Причини створення і механізм управління дочірньою фірмою.

 

В структуру холдингу входять дочірні фірми, головні причини створення яких полягають в наступному:

- диверсифікованість операцій компанії для перегрупування ресурсів і виділення найбільш перспективних напрямків у спеціалізовані дочірні фірми;

- ліцензійність видів діяльності (високо спеціалізованих чи потребуючих акредитації і реєстрації);

- оптимізація структури управління. У результаті знімається частина функцій з персоналу материнської компанії, керівництво якої звільняється від управління поточними операціями;

- податкове і фінансове планування за рахунок здійснення трансферних операцій усередині компанії. При цьому корпоративні схеми дозволяють перерозподілити витрати і доходи між учасниками, створювати допоміжні центри прибутку, переводити доходи через компанії, зареєстровані в пільгових районах, оптимізувати внутріфірмове фінансування і забезпечувати залучення зовнішніх джерел фінансових ресурсів, координувати інвестиції і консолідувати фінансовий потенціал;

- підвищення стійкості бізнесу і управління ризиками за рахунок переносу ризикових операцій у дочірні компанії, що несуть обмежену відповідальність;

- конфіденційність контролю, що надійно ховає уразливі місця компанії(центри прийняття рішень, касові центри). Ресурси компанії розосереджуються і концентруються в її найбільш надійній ланці;

- реалізація окремих функцій, наприклад, операції з капіталомісткими об'єктами не безпосередньо, а шляхом продажу компанії, який належать ці об'єкти;

- імпортні операції, франчайзинг і ліцензійне виробництво (там, де дилерство чи дистри’бютерство утруднене створюються відособлені філії, що знаходяться в сприятливому податковому регіоні);

- розвиток зовнішньоекономічної діяльності з урахуванням міжнародних угод в сфері оподатковування й інвестування;

- поліпшення рекламного іміджу – забезпечення солідності компанії.

Контроль за діяльністю дочірньої фірми здійснюється такими засобами залежно від глибини і ступеня. Керівництво материнської компанії не повинне втручатися в поточну діяльність дочірньої фірми і діяти в рамках поставленої задачі, затвердженої стратегії і бізнес-плану.

При створенні дочірніх фірм і залежних структур можливі наступні підходи:

створення дочірньої структури у виді філії материнської компанії, що розташовує визначеним ступенем господарської самостійності (схема управління простим адміністративним рішенням керівництва);

створення дочірньої фірми - нової юридичної особи, управління якої за договором чи статутом здійснює материнська компанія (схема управління шляхом використання спеціальних юридичних процедур);

управління дочірньою фірмою здійснюється шляхом контролю за прийняттям рішень загальними зборами і Радою директорів материнської компанії ("проведення" рішень через усі ланки керованої фірми).

управління здійснюється за лінією керівників дочірніх фірм (галузевих підрозділів) і керівників функціональних (штабних) служб. У результаті утвориться сітчаста система управління. Для запобігання конфліктів визначається яка команда має пріоритет.

Управління на відстані - контроль за діяльністю вилучених дочірніх компаній. управління дочірньою фірмою може бути доручено спеціалізованої компанії -секретарський. управління дочірньою компанією на підставі спеціального контракту з фірмою керуючої за базовими і додатковими функціями і послугами.

 

ТЕМА 3.2. ФІНАНСУВАННЯ ОБ'ЄДНАНЬ ПІДПРИЄМСТВ

3.2.1. Фінансова модель холдингової компанії.

3.2.2. Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.

3.2.3. Автоматизовані системи управління фінансами холдингу.