Хвороби, спричинювані постійними ектопаразитами тварин

У стійловий період на тілі тварин і птахів паразитують ектопаразити ряду МаІІорЬада, родин ТгісЬоЛесШае (волосоїди), МепоропіЛае (пухоїди) і РЬіІорІегіЛае (пір'яїди) і спричинюють хвороби, що називаються малофаго- зами; ряду 8ірЬипси1а1а, родини ИаешаІоріпіДае, ЬіподпаШіЛае, НоІореи- гіЛае (воші); ряду Біріега, підряду Рирірага, родини НурроЬоесіЛае (крово­соски).

Ряд МаІІорЬада налічує близько 3000 видів комах. З них близько 300 па­разитують на ссавцях, інші — на птахах.

Бовікольоз (Воуіеоіозіз)

Хвороба тварин, спричинювана волосоїдами Воьісоїа Ьоьіз (у великої ро­гатої худоби), В. оьіз (у овець), В. саргае (у кіз), В. ециі (у коней), Тгіскоіїесіез сапіз (у собак) (триходектоз) родини ТгісЬоЛесШае. Характеризується свер­бежем, дерматитами, облисінням, виснаженням тварин.

Характеристика збудників. Дрібні, безкрилі комахи 1,5 — 5 мм завдов­жки (рис. 2.5). Тіло їх сплющене в дорсовентральному напрямку, жовтого або світло-коричневого кольору. Голова ширша за груди. Хоботок гризучого типу, складається з верхньої та нижньої губ, верхніх і нижніх щелеп, краї яких мають дрібні зубчики. Очі слабко розвинені. Груди тричленисті, до них кріпляться три пари лапок. Кінці лапок закінчуються одним або двома

кігтиками. Черевце видовжено- овальне, сегментоване, вкрите волосками й щетинками, які роз­міщені рядами або зонами, харак­терними для кожного виду. Зад­ній кінець тіла у самок має виїм­ку, в самців він округлий. Жив­ляться комахи волоссям, кліти­нами епідермісу, виділеннями сальних залоз.

Самки відкладають 20 — 60 яєць (гнид), кріплять їх матковим секретом до прикореневої частини волосин, шкіри. Яйця білі, блис­кучі, овальні, 0,3 — 1,5 мм завдов­жки. З яєць вилуплюються личинки, які подібні до дорослих ектопаразитів. Личинки двічі линяють і стають статевозрілими. Загальний цикл розвитку триває 2 — 4 тижні. У зовнішньому середовищі можуть жити до 5 діб.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Джерелом інвазії є хво­рі тварини. Молодняк заражається від дорослих тварин, а також через упряж, інвентар. Поширенню захворювання сприяють незадовільні умови утримання (брудні й вологі приміщення), неповноцінна годівля. Інтенсив­ність інвазії досить висока взимку і ранньої весни, влітку — значно змен­шується.

Клінічні ознаки. У тварин волосоїди викликають занепокоєння. З ча­сом випадає волосся, в овець звалюється вовна, частіше з боків і на грудях. Ягнята, розчісуючи зубами сверблячі місця, заковтують вовну, що сприяє виникненню безоарів. У тварин розвивається гіперкератоз. Вони швидко худ­нуть, виснажуються, знижується продуктивність.

У коней характерний свербіж шкіри. Особливо помітний він у нічний час. Ділянки ураження на шкірі коні гризуть зубами, труться об стіну, загорожу, тупочуть кінцівками, б'ють копитами об підлогу. Нерідко на шкірі виникає капілярна кровотеча. У ділянках шиї, спини, пахвин, кореня хвоста випадає волосся і розвивається дерматит. Коні виснажені, під час роботи швидко втомлюються.

У собак свербіж шкіри посилю­ється у нічний час. Тварини зане­покоєні, агресивні, худі, гризуть ділянки ураження на шкірі зуба­ми. Шерсть випадає, розвивається дерматит (рис. 2.6).

Лабораторні дослідження. Під час обстеження тварин вияв­ляють волосоїдів. У великої рогатої худоби вони локалізуються побли­зу ріг і вух, у ділянці міжщелепо- вого простору, підгруддя, внутріш­ньої поверхні стегон і кореня хвос­та, у коней — на щітках, у собак — на вухах, біля рота, нижньої губи, подушечок лап, кореня хвоста. Для виявлення комах тварину на 10 — 15 хв поміщають під прямі сонячні промені або прогрівають волосся електролампою. Волосоїди виповзають на оголену ділянку шкіри і стають помітними. їх збирають у пробірку і дослі­джують за допомогою лупи чи мікроскопа.

Диференціюють інвазію від вошивості, саркоптозу, псороптозу, екземи, демодекозу, дерматомікозів.

Малофагози (МаііорНадозез)

Хвороби, спричинювані паразитуванням на шкірі птахів пухоїдів Мепороп даїїіпае, Мепасапікиз зігашіпеиз родини МепоропіЛае та пір яїдів Ьіреигиз саропіз, Сопіодез коїодазіег родини РЬіІорІегіЛае. Характеризують­ся свербежем, облисінням, зниженням несучості, виснаженням птахів.

Малофаги — постійні паразити птахів. На курях паразитує до 19 їх видів. Розвиваються з неповним перетворенням. Самка відкладає яйця купками на шкіру чи пір'я (рис. 2.7). У окремих видів пухоїдів яйця мають гачкопо- дібні придатки, за допомогою яких вони міцно прикріплюються до шкіри або

 

пір'я. Через 4 — 20 діб з них виходять личинки, які зовні подібні до дорослих комах. Через 2 — 3 тижні личинки перетворюються на імаго. Комахи жив­ляться пір'ям, пухом, епідермісом, кров'ю, лімфою.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Захворювання поширене всюди, особливо в господарствах, де птицю утримують скупчено у вологих приміщеннях, клітках, вольєрах, а також при неповноцінній годівлі або не­задовільному догляді.

Птахи заражаються через кубла, сідала, піскові ванни. Крім того, парази- тоносіями є півні.

Клінічні ознаки. У інвазованої птиці відмічають сильний свербіж, ви­падання пір'я. Особливо тяжко переносять інвазію кури. Вони годинами пе­ребирають дзьобом пір'я, а потім сильно струшуються і залишаються напів­голими. Птахи виснажені, несучість знижується. Інколи пухоїди заповзають в очі й спричинюють кератокон юнктивіт.

Лабораторні дослідження. На спині, голові, навколо клоаки, під кри­лами птахів знаходять малофаг на різних стадіях розвитку. Для виявлення їх застосовують термотропізм.

Мелофагоз (МеіорНадозіз)

Хвороба овець, спричинювана рунцем Меїоркадиз оьіпиз родини Нурро- ЬоееіДае. Характеризується свербежем, облисінням, прогресуючим схуднен­ням тварин.

Характеристика збудника. Рунець овечий (овеча кровососка) — без­крила комаха жовто-бурого кольору. Тіло сплющене в дорсовентральному напрямку, вкрите волосками й щетинками. Голова невелика, міцно приля­гає до грудей. Фасеткові очі коричневі. Хоботок тонкий, довгий, колючо- сисного типу. До його боків прилягають нижньощелепні щупальці, густо

вкриті волосками. Вусики короткі, двочленисті. Лапки розвинені, широко розставлені й закін­чуються серпоподіб­ними кігтиками. Черевце широке, дещо сегментоване (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Рунець: а — імаго; б — лялечка

Самка після за­пліднення на 7 — 9-ту добу народжує 15 — 20 личинок, прикріплює їх мат­ковим секретом до прикореневої час­тини волосин. Ли­чинки білого кольо­
ру (з часом буріють), округлої форми, до 3,5 мм завдовжки. На задньому кін­ці їхнього тіла слабко помітна пара дихалець. Через 4 — 6 год вони перетво­рюються на лялечок темно-коричневого кольору, вкриті твердою кутикулою. Імаго з'являється через 3 — 4 тижні. Самки, що виходять із лялечки, досяга­ють 4,4 мм завдовжки. При цьому в їхніх гонадах вже розвиваються личин­ки. Живуть самки 7 — 8, самці — 2 — 4 міс. У зовнішньому середовищі за тем­ператури 16 — 20 °С кровососки можуть жити до 7 діб, за низьких температур відразу гинуть.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Захворювання поширене серед овець. Трапляється всюди. Висока інтенсивність інвазії спостерігаєть­ся у стійловий період. Влітку після стриження кількість паразитів на тілі тварин зменшується на 80 — 90 %, а ті що залишились, локалізуються в міжщелеповому просторі, на нижній частині шиї, в основі ріг.

Клінічні ознаки. Перебіг захворювання хронічний. У тварин спо­стерігаються сильний свербіж тіла, занепокоєння, шерсть збивається у клуб­ки й відпадає. Розвивається дерматит. Вівці худнуть, а ослаблені тварини та ягнята гинуть, оскільки внаслідок заковтування вовни в їхніх кишках утво­рюються безоари.

Лабораторне дослідження. Під час обстеження шкіри овець у ділян­ках шиї, черева, підгруддя виявляють рунців. Лялечки та імаго добре по­мітні. їх вміщують у лабораторну чашку і розглядають за допомогою біноку­лярної лупи.

Гіпобоскоз (ИурроЬозеозіз)

Хвороба коней, спричинювана кровососкою ИурроЬозса едиіпа родини НурроЬо8еіДае. Характеризується занепокоєнням, свербежем, дерматитами та схудненням тварин.

Характеристика збудника. Кін­ська кровососка завдовжки 7 — 9 мм, має великі овальні крила, які в спокій­ному стані знаходяться над черевцем, причому одне крило прикриває друге. Голова і груди — темно-бурого кольору зі світло-жовтими смужками й пляма­ми, черевце і лапки коричневі. Тіло сплющене в дорсовентральному на­прямку (рис. 2.9). Кровососки живуть до 7 міс.

Рис. 2.9. ИурроЬозса едиіпа: а — імаго; б — личинка

Самки нападають на коней і жив­ляться їхньою кров'ю. Кріпляться в ділянках ануса, промежини, внутрі­шньої поверхні стегон, черева. Після кровоссання вони можуть тривалий час знаходитись на тілі тварини. По­тім вони відкладають личинок (за життя 10 — 15) на землю, гній, у щіли­
ни та тріщини дерев, будівель. Че­рез кілька годин личинка стає чор­ною та блискучою і перетворюється на лялечку. Ця стадія триває 3 — 6 тижнів, після чого вилітає імаго.

Методи діагностики. Епізоо­тологічні дані. Кінські кровосос­ки частіше трапляються у півден­них регіонах України, Росії та ін­ших держав. Вони досить активні у теплі сонячні дні. Можуть напада­ти на коней, а також на велику ро­гату худобу і людей. Н. едиіпа пе­реносить збудників сибірки й три­паносомозу тварин.

Клінічні ознаки. У коней по­мітні занепокоєння і свербіж. Міс­цеві коні слабко реагують на укуси і повзання по тілу навіть великої кількості кровососок, а чистокровні виявляють значне занепокоєння. Місця ураження на шкірі вони гри­зуть зубами, труться об загорожу, дерева, відмахуються хвостом. З часом на шкірі виникає запалення. Твари­ни швидко худнуть (рис. 2.10).

Лабораторні дослідження. Кровососок виявляють на морді, голові, шиї, вухах, боках. їх збирають у банку чи пробірку і досліджують за допомо­гою лупи.

Ліпоптеноз (Шроріепозіз)

Хвороба оленів, лосів, косуль, спричинювана кровососками Ьіроріепа сегюі родини НурроЬоееіДае. Характеризується дерматитами, анемією та схуднен­ням тварин.

Характеристика збудника. Крилата комаха сіро-коричневого кольору, завдовжки 5 — 7 мм. Хоботок колючо-сисного типу. Очі прості, великі. На кри­лах помітні три жилки. Лялечки темні, блискучі. Живуть комахи до 7 — 5 міс.

Кровососка нападає на тварин з дерев у радіусі до 50 м. Через 5 — 7 діб пі­сля кровоссання самка запліднюється і відкладає личинок, які через кілька годин перетворюються на лялечок. За оптимальних умов одна самка впро­довж 4 — 6 міс може відкласти 25 — 32 личинки. Зрілі лялечки падають на землю і зариваються у ґрунт, звідки через 3 — 5,5 міс вилітають молоді кри­латі комахи.

Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Нападання кровососок на тварин спостерігається з липня по листопад. Інколи вони нападають і на свійських тварин (коней, корів, собак), а також на людей. Значна кількість кровососок паразитує на молодих лосях (до 3 — 5 тис. на одній тварині) з
жовтня по лютий. За такої чисельності один лось може втрачати щодня 20 — 30 мг крові.

Клінічні ознаки. У оленів і лосів помітне занепокоєння, сильний свер­біж. Тварини труться об загорожу, дерева. Лосі заходять у воду і тривалий час стоять у ній. Шкіра запалюється, вкривається гнійними ранами. Твари­ни виснажуються. Молодняк часто гине.

Лабораторні дослідження. Під час обстеження шкіри тварин у ділян­ках голови, шиї, спини, черева, підгруддя виявляють кровососок.