Поняття, значення та класифікація цивільних процесуальних строків.

Для виконання завдань цивільного судочинства істотним є не тільки встановлення порядку відправлення правосуддя у цивільних справах, а й темпоральні межі здійснення судочинства та його етапів (стадій), в тому числі щодо вчинення процесуальних дій учасниками цивільного процесу. Адже надзвичайно важливо, щоб цивільне судочинство здійснювалось не лише правильно, а й своєчасно. Саме задля досягнення цієї мети і встановлюються цивільні процесуальні строки. При цьому існування та чітке їх дотримання є не лише гарантією здійснення учасниками процесу їх суб'єктивних процесуальних прав, а й запорукою ефективності здійснення цивільного судочинства.

Під цивільним процесуальним строком слід розуміти встановлений законом або судом період в часі, впродовж якого може або повинна бути здійснена певна процесуальна дія учасником цивільного процесу.

З огляду на це визначення можна виділити такі ознаки цивільного процесуального строку:

1. це певний темпоральний період у часі;

2. це період, регламентований в законі або встановлений судом;

3. впродовж цього періоду суб'єкти цивільного процесу мають право або зобов'язані здійснити певні процесуальні дії.

Відповідно до ст. 68 ЦПК цивільний процесуальний строк обчислюється 1) роками, 2) місяцями і 3) днями, а також може визначатися 4) вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Однак в окремих випадках такий строк вимірюється 5) годинами.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦИВІЛЬНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТРОКІВ.

І. З огляду на те, яким чином легітимований строк,

виділяють:

1) строки, встановлені законом; 2) строки, встановлені судом.

 

При цьому пріоритет мають ті, що встановлені законом, і лише у випадку, коли цивільний процесуальний строк не визначений законом, він може бути встановлений судом.

абсолютно визначені відносно визначені невизначені

 

ІІ. Залежно від того, як чітко визначені цивільні процесуальні строки, виділяють:

1) абсолютно визначені (ті, що мають чітку визначеність шляхом встановлення їх тривалості, наприклад, 3, 5, 7, 10 днів, два місяці тощо);

2) відносно визначені (ті, що мають відносну визначеність і можуть пов'язуватись з іншими подіями, наприклад, із позовною давністю (ст. 381 ЦПК), чи завершенням вчинення тієї чи іншої процесуальної дії)

3) невизначені (це строки, які не мають жодних вказівок на певну визначеність, наприклад, так званий розумний строк (ч. 1 ст. 157 ЦПК).

ІІІ. За ознакою тривалості можна визначити: 1) строк не пізніше наступного дня від вчинення певної процесуальної дії передбачено для:

· оформлення протоколу (ч. 3 ст. 200 ЦПК);

· надіслання апеляційним судом копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі (ст. 298 ЦПК);

· повідомлення судом відповідного відділу державної виконавчої служби про подання скарги (ст. 384 ЦПК).

2) 24-х годинний строк встановлений для таких випадків:

 

· психіатричний заклад, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку, якщо відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів (ч. 4 ст. 280 ЦПК);

· розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом госпіталізації особи до психіатричного закладу (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

· подання заяви про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування з часу виявлення в особи загрозливої форми туберкульозу (ст. 284 ЦПК).

3) дводенний строк встановлюється для:

· розгляду судом заяви про забезпечення позову, що надійшла до подання позовної заяви (ч. 2 ст. 153 ЦПК);

· розгляду судом заяви, що подана особою, щодо якої вжито заходи забезпечення позову без її повідомлення (ч. 2 ст. 154 ЦПК).

4) триденний строк передбачений для:

· видачі судового наказу по суті заявлених вимог у разі прийняття заяви стягувана про видачу судового

наказу (ст. 102 ЦПК);

· набрання судовим наказом законної сили у випадку, коли в цей період не надійшла заява від боржника (ст. 105 ЦПК);

· надіслання копій ухвал стягувачеві та боржникові після її постановлення (ст. 106 ЦПК);

· розгляду судом заяви про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку шляхом психіатричного огляду (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

· розгляду судом справи про обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу або про продовження лікування після відкриття провадження у справі (ст. 285 ЦПК);

· надіслання судом першої інстанції справи до апеляційного суду (ст. 296 ЦПК);

· вирішення суддею-доповідачем питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду апеляційним судом (ст. 297 ЦПК);

· подання мирової угоди, укладеної між сторонами, або відмови стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення (ч. 1 ст. 372 ЦПК);

· звернення учасників виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення порушено їхні права чи свободи, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій (ст. 385 ЦПК);

· надіслання судом стягувачеві та боржникові копії ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні клопотання з цього питання (ст. 395 ЦПК);

· надіслання судом заінтересованим особам копії ухвали про визнання в Україні рішення іноземного суду та залишення заперечення без задоволення або про відмову у задоволенні клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню, з дня постановлення ухвали (ч. 8 ст. 401 ЦПК).

5) п'ятиденний строк встановлюється у випадках, коли:

· судом розглядається заява боржника про скасування судового наказу, що подана в установлений строк (ст. 106 ЦПК);

· розглядається заява про забезпечення доказів (ч. 2 ст. 135 ЦПК);

· особи, які не мають можливості подати доказ, який вимагає суд, взагалі або у встановлені судом строки повідомляють суд (ч. 4 ст. 137 ЦПК);

· розглядаються зауваження щодо технічного запису судового засідання чи журналу судового засідання (ч. 4 ст. 199 ЦПК);

· залежно від складності справи відкладається складання повного рішення (ч. З ст. 209 ЦПК);

· видаються копії судового рішення особам, які брали участь у справі, на їхню вимогу (ч. 2 ст. 222 ЦПК);

· видаються копії судового рішення особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні (ч. 3 ст. 223 ЦПК);

· копія заочного рішення направляється рекомендованим листом із повідомленням відповідачам, які не з'явилися в судове засідання (ст. 227 ЦПК);

· подається заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (ст. 294 ЦПК);

· розглядається справа про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю (ч. 1 ст. 289 ЦПК);

· оскаржується ухвалене судом рішення особою, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявником до апеляційного суду (ч. 3 ст. 290 ЦПК);

· проводиться попередній розгляд справи в касаційному провадженні після складення доповіді суддею-доповідачем (ст. 332 ЦПК);

· здійснюється письмове повідомлення боржника про надходження клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (ст. 395 ЦПК);

· суд письмово повідомляє заінтересовану особу про надходження клопотання про визнання рішення іноземного суду, що не підлягає примусовому виконанню (ст. 401 ЦПК).

6) семиденний строк встановлюється у разі:

· вручення судової повістки про виклик особі, яку викликають (ч. 4 ст. 74 ЦПК);

· подання суду особами, які беруть участь у справі, письмових зауважень щодо неповноти або неправильності їх запису, у разі їх ознайомлення із технічним записом або журналом судового засідання (ч. 1 ст. 199 ЦПК);

· направлення справи до суду першої інстанції, який її розглядав, після закінчення апеляційного провадження (ст. 322 ЦПК);

· направлення справи до суду, який її розглядав, після закінчення касаційного провадження (ст. 352 ЦПК).

7) десятиденний строк передбачений для:

· вирішення суддею питання про відкриття

провадження у справі або про відмову у відкритті провадження у справі (ст. 122 ЦПК);

· подання заявником позовної заяви, коли цьому

передувала заява про забезпечення доказів або позову (ч. 4 ст. 133 та ч. 4 ст. 151 ЦПК);

· подання заяви до суду особою, щодо якої вжито

заходи забезпечення позову без її повідомлення, про скасування таких заходів (ч. 2 ст. 154 ЦПК);

· розгляду заяви про роз'яснення рішення суду (ч. 3 ст.

221 ЦПК);

· подання заяви про перегляд заочного рішення (ч. 2 ст.

228 ЦПК);

· розгляду заяви про надання психіатричної допомоги у

примусовому порядку шляхом надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації (ч. 1 ст. 281 ЦПК);

· подання апеляційної скарги на ухвалу суду (ст. 294

ЦПК);

· вчинення суддею-доповідачем низки дій, пов'язаних

із забезпеченням апеляційного розгляду справи (ст. 301 ЦПК);

· вирішення суддею-доповідачем питання про

прийняття касаційної скарги до розгляду касаційним судом (ч. 1 ст. 327 ЦПК);

· витребування судом касаційної інстанції справи,

надсилання копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлення строку, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу (ч. 1 ст. 328 ЦПК);

· подання заяви про приєднання до касаційної скарги

(ст. 329 ЦПК);

· підготовки доповіді суддею-доповідачем, у якій він

викладає обставини, необхідні для ухвалення рішення суду касаційної інстанції, з'ясовує питання про склад осіб, які беруть участь у справі (ст. 331

ЦПК);

· постановлення ухвали суддею-доповідачем про

надходження скарги, оформленої без дотримання вимог, або у разі несплати суми судового збору чи несплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду (ст. 355 ЦПК);

· розгляду заяви про поновлення пропущеного строку

(ч. 2 ст. 371 ЦПК);

· розгляду судом питання про тимчасове влаштування

дитини до дитячого або лікувального закладу (ч. 2 ст. 374 ЦПК);

· розгляду судом подання державного виконавця (ст.

375 ЦПК);

· розгляду судом питання про вибуття однієї із сторін

виконавчого провадження (ч. 2 ст. 378 ЦПК);

· розгляду судом питання про визначення частки майна

боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами (ч. 2 ст. 379 ЦПК);

· подання учасником виконавчого провадження та

особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, скарги на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення (ст. 385 ЦПК);

· розгляду такої скарги у судовому засіданні за участю

заявника і державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються (ст. 386 ЦПК).

8) п'ятнадцятиденний строк встановлюється, коли:

• призначається справа до розгляду після закінчення

дій підготовки до судового розгляду (ч. 2 ст. 156 ЦПК);

· розглядається заява про перегляд заочного рішення

(ст. 230 ЦПК);

· вирішується питання про допуск скарги до

провадження у зв'язку з винятковими обставинами і витребування справи (ст. 356 ЦПК).

9) двадцятиденний строк має місце, коли подається апеляційна скарга на рішення суду після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 294 ЦПК).

10) місячний строк передбачений для:

· призначення і проведення попереднього судового засідання (ст. 129 ЦПК);

· подання скарги у зв'язку із винятковими обставинами (ст. 355 ЦПК);

· повідомлення суду та заявника про виконання відповідним органом державної виконавчої служби ухвали суду (ст. 389 ЦПК).

11) двомісячний строк має місце у випадках:

· пред'явлення позову заявником до держателя втраченого цінного папера на пред'явника або векселя (ч. 2 ст. 265 ЦПК);

· подання касаційної скарги (ч. 1 ст. 325 ЦПК).

12) тримісячний строк встановлюється для:

· призначення справи до розгляду, якщо держатель втраченого цінного паперу на пред'явника або векселя не надасть заяви до суду про свої права на цінний папір або вексель (ч. 1 ст. 266 ЦПК);

· подання заяви фізичної особи або її законного представника про припинення надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку (ч. 5 ст. 280 ЦПК);

· подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами (ст. 362 ЦПК).

13) річний строк застосовується для встановлення
часових меж, в яких може вирішуватися питання про поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження (ст. 325 ЦПК).

14) трирічний строк встановлений на випадок пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні (ст. 391 ЦПК) тощо.