Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.

ПРАВО КАСАЦІЙНОГО ОСКАРЖЕННЯ — це право на порушення діяльності суду касаційної інстанції з перевірки законності рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, що набрало законної сили.

Суб'єктами права касаційного оскарження є (ч. 1 ст. 324
ЦПК): _________________________________________________

Сторони (позивач та відповідач) та інші особи, які беруть

^ участь у справі (треті особи, як ті, що заявляють самостійні

вимоги щодо предмету спору, так і ті, що не заявляють таких вимог)

 

Правонаступники (ст.37 ЦПК)

 

Представники сторін та третіх осіб (ст. ст.27 і 44 ЦПК)

 

Особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст.ст. 45 і 46 ЦПК)

 

Особи, які не брали участі в справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, і які мають відповідну цивільну процесуальну правосуб'єктність

Об'єктом касаційного оскарження можуть бути судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також рішення і ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому самостійним об'єктом оскарження може бути як рішення в цілому, так і його частина. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також постановлені за результатами їх перегляду ухвали апеляційного суду можуть бути оскаржені у касаційному порядку, тільки якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Підставами порушення касаційного провадження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто, не будь-яке рішення чи ухвала можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а тільки ті, щодо яких є сумніви в їх законності.

Відповідно до ст. 325 ЦПК право касаційного оскарження може бути реалізоване (строк) протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення цього строку з поважних причин, суд касаційної інстанції, за заявою особи, яка подала касаційну скаргу, може поновити цей строк, але не більше ніж у межах одного року з дня виникнення права на касаційне оскарження. У разі, якщо касаційну скарга подано після закінчення строку на касаційне оскарження і не порушене питання про поновлення цього строку або у поновленні строку відмовлено, суд касаційної інстанції повертає скаргу особі, яка її подала. Про поновлення строку на касаційне оскарження та про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції постановляє відповідні ухвали (ст. 325 ЦПК).

Право касаційного оскарження реалізується шляхом подання належним чином оформленої касаційної скарги. Касаційна скарга - це звернення до суду касаційної інстанції з вимогою про перевірку рішення суду першої та (або) апеляційної інстанції, яке набрало законної сили, на предмет його відповідності нормам матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга подається в письмовій формі, її зміст визначається конкретними обставинами справи, проте ст. 326 ЦПК містить перелік обов'язкових реквізитів, які повинні бути зазначені в скарзі:

о Найменування суду, до якого подається скарга;

· Ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце проживання або місцезнаходження;

· Ім' я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місцезнаходження;

· Судове рішення (ухвала), що оскаржується;

· В чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального

права;

· Клопотання особи, яка подає скаргу;

· Перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги.

 

Касаційну скаргу підписує особа, яка подає скаргу, або її представник. До касаційної скарги, поданої представником, має бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження.

До касаційної скарги додаються також копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Ця вимога обумовлена тим, що отримавши вищевказані матеріали, особи, які беруть участь у справі, можуть підготуватися до захисту своїх прав, зокрема підготувати та подати заяву про приєднання до касаційної скарги тощо. Також повинні бути додані документи, які підтверджують сплату судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду.

Касаційна скарга подається до суду особисто заявником або відправляється поштою. Якщо скарга подана особисто, завідувач канцелярії повинен відмітити час її надходження, засвідчивши це своїм підписом на скарзі. Час здачі скарги на пошту засвідчується печаткою на конверті, а час надходження в суд - зазначенням відповідної дати на скарзі.

Касаційна скарга подається за правилами ст. 327 ЦПК безпосередньо до суду касаційної інстанції. Однією з додаткових гарантій реалізації суб'єктивного права на касаційне оскарження є закріплене у ст. 330 ЦПК правило, згідно з яким особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити, змінити її або відкликати.

Доповнити або змінити касаційну скаргу може тільки особа, яка її подала, до початку розгляду справи у суді касаційної інстанції, а відмовитися від скарги - до закінчення касаційного провадження.

Встановлення такого строку для доповнення або зміни касаційної скарги обумовлене тим, що суд касаційної інстанції розглядає справу в межах касаційної скарги. Відповідно її зміна чи доповнення мають бути здійснені до початку розгляду справи в суді касаційної інстанції, оскільки це впливає на межі судового розгляду.

При відкликанні касаційної скарги постановляється ухвала про повернення скарги, а в разі відмови від скарги - закривається касаційне провадження. У першому випадку повторне звернення з такою самою скаргою допускається, у другому - не допускається.