить від завдань дослідження. Коли ставиться завдання дослідити основні потреби, що притаманні всьому загалу споживачів інформації, застосовують загальний рівень аналізу. Основні документально- бібліографічні потреби є однаковими для всіх споживачів. Вважають, що основні документально-бібліографічні потреби можна звести до трьох. Перша — це потреба у впізнанні документа за його зовнішніми, чи формальними ознаками: автором, назвою, місцем та роком видання, обсягом та іншими. Цю першу потребу називають потребою в пошуку документів, або потребою в бібліографічному пошуку. Друга потреба формулюється як потреба в оповіщенні про зміст документів. Вона постає тому, що споживачеві потрібна інформація, яка міститься у документах. Отже, БІ має відобразити інформацію, що міститься у документах. Певне уявлення про зміст документа можна одержати вже з

бібліографічного опису, хоча він обмежується зовнішніми, формально- видавничими ознаками документа. Інші способи бібліографічної характеристики дають можливість уточнити відомості про зміст документа чи розширити їх. Таким чином БІ задовольняє потребу в оповіщенні споживачів про зміст документів. Третя основна документально-бібліографічна потреба формулюється як потреба в оцінці документів за різними якісними критеріями, які повинні враховувати групові та індивідуальні особливості споживачів, їх можливості сприйняття інформації, що залежать від їхнього рівня підготовки, вікових та інших особливостей. Відповідаючи на цю потребу, БІ допомагає споживачеві орієнтуватися серед документів навіть з однаковим змістом (на одну тему), але з різними способами викладу матеріалу та іншими властивостями. Отже, основні документально-бібліографічні потреби стисло формулюються так: 1) потреба в пошуку документів; 2) потреба в оповіщенні про зміст документів; 3) потреба в оцінці документів.

Інноваційні послуги в БІО. БІО в мережі інтернет.

Іннова́ція — нововведення в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.

Інноваційні послуги в БІО

· надання комп'ютера користувачам для самостійної роботи;

· відеозв'язок через Скайп;

· друк на принтері;

· робота в Інтернеті;

· користування електронною поштою;

· комп'ютерний набір працівником бібліотеки;

· сканування документів.

· Віртуальна довідкова служба, яка діє в РНБ, надає довідки користувачам у режимі як відкладеного, так і реального часу. Користувач може поставити запитання і зі стаціонарного комп’ютера (через веб-форму), і з будь-якого мобільного пристрою, завдяки чому можна відразу отримати інформацію про правила користування бібліотекою, її ресурси та послуги чи наявність певного документа у бібліотеці.

· Значного поширення віртуальне обслуговування набуло завдяки Web 2.0 та Library 2.0.

Веб 2.0 (англ. Web 2.0) — інформаційні технології, які дозволяють користувачам створювати та поширювати власний контент у всесвітній павутині, відомої також як Веб (англ.WWWeb).

Впровадження цих технологій в практику діяльності бібліотеки дозволяє надавати нові послуги, залучати користувачів до активної повноправної співпраці та об’єднувати бібліотеки у єдиний інформаційний простір. Ставлення до Бібліотеки 2.0 неоднозначне, тривають постійні дискусії щодо її переваг та недоліків, але незаперечним є той факт, що використання технології Library 2.0 «відкриє друге дихання» бібліотечно-інформаційному обслуговуванню. Концепція «Бібліотека 2.0» – це новий погляд на бібліотечне обслуговування в цілому. Ключові завдання Бібліотеки 2.0 полягають не в тому, щоб забезпечити доступ до книг та інформації, а, в першу чергу, у впровадженні інновацій, побудові суспільства однодумців, які братимуть участь у соціальних сервісах. Ця модель бібліотечного обслуговування спрямована на постійний і цілеспрямований розвиток, запрошує користувачів брати участь у створенні фізичних та віртуальних послуг, які їм необхідні, та постійно оцінювати, висловлювати своє ставлення до цих послуг. Головними принципами побудови Бібліотеки 2.0 з точки зору бібліотекарів є: § орієнтація на користувача; § використання всіх доступних технологічних нововведень; § залучення користувачів як до розроблення, так і до реалізації бібліотечного сервісу; § модульне програмне забезпечення; § повнофункціональний онлайновий каталог; § постійний розвиток та удосконалення; § широке використання сервісів Веб 2.0. Більшість дослідників вважають можливим використовувати у бібліотеці такі сервіси Веб 2.0: § синхронні повідомлення; § потокове медіа; § блоги; § соціальні мережеві сервіси; § теги (мітки / позначки); § RSS потоки тощо.

· Електронний каталог.

· Електронна доставка Д.

· Міжбібліотечний абонемент.

· Переклади.

· Спитай психолога.

БІО в мережі інтернет

· Використання ресурсів.

· Соціальні мережі.

· Надання І.

· Онлайн-пошук І.

· Замовлення документів.

· Інформація на сайті Б.





Последнее изменение этой страницы: 2016-04-07; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.70.175 (0.005 с.)