Фінансової кризи робиться висновок про доцільність чи недоцільність санації

Даного суб'єкта господарювання.

Варто звернути увагу, що в економічній літературі з питань санації часто

Згадується концепція швидкого виявлення фінансової кризи і радикальних

Санаційних дій. Прихильники цього напряму (в основному економісти-

Практики) не враховують той факт, що в даному випадку не залишається часу

Для детального дослідження причин спаду і розробки оптимальної стратегії. На

Противагу цій точці зору більша група економістів-теоретиків стверджує, що

Цейтнот у підготовці санаційної програми — основний фактор майбутніх

Невдач. Саме тому окремим аналітичним блоком у класичній моделі санації є

Формування стратегічних цілей і тактики.

У відповідності з розробленою стратегією розробляється програма

Санації, яка виражає систему запрогнозованих взаємопов'язаних заходів,

Спрямованих на виведення підприємства з кризи. Вона формується на основі

Комплексного вивчення причин фінансової кризи, аналізу внутрішніх

Фінансових джерел і з врахуванням стратегічних цілей санації. В програмі

Фіксуються загальні принципові підходи до оздоровлення, які конкретизуються

В проекті санації. В ньому повинні міститись техніко-економічне обґрунтування

Санації, розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для досягнення

Стратегічних цілей, конкретні графіки і методи мобілізації фінансового

Капіталу, строки освоєння інвестицій та їх окупності, оцінка ефективності

Санаційних заходів, а також прогнозні результати реалізації проекту.

Важливим компонентом санаційного процесу є координація і контроль за

якістю реалізації запланованих завдань. Внутрішні контрольні органи повинні

Своєчасно виявляти нові санаційні резерви, а також підготовляти об'єктивні

Кваліфіковані рішення відносно ліквідації можливих перешкод під час

Проведення оздоровчих процедур. Суттєву допомогу при цьому може надати

Оперативний санаційний контролінг, який синтезує в собі інформаційну,

Координаційну і контрольну функції. Основним завданням санаційного

Контролінгу є ідентифікація оперативних результатів і підготовка проектів

Рішень відносно використання виявлених резервів і подолання додаткових

Труднощів.

Використання внутрішніх фінансових резервів і інструментів стабілізації

Дозволяє не тільки суттєво знизити загрозу банкрутства, а й значною мірою

Зменшує потребу в залученні капіталу з зовнішніх джерел. По-перше, в зв'язку з

Тим, що здійснення капітальних вкладень є складовою частиною процесу

Фінансового оздоровлення підприємства, внутрішні джерела санації співпа-

Дають з внутрішніми джерелами фінансування капітальних вкладень: прибуток

Від реалізації основної продукції, фондів, нематеріальних активів і

Матеріальних цінностей, надходження від здачі майна в оренду, інших

Позареалізаційних операцій, а також амортизаційні відрахування. По-друге,

Використання внутрішніх фінансових резервів є необхідною умовою залучення

Зовнішнього капіталу.

Відновлення платоспроможності підприємства може здійснюватися з

Допомогою зменшення зовнішніх і внутрішніх фінансових зобов'язань, з однієї

Сторони, і збільшення ліквідних активів, — з другої.

До найважливіших заходів зі скорочення поточних зобов'язань треба

віднести:

- скорочення рівня витрат на виробництво і реалізацію продукції, у тому

Числі за рахунок зменшення обсягів виробництва нерентабельної чи тої, яка не

користується попитом, продукції, скорочення апарату управління тощо;

- пролонгація короткострокових банківських кредитів й іншої кредитної

заборгованості;

- скорочення обсягів капітальних вкладень, у тому числі витрат на

капітальний ремонт;

прискорення оборотності оборотного капіталу;