Теорія і методика журналістської творчості

ВСТУП

 

Метою державного іспиту “Теорія журналістики, комунікації та журналістської творчості” є визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики.

Іспит є комплексним, його база обґрунтовується змістом навчальних дисциплін, що формують рівень фахівця. ТЕОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ – узагальнює основні положення теорії журналістики; ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ – містить ключові положення прикладної журналістики, індивідуального і колективного творчого процесу, літературознавства; ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ – охоплює базові положення теорії комунікативного процесу; ЖУРНАЛІСТСЬКА ЕТИКА – формує етичні засади діяльності майбутнього журналіста; ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ – систематизує наукові пошуки в царині історії української журналістики, визначає етапи й періоди її розвитку, характеризує діяльність ключових постатей у цій галузі; ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ – охоплює періоди зародження, формування і розвитку світової журналістики: від античності до початку ХХ століття. ДИСЦИПЛІНИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ (тележурналістика, радіожурналістика, агенційна журналістика, фотожурналістика, газетно-журнальне виробництво) – розкривають специфіку теорії, методики та практики журналістської творчості.

Форма державного іспиту – екзаменаційні білети.

Програма державного іспиту складається з чотирьох розділів:

РОЗДІЛ 1.Теорія журналістики. Теорія і методика журналістської творчості.

РОЗДІЛ 2. Теорія масової комунікації. Журналістська етика.

РОЗДІЛ 3. Історія української журналістики. Історія зарубіжної журналістики.

РОЗДІЛ 4. Дисципліна спеціалізації: тележурналістика, радіожурналістика, агенційна журналістика, фотожурналістика, газетно-журнальне виробництво.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

1. Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності.

2. Інфраструктура журналістики.

3. Загальні та спеціальні функції журналістики.

4. Журналістика як система органів масової інформації.

5. Журналістика як інформаційний простір.

6. Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності.

7. Соціальна позиція журналіста.

8. Свобода слова і журналістська діяльність.

9. Журналістика як творчість.

10. Збирання зовнішньої інформації.

11. Виготовлення внутрішньої інформації.

12. Загальна жанрологія і журналістика.

13. Осмислення проблем журналістики в новітній філософії.

14. Сучасна масово-інформаційна ситуація.

15. Метод журналістики.

16. Концептуальні критерії журналістського твору за В.Д. Буряком.

17. Художній підхід у журналістській творчості.

18. Природа та специфіка публіцистичного образу.

19. Системність журналістської творчості.

20. Естетичні та методологічні складники журналістської творчості.

21. Жанр у контексті концепції журналістського твору.

22. Особливості жанрової диференціації та модифікації в сучасному масово-інформаційному дискурсі.

23. Образ в системі концепції твору. Порівняльна специфіка документального і художнього образу.

24. Аргументація в журналістському творі. Доказ та його структура.

25. Загальна методологія пізнання. Її репрезентація в процесі роботи журналіста над твором.

26. Цікавість і сенсаційність як характерні риси журналістського твору.

27. Визначення та особливості композиції журналістського твору.

28. Співвідношення факту та думки у журналістському творі.

29. Гуманізм та об’єктивність як домінантні принципи журналістської творчості.

30. Публіцистичне та художнє осмислення дійсності: спільні та відмінні риси.

 

РОЗДІЛ 2

ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ. ЖУРНАЛІСТСЬКА ЕТИКА

1. Основні підходи до визначення поняття «комунікація». Науки, що вивчають комунікацію.

2. Поняття про комунікативний процес. Складові комунікативного процесу.

3. Аудиторія в МК. Потреби, мотиви поведінки та цілі аудиторії в комунікаційному процесі. Функції аудиторії. Типологія аудиторій.

4. Канал та засіб комунікації. ЗМК та ЗМІ: спільне та відмінне. Традиційні, нові й новітні ЗМК. Переваги й недоліки преси, радіо, телебачення, Інтернету як каналів комунікації.

5. Моделі комунікації: переконання Г. Ласвелла, контактування Р. Якобсона, трансмісії сигналу Шеннона-Вівера, зворотного зв’язку Ле Флоера, моделі Т. Ньюкомба, К. Леві-Стросса, контактування Р. Якобсона, Ю. Лотмана, М. Бахтіна, спільного досвіду Шрамма та ін.

6. Моделі масової комунікації: двоступенева Каца-Лазарсфельда, модель С. Чакотіна, А. Молеса, модель «воротаря» К. Левіна, «спираль мовчанки» Н. Нойман, модель хвилі HUB, синтетична Т. Гобана-Класа та ін.

7. Визначення поняття «масова комунікація». Функції масової комунікації в суспільстві. Формальна й неформальна комунікація. Ієрархічна та демократична комунікація.

8. Етапи розвитку масової комунікації.

9. Структура і функції ЗМК в системі управління масовою комунікацією. Трансформація систем масової комунікації. Сучасні тенденції розвитку ЗМК: концентрація, конгломерація.

10. Глобалізація системи масової комунікації та її наслідки. Масовізація та макдональдизація як негативні наслідки глобалізації.

11. Громадська думка як об’єкт впливу засобів масової комунікації. Формування громадської думки та маніпулювання нею.

12. Професіонально-творчий і виробничий характер масової комунікації. Професійні комуніканти в системі масового спілкування. Типи комунікантів у масовій комунікації.

13. Інформаційні та психологічні війни як явище постіндустріального суспільства. Види інформаційної та психологічної зброї.

14. Теорії масової комунікації. Типологія теорій масової комунікації.

15. Методи дослідження МК.

16. Професійна етика і права та обов’язки журналіста.

17. Межі вторгнення журналістів в особисті справи й внутрішній світ свого героя.

18. Припустимі і неприпустимі методи одержання інформації.

19. Редакційний колектив і норми службової етики.

20. Робота з диктофоном, «прихованою камерою», публікація відеоматеріалів. Етичний аспект.

21. У чому полягає зміст професійного обов’язку журналіста?

22. Якими нормами регулюються відносини журналіста з героями публікацій?

23. Якими нормами регулюються відносини журналіста з колегами?

24. Якими нормами регулюються відносини журналіста із владою?

25. Якими нормами регулюються відносини журналіста із джерелом інформації?

26. Які етичні обмеження застосування методів: «зміни професії», «неправильного уявлення», «маски»?

27. Які особливості етики в телевізійній журналістиці?

28. Які позитивних і негативні (з позицій суспільної моралі) тенденції характерні для сьогоднішньої реклами, трансльованої в ЗМІ?

29. Які протиріччя між професійним і службовим обов’язком?

30. Якого роду відомості, уважаються такими, що ганьблять честь, гідність і ділову репутацію?

РОЗДІЛ 3

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ.

РОЗДІЛ 4

ДИСЦИПЛІНИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ

ТЕЛЕЖУРНАЛІСТИКА

1. Телебачення в контексті українського державотворення.

2. Мовлення на закордонні країни. Іноземні телеорганізації в Україні.

3. Особливості розвитку комерційних телеканалів в Україні. Особливості сучасного недержавного телебачення України.

4. Розвиток форматних телестанцій в Україні. Особливості сучасного недержавного телебачення України.

5. Особливості побудови ранкових, денних, вечірніх і нічних відрізків часу, суботніх і недільних програм.

6. Поняття жанру в тележурналістиці. Різноманітність підходів до жанроподілу.

7. Типи телепрограм. Поєднання в програмі різних видів мовлення, форм передач, жанрів.

8. Кольористика та зображальна естетика сучасного телебачення.

9. Типологія шоу-програм на телебаченні.

10. Образ ведучого на телебаченні.

 

РАДІОЖУРНАЛІСТИКА

1. Принципи форматування радіостанцій.

2. Музичне програмування в радіомовленні. Програмне колесо.

3. Принципи роботи ведучого на радіо.

4. Виробництво інформаційних (інформаційно-аналітичних радіопрограм).

5. Рейтингові методики радіомовлення.

6. Виробництво освітньо-пізнавальних радіопрограм.

7. Виробництво історико-культурологічних радіопрограм.

8. Виробництво радіопрограм для дітей та юнацтва.

9. Виробництво авторських радіопрограм.

10. Рекламна складова сучасного радіомовлення.

 

 

АГЕНЦІЙНА ЖУРНАЛІСТИКА

1. Поняття, місце, значення інформаційних агентств у світі та в системі ЗМІ. Типологія сучасних інформагентств.

2. Історія виникнення і розвитку перших інформагентств світу, Росії та України.

3. Принципи роботи та правові основи діяльності інформаційних агенцій і кореспондентів ІА.

4. Жанри агенційної журналістики.

5. Структура інформаційного повідомлення.

6. Особливості стилю повідомлення інформаційного агенції.

7. Проблеми функціонування інформаційних агентств он-лайн (вітчизняний і світовий досвід).

8. Діяльність інформаційних агентств в умовах формуваня глобального комунікаційного простору.

9. Інформаційні агентства та інформаційна забезпеченість громадян.

10. Інформаційні агентства як основа іміджетворення держави.

 

 

ФОТОЖУРНАЛІСТИКА

1. Історичні та соціально-естетичні передумови виникнення фотографії.

2. Фотографічна творчість як процес соціально-естетичної комунікації.

3. Виражальні та зображальні засоби фотожурналістики.

4. Характеристика фото жанрів.

5. Емоційне та раціональне у творчості фотожурналіста.

6. Основи фото композиції.

7. Творчі портрети видатних фотохудожників.

8. Цифрова фотографія: комп’ютерна обробка світлин.

9. Зміст і форма фотожурналістики.

10. Фотомонтаж: історія, жанрові особливості, різновиди.

 

Додаткова література

1. Ворошилов В. Журналистика и рынок: проблемы маркетинга и менеджмента средств массовой информации [Текст]: Моног. / В. Ворошилов / – СПб.: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1997. – 234 с.

2. Гутиря І. Економіка засобів масової комунікації [Текст] / І. Гутиря / – К.: Інститут журналістики, 2002. – 120 с.

3. Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів» від 17 листопада 1997 р. № 1287 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua›laws/show/1287-97-п.

4. Про авторське право і суміжні права» Закон України в редакції Закону від 11 липня 2001 р. [Текст] // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 43. – Ст.214.

5. Постанова пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності» від 17. 10. 2012 р. № 12 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. zakon.rada.gov.ua/go/v0012600-12

6. Прохоров Е. Введение в теорию журналистики [Текст]: Учеб. пособ. / Е. Прохоров. – М.: РИП-Холдинг, 1998. – 320 с.

7. Європейський Альянс інформаційних агентств – EANA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.geografia.at.ua/index/...eana/0-660

8. Члени ПАНІА – BSANNA NEWS / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bsanna-news.ukrinform.ua/bsanna-members.

9. Приступенко Т. О. Теорія журналістики: етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації [Текст]: навчальний посібник / Т.О. Приступенко /. – К.: Інститут журналістики, 2004. – 375 с.

10. Етичний кодекс українського журналіста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.cje.org.ua/documents/47/

ВСТУП

 

Метою державного іспиту “Теорія журналістики, комунікації та журналістської творчості” є визначення рівня теоретичних знань та практичних навичок студентів згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики.

Іспит є комплексним, його база обґрунтовується змістом навчальних дисциплін, що формують рівень фахівця. ТЕОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ – узагальнює основні положення теорії журналістики; ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ – містить ключові положення прикладної журналістики, індивідуального і колективного творчого процесу, літературознавства; ТЕОРІЯ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ – охоплює базові положення теорії комунікативного процесу; ЖУРНАЛІСТСЬКА ЕТИКА – формує етичні засади діяльності майбутнього журналіста; ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ – систематизує наукові пошуки в царині історії української журналістики, визначає етапи й періоди її розвитку, характеризує діяльність ключових постатей у цій галузі; ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ – охоплює періоди зародження, формування і розвитку світової журналістики: від античності до початку ХХ століття. ДИСЦИПЛІНИ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ (тележурналістика, радіожурналістика, агенційна журналістика, фотожурналістика, газетно-журнальне виробництво) – розкривають специфіку теорії, методики та практики журналістської творчості.

Форма державного іспиту – екзаменаційні білети.

Програма державного іспиту складається з чотирьох розділів:

РОЗДІЛ 1.Теорія журналістики. Теорія і методика журналістської творчості.

РОЗДІЛ 2. Теорія масової комунікації. Журналістська етика.

РОЗДІЛ 3. Історія української журналістики. Історія зарубіжної журналістики.

РОЗДІЛ 4. Дисципліна спеціалізації: тележурналістика, радіожурналістика, агенційна журналістика, фотожурналістика, газетно-журнальне виробництво.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРІЯ ЖУРНАЛІСТИКИ.

ТЕОРІЯ І МЕТОДИКА ЖУРНАЛІСТСЬКОЇ ТВОРЧОСТІ

1. Журналіст як суб’єкт масово-інформаційної діяльності.

2. Інфраструктура журналістики.

3. Загальні та спеціальні функції журналістики.

4. Журналістика як система органів масової інформації.

5. Журналістика як інформаційний простір.

6. Журналістика як галузь суспільно-політичної діяльності.

7. Соціальна позиція журналіста.

8. Свобода слова і журналістська діяльність.

9. Журналістика як творчість.

10. Збирання зовнішньої інформації.

11. Виготовлення внутрішньої інформації.

12. Загальна жанрологія і журналістика.

13. Осмислення проблем журналістики в новітній філософії.

14. Сучасна масово-інформаційна ситуація.

15. Метод журналістики.

16. Концептуальні критерії журналістського твору за В.Д. Буряком.

17. Художній підхід у журналістській творчості.

18. Природа та специфіка публіцистичного образу.

19. Системність журналістської творчості.

20. Естетичні та методологічні складники журналістської творчості.

21. Жанр у контексті концепції журналістського твору.

22. Особливості жанрової диференціації та модифікації в сучасному масово-інформаційному дискурсі.

23. Образ в системі концепції твору. Порівняльна специфіка документального і художнього образу.

24. Аргументація в журналістському творі. Доказ та його структура.

25. Загальна методологія пізнання. Її репрезентація в процесі роботи журналіста над твором.

26. Цікавість і сенсаційність як характерні риси журналістського твору.

27. Визначення та особливості композиції журналістського твору.

28. Співвідношення факту та думки у журналістському творі.

29. Гуманізм та об’єктивність як домінантні принципи журналістської творчості.

30. Публіцистичне та художнє осмислення дійсності: спільні та відмінні риси.

 

РОЗДІЛ 2