Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Хілоденельоз (СНіІогіепеІІозіз)
Хвороба ставкової риби, що характеризується ураженням шкірного покриву і зябрового апарату. Характеристика збудників. Збудники — війчасті інфузорії Скіїо- йепеїїа сургіпі і Ск. кехазііскиз. Їхнє тіло має брунькоподібну форму, сплющене в спинно-черевному напрямку, з виїмкою на задньому кінці. Розміри (40...70) х (30...57) мкм. Війки, що є лише на черевному боці, розміщені в кілька паралельних рядів. Ротовий отвір знаходиться на передньому кінці, від нього відходить глотка з паличковим апаратом, який паразит використовує під час їжі. Макро- і мікронуклеуси розміщені ближче до заднього кінця (рис. 4.21). Методи діагностики. Епізоотологічні дані. Хворіють на хілодене- льоз коропи, товстолобики, білий амур, форелі, соми. Збудники — холодолюбні інфузорії. Масове їх розмноження настає за температури +5... +10 °С. З підвищенням температури їх розмноження сповільнюється, а при +20 °С — припиняється. Особливо чутливі до збудників однорічки з другої половини зими та навесні. Влітку риби звільняються від паразитів, а восени кількість уражених риб знову збільшується. Зара- жвння відбувається внаслідок поширення збудників з однієї риби на іншу. В період зимівлі створюються сприятливі умови для інтенсивного розмноження інфузорій. Щільність посадки, погіршення гідрологічного та гідрохімічного режимів у зимівниках, виснаження риби після зимівлі мають вирішальне значення у виникненні епізоотій. Насамперед захворюють найменш вгодовані однорічки, а потім і добре вгодовані. Джерелом інвазії є дика й сміттєва риба, а також цисти паразитів, які проникають у стави з джерела водозабезпечення. Клінічні ознаки. Характерна клінічна ознака — утворення голубувато-сірого нальоту на поверхні шкіри риб, що складається зі слизу та відмерлих епітеліальних клітин. Зябра набувають світлого забарвлення внаслідок некрозу зябрової тканини. Риба поводиться неспокійно, піднімається до ополонок, заковтує повітря. Після танення льоду однорічки вистрибують з води. Вони виснажуються, не реагують на зовнішні подраз Лабораторні дослідження. Скальпелем роблять зскрібок слизу зі шкіри риби, наносять його на предметне скло, добавляють кілька крапель водопровідної води і накривають покривним скельцем. Якщо в полі зору мікроскопа за збільшення 7 х 8 буде виявлено понад 20 хілоденел, це свідчить про початок хвороби. Поодинокі особини захворювання спричинити не можуть. З кожного ставу досліджують не менш як 25, а клінічно оглядають не менш як 100 рибин.
Патологоанатомічні зміни. Наявність нальоту голубувато-сірого кольору на поверхні тіла, особливо на голові. Триходиноз (ТгісНогііпозіз) Хвороба риби, що характеризується ураженням шкіри та зябер. Характеристика збудників. Зареєстровано 6 видів інфузорій: Тгіскойіпа шиіаЬіІіз, Т. асиіа, Т. рейісиїиз, Т. ерігооііса, Т. шетійіопаїіз, Т. іїошегдиеі. Тіло триходин блюдце- або грушоподібної форми, розміром 25 — 76 мкм. У паразита є своєрідний опорний вінчик, що складається з хітинових гачків. Ядро підковоподібної форми. На верхньому й нижньому дисках тіла інфузорії розміщені два кола війок, за допомогою яких три- ходини плавають у воді й швидко рухаються по поверхні тіла та зябрах риби. Методи діагностики. Епізоотологічні дані. До захворювання сприйнятливі усі види ставкової риби на стадії личинок, мальків, цьоголіток і річняків. Дорослі риби не хворіють, але є носіями збудників. Мальки заражаються на 4 — 5-ту добу після виходу личинок з ікри. Максимальне ураження риби інфузоріями спостерігається влітку та восени. Збудники поширюються з інвазованою рибою або з водою, в якій триходини живуть 1 - 2 доби. Клінічні ознаки. Шкірний покрив риби вкривається білуватим нальотом слизу і стає матовим. Спочатку ураження виявляють тільки на голові та спині, а в разі інтенсивної інвазії — по всьому тілу. Риба стає неспокійною, збирається на притік. Число хворих з кожним днем збільшується. При високій інтенсивності інвазії (50 — 100 паразитів) вона піднімається на поверхню води, заковтує повітря. Багато риби гине. Лабораторні дослідження. Проводять дослідження зскрібків зі шкіри та зябер (методика, як при хілоденельозі). Часто спостерігається змішана інвазія з іхтіофтиріозом і хілоденельозом. Патологоанатомічні зміни. Тіло риби вкрите значною кількістю слизу та злущеного епітелію. Зябра гіперемійовані, набряклі, часто з численними крововиливами.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-19; просмотров: 353; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.159.195 (0.006 с.) |