Основні способи фальсифікації результатів інвентаризації та методи їх виявлення

Інвентаризація — це спосіб контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей, власного майна.

Однак інвентаризація може бути використана для приховання кра­діжок товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів. її результати можуть бути навмисно фальсифіковані матеріально відповідальними особами без участі та з участю членів інвентаризаційної комісії,працівників бухгалтерії. Основні способи викривлення результатів ін­вентаризації та методи їх виявлення відображені у таблиці:

 

з/п	Способи викривлення результатів інвентаризації	Методи виявлення
	Внесення не дійсних цінностей в інвентаризаційний опис	1) проведення повторних інвентаризацій; 2) відновлення облікових записів по доку­ ментах;
	Не внесення наявних товарно-матеріальних цінностей в інвен­таризаційний опис	Те ж саме
	Завідомо неправильне визначен­ня вартості цінностей, вказаних в інвентаризаційному опису	1) арифметична перевірка інвентаризацій­ ного опису; 2) нормативна перевірка інвентаризаційно­ го опису;
	Зумисне завищення цін на това­ри, вказані в інвентаризаційному опису	1) формальна перевірка інвентаризаційного опису; 2) перевірка цін, вказаних в інвентариза­ ційних описах та первинних облікових до­ кументах
	Запозичення цінностей інших підприємств на період проведен­ня інвентаризації	Проведення одночасних інвентаризацій — однієї на підприємстві, де перевіряються цінності, другої — де вони запозичені
	Виписування безтоварних накла­дних на так-би мовити дійсні цінності	1) встановлення таких безтоварних наклад­ них; 2) проведення одночасних інвентаризацій
	Заниження залишків цінностей, що обліковуються у матеріально відповідальної особи	Перевірка книжних залишків цінностей
	Виправлення, дописки в інвента­ризаційних описах	1) зустрічна перевірка екземплярів інвента­ ризаційних описів; 2) формальна перевірка інвентаризаційних описів; 3) проведення графічних та почеркознавчих експертиз
	Несвоєчасне оприбуткування ма­теріальних цінностей (тобто не-відображення їх в обліку), ці то­варно-матеріальні цінності включаються в інвентаризацій­ний опис.	1) необхідно встановити, які первинні облі­ кові документи прикладені до товарних зві­ тів матеріально відповідальних осіб після інвентаризації та які товари згідно них оприбутковані; чи не включені деякі з них в інвентаризаційні описи. Якщо буде встано­ влено, що включені, то це буде означати — цей спосіб використовувався для укриття нестачі; 2) проведення експертиз документів, обшу­ ків, допитів

Закінчення табл.

№ з/п	Способи викривлення результатів інвентаризації	Методи виявлення
	Зумисне внесення неправиль­них записів у первинні докуме­нти та документи бухгалтерсь­кого обліку з метою заплуту­вання кількісно-сортового об­ліку товарів	Використання методів документального дослідження та аналізу
	Нарахування природного убутку на товари, списані на псування	Взаємний контроль документів (порівняль­них відомостей і актів списання товарів)
	Неправильне нарахування при­родного убутку по товарно-мате­ріальним цінностям: 1) збільшення залишку цінностей на початок інвентаризаційного періоду; 2) збільшення оприбуткування цінностей по первинним обліко­ вим документам; 3) неправильно застосована нор­ ма природного убутку; 4) неправильні арифметичні роз­ рахунки	1) співставлення фактичних і книжних за­ лишків товарно-матеріальних цінностей; 2) дослідження первинних облікових доку­ ментів; 3) нормативна перевірка нарахування при­ родного убутку; 4) арифметична перевірка нарахування природного убутку
	Надлишкове списання цінностей на псування, розбиття та приро­дний убуток	Взаємний контроль документів: інвентаризаційних описів, прибутково-видаткових документів, актів списання товарно-матеріаль­них цінностей тощо
	Неповне оприбуткування ціннос­тей, одержаних від постачальників	Взаємний контроль первинних облікових документів та інвентаризаційних описів
	Необгрунтовані зарахування не­стач одних цінностей надлишка­ми других	1) перевірка порівняльної відомості; 2) допити осіб, причетних до складання не­ обгрунтованих документів
	Внесення матеріально відповідаль­ними особами готівкових грошових коштів в касу перед початком або під час проведення інвентаризації	Перевірка таких фактів
	Несвоєчасне проведення в обліку прибуткових накладних	1) встановлення та виїмка таких документів; 2) встановлення — чи не включені цінності, які надійшли, в процесі інвентаризації

ОЦІНКА ТА ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

ОПЕРАТИВНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ ТА СЛІДЧИМИ ПРИ

ВИРІШЕННІ ПИТАННЯ ПРО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ

СПРАВИ (ТА ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ)

Працівники правоохоронних органів при наявності інформації про скоєння господарюючими суб'єктами зловживань, які тягнуть за собою адміністративну та кримінальну відповідальність, організують проведення позапланових інвентаризацій.

Правовими основами призначення інвентаризації по завданню пра­воохоронних органів є:

1)заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловжи­вань, крадіжок, здійснених господарюючими суб'єктами;

2)наявність інформації про неповне оприбуткування товарно-матеріальних цінностей або реалізації необлікованих надлишків;

3)дані про випадки необгрунтованого підвищення цін на товарно-матеріальні цінності, що реалізуються, продажу неякісного товару, а та­кож при обважуванні, обмірюванні та обмані при розрахунках покупців;

4)затримання посадових, матеріально відповідальних осіб з вкра­деним, вивезенням, винесенням цінностей підприємства з метою їх крадіжки шляхом привласнення, розтрати.

Проведення інвентаризації по завданню працівників правоохоронних органів також необхідно, коли ними одержана оперативна інформація наступного характеру:

• проведення необґрунтованих розрахунків за продані не обліковані цінності;

• привласнення матеріальних цінностей посадовими особами у підприємствах колективної власності;

• навмисна розтрата чужого майна і грошових коштів, одержаних у вигляді позички;

• завищення валових витрат та податкового кредиту по ПДВ у по­датковому обліку;

• недовкладення продуктів харчування під час приготування готового продукту;

• продаж по завищеним цінам товарів, які мають застарілий фасон та модель, які загубили свою якість тощо.

Оперативні працівники, слідчі, перед тим як звернутися до керівника господарюючого суб'єкта або до головної організації з листом чи поста­новою про проведення інвентаризації, повинні виконати ряд організацій­них заходів, необхідних для найвищої ефективності перевірки. Зокрема,важливо забезпечити належний контроль за проведенням майбутньої інвентаризації. Для цього призначають групу, в яку включають оперативного працівника або слідчого, компетентних бухгалтерів, інспекторів податкових органів, представників громадськості тощо. Старший групи проводить інструктаж: визначає завдання учасникам; пояснює їм права та обов'язки; попереджує про недопустимість втручання в роботу членів інвентаризаційної комісії, вести перерахування, зважування, вимірювання цінностей, давати консультації, підписувати документи тощо.

При встановленні членами групи контролю порушень, помилок під час проведення інвентаризації, їм необхідно вказати на це голові комісії і вимагати виправлення.

Відповідальність за правильне та своєчасне проведення інвентаризації покладається на керівника та головного бухгалтера підприємства, а також на голову інвентаризаційної комісії.

При проведенні інвентаризації працівники правоохоронних органів не мо­жуть входити до складу членів комісії, але повинні бути присутніми з метою:

• забезпечення функцій конвою;

• виконання контролю за порядком проведення інвентаризації та попередження можливих викривлень її результатів;

• не допущення фізичного та негативного психологічного впливу з боку зацікавлених осіб на членів інвентаризаційної комісії.

Оперативні працівники відділів по боротьбі з економічною злочин­ністю, слідчі повинні проконтролювати, щоб у період проведення ін­вентаризації було перевірено:

♦ наявність договорів про матеріальну відповідальність;

♦ чи належним чином виконувався контроль за діяльністю матеріально відповідальних осіб;

♦ чи правильно ведеться складський облік, наявність номенклатури-цінника та матеріальних ярликів у місцях збереження товарно-матеріальних цінностей;

♦ чи правильно і своєчасно проводилися передачі матеріальних цінностей при зміні матеріально відповідальних осіб;

♦ чи достовірно відображалися в бухгалтерському обліку виявлені різниці, встановлені під час попередніх перевірок тощо.

Оперативні працівники, слідчі повинні забезпечити всі умови для роботи інвентаризаційної комісії:

• опломбувати входи і виходи приміщень, де буде проводитися ін­вентаризація;

• оглянути приміщення на предмет можливого підпалювання, вибухів, а також зробити виїмку документів перевіряємого підприємства із бухгалтерії;зробити виїмку у приміщенні перевіряємого об'єкту, а саме: складських карток, книг, журналів, чорнових записів;

• поставити підписи на документах, чорнових записах, картках, товарних звітах тощо.

Питання про проведення інвентаризації в кримінально-процесуаль­ному порядку ще не вирішено, тому посадові особи, які проводять діз­нання та розслідування, при призначенні інвентаризації використовують вимоги КПК, що сформульовані стосовно ревізії.

Проведення інвентаризації за завданням слідчого продовжує терміни розслідування, тому інвентаризацію слід призначати у випадках дійсної необхідності. До призначення інвентаризації необхідно ретельно встановити і вивчити за матеріалами справи ті прийоми і способи, які застосовували звинувачувані для розкрадання матеріальних цінностей та приховування їх в період інвентаризації.

Вимога про проведення інвентаризації оформляється-постановою слід­чого. У мотивованій постанові слідчий вказує на необхідність проведення повної чи часткової інвентаризації, ставить перед інвентаризаційною комі­сією конкретні, чітко сформульовані завдання, що випливають із обставин справи. В постанові вказуються строки закінчення інвентаризації.

Після проведення інвентаризації, в період якої встановлені факти нестач, надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, які утворилися в результаті здійснених працівниками підприємства зловживань та розкрадань майна, працівники правоохоронних органів повинні зібрати необхідні матеріали.

До числа первинних матеріалів, які підлягають збору і аналізу після проведення інвентаризації, відносяться:

• заяви громадян, засобів масової інформації про факти зловживань, крадіжок, скоєних господарюючими суб'єктами;

• матеріали інвентаризації з додатками первинних документів, які підтверджують факт нестачі (надлишків), зловживань, крадіжок, які скоєні матеріально відповідальними особами;

• висновки службової перевірки, проведеної згідно рішення зборів учасників (керівника, колективу), і клопотання про признання госпо­дарюючого суб'єкта цивільним позивачем;

• бухгалтерські та інші документи, надані підзвітними особами членам інвентаризаційної комісії, але не прийняті ними до заліку;

• бухгалтерські та інші документи, які підлягають сумніву про їх правдивість, тобто які мають елементи підробки, перекреслення, недо­пустимі виправлення, а також чорнові записи;

• пояснення членів інвентаризаційної комісії, робітників бухгалтерії підприємства про те, чому вказані документи не були прийняті до обліку;

• пояснення членів інвентаризаційної комісії про обставини, при яких були допущені ними розтрати, крадіжки, надлишки, нестачі;

• договори про матеріальну відповідальність;

• виписки із трудових книжок підозрюваних у зловживанні, роз­краданні матеріально відповідальних осіб із вказівкою даних про їх трудову діяльність (чи не звільнювались вони за втрату довіри колек­тиву, чи не були вони судимі, які мали заохочення та покарання тощо);

• матеріали перевірок різних контролюючих органів (податкової інспекції, фінансового відділу адміністрації, комітету по захисту прав споживачів), які мають інформацію про матеріально відповідальних осіб, у яких встановлено нестачу, надлишки, розкрадання або привла­снення;

• характеристики на матеріально відповідальних осіб, які підо­зрюються у зловживаннях, розтратах, розкраданнях з місця їх роботи та проживання, з вказівкою відносин щодо виконання ними посадових обов'язків тощо;

• довідки про наявність або відсутність судимості (спец перевірка) на підозрюваних, матеріально відповідальних та інших осіб, які допустили нестачу, надлишки, зловживання, розкрадання цінностей.

Оперативні працівники повинні вивчити зібрані матеріали інвента­ризації, дати їм різнобічну і об'єктивну оцінку з точки зору:

• їх повноти і якості;

• змісту свідчень кримінального характеру;

• повноти виконання завдань, вказаних в листі про необхідність призначення і проведення інвентаризації;

• можливості використання документів для доказів скоєних зло­вживань, крадіжок.

При вирішення питання про порушення кримінальної справи або відмови про порушення кримінальної справи робітникам правоохоронних органів рекомендується на більш детальному рівні встановити:

• чи всі необхідні матеріали щодо результатів інвентаризації надані для їх вивчення та аналізу;

• чи своєчасно та відповідно чинного законодавства України була проведена інвентаризація;

• чи правильно та повно оформлені матеріали інвентаризації (немає підчисток, виправлень, наявні підписи);

• чи правильно застосовані ціни на перевіряємі товари, чи проведений розрахунок природного убутку, зарахування пересортиці, списання на псування, бій, лом;

♦чи відшкодована матеріальна шкода, якщо так, то ким із підо­зрюваних у зловживаннях осіб, коли та в якому розмір чи підтверджуються результати інвентаризації іншою інформацією та доказами, зібраними по справі;

♦чи встановлені причини і умови, які спонукають виникнення нестач, зумисному виникненню надлишків товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів з метою скоєння розкрадань.

Оперативні працівники, слідчі під час вивчення, аналізу та оцінки ма­теріалів інвентаризації можуть встановити викривлення її результатів:

♦невиконання принципу раптовості проведення інвентаризації, ін­вентаризаційної комісією не в повному складі;

♦виправлення і дописки в інвентаризаційному опису;

♦перенесення облікових даних до інвентаризаційного опису перед перевіркою фактичних залишків цінностей в натурі;

♦завищення чи заниження підсумків в інвентаризаційному опису та суми природного убутку в розрахунках;

♦наявності підроблених актів на списання товарно-матеріальних цінностей під виглядом псування, лома;

♦надання підроблених (повністю чи частково) документів на відпуск товарно-матеріальних цінностей або грошових коштів;

♦надання перевіряючим особам фіктивних розписок про зберігання товарно-матеріальних цінностей на тимчасовому збереженні в будь-якій комерційній або іншій організації;

♦викривлення ознак товарно-матеріальних цінностей (сорт, номе­нклатура, артикул, одиниця виміру тощо);

♦включення в опис товарно-матеріальних цінностей, які надійшли, але не оприбутковані на момент інвентаризації;

♦складення фіктивних актів оприбуткування, комерційних актів на нестачу товарно-матеріальних цінностей, які надійшли від постача­льників;

♦зумисне завищення або заниження матеріально відповідальними особами цін або норм природного убутку на товари, необґрунтований взаємний залік надлишків та нестач в результаті пересортиці тощо.

Оперативний працівник повинен взяти пояснення, слідчий — до­питати керівника, учасників товариства, посадових осіб, матеріально відповідальних осіб, а також членів інвентаризаційної комісії. Це не­обхідно для того, щоб упевнитися в правильності проведення інвента­ризації і обґрунтованості, об'єктивності її результатів. В процесі надання пояснень матеріально відповідальні особи, як правило, не визнають факти помилок, нестач, надлишків, здійснених крадіжок.

У вказаних ситуаціях перевіряємі особи посилаються на неправильне визначення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей членами інвентаризаційної комісії, яка, за їхньою думкою:не проводила точного та суцільного перерахунку, вимірювання та переважування товарно-матеріальних цінностей;

♦неправильно визначила суму природного убутку або виконала залік пересортиці товарно-матеріальних цінностей;

♦не врахувала деяких товарно-транспортних накладних, карток складського обліку та інших прибуткових або видаткових документів;

♦вказала у порівняльній відомості не дійсні документальні або фактичні залишки за окремими видами товарно-матеріальних цінностей, тарі і грошовим коштам.

Після одержання пояснень від посадових та матеріально відповіда­льних осіб оперативний працівник, слідчий повинні провести опиту­вання (допит) членів інвентаризаційної комісії, у яких належить вста­новити:

♦яким чином під час проведення інвентаризації визначалась фактична наявність товарно-матеріальних цінностей, тари і грошових коштів;

♦чи не було випадків недоліку товарно-матеріальних цінностей по кількості місць, числу ящиків, бочок — без перевірки їх місткості;

♦чи всі члени інвентаризаційної комісії та перевіряємі матеріально відповідальні особи приймали участь у інвентаризації, якщо ні, то кого не було та по якій причині;

♦чи була встановлена нестача, надлишки товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів, псування, бій, лом, пересортиця товарів під час проведення інвентаризації;

♦чи правильно був складений розрахунок природного убутку та залік пересортиці;

♦чи мали місце випадки з боку зацікавлених осіб будь-яким чином впливу на членів інвентаризаційної комісії.

При встановленні причин недоліків в роботі членів інвентаризаційної комісії необхідно їх детально вивчити і по можливості провести контрольну перевірку або повторну інвентаризацію. Це підвищує від­повідальність членів інвентаризаційних комісій за якість здійснених перевірок.

Контрольні перевірки організовують згідно відповідної вказівки пра­цівників правоохоронних органів і розпорядженню керівника підприємст­ва. Для цього беруть перший екземпляр інвентаризаційного опису і у при­сутності всіх членів комісії здійснюють перевірку правильності відображення фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей.

За результатами перевірки складається акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей, який підписують голова та члени інвентари­заційної комісії.У випадку, коли будуть встановлені відхилення оперативний пра­цівник та слідчий вимагають від керівника підприємства видати наказ, згідно якого призначається новий склад комісії для проведення повто­рної суцільної інвентаризації.

Таким чином, інвентаризація — з одного боку, один із елементів методу бухгалтерського обліку, засіб забезпечення реальності обліко­вих даних, а з другої сторони — засіб (метод) фактичного контролю за збереження майна, грошових коштів і розрахунків підприємств і орга­нізацій. При встановленні злочинів працівникам правоохоронних ор­ганів необхідно використовувати не тільки матеріали інвентаризації, проведені за ініціативою правоохоронних органів, але й матеріали ін­вентаризацій, проведених самим підприємством, ревізорами, позаві­домчими органами тощо. Строки збереження основних інвентариза­ційних документів не менше 5 років.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1.Який порядок проведення інвентаризації?

2.Яке нормативне забезпечення проведення інвентаризації?

3.Які основні вимоги висуваються щодо проведення інвентаризації?

4.Які види інвентаризацій ви знаєте?

5.Назвати основні документи процесу інвентаризації.

6.Охарактеризувати етапи проведення інвентаризації.

7.Який порядок визначення результатів проведення інвентаризації?

8.Що називається пересортицею та правила її зара­хування?

9.Який порядок визначення природного убутку? Ю.Яке документальне оформлення списання природного убутку?

11.Які способи фальсифікації результатів інвентаризації ви знаєте?

12.Назвати особливості проведення інвентаризації по ініціативі правоохоронних органів.

13. Який порядок проведення аналізу результатів інвентаризації працівниками правоохоронних органів?

14.Які первинні матеріали підлягають збиранню та аналізу після проведеної інвентаризації працівниками правоохоронних органів?

15. Який порядок проведення інвентаризації членами робочої інвентаризаційної комісії та її документальне відображення?

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ

1. У яких вимірах ведеться аналітичний облік:

а) у вартісних;

б) у кількісних та якісних;

в) у вартісних та кількісних.