Тема 4. 3. Стратегічні альянси підприємств

4.3.1. Поняття стратегічних альянсів.

4.3.2. Види стратегічних альянсів.

4.3.3. Особливості стратегічних альянсів у міжнародному бізнесі.

 

Поняття стратегічних альянсів.

Стратегічні ділові альянси — порівняно нове явище в міжнародній маркетинговій діяльності і міжнародному менеджменті й особливо велику активність придбали з кінця 1980-их — і особливо в 1990-і роки. Співробітництво у формі альянсів активно розвивається і маються прогнози, що до 2004 р. їх загальносвітовий оборот досягне 40 трлн дол.

Спочатку альянси переслідували мети виключити дублювання функцій, знизити операційні витрати й обмежували сферу своєї діяльності на окремому географічному і/чи товарному ринку. В даний час їх мети ускладнилися, масштабність розширилася і поширюється вже на необмежені глобальні ринки.

Стратегічні альянси між компаніями, у тому числі і між ТНК, є, довгостроковими, охоплюють різні сфери діяльності від інвестування, науково-технічних розробок до спільного виробництва, збуту і управління готовим об'єктом.

Кожний з корпоративних альянсів, як і кожна з компаній, що беруть участь у них, має перед собою визначені цілі, що у головній своїй суті збігаються. При цьому чому більш чітко сформульована мета альянсу, тим більше успішним буде його діяльність.

Сучасний характер стратегічних альянсів визначається численністю партнерів, співробітництвом з конкурентами і здебільшого відносно короткими термінами існування.

Результативними і довговічними альянси бувають у тих випадках, коли об'єднанню підлягають не тільки і не стільки основні і фінансові фонди учасників, а їх бізнес-знання й управлінські навички. Успіх альянсів багато в чому залежить від ступеня довіри, подібності культур і взаєморозуміння його учасників.

Альянси являють собою більш гнучку, ніж чим злиття і поглинання форму. Для нього меншу роль грають терміни завершення інтеграційних процесів. Більше значення має вплив внеску кожної зі сторін у майбутній розвиток положення усередині альянсу. Найважливішими факторами є налагоджені зв'язки з партнерами, наявність оригінальних ноу-хау, розмаїтість пропонованого споживачам набору послуг і, в останню чергу, капітал компанії. Альянси в чомусь нагадують угоду, оскільки гнітюче їх більшість на всьому протязі свого існування жадають від учасників залучення нових ресурсів. У цьому зв'язку важливим для успішного функціонування альянсу представляється забезпечення «фінансової зашиті», а саме: постійних і надійних джерел фінансових ресурсів.

Види стратегічних альянсів.

 

Кожен тип ділового стратегічного альянсу має різну модель координації і контролю взаємозв'язків і інформаційного обміну між учасниками, обумовлену специфікою сфери діяльності, цілей співробітництва, терміну дії, забезпеченості ресурсами і вартості. Найбільшу ефективність дає модель багаторівневого прийняття рішень, що передбачає регулярні зустрічі топ-менеджерів, членів рад директорів, координаційних комітетів, оперативних комітетів і комітетів з окремих проектів. З метою ефективного управління альянсами рекомендується диференціація стилю управління, адаптуючи його до кожного альянсу; постійне узгодження інтересів учасників, чіткий розподіл повноважень і відповідальності персоналу, організація і контроль вірогідності інформаційних потоків усередині альянсу з метою усунення ефекту «зіпсованого телефону», вживання ефективних заходів для контролю за результатами, у тому числі і фінансовими, роботи альянсу.

Організаційна структура координації і контролю за діяльністю альянсу в сучасний період, коли кожна фірма має не один десяток альянсів, трансформується від жорстко централізованої системи, коли усі функції управління знаходяться в руках невеликий, високо компетентної команди фахівців, що прекрасно володіють навичками ведення складних переговорів, підготовки багатобічних контрактів і рамкових угод, проведення широкомасштабних фінансових розрахунків, до широкої і розгалуженої децентралізованої системи з передачею повноважень спеціалізованим групам координації, заснованої на роздільному керівництві окремими проектами і напрямками с використанням новітньої техніки, систем зв'язку, компетенції і професіоналізму більш широкого кола співробітників.

Найважливішої складовою діяльності альянсу є оцінка ефективності його роботи, хоча це і являє собою дуже складну задачу. Для її рішення координаційні підрозділи визначають збалансовану систему оцінок, що включає кількісні (фінансові й економічні) і якісні показники. При цьому здійснюється строгий облік додаткових вигод, що одержує кожна зі сторін, що беруть участь в альянсі.