Строк повноважень рад — чотири роки. Строк повноважень місцевих рад може бути припинений достроково.

Відповідно до ст. 78 Закону про місцеве самоврядування в Україні, підставами для дострокового припинення повноважень є: прийняття радою рішень з порушенням Конституції України, Закону про місцеве самоврядування та інших законів, прав і сво­бод громадян, ігнорування при цьому вимог компетентних орга­нів про приведення цих рішень у відповідність із законом. До­строково припиняються повноваження ради також у випадку, якщо сесії ради непроводяться без поважних причин у строки, встановлені Законом, або рада не вирішує питань, віднесених до її відання.

Згадані підстави стосуються як рад базового, так і рад регіо­нального рівня.

Відповідно до статей 19 та 140 Конституції, ст. 2 Закону про місцеве самоврядування в Україні, органи та посадові особи міс­цевого самоврядування повинні під свою відповідальність вирі­шувати питання місцевого значення в межах Конституції і зако­нів України.

Тому рішення місцевих рад повинні відповідати Конституції та законам України. Прийняття місцевими радами рішень з пе­ревищенням їх повноважень, з порушенням встановленої проце­дури є підставою дострокового припинення їх повноважень.

Прийняття місцевими радами рішень з порушенням прав і свобод громадян, в результаті чого обмежуються права людини, створюються перешкоди для їх здійснення, на особу покладають­ся обов'язки, не передбачені законодавством, або громадянин не­законно притягається до якогось виду відповідальності, також може бути підставою для дострокового припинення повноважень ради.

Суб'єктами порушення питання щодо дострокового припи­нення повноважень місцевої ради, згідно з п.п. 2—4 ст. 78 Закону про місцеве самоврядуванні в Україні є територіальна громада, рада, її голова та Верховна Рада України.

Так, територіальна громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів чи посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень, у разі ігнорування сільською, селищною, міською, районною у місті радою інтересів територіальних громад. В останньому випадку територіальна громада може висловити недовіру сільській, селищній, міській, районній у місті раді на місцевому референдумі.

Місцевий референдум про дострокове припинення повнова­жень сільської, селищної, міської, районної у місті ради призна­чається як на пропозицію голови цих рад, так і на вимогу не менш як 1/10 частини громадян, що проживають на відповідній території і мають право голосу.

За наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 78 Закону про міс­цеве самоврядування в Україні, рішення суду про визнання актів ради незаконними, висновків відповідного комітету Верховної Ради України остання може призначити позачергові вибори сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради. Питання про призначення Парламентом України позачер­гових виборів сільської, селищної, міської, районної у місті, ра­йонної, обласної ради може порушуватись перед Верховною Ра­дою України сільським, селищним, міським головою, головою обласної, Київської, Севастопольської міської державної адмі­ністрації.

Прийняття місцевою радою рішення з порушенням Консти­туції України, Закону про місцеве самоврядування в Україні та інших законів, прав і свобод громадян є підставою дострокового припинення повноважень ради за умови, що рада не привела та­ке рішення у відповідність із законом на вимогу компетентних органів.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не визначає органи, які мають право вимагати від місцевих рад при­вести рішення у відповідність із законом. Це питання регулюєть­ся іншими чинними законами України.

Згідно із Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Уповноваже­ний Верховної ради України з прав людини має право вносити подання до органів місцевого самоврядування для вжиття відпо­відних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених пору­шень прав і свобод людини і громадянина (ст. 15 Закону).

Нагляд за відповідністю актів органів місцевого самовряду­вання вимогам Конституції України та чинним законам здійснює також прокуратура (ст. 19 Закону України «Про прокуратуру» від 5 листопада 1991 р.). Прокурор має право вносити протест на рішення місцевих рад про скасування акта або приведення його у відповідність із законом. Однак, згідно з розділом 15 п. 9 Кон­ституції України прокуратура здійснюватиме нагляд за додер­жанням і застосуванням законів місцевими радами тільки до вве­дення в дію законів, що мають регулювати діяльність державних органів щодо контролю за додержанням законів.

Комітети Верховної Ради України здійснюють контроль за відповідністю підзаконних актів Конституції та законам України, їхні рекомендації підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Про результати розгляду та вжиті за­ходи місцеві ради повинні повідомити комітети у встановлений ними строк (статті 5, 8 Закону України «Про комітети Верховної Ради України» від 4 квітня 1995 р. зі змінами від 14 липня 1998 р.).

Місцеві державні адміністрації на відповідній території за­безпечують законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян (ст. 25 Закону України «Про місцеві державні адміні­страції» від 9 квітня 1999 р.)¹.

Дострокове припинення повноважень ради тягне за собою конституційно-правову відповідальність місцевих рад, яка засто­совується державою чи територіальною громадою до місцевих рад, а також адміністративно-правові, цивільно-правові та інші види відповідальності.

5. Функції і компетенція представницьких органів місцевого самоврядування

Конституція України, Закон про місцеве самоврядування та інші закони наділяють місцеві ради повноваженнями — правами й обов'язками, які випливають з завдань і функцій місцевого са­моврядування на відповідній території.

В функціях представницьких органів місцевих рад найбільш повно розкривається соціальне призначення місцевого самовря­дування. Як важливий елемент правового статусу представниць­ких органів місцевих рад функції обумовлюють конкретно-пред­метну визначеність цих основних органів в системі самовряду­вання. Вони є своєрідною основою, з якої випливають повнова­ження, форми і методи діяльності рад.

Однак функції не можна ототожнювати з цілями, завдання­ми, повноваженнями представницьких органів.

Функції — це основні сторони соціального призначення пред­ставницьких органів місцевого самоврядування в Україні, які втілюються в конкретні напрями і види діяльності рад щодо здійснення завдань, визначених Конституцією України, Законом про місцеве самоврядування, іншими законами і нормативними актами.

Законодавство наділяє місцеві ради функціями керівництва, забезпечення, організації, контролю тощо. Закріплюючи функції як реальні правові важелі, Закон про місцеве самоврядування створює тим самим необхідні юридичні передумови для їх здійс­нення. Поряд з правовими нормами з цією метою використову­ються й інші засоби.

Одним з таких засобів є повноваження рад, тобто їх права і обов'язки в конкретних сферах місцевого, господарського, со­ціального, культурного будівництва. Тобто повноваження об'єк­тивно співвідносяться з основними функціями рад.

Будучи вторинними, похідними від функцій, повноваження, і безумовно, не вичерпують всіх можливих шляхів реалізації ос­танніх, адже для здійснення передбачених функцій існують та­кож неправові засоби. Зокрема, в механізмі реалізації функцій радами використовуються певні форми і методи організації їх ро­боти: планування, контроль тощо.

Реалізація функцій місцевими представницькими органами забезпечується не лише організаційно-правовими, а й матеріаль­ними та фінансовими засобами.