Інформаційна модель управління об'єднанням підприємств.

Управління об'єднанням (корпорацією) здійснюється в рамках системи підтримки прийняття рішень з використанням єдиної інтегрованої інформаційної мережі ПЕОМ між усіма учасниками і головною компанією.

Корпорація як будь-яка економічна інформаційна система містить у собі дві підсистеми: основного функціонального процесу і підсистему управління цим процесом. В основі інформаційної моделі лежить стан матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, що знаходяться в розпорядженні корпорації, призначених для виконання зобов'язань і здійснення витрат, що формуються за рахунок власних і позикових джерел, що інтегрує в собі достатній обсяг інформації для цілей управління. Ця модель охоплює усі поле господарських рішень і будується таким чином, щоб можна було витягти зведення в терміни, поки вони не утратили своєї актуальності для обробки, вибору і прийняття рішень.

На рис.3.2. представлена схема системи управління корпорації з погляду інформаційного взаємозв'язку функцій і моделей обґрунтування рішень. До моделей управління ефективністю виробництва відносяться: модель беззбитковості; модель відносного прибутку; модель зон прибутковості і

 

збитковості; модель компенсаційних співвідношень прибуткоутворюючих факторів.

Моделі управління розвитком техніки включають модель вибору типажу за одним і двома параметрами; модель ціноутворення продукції високої якості; модель ціноутворення нової продукції. Моделі управління інвестиціями поєднують модель середньої норми прибутку на інвестиції; модель внутріфірмової норми прибутку; модель чистої дисконтованої вартості; модель середньорічних платежів при лізингу.

У систему моделей управління активами входять: модель розрахунку потреби в устаткуванні і фінансах при розширенні виробництва; модель внутріфірмового ціноутворення; модель терміну погашення кредиту на реконструкцію; методи формування активів нового виробництва

Керуючий вплив корпорації охоплює наступні сфери: стратегічного інвестиційного планування, технічного розвитку, маркетингових досліджень, матеріально-технічного забезпечення, фінансово-економічної, зовнішньоекономічної, адміністративно-організаційної діяльності. Головною чистиною системи управління виступає фінансово-економічна діяльність, яка включає:

- планування, формування і використання фінансових ресурсів, а також оцінку стану і структури фінансів і напрямку їх ефективного використання;

- оперативне управління - міри, розроблені на основі оперативного аналізу фінансової ситуації і переслідуючі одержання максимального ефекту при мінімумі витрат при перерозподілі фінансових ресурсів, маневрування фінансовими ресурсами й адекватне реагування на зміну ринкової ситуації;

- контроль на стадії планування й оперативного управління для зіставлення фактичного використання фінансових ресурсів із плановими показниками, щоб виявити резерви росту фінансових ресурсів і намітити шлях ефективного господарювання;

- аналіз формування додаткового фінансового забезпечення (кредит під заставу майна, випуск акцій, резервування, страхування) і можливих наслідків зміни дивідендної політики розміщення іноземного капіталу;

- стратегічне управління визначає стан фінансових ресурсів на перспективу, установлює їхні розміри для реалізації цільових програм, капітального будівництва і полягає в коректуванні довгострокових проектів капітального будівництва, модернізації виробництва, аналізі наслідків перерозподілу ресурсів, пошуку найбільш ефективних методів фінансування (залучення акціонерного капіталу, випуск довгострокових зобов'язань, облігацій).