Пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому

Порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму грошових вимог цього

Кредитора.

Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх

Подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

Доведення до банкрутства, тобто умисне, з корисливих мотивів, іншої

Особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб вчинення власником або

Посадовою особою суб’єкта підприємницької діяльності дій, що призвели до

Стійкої фінансової неспроможності суб’єкта підприємницької діяльності,

Якщо це завдало істотної шкоди державним чи громадським інтересам правам

Та інтересам кредиторів, що охороняються законом, – карається штрафом від

П’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з

Позбавленням права займати певні посади або займатися певною

Діяльністю на строк до 5 років.

Ті ж дії, якщо вони завдали великої матеріальної шкоди, караються

Позбавленням волі на строк до 5 років з конфіскацією майна.

12.3. Методи прогнозування банкрутства:

Західний і вітчизняний досвід

Сучасна економічна наука має у своєму арсеналі велику кількість

Різноманітних прийомів і методів прогнозування фінансових показників, в тому

числі в плані оцінки можливого банкрутства.

Діагностика банкрутства – це система цільового аналізу, спрямованого на

Виявлення ознак кризового стану підприємства та проблем, що виникли в

Процесі його функціонування в цілому, виявлення параметрів кризового

Розвитку підприємства, оцінки загрози його банкрутства та (або) подалання

Кризи та є одним із необхідних етапів процесу антикризового управління,

Результати якого дають можливість визначити глибину кризи, її масштаби,

Реальність і час виникнення ситуації банкрутства, обґрунтувати заходи,

Необхідні для її подолання, оцінити можливість підприємства щодо подолання

Кризи та прогнозування наслідків подальшого розвитку ситуації у разі

Відсутності управлінського впливу.

Розглянемо три основних підходи до прогнозування фінансового стану з

позиції можливості банкрутства підприємства:

а) розрахунок індексу кредитоспроможності;

б) використання системи формалізованих і неформалізованих критеріїв;

в) оцінка і прогнозування показників задовільності структури балансу.

Однією з перших спроб використати аналітичні коефіцієнти для

Прогнозування банкрутства вважається робота У. Бівера, який проаналізував 30

Коефіцієнтів за п’ятирічний період по групі компаній, більша частина з яких

Збанкрутіла (Beaver 1966). Всі коефіцієнти були розділені ним на шість груп,

При цьому дослідження показало, що найбільшу значимість для

Прогнозування мав показник, що характеризував співвідношення обсягу

Надходження грошових коштів і залученого капіталу.

Коефіцієнт Бівера розраховується, як відношення різниці між чистим

Прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних

зобов’язань, за формулою:

ПЗ ДП

ЧВГП

ПЗ ДП

ЧП А

К б

де ЧП – чистий прибуток;

А – амортизація;

ПЗ – поточні зобов'язання;

ДП – довгострокові позики;

ЧВГП – чистий вхідний грошовий потік.

Або

П П

Ф Ф

К б

480 620

220 260

де Кб – коефіцієнт Бівера;

Ф220, Ф260 – чистий прибуток і амортизація, наведені у рядках 220 і 260

форми № 2 ―Звіт про фінансові результати‖ відповідно;

П480, П620 – довгострокові і поточні зобов’язання (підсумки розділів ІІІ і

ІV), наведені у рядках 480 і 620 форми № 1 ―Баланс‖.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове

Становище підприємства, у якого протягом тривалого часу (1,5–2 роки)

Коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення

Частки прибутку, який направляється на розвиток виробництва. Це приводить

До незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в