Термін «повноваження» звичайно визначається як офіційно надане кому-небудь право певної діяльності, ведення справ.

Юридична наука використовує цей термін для характеристи­ки прав і обов'язків певних органів, посадових осіб. Він в рівній мірі охоплює і права, і обов'язки.

Повноваження місцевого самоврядування — це закріплені нор­мами муніципального права за населенням (територіальними гро­мадами), виборними та іншими органами місцевого самоврядуван­ня, посадовими особами права і обов'язки, необхідні для здійснення завдань і функцій місцевого самоврядування на своїй території.

В Законі про місцеве самоврядування поряд з терміном «пов­новаження» використовується й іншій термін — «компетенція» (зокрема, статті 15, 26). На жаль, в Законі не визначаються від-мінні риси цих двох категорій.

Між тим, компетенція органу місцевого самоврядування е складною правовою категорією, структура якої складається не лише з прав і обов'язків, а й предметів відання, які е першим еле­ментом компетенції.

Під предметом відання місцевого самоврядування розуміють­ся сфери місцевого життя, в межах яких діє передбачений зако­ном, а, отже, і юридична компетентний в них орган.

Кожний орган місцевого самоврядування повинен мати своє власне поле діяльності. Тому правове регулювання компетенції цього органу представляє перш за все, визначення тієї сфери міс­цевого життя, в якій діє цей орган самоврядування.

Отже, предмет відання, як структурний елемент загального
поняття «компетенція», є способом юридичного зазначення тих
сфер місцевого життя, які визначаються в якості предмету власних дій органу місцевого самоврядування..

Другий елемент компетенції — права і обов'язки — є основ­ним, головним її змістом. Свої завдання і функції органи місцевого самоврядування реалізують шляхом здійснення належних їм прав і обов'язків.

Права і обов'язки органів місцевого самоврядування тісно взаємопов'язані з предметами їх відання: якщо на підставі визна­чення предметів відання орган отримує відповідь на питання, в яких саме сферах місцевого життя він в принципі є компетент­ним, то права і обов'язки характеризують межі можливостей органу в тій чи іншій сфері місцевих відносин.

Орієнтовний перелік повноважень територіальної громади та утворюваних нею органів в цілому передбачає п. 1 ст. 143 Кон­ституції України.

В частині другій цієї статті міститься перелік повноважень, які належать лише представницьким органам регіонального рів­ня — обласним та районним радам.

У ч. З ст. 143 статті Основного Закону визначаються у за­гальному вигляді повноваження органів державної виконавчої влади, які делегуються органам місцевого самоврядування. Цим у певній мірі порушується принцип самостійності місцевого са­моврядування, оскільки, відповідно до ч. 4 згаданої статті, органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним орга­нам виконавчої влади.

Подальший розподіл загальновизначених у Конституції пов­новажень територіальної громади та її органів, в тому числі і представницьких, здійснюється Законом про місцеве самовряду­вання в Україні, який на підставі Основного Закону поділяє ці права й обов'язки між суб'єктами їх здійснення: базового рівня — радами (ст. 25 Закону), їх виконавчими органами (статті 27—41), сільським, селищним, міським головою (ст. 42) та регіонального рівня — районними і обласними радами (ст. 43 Закону).

Окрему групу становлять повноваження районних і облас­них рад, делеговані відповідним місцевим державним адміністра­ціям (ст. 44).

Щодо повноважень представницьких органів місцевого само­врядування, то відповідно до статей 25 і 26 Закону виділяють два види повноважень представницьких органів місцевого самовря­дування: загальні та виключні права й обов'язки.

На підставі ст. 25 цього Закону сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Консти­туцією України та іншими законами до їх відання.

Поряд з загальними, у ст. 26 Закону закріплюються і ви­ключні повноваження цих органів, питання яких вирішуються цими радами лише на їх пленарних засіданнях.

Щодо районних і обласних рад, то Закон закріплює лише пе­релік питань, які вирішуються цими радами виключно на сесіях.

Виключні повноваження рад місцевого самоврядування до­сить сталі — їх не можна змінити довільно.

Загальні повноваження більш рухомі, але обмежені повнова­женнями, які вирішуються лише на пленарних засіданнях рад.

Так, голови згаданих органів, крім здійснення наданих їм За­коном повноважень можуть здійснювати інші повноваження міс­цевого самоврядування, визначені Законом про місцеве самовря­дування та іншими законами, якщо вони не віднесені до виклю­чних повноважень ради або не віднесені останньою до відома її виконавчих органів.

Стаття 26 Закону про місцеве самоврядування в Україні за­кріплює питання, які вирішуються радами базового рівня ви­ключно на пленарних засіданнях, що є основною організаційно-правовою формою діяльності рад.

Розгляд цих питань саме на пленарних засіданнях передбачає:

— що в залежності від важливості ці питання виділені зако­нодавцем як такі, що можуть вирішуватися лише провідним, го­ловним представницьким органом в системі органів місцевого самоврядування;

— що ці питання розглядають колегіальне обраними представниками територіальної громади — депутатами;

— що розгляд саме цих питань здійснюється радою на підставі принципу розподілу повноважень між органами місцевого
самоврядування у порядку і межах, визначених законом про міс­цеві самоврядування та іншими законами;

— що ніякі інші органи та посадові особи місцевого самовря­дування не мають права приймати рішення з питань, віднесених
до виключних повноважень рад базового рівня;

— у свою чергу ці ради не мають права передавати вирішення
цих питань іншим органам і посадовим особам самоврядування.

Виключні повноваження базового рівня в залежності від предмету відання, за своїм змістом можна поділити на такі групи:

1) повноваження, пов'язані з реалізацією населенням форм во­левиявлення та визначення статур органів самоорганізації насе­лення та добровільних об'єднань органів самоврядування:

- прийняття рішення про проведення місцевого референдуму; прийняття відповідно до законодавства рішень щодо організації проведення референдумів та виборів органів державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського го­лови; прийняття рішень про наділення органів самоорганізації населення окремими власними повноваженнями органів місцево­го самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення; прий­няття рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій, інших форм добровільних об'єднань органі місцевого самовряду­вання та про вихід з них;

2) повноваження, які випливають з контрольної функції ради:

- заслуховування звіту сільського, селищного, міського голови про діяльність виконавчих органів ради; прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові; заслуховуван-ля звітів постійних комісій, керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує; заслухо­вування повідомлень депутатів про роботу в раді, виконання ни­ми доручень ради; розгляд запитів депутатів, прийняття рішень _по запитах; прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом; скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рі­шенням відповідної ради, прийнятими у межах її повноважень; прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом;

3) повноваження, пов'язані з організацією роботи ради та
утворюваних нею органів:

- визначення відповідно до закону кількісного складу ради; за­твердження регламенту ради; утворення і ліквідація постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання го­лів комісій; утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; обрання за пропозицією сільського, селищного, міського голови на посаду та звільнення з посади секретаря ради; затвердження за пропози­цією сільського, селищного, міського голови структури виконав­чих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її вико­навчих органів, витрат на їх утримання; утворення за поданням сільського, селищного, міського голови інших виконавчих орга­нів ради; затвердження плану роботи ради та заслуховування зві­ту про його виконання; заснування засобів масової інформації від­повідної ради, призначення і звільнення їх керівників; вирішення відповідно до закону питання про мову (мови), якою користується У своїй роботі рада, її виконавчий орган та яка використовується в офіційних оголошеннях; прийняття рішення про дострокове при­пинення повноважень органів територіальної самоорганізації насе­лення у випадках, передбачених законом; затвердження договорів, укладених сільським, селищним, міським головою від імені ради, з питань, віднесених до її виключної компетенції;

4) повноваження в галузі планування та в бюджетно-фінансовій сфері:

- затвердження програм соціально-економічного та культурно­го розвитку відповідних адміністративно-територіальних оди­ниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядуван­ня; затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; встанов­лення місцевих податків і зборів та розмірів їх ставок у межах, визначених законом; утворення позабюджетних цільових (у тому числі валютних) коштів, затвердження положень про ці кошти; затвердження звітів про використання зазначених коштів; прий­няття рішень щодо випуску місцевих позик; прийняття рішень щодо отримання позик з інших місцевих бюджетів та джерел, а також щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету; прийняття рішень щодо надання відповідно до чинного законо­давства пільг по місцевих податках і зборах; встановлення для підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміру частки прибутку, яка підлягає зарахуванню до місцевого бюджету;

5) повноваження в галузі управління комунальною власністю:

- прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону ко­мунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підля­гають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку прива­тизованого майна, про включення до об'єктів комунальної влас­ності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепро-філювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади; прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управ­ління майном, яке належить до комунальної власності відповід­ної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб'єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утри­мання) комунальних підприємств, установ та організацій, визна­чення повноважень цих органів (служб); вирішення відповідно до законодавства питань про створення підприємствами кому­нальної власності спільних підприємств, у тому числі з іноземни­ми інвестиціями;

6) повноваження в галузі охорони природи, використання зем­лі, інших природних ресурсів:

- вирішення відповідно до закону питань регулювання земель­них відносин; затвердження відповідно до закону ставок земель­ного податку, розмірів плати за користування природними ре­сурсами, що є у власності відповідних територіальних громад; вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значен-_НЯІ а також про скасування такого дозволу; прийняття рішень про організацію територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні; внесення пропозицій до відповідних державних органів щодо оголошення природних та інших об'єктів, що мають еколо-гічну₍ історичну, культурну або наукову цінність, пам'ятками природи, історії або культури, які охороняються законом; надан­ня відповідно до законодавства згоди на розміщення на території села, селища, міста нових об'єктів, сфера екологічного впливу діяльності яких згідно з діючими нормативами включає відповід­ну територію;

7) повноваження у сфері благоустрою та забудови населених пунктів:

- затвердження в установленому порядку місцевих містобудів­них програм, генеральних планів забудови відповідних населе­них пунктів, іншої містобудівної документації; встановлення від­повідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, тор­гівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за пору­шення яких передбачено адміністративну відповідальність; прий­няття у межах, визначених законом, рішень з питань боротьби зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність; прийняття рішень, пов'язаних із створенням спеціальних вільних та інших зон, зміна­ми в статусі цих зон, внесення до відповідних органів пропозицій з цих питань; надання згоди на створення таких зон за ініціативою Президента України або Кабінету Міністрів України;

8) повноваження у сфері соціального захисту населення, за­безпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і за­конних інтересів людини і громадянина:

- створення відповідно до закону міліції, яка утримується за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету; затвердження і звільнення керівників та дільничних інспекторів цієї міліції; зас­луховування повідомлень керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на відпо­відній території, порушення перед відповідними органами вищо­го рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів У разу визнання їх діяльності незадовільною; прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою в межах і поряд­ку, визначених цим та іншими законами.

Виключно на пленарних засіданнях міських рад (міст з ра­йонним поділом) вирішуються також такі питання:

- визначення обсягу і меж повноважень, які здійснюють районні у містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи в ін­тересах територіальних громад районів у містах;

- встановлення нормативів централізації коштів від земельного податку на спеціальних бюджетних рахунках районів міста.

В багатьох випадках групи виключних повноважень рад ба­зового рівня за своїм змістом збігаються але є певні відмінності.

Так, районні й обласні ради виключно на своїх пленарних за­сіданнях вирішують такі питання:

- розподіл переданих з державного бюджету коштів у вигляді дотацій, субвенцій відповідно між районними бюджетами, місце­вими бюджетами міст обласного значення, сіл, селищ, міст ра­йонного значення; вирішення за дорученням відповідних рад пи­тань про продаж, передачу в оренду або під заставу об'єктів ко­мунальної власності, які забезпечують спільні потреби терито­ріальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад, а також придбання таких об'єктів в установленому законом порядку; вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в уп­равлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників; вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин; вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів відповідно районного, обласного значення, а також про скасуван­ня такого дозволу; прийняття за пропозицією відповідних рад ба­зового рівня рішень, пов'язаних зі створенням спеціальних віль­них та інших зон, зміною у статусі цих зон, внесення до відповід­них органів пропозицій з тих питань; прийняття рішень щодо делегування місцевим державним адміністраціям окремих повно­важень районних, обласних рад; прийняття рішення про недовіру голові відповідної місцевої адміністрації (пп. 18—20, 25—27, 29 ст. 43 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Ще однією особливістю виключних повноважень районних і обласних рад є те, що ст. 44 Закону про місцеве самоврядування їм надано право делегування повноважень згаданих рад місцевим державним адміністраціям.

Розділ VI