РОЗДІЛ 5. Документальна ревізія та особливості її проведення



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

РОЗДІЛ 5. Документальна ревізія та особливості її проведення



СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ

НАВЧАЛЬНИЙ ПОСІБНИК

Рекомендовано

Міністерством освіти і науки України

для студентів вищих навчальних закладів

 

 

«Центр учбової літератури» 2011


УДК 343.148.5(075.8) ББК 67.408»73 Д 67

Гриф подано

Міністерством освіти і науки України

((Лист № 1/11-7669 від 11.08.2010)

Рецензенти:

Лукашевич В. Г. - доктор юридичних наук, професор;

Лобойко Л. М. - доктор юридичних наук, професор;

Водоп'ян Н. Ф. - директор Дніпропетровського науково-дослідного інституту

судових експертиз Міністерства юстиції України.

Допдик Н. Я., Дондик Г. П. Д 67 Судова бухгалтерія. Нанч. Посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2011. - 208 с

ISBN 978-611-01-0135-6

Посібник є конспективним викладом навчальної і нормативпо-правової літератури, наведеної у списку використаних джерел. В ньому висвітлюється предмет та методи, прийо­ми та способи судової бухгалтерії. Матеріал згруповано за розділами, визначеними програ­мою цього предмета, що полегшує його засвоєння, а тому може бути використаний як опор­ний конспект для самостійного вивчення дисципліни курсантами, студентами та магістрами, що навчаються за спеціальності «Правознавство».

Може бути корисним для працівників правоохоронних органів, контролюючих органів насамперед у плані профілактичних заходів щодо попередження правопорушень в економіч­ній сфері та у боротьбі з економічною злочинністю.

УДК 343.148.5(075.8) ББК 67.408я73 ISBN 978-611-01-0135-6

© Дондик Н. Я., Дондик Г. П., 2010 © Центр учбової літератури, 2010


ЗМІСТ

ВСТУП....................................................... ……………………………….5

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи судової бухгалтерії …………………..9

1.1.Предмет, метод, завдання та структура судової бухгалтерії, як навчальної дисципліни................................................. ……………………………….9

1.2.Історія розвитку судової бухгалтерії. …………………………….... 12

1.3.Використання судової бухгалтерії в юридичній практиці……………14

РОЗДІЛ 2. Загальна характеристика облікового процесу в господар
ській діяльності суб'єктів господарювання
……………………………19

2.1.Поняття господарського обліку та його види…………………………19

2.2.Предмет та метод бухгалтерського обліку …………………………….23

2.3.Бухгалтерський баланс в господарській діяльності та його зна­чення в юридичній практиці………………………..………………………… 26

2.4.Бухгалтерські рахунки: поняття та види……………………………...28

РОЗДІЛ 3. Форми і етапи облікової роботи господарських операцій.
Методи дослідження бухгалтерських документів
…………………….36

3.1.Класифікація облікових документів та методи їхнього дослі­дження ………………………………………………………………………………36

3.2.Форми і етапи облікової роботи……………………………………… 46

3.3.Методи дослідження бухгалтерських (обліково-розрахункових) документів…………………………………………………………………49

3.4.Використання даних синтетичного та аналітичного бухгалтер­ського обліку в юридичній практиці…………………………………………….53

3.5.Відновлення бухгалтерського обліку, як метод ефективного
розслідування злочинів у сфері економіки ………………………………55

РОЗДІЛ 4. Інвентаризація та використання її матеріалів в практиці
ОВС під час розслідування корисливих злочинів
…………………… 68

4.1.Інвентаризація: поняття та види……………………………………… 68

4.2.Основні вимоги проведення інвентаризації…………………………...71

4.3.Основні документи процесу інвентаризації…………………………..76

4.4.Основні способи фальсифікації результатів інвентаризації та методи їх виявлення……………………………………………………………… 82

4.5.Оцінка та використання матеріалів інвентаризації оперативни­ми працівниками та слідчими при вирішенні питання про пору­шення кримінальної справи……………………………………………………..85


РОЗДІЛ 5. Документальна ревізія та особливості її проведення

за вимогою правоохоронних органів…………………………………94

5.1.Документальна ревізія: поняття та види…………………………... 94

5.2.Особливості організації і проведення документальної ревізії……..96

5.3.Документальне оформлення проведеної документальної ревізії 101

5.4.Особливості ревізії, здійснюваної за вимогою правоохоронних органів…………………………………………………………………..105

РОЗДІЛ 6. Участь спеціаліста-бухгалтера у кримінальному процесі.…………………………………………………………………………….112

6.1.Непроцесуальні форми використання спеціальних бухгалтер­ських знань на стадії порушення кримінальної справи…………………….112

6.2.Консультації спеціаліста-бухгалтера та їх значення ……………….118

6.3.Участь спеціаліста-бухгалтера у провадженні окремих слідчих дій…………………………………………………………………………122

РОЗДІЛ 7. Аудит і документальна перевірка………………………131

7.1.Аудит як форма недержавного фінансового контролю…………...131

7.2.Податковий контроль в Україні. Організація і проведення до­кументальних перевірок……………………………………………….142

РОЗДІЛ 8. Економічний аналіз показників, які характеризують гос­
подарську діяльність суб'єктів господарювання………………….
149

8.1.Поняття та зміст економічного аналізу …………………………….149

8.2.Прийоми економічного аналізу…………………………………….153

8.3.Методи та прийоми економічного аналізу, що використовують­ся з метою виявлення злочинів…………………………………………….158

8.4.Економічний аналіз та кримінально-правова оцінка фінансової звітності суб'єктів господарювання…………………………………..163

РОЗДІЛ 9. Організація, призначення, проведення судово-бухгалтер­
ської експертизи та оцінка її результатів
…………………………..171

9.1.Поняття, предмет та метод судово-бухгалтерської експертизи, її призначення та проведення. Класифікація судово-економічних експертиз………………………………………………………………..171

9.2.Організаційне забезпечення судово-бухгалтерської експертизи ...187

9.3.Межі компетенції експерта-бухгалтера ……………………………192

9.4.Висновок експерта-бухгалтера та оцінка результатів експерти­зи слідчими та судовими органами……………………………………..195

БІБЛІОГРАФІЯ………………………………………………………………...205


ВСТУП

У період проведення економічних реформ в Україні набагато зросли правопорушення у господарській діяльності суб'єктів господарювання. Кризові явища в економіці України, криміналізація більшості її галузей є результатом недосконалої чинної законодавчої бази та на­явності в нормативно-правових актах значної кількості не­обгрунтованих правових норм та обмежень щодо економі­чної діяльності.

Розширення сфер легальної господарської діяльності багаточисленних економічних суб'єктів різних організа­ційно-правових форм та форм власності об'єктивно при­водить до необхідності збільшення методів застосування спеціальних бухгалтерсько-облікових знань в юридичній (правозастосовчій) діяльності.

Сучасна правозастосовча практика свідчить про те, що важливою частиною професіональної компетенції юриста, у тому числі і працівників правоохоронних органів, є еко-номіко-правові знання, вміння повно і правильно їх засто­совувати для захисту державного і колективного майна від злочинних посягань.

До числа комплексних економіко-правових дисциплін, які формують сучасних спеціалістів-правознавців та визначають рівень їх професійної підготовки до практичної діяльності, від­носиться судова бухгалтерія.

Судовий бухгалтерський облік існує у зарубіжних країнах вже багато років і з розвитком господарських зв'язків займає все більш вагоме місце у правовій системі цих держав. Як свідчить досвід країн з розвиненою ринковою економікою, потреба у фахівцях з судової бухгалтерії збільшується.

Спеціалісти-правознавці не володіють спеціальними економічними знаннями і тому не можуть зробити квалі­фіковану оцінку економічної (в основному бухгалтерської інформації, яка знаходиться у матеріалах справи. Спеціалісти в області бухгалтерського обліку з давніх часів залучалися до кримінального чи цивільного процесу для проведення судово-бухгалтерської експертизи.

Основними джерелами інформації під час розслідування економіч­них злочинів і вирішення господарських спорів в суді є дані первин­них облікових документів, записи в регістрах бухгалтерського обліку, а також фінансова та податкова звітність, яка складається на підставі цих документів та записів.

Знання, які будуть одержані при вивченні курсу судової бухгалтерії, повинні допомогти працівникам правоохоронних органів в організації пошуку слідоутворення протиправних діянь, своєчасно провести контро­льно-ревізійні дії, залучаючи при цьому робітників контролюючих орга­нів, кваліфіковано зробити оцінку зібраних при розслідуванні економіч­них злочинів та вирішенні цивільно-правових спорів документів. Робітники правоохоронних органів повинні знати можливості судово-економічної (бухгалтерської) експертизи, як джерела нових доказів, вміти об'єктивно досліджувати всі одержані бухгалтерські докази.

Судова бухгалтерія базується на економічних і юридичних знан­нях. Вона вивчає закономірності відображення в економічній інфор­мації порушень чинного законодавства та інших нормативно-правових актів в господарській діяльності підприємств та організа­цій, розробляє прийоми та методи виявлення цих порушень, науково обґрунтовує методику спеціальних економічних та бухгалтерських знань у слідчій та юридичній практиці, а також для захисту законних прав підприємств у суді.

В судовій бухгалтерії вивчаються питання теорії і практики бухга­лтерського обліку, контролю, фінансово-економічного аналізу та су­дово-економічної (бухгалтерської) експертизи, і не тільки з економіч­ної, але й з правової (криміналістичної) точки зору.

Судова бухгалтерія пов'язана не тільки із спеціальними економіч­ними дисциплінами, але також і з юридичними.

Найбільш чітко цей зв'язок судової бухгалтерії відтворюється у оперативно-розшуковій діяльності правоохоронних органів. Значна частина економічних злочинів розкривається та розслідується на осно­ві оперативної інформації, яка вказує напрямок для пошукової роботи оперативним працівникам та ревізорам.

Правові основи бухгалтерського обліку виступають частиною більш загального поняття — судової (правової) бухгалтерії.

Правова (юридична) бухгалтерія нерозривно зв'язана з фінансо­вим, податковим та кримінальним правом, кримінальним процесом, криміналістикою та кримінологією.

СУДОВА БУХГАЛТЕРІЯ

Судова бухгалтерія, як навчальна дисципліна, покликана викону­вати такі основні завдання:

• дати студентам та курсантам знання основ бухгалтерського облі­ку, аудиту, фінансово-економічного аналізу та навички використову­вати одержані знання при формуванні та розгляді кримінальних, циві­льних та господарських справ, пов'язаних з економічною злочинністю, фінансовими та господарськими спорами і правопорушеннями;

• напрацювати навички аналізу бухгалтерських документів, орга­нізації документальної ревізії, аудиту, використання знань спеціаліста-бухгалтера, призначення судово-економічних (бухгалтерських) експе­ртиз та використання їх результатів для встановлення істини по конк­ретній справі;

• познайомити студентів та курсантів з практичними можливостя­ми застосування даних судової (правової) бухгалтерії органами досудового слідства та в судових розслідуваннях кримінальних та цивіль­них справ: понятійним апаратом, термінологією, предметом і методами бухгалтерського обліку, особливостями обліку в різних сфе­рах сучасної господарської діяльності, основами документальної реві­зії, аудиту та судово-економічної (бухгалтерської) експертизи.

При підготовці цього посібника автори проаналізували, численні публікації з цієї проблематики (про це свідчить список використаної літератури), застосували теоретичні положення провідних учених: Г.А.Атанесяна, С.П.Глубятникова, С.С.Остроумова, С.П.Фортинсько-го, А.Р.Шляхова, М.І. Камлика, М.Т.Білухи, В.Д Понікарова, В.М.Глібко, О.П.Бущан, Ф.Ф.Бутинця, Г.Г.Мумінової-Савінової, В.М.Шармансь-кої, С.О.Шарманської, І.В.Головко, З.Б.Живко та інших.

У пропонованому навчальному посібнику, розрахованому перева­жно на курсантів, студентів вищих навчальних закладів, викладено ос­нови економіко-правових знань з теорії бухгалтерського обліку, ауди­ту, документальної ревізії, документальних перевірок, судово-економічної експертизи, тобто теоретичний матеріал викладено з ура­хуванням практичного застосування основ судової бухгалтерії опера­тивними працівниками, слідчими, суддями, чим цей навчальний посі­бник відрізняється від посібників і підручників, наведених вище авторів. У навчальному посібнику наведені приклади, є посилання на діюче законодавство України, викладено теоретичні та практичні заса­ди використання економічного та криміналістичного аналізу показни­ків, що характеризують діяльність суб'єктів господарювання, викладе­но теоретичні та практичні засади використання консультацій спеціаліста-бухгалтера та взаємодії аудитора, інспектора податкової ін­спекції з правоохоронними органами. Метою авторів було викладення теоретичного та практичного ма­теріалу більш ширше та розкрити основні питання, які виникають у курсантів, студентів та працівників правоохоронних органів при ви­вченні курсу «Судова бухгалтерія», щоб допомогти майбутньому пра­цівникові правоохоронних органів та правознавцю не тільки здобути базові знання, але й оволодіти необхідними практичними навичками.

Автори розуміють, що сфера застосування судової бухгалтерії зна­чно більша, тому вони будуть дуже вдячні користувачам за побажання щодо вдосконалення структури та змісту навчального посібника.

Розділ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СУДОВОЇ БУХГАЛТЕРІЇ

Розділ 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

ОБЛІКОВОГО ПРОЦЕСУ В

ГОСПОДАРСЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

2.1. ПОНЯТТЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ЙОГО ВИДИ.

Господарський облік — це кількісне відображення та якісна харак­теристика господарської діяльності з метою контролю й управління нею; здійснення ефективної господарської діяльності, обліку ре­зультатів роботи, контролю за ходом виробництва.

Техніка обліку передбачає кілька етапів. Це насамперед спостере­ження за господарськими процесами та подальше їх обчислення в пев­них показниках, що реєструються за заздалегідь обумовленою науково обґрунтованою системою. Процес обліку завершується узагальненням отриманих даних. Практика свідчить, що тільки з допомогою згрупо­ваних і узагальнених відповідно до вимог матеріального виробництва, показників можна успішно управляти економічною діяльністю під­приємства [13, с.15].

У нашій країні облік організовано в єдину народногосподарську систему під державним централізованим керівництвом.

Отже, облік — це насамперед кількісний відбиток і вимір госпо­дарських явищ. Господарська діяльність та процес виробництва, вихо­дячи з різноманітності їхньої суті, потребують наявності різних вимір­ників для кількісного відображення [13, с.16].

У повсякденній практиці застосовують три види вимірників: нату­ральні, трудові і грошові.

Натуральні — довжини (сантиметри, метри та ін.); ваги (грами, кілограми та ін.); площі (квадратні метри, гектари тощо); обсягу (літ­ри, кубічні метри та ін.).

Трудові вимірникив одиницях часу (дні, години, хвилини).

Грошові (вартісні) вимірники (гривні, копійки) — універсальні, оскільки є своєрідним спільним знаменником усіх господарських опе­рацій і явищ, відображених раніше в натуральних та трудових вимір­никах [13, с.17].Єдність системи обліку на підприємстві, в галузі, в державі забез­печується трьома нерозривно пов'язаними видами обліку: внутрішньо­господарським, статистичним та бухгалтерським [13. с.17].

Усі види обліку (статистичний, бухгалтерський, оперативний) взає­мопов'язані, але кожний з них має свої конкретні об'єкти та особливо­сті. Кількісне відображення та якісну характеристику господарської діяльності з метою контролю і їх управління забезпечує система гос­подарського обліку, що складається з трьох елементів: статистичного, бухгалтерського, оперативного.

Статистичний облік — це планомірне збирання й вивчення ін­формації, яка характеризує кількісну сторону суспільних явищ з ме­тою розкриття їх якісної своєрідності.

Оперативний облік (внутрішньогосподарський, управлінський) — це спосіб спостереження і контролю за окремими операціями та процесами з метою управління ними. Він здійснюється безпосередньо на робочому місці (цех, склад тощо). Мета управлінського обліку — швидке одержання інформації про хід виробництва, реалізації продукції (робіт, послуг).

Бухгалтерський облік — це процес виявлення, вимірювання, ре­єстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Як і будь-який вид діяльності, він може бути охарактеризований за допомогою її об'єкта, предмета, методу, а також суб'єктів, що здійснюють цю діяльність. Господарські кошти та їх джерела, господарські процеси і фінансові результати діяльності орга­нізацій виступають як конкретні об'єкти бухгалтерського обліку.

Знання бухгалтерського обліку допомагають викривати різні пра­вопорушення в господарській діяльності, викривати економічні злочи­ни. Оскільки захисні функції бухгалтерського обліку (превентивна, слідоутворююча та охоронна) безпосередньо взаємодіють з протипра­вними діяннями з моменту умислу до моменту його здійснення, то працівникам правоохоронних органів необхідно знати основи бухгал­терського обліку та застосовувати їх при вивченні дисципліни «Судова бухгалтерія» та на практиці.

Виходячи з цього можна визначити предмет судової бухгалтерії: як захисні функції бухгалтерського обліку та закономірності їх вико­ристання в юридичній практиці.

Таке формулювання підкреслює нерозривний зв'язок між: об'єктивним взаємозв'язком протиправного діяння у сфері економіки і бухгалтерського обліку, який ведеться безпосередньо на підприємстві, а також безумовною необхідністю використання цього взаємозв'язку в діяльності правоохоронних органів по розслідуванню і судовому роз­гляду кримінальних справ і цивільно-правових спорів.

Згідно норм чинного законодавства України бухгалтерський облік представляє собою узгоджену систему збирання, реєстрації та уза­гальнення інформації в грошовому вираженні про майно, зобов'язання підприємств і їх рух шляхом суцільного, безперервного, документаль­ного обліку всіх господарських операцій.

У вказаному визначенні відображено п'ять основних етапів (стадій) облікового процесу:

• нагляду за обліковим об'єктом;

• вимірювання;

• реєстрація;

• подальша обробка облікової інформації (накопичення, узагаль­нення);

• передача інформації користувачам

це основні відмінності бухгалтерського обліку від других видів обліку — статистичного і оперативного.

Предмет бухгалтерського обліку обмежується рамками господа­рюючого суб'єкта.

Бухгалтерський облік, що відображає господарську діяльність під­приємств (рух господарських засобів у процесі розширеного відтво­рення), характеризується особливим, тільки йому належним методом відображення господарських явищ, який базується на загальних поло­женнях діалектичного матеріалізму.

Тому, щоб визначити його предмет як єдине ціле, слід дати грошо­ву оцінку господарським засобам і процесам, потім необхідно обгрун­товано згрупувати економічно однорідні господарські засоби та опе­рації.

Принципи оцінки та групування повинні бути єдині для всіх під­приємств і відповідати вимогам узагальнення даних бухгалтерського обліку.

Об'єкти у бухгалтерському обліку обов'язково відображаються у вартісній оцінці (синтетичний бухгалтерський облік), яка не є обов'язковою для інших видів обліку.

Об'єктами або складовими частинами предмета бухгалтерського облікує:

майно (господарські засоби та власний капітал);

зобов'язання підприємства (джерела формування його майна);

господарські операції (процеси).

По складу і характеру використання майна підприємства його роз­діляють на дві групи:

необоротні активи (основний капітал);

оборотні активи (оборотний капітал).

Необоротні активи включають в себе: основні засоби, обладнан­ня, нематеріальні активи, амортизацію основних засобів, дохідні вкла­дення у матеріальні цінності тощо.

Основні засоби приймають участь у процесі виробництва великий проміжок часу, зберігаючи при цьому натуральну форму. їх вартість переноситься на виробляєму продукцію не повністю, а частинами, по мірі зношування .

Нематеріальні активи -»- це об'єкти довгострокового користуван­ня, які не мають фізичної основи, але які мають вартісну оцінку та приносять дохід: право користування земельною ділянкою, природни­ми ресурсами, патенти, ліцензії, «ноу-хау», програмні продукти, мо­нопольні права та привілеї тощо.

Капітальні вкладення — це витрати на будівельно-монтажні роботи, придбання обладнання, інструменту тощо.

Фінансові вкладення — це інвестиції підприємства в цінні папери (облігації, паї, акції, боргові цінні папери тощо), надані позички тощо. Фінансові вкладення до 1 року називаються короткостроковими, а бі­льше одного року — довгостроковими.

Оборотні активи (оборотний капітал) складається із матеріальних оборотних засобів, грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень, засобів на поточних рахунках тощо.

До складу матеріальних оборотних засобів входят: сировина, ма­теріали, паливо, напівфабрикати, незавершене виробництво, тварини на відгодівлі, витрати майбутніх періодів, готова продукція на складі тощо.

Грошові кошти складаються із залишків готівки в касі підприємства, на розрахунковому рахунку, валютному рахунку та інших рахунках у банківських установах.

Власний капітал — це чиста вартість майна, яка визначається як різниця між вартістю активів (майна) та його зобов'язаннями. Власний капітал складається із статутного, додаткового, резервного, страхового капіталу, власних акцій (долі), нерозподіленого прибутку (непокритих збитків), цільового фінансування (по видам фінансування).

Засоби у розрахунках включають різні види розрахунків: з по­стачальниками і підрядниками, з покупцями і замовниками, по ко­роткострокових та довгострокових позичках, з різними дебіторами і кредиторами, по оплаті праці, по податках, зборах і обов'язкових платежах.

2.2. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОД БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ

Предметом бухгалтерського обліку є господарські засоби за їх складом і розміщенням, джерела утворення та їх цільове призначення, господарські процеси, що відображаються в результаті виробництва продукції, кошти організацій, джерела формування цих коштів, їх рух в процесі здійснення господарських процесів.

Система спеціальних прийомів, за допомогою яких здійснюється спостереження за господарською діяльністю підприємства, назива­ється методом бухгалтерського обліку. Основними елементами методу бухгалтерського обліку є: документація, оцінка, подвійний запис, рахунки бухгалтерського обліку, калькуляція, баланс і звітність, інвен­таризація. Використання кожного з цих елементів регулюється відпо­відними положеннями, інструкціями, затвердженими Кабінетом Міні­стрів України, Міністерством фінансів України, Національним банком України, Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову зві­тність в Україні» № 996-ХІУ, 1999 р. (зі змінами та доповненнями), Положеннями(Стандартами)Бухгалтерського Обліку.

Документація являє собою спосіб первинного відображення об'єктів бухгалтерського обліку, за допомогою якого здійснюється безперервне спостереження за ними. Основою первинного відображення об'єктів бух­галтерського обліку є документація, яка говорить про те, що кожна госпо­дарська операція обов'язково відображається в первинному бухгалтерсь­кому документі. Документація дозволяє організувати суцільне і безперервне спостереження за рухом майна і зобов'язань, забезпечити юридичну достовірність даних бухгалтерського обліку.

Інвентаризація дозволяє шляхом перевірки активів, у тому числі ма­теріальних цінностей, основних засобів та грошових коштів в натурі ви­явити їх наявність і фактичний стан. Інвентаризація — це спосіб перевірки фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей і грошових коштів шляхом підрахунку, зважування, обмірювання й оцінки всіх залишків активів і їх зіставлення з даними бухгалтерського обліку.

Оцінка — це спосіб грошового вимірювання товарно-матеріальних цінностей та основних засобів. Під оцінкою розуміють відображення об'єктів бухгалтерського обліку в єдиному грошовому вимірі з метою узагальнення їх у цілому по підприємству. Ресурси та господарські операції, що відображаються в бухгалтерському обліку й документах звітності, оцінюються в національній грошовій одиниці України.

Калькуляція — це обчислення витрат на виготовлену продукцію, виконані роботи та послуги, з метою обчислення собівартості. Собівартість є базовим чинником для визначення ціни виробленої продукції, виконаних робіт та наданих послуг.

Бухгалтерський рахунок — це спосіб економічного групування однорідних господарських операцій для щоденного їх відображення в обліку. На рахунках бухгалтерського обліку на основі відповідної первинної документації відображаються господарські операції. Ра­хунки відкриваються на кожний об'єкт обліку (на кожний вид ак­тивів, зобов'язань, власного капіталу), практично на кожну статтю балансу. Графічно бухгалтерський рахунок представляє собою таб­лицю, яка відображає — назву рахунку, дві частини: ліву — дебет, праву — кредит. По дебету і по кредиту відображаються збільшення і зменшення об'єктів обліку. Підсумки записів по дебету і по кредиту називаються оборотами. Різниця між сумами оборотів по дебету і по кредиту називається залишком (сальдо). Сальдо по кожному рахунку визначається з урахуванням змін на рахунку на кінець звітного періоду.

Метод подвійного запису полягає в тому, що господарські операції відображаються на рахунках двічі: по дебету одного рахунку і по кредиту другого рахунку в однаковій сумі. Цей метод діє по принципу тотожного відображення господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку, що забезпечує рівність оборотів по дебету і кредиту. Рахунки бухгалтерського обліку тісно зв'язані з бухгалтерським балансом. Подвійний запис обумовлений економічною суттю відображення операцій. Кожна господарська операція зумовлює однакові зміни в активах і власному капіталі з зо­бов'язаннями. Записи господарських операцій методом подвійного запису в бухгалтерському обліку дозволяють досягти рівності акти­ву і пасиву бухгалтерського балансу.

Баланс — це спосіб групування майна підприємства по складу і джерелах їх формування в грошовому вираженні на звітну дату, це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання та власний капітал.

Фінансова звітність — це така бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Звітний період для складання фінансової звітності — календарний рік. Фінансова звітність підприємства включає в себе: баланс, звіти про фінансові ре­зультати, про рух грошових коштів, про власний капітал, примітки до звітів. Форми фінансової звітності і порядок їх заповнення встановлюються МФУ за погодженням з Державним комітетом статистики України.Таким чином, метод бухгалтерського обліку — це система спосо­бів суцільного, безперервного, взаємопов'язаного відображення та узагальнення в грошовому вимірюванні господарських засобів підпри­ємства з метою контролю за господарською діяльністю підприємства та збереженням власності.

У цілях дисципліни можна виділити наступні методи практичної діяльності щодо використання економічної інформації в правоохоронній сфері: а) ревізійного аналізу, заснованого на використанні прийомів документальної і фактичної перевірки для виявлення й дослідження документальних слідів економічних злочинів; б) бухгалтерського аналізу, заснованого на використанні захисних функцій елементів методу бухгалтерського обліку; в) економічного аналізу, заснованого на застосуванні прийомів перевірки достовірності й аналізу звітності підприємства для ефективного розв'язання завдань виявлення і розслідування злочинів.

Основні господарські процеси промислового підприємства — це процеси постачання, виробництва та реалізації продукції.

Процеси складаються із окремих господарських операцій, змістом яких є рух засобів, зміна однієї форми майна на другу. Наприклад, при реалізації готової продукції майно підприємства змінює товарну фор­му на грошову.

У підприємства можуть бути і інші господарські операції, напри­клад, по ремонту основних засобів, капітальному будівництву тощо. Однак основний зміст його роботи складають операції процесів поста­чання, виробництва та реалізації готової продукції.

Вони взаємопов'язані, доповнюють один одного та є об'єктами бу­хгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік дає вичерпну характеристику господарської діяльності підприємства, фіксуючи усі господарські операції і процеси, у тому числі й негативні. Як відомо, злочини, скоєні в економічній сфері, здебільшого мають завуальований характер, отже їх викриття неможливе без копіткого вивчення облікової документації.

При аналізі господарської діяльності підприємства важливо врахо­вувати таку особливість бухгалтерського обліку, як взаємозв'язок усіх його складників. Використання з метою приховування злочину окремих елементів обліку обов'язково спричиняють зміни інших елементів. Ця обставина, з одного боку, сприяє викриттю розкрадань та інших корисливих злочинів, а з іншого боку, вимагає від працівників органів внутрішніх справ, які ведуть боротьбу зі злочинними проявами в економічній сфері, високого професіоналізму, неможливо без знань з економіки, зокрема без володіння технологією облікового процесу.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Дати характеристику судової бухгалтерії, її призна­
чення та структури.

2. Дати визначення господарського обліку та його
складових.

3.Що є об'єктом та предметом бухгалтерського обліку?

4.Назвіть елементи методу бухгалтерського обліку.

5.Дайте визначення завдань судової бухгалтерії.

6.Назвіть зміни в балансі під впливом господарських операцій.

 

6.Що відображається в плані рахунків бухгалтерського обліку?

7.Які документи регулюють організацію та ведення бухгалтерського обліку в Україні.

8. Назвати законодавчі документи які регулюють складання фінансової звітності.

9. Дати визначення кожному спеціальному методу бухгалтерського обліку: документація, бухгалтерський
рахунок, подвійний запис, калькуляція, інвентаризація, баланс, оцінка, звітність.

10.Дати характеристику кореспонденції бухгалтерських рахунків.

11.Яка структура активу балансу?

12.Яка структура пасиву балансу?

13.Назвіть основну властивість бухгалтерського балансу.

14.В чому полягає взаємозв'язок між системою рахунків і бухгалтерським балансом?

15.Що є підставою відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку?

 

16.Якими способами здійснюється виправлення помилок у бухгалтерському обліку?

17.Як використовуються знання судової бухгалтерії в юридичній практиці?

ТЕСТОВІ ПИТАННЯ

Розділ З

ФОРМИ І ЕТАПИ ОБЛІКОВОЇ

РОБОТИ ГОСПОДАРСЬКИХ

ОПЕРАЦІЙ. МЕТОДИ

ДОСЛІДЖЕННЯ

БУХГАЛТЕРСЬКИХ

ДОКУМЕНТІВ

3.1. КЛАСИФІКАЦІЯ ОБЛІКОВИХ ДОКУМЕНТІВ ТА МЕТОДИ ЇХ ДОСЛІДЖЕННЯ

Засоби підприємства в процесі його діяльності перебувають у без­перервному русі та змінах. Господарські процеси складаються з відпо­відних дій, які називаються господарськими операціями. Для одержання інформації про діяльність підприємства, про зміни у засобах, викликані господарськими процесами, необхідно реєструвати кожну господарську операцію. Така реєстрація здійснюється за допомогою документів. Документи мають юридичне значення як доказ законності здійснення операції і правильності записів у реєстрах бухгалтерського обліку.

Документація — це важливе джерело одержання інформації про го­сподарську діяльність підприємства, засоби контролю за роботою окремих матеріально відповідальних осіб та підприємства в цілому. Документація — це один із елементів методу бухгалтерського обліку.

Документація — це спосіб суцільного та безперервного відобра­ження господарських операцій з метою одержання необхідної інфор­мації про здійснення господарських операцій, а також виконання на­ступних записів в системі рахунків бухгалтерського обліку та бухгалтерського балансу в цілому.

Складання первинних облікових документів і відображення на їх підставі господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку здійснюється у відповідності до ст., 9 Закону України «Про бухгалтер­ський облік та фінансову звітність в Україні», Наказу МФУ № 88 от 24.05.95. «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»

Первинні документи,у тому числі на паперових і електронних носіях інформації, для набуття ними юридичної сили повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа;

код форми документа;

дату та місце складання;

зміст господарської операції;

вимірювачі господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської опе­рації і правильність її оформлення;

особисті підписи.

Залежно від характеру господарської операції у первинних доку­ментах можуть бути наведені додаткові реквізити (номер документа, назва та адреса підприємства, печатка підприємства та інші).

Застосування при обробці економічної інформації засобів автома­тизації та комп'ютеризації призвело не тільки до суттєвих змін у техніці обліку та у формах його ведення, але і до появи нових типів документів — магнітних носіїв, дисків тощо. Проте необхідно розуміти, що зміст документа як письмового свідоцтва законності здійснення господарської операції залишився тим самим. Змінилася тільки його форма.

На вимогу контролюючих або судових органів та клієнтів, доку­менти на електронних носіях інформації відтворюються у копіях, на паперових носіях за рахунок і власними силами підприємства або установи. При складанні на електронних носіях облікових регістрів підприємства й установи зобов'язані забезпечити технічні засоби для відтворення документа у зручному для читання вигляді. Відповідальність за правильність інформації в облікових реєстрах несуть особи, які склали і підписали їх.

Первинні документи повинні бути складені в момент здійснення господарської операції, а якщо це неможливо — безпосередньо після її закінчення. Вільні рядки у первинних документах обов'язково про­креслюються.

При надходженні у бухгалтерію первинні документи перевіряються як за форм



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.58.199 (0.021 с.)