Найважливішим компонентом правового (конституційного) статусу територіальних колективів виступають притаманні їм функції.

Функції територіальних громад — це основні напрями та ви­ди муніципальної діяльності цих спільнот щодо реалізації права громадян на участь в місцевому самоврядуванні, які виражають волю й інтереси місцевих жителів і забезпечують здійснення ни­ми взаємовідносин з державою, її органами, суб'єктами місцевого самоврядування в межах Конституції і законів України. Функції територіальних громад зумовлені природою локальної демокра­тії, її принципами, цілями і завданнями, на реалізацію яких спря­моване місцеве самоврядування.

Центральним питанням у дослідженні функцій територіаль них громад є питання про їх класифікацію (поділ, групування, систематизацію). Однак успішне вирішення цього питання мож­ливе лише за умови визначення об'єктивних критеріїв, що слугу­ватимуть відправним пунктом класифікації. Таким критерієм є комплекс завдань, які постають перед місцевим самоврядуван­ням. Класифікація функцій територіальних громад пов'язана з предметною характеристикою їхньої діяльності, тобто з тим, на які групи суспільних відносин вона впливає.

Діапазон функцій, які здійснюються територіальними громадами, дуже широкий. Систему функцій територіальних громад, як і інших суб'єктів місцевого самоврядування, складають функ­ції, аналогічні функціям держави (політичні, економічні, соціаль­ні, культурні, екологічні) та функції, які властиві виключно або переважно суб'єктам місцевого самоврядування (територіальним громадам, їхнім представницьким органам).

І. В. Видрін відносить до функцій територіальних громад такі:

— інтегративну функцію, яка полягає в зміцненні міжосо-
бистісних зв'язків, об'єднанні зусиль людей в інтересах усіх і
кожного;

— функцію соціального контролю за діяльністю і поведінкою
членів колективу, що, проте, не має цілком регламентувати пове­
дінку конкретної особистості;

— виробничу функцію, що служить цілям задоволення повсякденних потреб і потреб членів територіального колективу;

— виховну функцію, пов'язану з формуванням політичної
свідомості й активності членів колективу;

— політичну функцію — покликану, з одного боку, представляти різні інтереси населення за місцем проживання, а з іншого — забезпечувати реалізацію громадянами конституційного права брати участь в управлінні державними і громадськими справами.

На думку О. В. Батанова, функції територіальних громад можна диференціювати за рядом критеріїв, зокрема:

— за об'єктами, тобто цілями і завданнями муніципальної де­
мократії; предметами відання, тобто певними галузями місцевого
життя, що породжують питання місцевого значення. Такими
сферами є політична, економічна, соціально-культурна, сфера за­
хисту навколишнього природного середовища. Відповідно до цих
галузей місцевого життя слід розрізняти об'єктні функції терито­
ріальних громад — політичні, економічні, соціальні, культурні та
екологічні;

— відповідно до статусу адміністративно-територіальних
одиниць, у межах яких функціонують територіальні громади
(функції територіальних громад села і селища; функції територі­альних громад міст районного підпорядкування і територіальних
громад районів у містах, де вони утворюються; функції територі­альних громад міст обласного підпорядкування, міст Києва і Севастополя);

— за способами, засобами і методами муніципальної діяль­ності територіальних громад.

Серед функцій територіальних громад виділяють політичні функції, які виявляються в забезпеченні реалізації громадянами конституційного права брати участь в управлінні державними та громадськими справами. Ці функції полягають у формуванні (обранні) громадянами органів місцевого самоврядування. Ос­танні не є агентами держави і не пов'язані політичними завдан­нями. Тому до відання самоврядування територіальних громад віднесені лише ті функції, які держава може виділити без загрози для власної політичної єдності. Самоврядування не є формою здійснення політики держави. Не випадково зазначалось, що са­моврядування в теорії конституційного права переважно вва­жається прерогативою не громадян, а місцевих жителів. З іншого боку, політичні функції територіальних громад полягають у прагненні представляти різноманітні інтереси населення за міс­цем проживання. Наділення місцевого самоврядування консти­туційними повноваженнями забезпечує механізм широкої участі територіальних громад у прийнятті рішень. Так, крім голосуван­ня, система місцевого самоврядування забезпечує й інші реальні можливості для участі громадян — членів територіальних громад у вирішенні не тільки регіональних, але й загальнодержавних справ, зокрема шляхом впливу на уряд через «групи тиску» чи безпосереднього контакту з обраним депутатом. Конституційні норми мають відбити зростаючу роль територіальних громад у прийнятті управлінських, юридичне значущих рішень, через сис­тему місцевого самоврядування і шляхом посилення їх певної причетності до нормотворчого процесу.

Економічні функції територіальних громад спрямовані на створення локального сектора економіки. Вони полягають у розгляді і вирішенні економічних питань місцевого значення, у тому числі діяльності щодо утворення, реорганізації та ліквідації комунальних підприємств, а також у здійсненні контролю за їх діяльністю; у виконанні програм економічного розвитку відпо­відних адміністративно-територіальних одиниць тощо. Тому ви­робнича функція, яка виділяється в літературі та служить цілям задоволення повсякденних потреб, не може бути синонімом економічної функції, бо остання не обмежується тільки вироб­ництвом.

Про наявність у територіальних громад соціальних і культур­них функцій свідчить, зокрема, систематичне вирішення ними різноманітних соціально-культурних питань місцевого значення, реалізація ними програм соціального і культурного розвитку від­повідних адміністративно-територіальних одиниць. Так, до ві­дання представницьких органів територіальних громад віднесене управління закладами освіти, охорони здоров'я, культури, оздо­ровчими закладами, які належать територіальним громадам, створення умов для розвитку культури, сприяння відродженню осередків народної творчості, національно-культурних традицій населення, художніх промислів і ремесел тощо.

Функція територіальних громад щодо захисту навколишньо­го середовища (екологічна функція) полягає в створенні місцевих програм та в участі в підготовці загальнодержавних і регіональ­них програм охорони довкілля. Широкі повноваження в галузі охорони довкілля надані громадянам — членам територіальних громад. Вони в порядку, що визначений законодавством, мають право брати участь в обговоренні матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції екологічно небезпечних об'єктів та вносити пропозиції в державні та господарські органи з цих пи­тань, а також у проведенні громадської екологічної експертизи, вносити пропозиції про організацію територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду, виконувати функції громадських ін­спекторів охорони навколишнього природного середовища тощо (ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього середови­ща» від 25 червня 1991 р.).

Політична, економічна, соціальна, культурна, екологічна функції територіальних громад певною мірою аналогічні внут­рішнім функціям держави, мають об'єктивний характер, зумовле­ні цілями і завданнями муніципальної демократії та спрямовані на вирішення питань місцевого значення. Ці функції мають пере­важно внутрішній характер, їх реалізація, насамперед, відповідає інтересам певної територіальної громади. Але локалізація функ­цій і інтересів носить досить умовний характер, тому що терито­ріальні громади не можуть існувати ізольовано одна від одної. Вони постійно контактують між собою, мають певні господар­ські, соціально-культурні зв'язки, спільні інтереси в інших галу­зях місцевого життя. Це зумовлює виділення у системі об'єктних функцій зовнішніх функцій територіальних громад, що мають регіональне значення та виступають у вигляді «територіальна громада — територіальна громада»; мають національний («територіальна громада — держава») та міжнародний характер: «тери­торіальна громада — аналогічні інституції іноземних держав».

Відповідно до цього зовнішні функції територіальних громад можна класифікувати за певними критеріями, зокрема: 1) за об'єктами зовнішньої діяльності територіальних громад, тобто за певними галузями і сферами життя (наприклад, зовнішньополі­тична, зовнішньоекономічна, зовнішня соціально-культурна, зов-нішньоекологічна); 2) за рівнями управління (наприклад, стосун­ки між територіальними громадами; зв'язки між громадами та державою і її органами; міжнародні зв'язки територіальних громад).

Зовнішній характер цих функцій обумовлений діяльністю і місцевих жителів поза адміністративно-територіальними межами окремої територіальної громади, вирішенням певних питань та реалізацією місцевих інтересів, які мають спільне значення для декількох територіальних громад.

Так, зовнішньополітична функція територіальних громад по­лягає у формуванні асоційованого рівня самоврядування — ра­йонних і обласних рад, які представляють спільні інтереси тери­торіальних громад, у формуванні органів державної влади, в участі у всеукраїнських референдумах тощо.

Зовнішньоекономічна функція територіальних громад виявля­ється в укладенні в установленому законодавством порядку до­говорів з іноземними партнерами на придбання та реалізацію продукції, виконання робіт і надання послуг, в організації спіль­них підприємств, утворенні вільних економічних зон. Така діяль­ність є одним з перспективних напрямів регіонального розвитку в сучасний період. До числа факторів, що враховуються при фор­муванні вільних економічних зон, слід віднести волю місцевих; жителів (наприклад, проведення місцевого референдуму).

Зовнішні соціально-культурні функції територіальних громад мають свій вияв в організації та проведенні різноманітних фестивалів, конференцій, семінарів за участю представників різних територій, відкритті спільних центрів і установ, що спеціалізуються на вирішенні культурних питань. Серед багатьох форм міжнаг родного культурного співробітництва, що використовуються мід-Цевими радами, найбільший інтерес становлять обміни творчими колективами, виставами, виставками, інформаційними полосами газет та статтями часописів тощо, що дозволяє зарубіжній спіль­ноті та мешканцям міст і селищ-партнерів глибше пізнати розмаїття культурного життя України. Найефективнішими є форми безпосереднього співробітництва (професійні та молодіжні обмі­ни, масовий і спеціалізований туризм, співробітництво навчаль­них і професійних закладів тощо), які дозволяють реалізувати міжнародні гуманітарні зв'язки, що входять до системи глобаль­них кроскультурних комунікацій. Завдяки цьому Україна має позадержавну систему міжнародного культурного співробітницт­ва, що спрямована на вирішення важливих завдань зовнішньої політики Української держави і суттєво доповнює систему між­державних культурних відносин.

Соціально-культурні та господарські зв'язки територіальних громад на міжнародній арені активізуються завдяки практиці співробітництва міжнародних неурядових організацій місцевих влад, міжнародних міжурядових організацій, а також безпосеред­нім контактам органів місцевого самоврядування різних країн світу.

Виділення зовнішньоекологічної функції серед зовнішніх функцій територіальних громад зумовлено тим, що екологічні проблеми сучасності вже вийшли за межі конкретної терито­ріальної одиниці, маючи не тільки регіональний і державний, а й транснаціональний характер (наприклад, катастрофа на ЧАЕС). Але ці проблеми мають вирішуватися не тільки на міжурядовому рівні, айв межах місцевого самоврядування (наприклад, ство­рення спільних природоохоронних проектів за участю суб'єктів державного управління та місцевого самоврядування).

Таким чином, комплекс зовнішніх функцій територіальних громад виявляється поза «кордонами» певної територіальної гро­мади. Такі функції характеризують входження локальних ко­лективів в оточуюче співтовариство, відображають їх особливе місце у системі місцевого самоврядування та розкривають роль цих спільнот у здійсненні регіональної та загальнодержавної політики.

Однак поділ функцій територіальних громад на внутрішні і зовнішні не позбавляє їх взаємного зв'язку. Всі функції станов­лять певну систему, в межах якої кожній функції, відповідно до її змісту і значення, відведене своє місце. Внутрішні й зовнішні функції територіальних громад перебувають в постійній взаємодії, яка здійснюється в межах єдиної функціональної діяльності _та зумовлена природою муніципальної демократії. Зовнішні функції територіальних громад є похідними від внутрішніх по­треб і завдань, вирішити які прагне місцеве самоврядування. Зовнішні функції виступають як певне продовження внутрішніх функцій територіальних громад. Тісний взаємозв'язок внутріш­ніх і зовнішніх функцій зумовлений їх спільною спрямованістю на вирішення питань місцевого значення та подальший розвиток локальної демократії в Україні¹.

На погляд деяких вчених, зокрема М. О. Баймуратова та О. В. Батанова, важливе значення має відігравати класифікація \ функцій територіальних громад відповідно до статусу адмініст­ративно-територіальних одиниць, у межах яких здійснюють міс­цеве самоврядування певні локальні колективи².

Відповідно до цього можна виділити функції територіальних громад сіл і селищ, функції територіальних громад міст (район­ного значення) і територіальних громад районів у містах (якщо вони утворюються) та функції територіальних громад міст облас­ного підпорядкування, міст Києва та Севастополя. Такий поділ та групування функцій територіальних громад майже не зустрі­чається у спеціальній літературі. Складність проблеми щодо кла­сифікації за даними критеріями в тому, що комплекс функцій, які виконують «різнорівневі» територіальні громади, за своєю природою не відрізняється, вони спрямовані на вирішення одна­кових питань — питань місцевого значення. Тобто за своєю сут- \ ністю, за об'єктами управлінського впливу вони тотожні. Однак, на думку згаданих авторів, чітке розмежування функцій терито­ріальних громад, згідно з поділом території України на адмініст­ративно-територіальні одиниці, відповідно до якого будується система державних органів і система місцевого самоврядування, стане на перешкоді втручанню місцевих органів державної вико­навчої влади та органів територіальних громад, що функ­ціонують на вищих «поверхах» адміністративно-територіального устрою, у справи територіальної громади, яка функціонує на нижчому рівні адміністративно-територіального поділу, сприяти­ме цивілізованому співробітництву територіальних громад з ін-