Будова кліщів родини оемойесюае

Кліщі родини БетойесШае спричинюють у тварин і людей коростоподібну хворобу демодекоз (залозниця), яка характеризується локальним або гене- ралізованим дерматитом, схудненням, зниженням молочної продуктивності у корів, кіз. У кожного виду тварин паразитують специфічні види кліщів: Бетойех Ьоьіз (у великої рогатої худоби), Б. оьіз (у овець), Б. саргае (у кіз),

Б. е^иі (у коней), І). рНуІІоШез (у свиней), Б. сапіз (у собак). У людей, частіше в шкірі обличчя і спини, паразитує Б. /оііісиїогит. Інколи його виявляють і в шкірі грудей, рук та у слуховому ході.

Характеристика збудника.

Кліщ дрібний, черв'якоподібної форми, 0,2 — 0,4 мм завдовжки, світ­ло-сірого кольору (рис. 3.10). Кути­кула його посмугована в попереч­ному напрямку. Голова і груди не розчленовані. Хоботок добре роз­винений, ріжучо-колючо-сисного типу. Має чотири пари коротких тричленистих лапок, які закінчу­ються кігтиками. Живиться кліщ клітинами епітелію.

Кліщі проходять повний життє­вий цикл розвитку (яйце, личинка, протонімфа, телеонімфа, імаго) у шкірі тварин за 30 — 35 діб. Фор­мують колонії у волосяних фоліку­лах, потових і сальних залозах і живуть роками.

У собак кліщі здатні паразиту­вати у внутрішніх органах, тому їх виявляють у фекаліях, а при гістологічному дослідженні — у печінці, лім­фатичних вузлах, м'язах язика та інших органах.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Демодекоз поширений усюди. Джерелом інвазії є хворі тварини. Заражаються вони при контакті здорових із хворими. Тяжко переносить хворобу молодняк. Часто хворіють собаки, особливо короткошерстих порід. Свині хворіють рідко. У великої ро­гатої худоби інвазію реєструють при тривалому стійловому утриманні.

У зовнішньому середовищі кліщі живуть до 9 діб. При висиханні гинуть упродовж кількох годин.

Клінічні ознаки. У великої рогатої худоби перебіг хвороби частіше хронічний із загостренням процесу у весняно-літній період. У цей час у шкірі голови, шиї, грудей, боків, а з часом і на спині формуються горбки округлої форми, 2 — 10 мм у діаметрі, з яких виділяється сукровиця, а при
натискуванні — густий, тягучий вміст білого кольору. Шкіра червоніє, стає складчастою, тріскається, волосся випадає, розвивається дерматит. Свербіж відсутній. Тварини худнуть, їхня продуктивність знижується.

У свиней на шкірі п'ятачка, щік, голови, шиї, а потім і на інших частинах тіла з'являються горбки, які з часом заповнюються густим вмістом. Шкіра в цих місцях червоніє, морщиться, грубіє. Свербіж відсутній. Тварини худ­нуть.

У собак перебіг хвороби може мати лускату (легку) і пустульозну (тяжку або злоякісну) форми. На початку захворювання відмічають місця ураження на голові (надбрівні дуги, щоки, губи). Волосся випадає, шкіра червоніє, мор­щиться, вкривається лусками білого кольору, тріскається і на її поверхні з'являється сукровиця (див. вкл., рис. 23). Свербіж відсутній або слабко ви­ражений. З часом у шкірі формуються горбки, заповнені гноєм і кліщами. Такі тварини мають неприємний запах. Розвивається анемія, прогресуюче схуднення, яке призводить до смерті.

Лабораторні дослідження. Для виявлення кліщів на тілі великої ро­гатої худоби і свиней стерильною голкою для взяття крові беруть вміст пус­тул або скальпелем глибокий зскрібок із шкіри. Отриманий матеріал вмі­щують на предметне скло, додають подвійну кількість за об'ємом 5 — 10%-го розчину лугу (КОН, МаОН) чи гасу, вазелінового масла, ретельно розмішу­ють, накривають іншим склом і розглядають за малого збільшення мікро­скопа.

З метою ранньої діагностики хвороби в місцях локалізації кліщів на ді­лянці 10 х 15 мм виривають волосся і беруть у цьому місці глибокий зскрі­бок, який досліджують методом компресорного дослідження.

Диференціюють демодекоз від укусів іксодових кліщів і кровосисних ко­мах (горбки гарячі й болючі), саркоптозу, дерматомікозів, екземи, алергіч­них уражень шкіри. У великої рогатої худоби хворобу диференціюють від гіподермозу (жовна великі, мають свищі, можна видавити личинку), вірусної бугорчатки і стрептотрихозу (підтверджують мікроскопічними, вірусологіч­ними, бактеріологічними і гістологічними дослідженнями).