Повноваження суду апеляційної інстанції.

ПОВНОВАЖЕННЯ СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ -

це сукупність його прав та обов'язків, пов'язаних зі здійсненням встановлених законом процесуальних дій щодо рішення (ухвали) суду першої інстанції, що не набрало законної сили та є предметом перевірки за апеляційною скаргою.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на РІШЕННЯ суду першої інстанції апеляційний суд має право (ст. 307 ЦПК):

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити рішення без

змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;

5) повністю або частково скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу, а рішення залишає без змін, якщо визнає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіряючи рішення, суд апеляційної інстанції може виявити окремі порушення, допущені судом першої інстанції, які не вплинули на правильність ухваленого рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд апеляційної інстанції вправі змінити рішення суду першої інстанції або скасувати його і ухвалити нове рішення відповідно до підстав, передбачених ст. 309 ЦПК:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Неповне з'ясування судом обставин справи полягає в тому, що суд не встановив всіх юридичних фактів, передбачених нормою матеріального права, наявність чи відсутність яких впливає на остаточне вирішення справи, або дослідив факти, не передбачені такою нормою.

Недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, має місце у випадку безпідставних припущень щодо певних обставин, попри те, що вони не підтверджені зібраними по справі доказами, на підставі недостовірних, суперечливих, недопустимих доказів.

Невідповідність висновків суду обставинам справи має місце в тому разі, якщо суд на підставі встановлених фактів зробив неправильний висновок про взаємовідносини сторін.

Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо:

о Застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини • Не застосовано закон, який підлягає застосуванню

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише в тому випадку, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Апеляційний суд скасовує рішення із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду за наявності підстав, визначених ст.ст. 205, 207 ЦПК. У разі ухвалення судом першої інстанції законного і обґрунтованого рішення, смерть фізичної особи чи припинення юридичної особи—сторони у спірних правовідносинах, що не допускають правонаступництва, не може бути підставою для застосування вищевказаних положень.

Суд апеляційної інстанції також має право скасувати рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції у разі, якщо допущені останнім помилки не можуть бути виправлені при розгляді справи в апеляційному порядку. Рішення суду відповідно до ст. 311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:

 

Справу розглянуто неповноважним суддею або складом суду

 

Рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу

 

Справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання

 

Суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі

 

 

Суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції

 

 

Висновки і мотиви скасування рішення судом апеляційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 307 ЦПК суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду скарги на УХВАЛУ суду першої інстанції має право:

1) відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу без змін
- якщо суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог
закону;

2) змінити, скасувати і постановити нову ухвалу з цього
питання - у випадку вирішення судом першої інстанції вказаного питання з порушенням норм процесуального права або якщо при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її вчинення;

3) скасувати ухвалу і передати питання на новий розгляд суду першої інстанції - якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.