Глава 35. Економічне стимулювання раціонального використання та охорони земель

Стаття 205. Зміст економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель

1. Економічне стимулювання раціонального вико­ристання та охорони земель включає:

а) надання податкових і кредитних пільг грома­дянам та юридичним особам, які здійснюють за вла­сні кошти заходи» передбачені загальнодержавними та регіональними програмами використання і охоро­ни земель;

б) виділення коштів державного або місцевого бюджету громадинам та юридичним особам для від­новлення попереднього стану земель, порушених не з їх вини;

в) звільнений від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сільськогосподарського освоєн­ня або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами:

г) компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслі­док тимчасової консервації деградованих та малопро­дуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Економічне стимулювання, раціональне використан­ня і охорона земель повинно мати пріоритет у викори­станні земель сільськогосподарського призначення і, перш за все, для ведення товарного сільськогосподарсь­кого виробництва. Запровадження ринкових відносин в агропромисловому комплексі України на базі рефор­мування земельних та майнових відносин внаслідок різних причин об'єктивного і суб'єктивного характеру призвели до скорочення сільськогосподарськими підпри­ємствами площ посівів сільськогосподарських культур, різкого зниження витрат, що повинні спрямовуватись на підвищення родючості ґрунтів, боротьбу з вітровою

та водною їх ерозією, із забур'яненням продуктивних угідь, забезпечення технологій землеробства. Це пояс­нюється відсутністю власних обігових коштів на вка­зані цілі та обмеженими можливостями фінансування вказаних витрат за рахунок державного та місцевих бюджетів. В Україні виникла реальна проблема щодо раціонального використання і охорони земель. Акту­альність цієї проблеми обумовлена тим, що земельні ре­сурси зазнають надзвичайно великих аятропотехноген-них навантажень і деградують досить високими темпа­ми. З метою зміни ситуації законодавець створив юри­дичні гарантії для тих сільськогосподарських товаро­виробників (юридичних осіб та громадян), які здійсню­ють за власні кошти заходи, передбачені загальнодер­жавними та регіональним програмами використання і охорони земель. Вказаним особам передбачено надан­ня податкових і кредитних пільг, які надаються згідно законодавству відповідними органами виконавчої вла­ди та місцевого самоврядування шляхом зменшення ставки податку та процентної ставки банку за отрима­ний кредит при підтвердженні особою витрат на вико­нані роботи по раціональному використанню та охоро­ні земель, підвищенню родючості ґрунтів.

Економічне стимулювання також включає виділен­ня коштів державного або місцевого бюджету громадя­нам та юридичним особам для відновлення попередньо­го стану земель, порушених не з їх вини; звільнення від плати за земельні ділянки, що перебувають у стадії сіль­ськогосподарського освоєння або поліпшення їх стану згідно з державними та регіональними програмами; компенсацію з бюджетних коштів зниження доходу власників землі та землекористувачів внаслідок тимча­сової консервації деградованих та малопродуктивних земель, що стали такими не з їх вини.

Передбачені даною статтею податкові, кредитні піль­ги, виділення коштів державного та місцевого бюдже­ту, звільнення від плати за земельні ділянки, компен­сація з бюджетних коштів зниження доходу власни­ків землі та землекористувачів частково врегульовані ст. 22 Закону України «Про плату за землю».

В залежності від участі орендаря земель резервного фонду (землі державної або комунальної власності) у фінансуванні заходів по раціональному використанню та охороні земель, підвищенні родючості ґрунтів, осво­єнні або поліпшенні їх стану встановлюються диферен­ційовані розміри орендної плати, яка не може бути нижче земельного податку (ч. 5 ст. 19 Закону «Про оренду землі»).

Стаття 206. Плата за землю

1. Використання землі в Україні є платним. Об'єк­том плати за землю є земельна ділянка.

2. Плата за землю справляється відповідно до за­кону.

Використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошо­вої оцінки землі. Розмір земельного податку не зале­жить від результатів господарської діяльності власни­ків земельної ділянки та землекористувачів. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі, на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, зе­мельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі, орендар. Законом України «Про внесення змін до за­кону України «Про плату за землю» (№ 2271-Ш від 08.02.01 р.) звільнено від сплат земельного податку тих власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), які здали свою землю в оренду платникам фік­сованого сільськогосподарського податку. Така пільга діятиме доти, доки матиме чинність Закон України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Плата за землю справляється відповідно до Закону України «Про плату за землю». Цей Закон визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність плат­

ників та контроль за правильністю обчислення і спра­вляння земельного податку.