Метод проведення аналогії багато в чому подібний до аналітичного, але

Забезпечує меншу точність. Він ґрунтується на тотожності природи окремих

Господарських (фінансових) операцій підприємства. Наприклад, на підставі

аналізу платоспроможності партнерів встановлено, що в середньому 15 % з них

не виконують своїх зобов‘язань, внаслідок чого ймовірність виникнення

Комерційного ризику щодо будь-яких операцій купівлі-продажу також

приймається на рівні 15 %. Крім визначення ймовірності ризику, метод

Проведення аналогії може використовуватися для прогнозування ризику зміни

Цін та інфляційних процесів.

Оцінка (аналіз) ризику починається з виявлення його джерел і причин.

При цьому важливо визначити, які джерела є пріоритетними.

Найбільш простим в ризик-менеджменті є аналіз чутливості.

Під аналізом чутливості розуміють простий, приблизний аналіз з багатьма

Припущеннями. Його проведення вимагає мінімальної первинної інформації.

Порядок проведення аналізу чутливості наступний:

Визначаємо всі змінні параметри з їх очікуваною чистою теперішньою

вартістю (базова ЧПВ);

По черзі змінюємо значення кожної змінної, що аналізується

(припускаючи, що всі інші залишаються незмінними) на будь-якій

фіксований %;

Розраховуємо показник відношення приросту прибутку (після зміни

Змінної) до базової величини прибутку (даний показник, що вимірюється у

Відсотках і є показником чутливості результативної ознаки (прибутку) до

варіації факторних ознак (змінних параметрів);

Аналогічно визначаємо фактори чуттєвості за іншими змінними.

Граничне значення рівня ризиків по окремих фінансових операціях

Встановлюється в розрізі окремих видів фінансових операцій з врахуванням

Відповідного менталітету керівників і фінансових менеджерів підприємства (їх

Схильність до здійснення консервативної, помірної або агресивної фінансової

Політики по окремих видах діяльності).

Попередження окремих фінансових ризиків здійснюється тільки при

Несистематичних (специфічних) фінансових ризиках в розрізі окремих

Операцій. Основною метою профілактики окремих фінансових ризиків є

Забезпечення зниження ймовірності їх виникнення.

Проблема оцінки вартості активів, головним чином, залежить від їх ризику

та дохідності. На ринку дотримується закономірність:

У кожного інвестора формуються свої прогнози відносно вищевказаних

Параметрів. В той же час ринок постійно змінюється в напрямку певної

Рівноважної оцінки ризику і дохідності активів.

Ризик, з яким пов‘язане володіння активом, можна поділити на дві

частини:

.

Необхідність розподілу ризику на систематичний і несистематичний

пов‘язана з тим, що ці види ризику ведуть себе по-різному, коли кількість

Активів, що включаються до портфелю збільшується.

Припустимо, що всі активи в портфелі є незалежними між собою (всі ij =0)

та мають однакову питому вагу: (Wі =1/n). Тоді:

Чим вищий потенційний ризик, тим більшою повинна бути

Очікувана доходність

Перша складова – це ринковий

Ризик. Його називають

Систематичним або

Недиверсифікованим (неспецифічним).

Він пов‟язаний із станом кон‟юнктури

Ринку, загальнозначущими подіями

(кризою в економіці країни, політичною

Нестабільністю, інфляцією, різкими

Змінами в законодавстів тощо)

Друга складова –

Неринковий, несистематичний

(специфічний) або

Диверсифікований ризик.

Пов‟язаний з індивідуальними

Властивостями конкретного

Активу, а не зі станом ринку в

Цілому.

n

i

i

n

i

i

n

i

I i n n

W

2 2 1 1

.

Отриманий вираз під корнем є сумарним власним ризиком активів, що

Формують портфель. Крім того, отримана формула доводить, що власний ризик

Портфелю буде в n-разів менше. З чого випливає, що зі збільшенням

Кількості незалежних активів у портфелі – власний ризик портфелю буде

Знижуватися і в кінці кінців стане несуттєвим.