Інженерно-технологічні вимоги

7.7.1 Для холодильних агрегатів слід передбачати повітряне охолоджування. Допускається застосовувати систему оборотного водопостачання, за умови узгодження витрати води оборотного водопостачання на підживлення системи з відповідними службами водопостачальної організації. Рекомендується проектувати систему охолодження з можливістю використання тепла в системах теплопостачання.

7.7.2 Не допускається прокладання трубопроводів опалення, водопроводу, каналізації в огороджувальних конструкціях охолоджуваних камер, а також через камери і їх тамбури.

7.7.3 Для відведення конденсату при розморожуванні випарників в охолоджуваних камерах слід передбачати піддони з відведенням води з них в трапи, розташовані в тамбурах, в сусідніх з камерами приміщеннях і, у виняткових випадках, в коридорах.

Відведення води під час розморожування випарних батарей в холодильних камерах, розта­шованих на першому і розміщених вище поверхах, повинно здійснюватися з розривом струменя в каналізаційну у водостічну мережу.

7.7.4 Обробка внутрішньоцехової тари і інвентаря проводиться в спеціальних 3-секційних мийних машинах (або мийках великого розміру).

Для сушіння слід передбачати спеціальні зони, обладнані стелажами на висоті від підлоги не менше 0,5 - 0,7 м.

У мийних столового і кухонного посуду необхідно передбачати додатково електроводонаг­рівачі.

7.7.5 Овочеві цехи продуктивністю до 2 т на зміну слід обладнати піскоуловлювачами у складі технологічного обладнання цих цехів.

7.7.6 Для вузькоспеціалізованих підприємств харчування (закладів РГ), кафетеріїв і буфетів допускається миття всього посуду в трисекційній ванні.

Незалежно від наявності посудомийної машини в мийній столового посуду рекомендується мати п'ятисекційну мийну ванну.

7.7.7 Коефіцієнти одночасності роботи електричного і газового обладнання в їдальнях, кафе і закусочних - 0,8; у ресторанах - 0,7.

Коефіцієнт завантаження електрообладнання для електроплити 0,65; для електричних мармітів, теплових шаф, електросковорід і електрофритюрниць - 0,5; для іншого обладнання - 0,3.

7.7.8 Для загального освітлення виробничих приміщень в цехах холодних страв і закусок та в обробних цехах кондитерських виробництв слід застосовувати світильники, що мають захисну арматуру. Розміщення світильників над казанами, плитами і тому подібне забороняється.

В обробних цехах кондитерських виробництв рекомендується встановлювати бактерицидні лампи.

7.7.9 Для обладнання, що генерує шум, необхідно використовувати амортизуючі пристрої.

САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМОГИ

8.1 При проектуванні освітлення характеристики освітленості робочих зон і основних приміщень підприємств харчування (закладів РГ) слід приймати згідно з вимогами СП 42-123-5777 і ДБН В.2.5-28.

8.2 У разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) в підвальному поверсі слід передбачати інженерно-технічні заходи, що забезпечують безпеку і комфортний волого-температурний і світловий режим в приміщеннях.

8.3 У підприємствах харчування (закладах РГ) будівельні та опоряджувальні матеріали, а також матеріали, що використовуються для виготовлення вбудованих меблів, систем гарячого та холодного водопостачання, вентиляції повинні відповідати вимогам ДГН 6.6.1-6.5.001, ДБН В.1.4-1.01, ДБН В. 1.4-2.01 (рівні фонової радіоактивності, питома ефективна активність природних радіонуклідів (ПРН) у будівельних матеріалах і сировині).

В опорядженні інтер'єрів будинків слід застосовувати полімерні матеріали, що відповідають вимогам державних стандартів, які діють в Україні, і мають документи, що засвідчують якість і безпеку матеріалів для споживача.

Полімерні матеріали повинні бути дозволеними до використання у підприємствах харчування (закладах РГ), на підприємствах харчової промисловості, не виділяти в продукти харчування хімічних речовин вище нормативів, регламентованих СанПиН 42-123-4240.

Полімерні матеріали у внутрішньому опорядженні слід використовувати згідно з переліком полімерних матеріалів та виробів, дозволених Міністерством охорони здоров'я України для вико­ристання в будівництві (СанПиН 6027.А).

Опорядження приміщень повинно відповідати вимогам СП 42-123-5777 та бути стійким до дезінфекції. Використані матеріали, фурнітура, арматура, регулювальні пристрої, покриття підлоги повинні виключати можливість травматизму.

8.4 При проектуванні елементів конструкцій, вузлів їх з'єднань, а також вентиляційних ґрат слід враховувати вимоги щодо захисту приміщень від проникнення паразитуючих тварин і комах.

Системи вентиляції, кондиціювання та опалення, теплотехнічні характеристики огороджу-вальних конструкцій повинні бути такими, щоб не допускати зволоження (шляхом конденсації, капілярності, затікання дощових і талих вод тощо) внутрішніх поверхонь і елементів будинків підприємств харчування (закладів РГ) та створення умов для розмноження пліснявих грибів різного виду.

8.5 У виробничій зоні потрібно дотримуватись вимог щодо рівнів шуму (рівні звукового тиску, еквівалентні та максимальні рівні звуку) згідно з ДБН В.1.2-10, СН 3077 та вібрації від зовнішніх джерел згідно із вимогами СН 1304.

Допустимі рівні шуму, що створюються системами вентиляції та іншими інженерно-тех­нічними системами підприємств харчування (закладів РГ) у випадку, коли вони відбудовуються чи прибудовуються до житлових будинків, необхідно приймати в житлових приміщеннях на 5 дБА нижче (поправка мінус 5 дБА) відповідних норм для нічного часу згідно з вимогами ДСН 3.3.6.037.

При проектуванні підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачити заходи (плаваючі фундаменти, гнучкі вставки, амортизатори) щодо захисту житлових та громадських приміщень від впливу обладнання, що є джерелом шуму та вібрації відповідно до вимог ДБН В.1.2-10, СНиП II-12, СН 1304, СН 3077, ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, СанПиН 42-120-4948.

Акустичний вплив на приміщення підприємств харчування (закладів РГ) від музичного об­ладнання має відповідати вимогам СанПиН 42-128.

8.6 Звукоізоляція і віброізоляція будівельних конструкцій окремо розташованих підприємств харчування (закладів РГ) та вбудовано-прибудованих (прибудованих) або вбудованих у житлові будинки чи будинки іншого призначення повинні забезпечувати виконання гігієнічних норм СН 1304, СН 3077.

8.7 Рівні напруженості електричного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 500 В/м згідно з вимогами ДСанПіН 239.

Рівні магнітного поля 50 Гц від огороджувальних поверхонь приміщення на відстані 0,2 м не повинні перевищувати 1,0 мкТл.

Рівні напруженості статичного електричного поля на відстані 0,2 м від підлоги та стін не повинні перевищувати 15 кВ/м при відносній вологості повітря в межах 30-60 % згідно з вимогами ГОСТ12.1.045 і СН 1757.

8.8 У приміщеннях, де працює персонал, слід виконувати вимоги ДСНіП 3.3.6-096, ГОСТ 12.1.005 та ГОСТ 12.1.006.

8.9 При використанні в системі кондиціонування коронних іонізаторів повітря в зоні дихання людини необхідно створювати концентрації легких позитивних і негативних аероіонів не більше 1000-3000 іонів/см³ згідно із СН 2152.

8.10 При використанні індивідуального водонагрівача для гарячого водопостачання підприємств харчування (закладів РГ) необхідно передбачити такі інженерно-технічні рішення, які б унеможливлювали застій води в системі (в години неробочого часу) та додатковий нагрів труб холодного водопостачання за рахунок проходження їх поряд з трубами гарячого водопостачання, для попередження зміни фізичних (температура) та мікробіологічних показників якості води.

За умови використання індивідуального водонагрівача, система гарячого водопостачання повинна включати в себе систему введення дезінфікуючих реагентів.

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

9.1 При проектуванні підприємств харчування (закладів РГ) слід дотримуватися протипожежних вимог ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-20, ДБН В.2.2-24, ГОСТ 12.1.004, ДСТУ Б В.1.1-4, інших чинних нормативних документів та цього розділу.

9.2 При проектуванні окремо розташованих будинків підприємств харчування (закладів РГ) ступінь вогнестійкості будинків, найбільшу кількість поверхів та площу поверху або його частини між протипожежними стінами 1-го типу (далі - площа протипожежного відсіку) слід передбачати відповідно до вимог таблиці 8.

Таблиця 8

 

 

Ступінь вогнестійкості будинку	Найбільша кількість поверхів	Площа протипожежного відсіку в будинку (м^2)
одноповерховому	2-5-ти поверховому
І
II
III
ІІІа, ІІІб			-
IV
IVa			-
V
Примітка 1. У будинках І та II ступенів вогнестійкості за наявності систем автоматичного пожежогасіння площа поверху протипожежного відсіку може бути збільшена не більше ніж удвічі. Примітка 2. При визначенні поверховості будинку, як окремий поверх враховуються антресолі, площа яких складає понад 40 % площі поверху. У випадку, якщо площа антресолей менше 40 % площі поверху, їх площа додається до загальної площі поверху в межах протипожежного відсіку. Примітка 3. При розміщенні підприємств харчування (закладів РГ) у будинках іншого функціонального призначення (вбудовано-прибудовані заклади ресторанного господарства) ступінь вогне­стійкості будинків, гранична поверховість будинків та площа поверху в межах протипо­жежного відсіку приймаються згідно з ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-15, ДБН В.2.2-23, ДБН В.2.2-24 та іншими чинними нормативними документами за видами будинків та споруд.

 

9.3 Найбільша відстань від будь-якої точки приміщень підприємств харчування (закладів РГ) об'ємом зали до 5000 м³, де можуть знаходитися відвідувачі, до найближчого евакуаційного виходу у сходову клітку або назовні слід приймати за таблицею 9.

Таблиця 9

Ступінь вогнестійкості будинку	Відстань, м, не більше
I, II
III, Шб, IV
IIIa, IVa, V

 

При об'ємі зали понад 5000 м³ допускається визначати відстані до найближчого евакуаційного виходу розрахунком з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.004 та узгодженням прийнятих проектних рішень з органами державного пожежного нагляду у порядку, встановленому НАПБ Б.02.014.

9.4 У разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) у будинках на висоті понад 50 м відстань від входу до приміщень цих підприємств (закладів) до незадимлюваних сходових кліток та кількість виходів слід приймати:

- для будинків умовною висотою до 73,5 м - відповідно до ДБН В.2.2-9;

- для будинків умовною висотою від 73,5 до 100 м - відповідно до ДБН В.2.2-24.

9.5 При розміщенні підприємства харчування (закладів РГ) або його частини у підвальних поверхах, його площа на цьому поверсі не повинна перевищувати 300 м². При цьому з приміщень для відвідувачів слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, один із них має вести безпосередньо назовні.

9.6 Ширину евакуаційних виходів з коридорів на сходові клітки, а також ширину маршів сходів, інші вимоги до шляхів евакуації слід приймати згідно з ДБН В.1.1-7 та ДБН В.2.2-9.

Під час розрахунку евакуаційних проходів у залах підприємств харчування (закладів РГ) слід передбачати не менше 0,2м² площі шляху евакуації на кожну людину, що евакуюється ним.

9.7 У підприємствах харчування (закладах РГ) із кількістю місць у залах понад 50 слід передбачати окремі виходи для відвідувачів та обслуговуючого персоналу.

За кількості місць у залах 50 та менше допускається один з евакуаційних виходів для відві­дувачів суміщувати з евакуаційним виходом для обслуговуючого персоналу. У цьому випадку при розрахунку шляхів евакуації відвідувачів допускається враховувати виходи та сходи для обслу­говуючого персоналу, якщо вони сполучаються із залами безпосередньо або за допомогою кори­дору та дотримуються вимоги таблиці 9 цих Норм.

При розміщенні залів підприємств харчування (закладів РГ) у підвальних поверхах, з примі­щень для відвідувачів слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів, один із них повинен вести безпосередньо назовні.

Улаштування евакуаційних виходів через завантажувальні приміщення не допускається.

9.8 Сходові клітки типу СК1 підприємств харчування (закладів РГ) повинні бути відокремлені від інших приміщень (у то му числі коридорів) глухими або заскленими армованим склом дверима, обладнаними пристроями для самозачинення та ущільненням в притулах.

Допускається у будинках І та II ступенів вогнестійкості проектувати відкриті сходи типу С2, що використовуються відвідувачами, для сполучення між першим та другим або першим та цокольним (підвальним) поверхами. У цьому випадку довжину відкритих сходів слід враховувати у відстань від найбільш віддаленої точки приміщення, де можуть знаходитися відвідувачі, до евакуаційного виходу назовні, але їх площа не включається до площі основних евакуаційних проходів. Сходові клітки типу С2 допускається враховувати для евакуації не більше 50 % від­відувачів.

9.9 У обідніх залах підприємств харчування (закладів РГ) допускається влаштування антресолей. При цьому клас вогнестійкості основних конструкцій антресолей повинен відповідати вимогам таблиці 4 ДБН В.1.1-7 відповідно до ступеня вогнестійкості будинку. Евакуація людей (відвідувачів та персоналу) з антресолей допускається здійснювати:

- при кількості людей до 25 включно - одними відкритими сходами типу С2;

- при кількості людей від 26 до 50 включно - не менше ніж двома відкритими сходами типу С2;

- при кількості людей понад 50 або при площі антресолей понад 40 % площі зали - не менше ніж двома відкритими сходами типу С2 та додатково евакуаційною сходовою кліткою або двома евакуаційними сходовими клітками.

Примітка 1. Відстань від найвіддаленішої точки на антресолях до виходу безпосередньо назовні або у сходову клітку не повинна перевищувати значень, наведених у таблиці 9 цих Норм.

Примітка 2. Влаштування шляхів евакуації з антресолей гвинтовими сходами та сходами з забіжними східцями не допускається.

9.10 Найбільшу розрахункову кількість місць для відвідувачів підприємств харчування (закладів РГ), що розміщуються у громадських будинках іншого функціонального призначення, слід приймати в залежності від висоти їх розташування згідно з вимогами ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-24.

9.11 Матеріали, які застосовуються для опорядження приміщень та шляхів евакуації підприємств харчування (закладів РГ) повинні мати показники пожежної небезпеки, що відповідають вимогам ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-9, ДБН В.2.2-24.

9.12 В разі розміщення підприємств харчування (закладів РГ) на експлуатованих покрівлях поверхневий шар покрівлі слід влаштовувати з негорючих матеріалів.

9.13 У будинках підприємств харчування (закладів РГ), у технологічному процесі яких використовуються газові прилади, виробничі приміщення слід відокремлювати від приміщень для відвідувачів протипожежними перегородками 1-го типу та протипожежними перекриттями 3-го типу.

Слід передбачати пристрої для автоматичного припинення подачі газу у випадку пожежі, зблоковані з автоматичною пожежною сигналізацією, а також ручного припинення подачі газу, розміщенні на рівні землі.

Розміщення газового обладнання у підвальних поверхах не допускається.

9.14 Для гасіння локальних пожеж при загорянні жиру в зонах з кухонним обладнанням із використанням газу, дерева, кам'яного вугілля та відкритого вогню, системи вентиляції, витяжні труби та шафи на об'єктах при кількості посадочних місць 50 та більше необхідно захищати спеціальними автоматичними установками пожежогасіння згідно із вимогами ДБН В.2.2-9.

9.15 Підприємства харчування (заклади РГ) слід обладнувати системами автоматичної пожежної сигналізації та системами автоматичного пожежогасіння згідно з вимогами НАПБ Б.06.004, ДБН В.2.2-24, ДБН В.2.5-13.

9.16 Підприємства харчування (заклади РГ) необхідно обладнувати системами внутрішнього протипожежного водопроводу відповідно до вимог СНиП 2.04.01 та зовнішнім протипожежним водопроводом відповідно до вимог СНиП 2.04.02. Вимоги до влаштування пожежних кранів та їх шаф наведені у ДБН В.2.2-9.

9.17 При проектуванні будинків і споруд підприємств харчування (закладів РГ) слід виконувати вимоги до систем протидимного захисту, викладені у СНиП 2.04.05.

9.18 Пожежна безпека електричних мереж повинна відповідати вимогам ДБН В.2.5-23.

9.19 Необхідність обладнання будинків і споруд підприємств харчування (закладів РГ) системами оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей визначається згідно з ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.2-24.

9.20 Будинки і споруди підприємств харчування (закладів РГ) повинні бути обладнані знаками безпеки за ДСТУ ISO 6309 та забезпечені аварійним освітленням згідно з вимогами ДБН В.2.5-28.

ВИМОГИ ДО ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

10.1 У будинках і спорудах підприємств харчування (закладів РГ) за відсутності в районі будівництва централізованого джерела теплопостачання слід при обґрунтуванні застосовувати відновлювані джерела енергії, у тому числі енергію навколишнього середовища, перетворену в теплових насосах.

10.2 Огороджувальні конструкції будинку, у тому числі світлопрозорі огородження, слід проектувати так, щоб розрахункові значення величин опору теплопередачі, визначені з урахуванням теплопровідних включень, були не менше нормативних значень, установлених ДБН В.2.6-31. Перевищення площ світлопрозорих огороджень понад значення, які визначаються вимогами достатнього денного освітлення, мають бути обґрунтовані.

10.3 Величини теплової потужності системи опалення і річного теплоспоживання системами опалення будинку, віднесені до одного квадратного метра загальної площі, не повинні перевищувати контрольних показників, установлених СНиП 2.04.05 і ДБН В.2.6-31.

10.4 Кожна система теплоспоживання має проектуватися з пристроями для автоматичного погодного і програмного регулювання теплової потужності. Індивідуальні регулятори теплової потужності слід передбачати біля кожного калорифера систем припливної вентиляції.

10.5 Припливні вентиляційні системи повинні проектуватися з утилізаторами тепла витяжного повітря. Забруднене витяжне повітря виробничих приміщень повинне очищуватися у фільтрах перед подаванням на утилізатори. Застосовувати роторні утилізатори тепла на витяжному повітрі від виробничих приміщень не допускається.

10.6 Холодильні машини центральної і місцево-центральної систем кондиціонування повинні, як правило, проектуватися з пристроями, що забезпечують повне або часткове відведення теплоти конденсації холодильного агента до системи гарячого водопостачання. Холодильні ма­шини систем технологічного холодопостачання холодильних камер повинні, як правило, проек­туватися з пристроями, що забезпечують у холодний період року повне відведення теплоти кон­денсації холодильного агента до систем теплоспоживання.

10.7 Підвищувальні насоси систем водопостачання повинні проектуватися з автоматикою, що забезпечує зменшення споживання електроенергії при скороченні споживання води. При тиску води на вводі водопроводу до будинку, який перевищує потрібний проектний напір більше ніж на 0,1 МПа, необхідно встановлювати на вводі регулятори тиску "після себе".

10.8 Водопідігрівачі гарячого водопостачання повинні проектуватися з пристроями, що автоматично перекривають потік теплоносія в години неробочого часу.

ДОДАТОК А

(обов'язковий)

Таблиця А. 1 - Перепік додаткових послуг у підприємствах харчування (закладах РГ), які потребують спеціальних приміщень або зон

 

 

 

 

Види послуг	Ресторан	Бар	Кафе	Їдальня	Закусочна
Клас підприємств харчування (закладів РГ)
люкс	вищий	перший	люкс	вищий	перший
Організація обслуговування учасників конференцій, семі­нарів, нарад, свят, сімейних обідів і ритуальних заходів	+	+	+	-	-	-	±	-	-
Бронювання місць у залі підприємства харчування (закладах РГ)	+	+	+	-	-	-	-	-	-
Продаж талонів та абонементів на обслуговування укомплектованими раціонами	-	+	+	-	-	-	±	-	-
Організація проведення концертів, програм вар'єте і відеопрограм	+	+	+	+	±	-	±	-	-
Надання гральних автоматів1), настільних ігор, більярду тощо	±	±	±	±	±	-	±	-	-
Реалізація кулінарної продукції (відпустка обідів додому)	+	+	+	-	-	-	-	+	-
Продаж фірмових значків, квітів, сувенірів	+	+	+	+	+	-	±	-	-
Надання парфумів, приладдя для чищення взуття тощо	+	+	-	+	-	-	-	-	-
Дрібний ремонт одягу	+	+	-	-	-	-	-	-	-
Надання споживачам телефонного і факсимільного зв'язку на підприємстві харчування (закладі РГ)	+	+	-	+	-	-	-	-	-
Гарантоване зберігання особистих речей (верхнього одягу), сумок і цінностей споживачів	+	+	+	+	+	+	+	-	-
Паркування особистих автомобілів споживачів на організовану стоянку біля підприємства харчування (закладу РГ)	+	+	+	+	-	-	±	-	-
Виступи вокальних інструментальних ансамблів, солістів, танцювальних груп	+	+	-	-	-	-	+^2)	-	-
Музичне обслуговування (музичні автомати, звуковідеовідтворювальна апаратура тощо)	-	-	+	+	+	+	±	-	-
Обслуговування офіціантами, барменами, метрдотелями	+	+	+^3)	+	+	+	±	-	-
Самообслуговування	-	-	-	-	-	-	±	+	+
^1) Надання гральних автоматів передбачається без отримання виграшу (призу) або з отриманням виграшу (призу) виключно як матеріальних речей (іграшок, цукерок тощо). ^2) Для підприємств харчування (закладів РГ) певної спрямованості, наприклад, артистичне кафе. ^3) У ресторанах при готелях, аеропортах, крупних торговельних центрах допускається самообслуговування.
Примітка 1. Перелік послуг може бути розширений залежно від типу і класу підприємств харчування (закладів РГ), а також від специфіки обслуговуваного контингенту відвідувачів і організо­вуваних заходів. Примітка 2. Знак <+> - послуга передбачається; знак <-> - послуга не передбачається; <±> - встанов­люється завданням на проектування. Примітка 3. У додатку представлений мінімальний обов'язковий перелік послуг за таблицею 2 ДСТУ 4281, для реалізації яких потрібне спеціальне місце, зона або приміщення.

 

Найменування організацій, установ і закладів	Нормативна величина і тип рекомендованих підприємств харчування (закладів РГ)

Таблиця Б.2 - Підприємства харчування (заклади РГ) для відвідувачів закладів та об'єктів обслуговування населення

Перелік закладів, установ і об'єктів	Нормативні характеристики рекомендованих підприємств харчування (заклади РГ)
1 Бібліотеки	Кафе або буфет - 10 % читацьких місць; 1,6 м^2/чит.місце
2 Кінотеатри	Фойє + буфет 0,55-0,7 м^2/глядача Підсобні буфету
3 Клуби	Буфети "Проектування клубів" Довідковий посібник 1991 p., відповідно до ДБН В.2.2-16
4 Театри	Буфети відповідно до ДБН В.2.2-16
5 Спортивні споруди	16 % одночасної пропускної спроможності осіб, що займаються. Кафетерії, бари, кафе відповідно до ДБН В.2.2-13
6 Готелі, мотелі	Ресторани, бари, кафе, їдальні кафетерії відповідно до ДБН В.2.2-20
7 Вокзали	Кафетерії, кафе або ресторани
Примітка 1. Кінотеатри. Підсобні буфетів приймати за кількості місць у залі для глядачів: до 300 - 11 м^2, до 500 - 15м^2, до 800 - 24 м^2. Підсобна буфету складається з двох приміщень: доготівельної з мийкою і комори з тарною. Примітка 2. Готелі. Кількість посадочних місць, тип підприємства харчування (закладу РГ), склад і площі приміщень встановлюються залежно від категорії готелю за рівнем комфорту згідно з вимо­гами ДБН В.2.2-20 та ДСТУ 4268, ДСТУ 4269. Примітка 3. Вокзали. У проектах малих вокзалів (окрім аеровокзалів) слід передбачати кафетерії, середніх вокзалів - кафе самообслуговування і кафетерії. У проектах великих і крупних залізничних і річкових вокзалів додатково слід передбачати ресторан.

ДОДАТОК В

(обов'язковий)

ВИМОГИ ДОСТУПНОСТІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ІНШИХ МАЛОМОБІЛЬНИХ ГРУП НАСЕЛЕННЯ В ПІДПРИЄМСТВАХ ХАРЧУВАННЯ (ЗАКЛАДАХ РГ)

 

В.1 Для особистого транспорту інвалідів із загальної кількості місць на автостоянках при підприємствах харчування (закладах РГ) слід виділяти за їх місткості: менше 100 місць - не менше 1 місця; від 100 до 200 місць - не менше 15 % місць; більше 250 місць - не менше 10 % місць.

В.2 У доступних інвалідам підприємствах харчування (закладах РГ) при обслуговуванні офіціантами не менше 5 % кількості місць в залах повинно бути пристосовано для обслуговування відвідувачів на кріслах-колясках.

В.3 Обладнання місць, пристосованих для маломобільних груп населення, розміщених на основному поверсі (переважно першому), повинно відповідати аналогічному обладнанню місць, розміщених на антресольних поверхах, лоджіях і подіумах. Комунікаційні шляхи руху і проходи між столиками повинні забезпечувати можливість проходу маломобільних груп населення, у тому числі і тих, що пересуваються на кріслах-колясках, до призначених для них місць обслуговування.

В.4 У підприємствах харчування (закладах РГ) і їх зонах, призначених для спеціалізованого обслуговування маломобільних відвідувачів, рекомендується передбачати обслуговування офіціантами. Обідні зали слід розміщувати тільки на першому поверсі (за відсутності в будівлі пасажирських ліфтів). Площа таких обідніх залів визначається виходячи з нормативу площі не менше 3 м² на місце.

В.5 У підприємствах харчування (закладах РГ) з самообслуговуванням рекомендується відводити до 10 % місць, але не менш одного для осіб, що пересуваються на кріслах-колясках, і сліпих з площею не менше 3 м² на кожне місце.

В.6 У підприємствах харчування (закладах РГ), пов'язаних з тривалим перебуванням відвідувачів (ресторани, їдальні), гардеробні стойки в місцях обслуговування маломобільних груп населення слід влаштовувати відповідно до вимог 7.2.4 ДБН В.2.2-17.

В.7 Вестибюлі, холи, аванзали, туалети, умивальні і інші допоміжні приміщення для маломобільних груп населення слід проектувати з урахуванням вимог розділів 6.5 і 6.6 ДБН В.2.2-17.

В.8 Інформація про підприємство харчування (заклад РГ) - тип, клас, форму обслуговування, доступність для маломобільних груп населення, а також меню повинні бути легко визначувані і доступні для інвалідів на кріслі-колясці і з вадами зору.

В.9 Специфічні засоби інформації для маломобільних груп населення повинні вирішуватися у контексті з основною дизайнерською концепцією інтер'єру.

ДОДАТОК Г

(довідковий)

Таблиця Г.1 - Мінімально необхідні площі груп приміщень для відвідувачів (м²)

 

 

Підприємства харчування (заклади РГ)	Група приміщень для відвідувачів
Підприємства харчування (заклади РГ) з самообслуго­вуванням	Підприємства харчування (заклади РГ) з обслугову­ванням офіціантами
Всього	У тому числі зала з роздавальною	Всього	У тому числі зала без роздавальної
1 Ресторани:
а) на 50 місць	-	-
б) на 75 місць (розрахункова площа)	-	-
в) на 100 місць (розрахункова площа)	-	-
г) на подальше місце понад 100	-	-	2,2	1,8
2 Кафе, закусочні, кафе молодіжні, кафе-молочні, кафе-дитячі:
а) на 50 місць (розрахункова площа)
б) на подальше місце понад 50 до 200	1,96	1,6	1,75	1,4
в) на 200 місць (розрахункова площа)
г) на подальше місце понад 200	1,91	1,6	1,75	1,4
3 Кафе-автомати:
а) на 75 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 75	2,08	2,0	-	-
4 Кафе-морозиво:
а) на 50 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 50	1,68	1,4	-	-
5 Кафе-кондитерські:
а) на 50 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 50	1,84	1,6	-	-
6 Пивні бари:
а) на 50 місць (розрахункова площа)
б) на подальше місце понад 50	1,88	1,6	1,68	1,4
7 Спеціалізовані закусочні:
а) на 50 місць (розрахункова площа)			-	-
б)на подальше місце понад 50	1,8	1,6	-	-
7 Підприємства швидкого обслуговування:
а) на 50 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 50	1,64	1,4	-	-
8 Їдальні загальнодоступної мережі:
а) на 50 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 50	2,12	1,8	-	-

Кінець таблиці Г.1

 

 

Підприємства харчування (заклади РГ)	Група приміщень для відвідувачів
Підприємства харчування (заклади РГ) з самообслуго­вуванням	Підприємства харчування (заклади РГ) з обслугову­ванням офіціантами
Всього	У тому числі зала з роздавальною	Всього	У тому числі зала без роздавальної
10 Їдальні вузів:
а) на 100 місць (розрахункова площа)			-	-
6) на подальше місце понад 100	2,08	1,8	-	-
в) на 200 місць (розрахункова площа)			-	-
г) на подальше місце понад 200	2,08	1,8	-	-
11 Їдальні-раздавальні:
а) на 25 місць (розрахункова площа)			-	-
б) на подальше місце понад 25	1,84	1,8	-	-
Примітка 1. Для визначення площ груп приміщень підприємств харчування (закладів РГ) менше вказаної місткості застосовується один і той же нормативний показник, але за принципом віднімання. Примітка 2. Для зали кафетерію з роздавальною за кількості місць 8, 12 і 16 розрахункова площа відповідно (м^2) - 18, 22 і 28.

ДОДАТОК Д

(довідковий)

Таблиця Д.1 - Перелік виробничих приміщень

 

 

 

 

Приміщення	Типи підприємств харчування (закладів РГ)
Ресторан	Кафе	Їдальня	Закусочна
загального типу	молодіжні, дитячі	кафе-морозиво	кафе-молочне, кафе-кондитерська