Поняття та види судових витрат.

Провадження по справі передбачає певні грошові витрати, що виникають у зв'язку з проведенням огляду на місці, експертизи, притягненням свідків, експертів, спеціалістів, розшуку відповідача та іншими діями.

Метою встановлення судових витрат є застереження сторони (позивача) від подання явно необгрунтованого позову, спонукання сторін до добровільного виконання своїх обов'язків, самостійного врегулювання правових спорів. Оплата одночасно є і частковим відшкодуванням витрат держави на здійснення правосуддя.

Відповідно до ст. 79 ЦПК до судових витрат належать:

судовий збір

витрати, пов'язані з розглядом справи

 

Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом (п. 2 ст. 79 ЦПК). Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК до набрання чинності законом, який регулює порядок його сплати і розміри, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита. Останнє справляється державними органами у вигляді грошового збору з фізичних та юридичних осіб за вчинення окремих дій та видачу документів, що мають юридичне значення. Розмір державного мита залежить від ціни позову та виду дій, що ним обкладаються.

До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать

витрати:

1. на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;

2. на правову допомогу;

3. пов'язані з явкою до суду сторін та їх представників;

4. пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

5. пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних

для розгляду справи.

Розмір витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (за винятком витрат на інформаційно-технічне забезпечення), на відміну від судового збору, залежить від фактичних затрат, пов'язаних з участю у справі свідків, експертів, перекладачів і з виконанням ними своїх функцій.

Правовий режим судових витрат врегульований ст. ст. 79-89 ЦПК та іншими законодавчими та підзаконними актами.

 

 

Судовий збір.

До набрання чинності закону, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, слід керуватись: Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 р. № 15 та іншими законодавчими актами.

Державне мито справляється із:

· позовних заяв, заяв (скарг) у справах окремого провадження,

· апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за видачу судами копій документів.

Розмір судового збору встановлюється у відсотковому відношенні до ціни позову або до неоподаткованого мінімуму доходів громадян (далі - НМДГ), що діє на час сплати судового збору.

Судовий збір справляється в такому розмірі ставок:

· із позовних заяв - 1 відсоток ціни позову, але не менше 3 НМДГ і не більше 100 НМДГ;

· зі скарг за неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемляють права громадян - 0,2 НМДГ;

· із позовних заяв про розірвання шлюбу - 0,5 НМДГ;

· із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу - 1

НМДГ;

· із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у встановленому порядку безвісно відсутніми чи недієздатними внаслідок душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до позбавлення волі на строк не менше трьох років - 0,2 НМДГ;

· із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму житлових приміщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або таких, що не підлягають оцінці) - 0,5 НМДГ;

· із заяв (скарг) у справах окремого провадження - 0,5

НМДГ;

· із позовних заяв з переддоговірних спорів - 0,5 НМДГ;

· із позовних заяв про розгляд питань захисту честі та

гідності:

а) із позовних заяв немайнового характеру - 1 НМДГ;

б) із позовних заяв про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди з ціною позову до 100 НМДГ - 1 відсоток ціни
позову, але не менше 1 НМДГ;

в) із позовних заяв про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди з ціною позову від 100 до 10 000 НМДГ - 5
відсотків ціни позову;

г) із позовних заяв про відшкодування моральної
(немайнової) шкоди з ціною позову понад 10 000 НМДГ - 10
відсотків ціни позову;

· із апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви й скарги, а з майнових спорів - ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми;

· із позовних заяв щодо захисту прав громадян на земельну частку (пай) і майновий пай - 0,1 відсотка ціни позову;

· за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду, 0,03 НМДГ за кожний аркуш копії (ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито").

У справах наказного провадження встановлена спеціальна ставка судового збору, а саме у розмірі п'ятдесяти відсотків ставки, яка призначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження (ст. 99 ЦПК). У разі відмови у видачі судового наказу, сплачений судовий збір не повертається, а може бути зарахований як частина сплати судового збору при зверненні з відповідною позовною заявою.

Ціна позову складається з грошової суми в гривнях, яка відображає заявлену грошову матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за правилами, встановленими ст. 80 ЦПК.

Ціна позову визначається:

1. у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;

2. у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3. у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4. 4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5. у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі -сукупністю платежів або видач за три роки;

6. у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7. у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8. у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9. у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності -дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам - не нижче його балансової вартості;

10. у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог -загальною сумою всіх вимог.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи (ст. 80 ЦПК).

13.3. Витрати, пов'язані із розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать:

1. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст. 81 ЦПК);

2. витрати на правову допомогу (ст. 84 ЦПК);

3. витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду (ст. 85 ЦПК);

4. витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз (ст. 86 ЦПК);

5. витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи (ст. 87 ЦПК).

Правове регулювання підстав та порядку сплати витрат, пов'язаних із розглядом справи, здійснюється, крім ЦПК, рядом інших законодавчих актів. До них слід віднести Інструкцію про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710, Постанову Кабінету Міністрів України від 1 лютого 1995 р. № 78 "Про визначення розміру витрат, пов'язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах" та ін.

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - це ті витрати, що пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також з виготовленням та видачею копій судових рішень (ст. 81 ЦПК). Вони не залежать від фактичних витрат, пов'язаних зі здійсненням цих процесуальних дій, а встановлюються відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

За наявністю та порядком сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу справи цивільного судочинства поділяються на три групи:

• справи, в яких ці витрати підлягають сплаті при

зверненні до суду;

· справи, в яких витрати при зверненні до суду не сплачуються, а покладаються на сторони після вирішення спору;

· справи, в яких витрати на інформаційно-технічне забезпечення не стягуються.

За загальним правилом, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають сплаті при зверненні до суду. У разі їх несплати настають наслідки, визначені ст. 121 ЦПК.

Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

поно влення на

р оботі

визнання батьківства або материнства

стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати

 

 

стягнення аліментів

 

відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи

Взагалі не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

· обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи;

· надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

· надання особі психіатричної допомоги в примусовому

порядку;

· обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного

закладу;

· відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду (ст. 81 ЦПК).

Витрати на правову допомогу — це витрати, що пов'язані з оплатою юридичної допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права. Як правило, такі витрати несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу повинен бути встановлений законом (ст. 84 ЦПК).

До витрат, пов'язаних із залученням учасників цивільного процесу (свідків, спеціалістів, перекладачів) та проведенням судових експертиз належать: витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, найманням ними житла, а також проведенням судових експертиз. Ці витрати несе сторона, яка заявила клопотання про виклик свідків, залучення спеціаліста, перекладача та проведення судової експертизи.

Кошти на оплату судової експертизи вносяться стороною, яка заявила клопотання про проведення експертизи. Якщо клопотання про проведення експертизи заявлено обома сторонами, витрати на її оплату несуть обидві сторони порівну. У разі несплати судової експертизи у встановлений судом строк суд скасовує ухвалу про призначення судової експертизи.

Добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять свідкам, спеціалістам, перекладачам, експертам сплачуються стороною, не на користь якої ухвалено судове рішення. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять — пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати. У такому самому порядку компенсуються витрати на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача.

Якщо у справах окремого провадження виклик свідків, призначення експертизи, залучення спеціалістів здійснюються за ініціативою суду, а також у випадках звільнення від сплати судових витрат або зменшення їх розміру, відповідні витрати відшкодовуються за рахунок Державного бюджету України (ст. 86 ЦПК).

Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлений Інструкцією, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 710 від 01 липня 1996 р.

Витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, несе сторона, яка заявила клопотання про вчинення цих дій. Якщо клопотання заявлено обома сторонами — обидві сторони порівну.

Розмір компенсації витрат, пов'язаних з проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи, повинен встановлюватися Кабінетом Міністрів

України (ст. 87 ЦПК).

 

 

Розподіл судових витрат.

Цивільне процесуальне законодавство встановлює правила розподілу судових витрат залежно від того, на користь якої сторони (позивача чи відповідача) ухвалено рішення по справі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволене частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні якої позивачеві відмовлено.

У випадку, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави; якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідний суд змінює розподіл судових витрат (ст. 88 ЦПК).

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна у справі несе половину судових витрат. В інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію понесених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача (ст. 89 ЦПК).

Суд наділений правом відстрочення та розстрочення сплати судових витрат. Підставою для відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан сторони і стосується воно тільки сплати судового збору чи витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Суд постановляє про це ухвалу, в якій визначає строк, в межах якого слід довнести грошові кошти, але не пізніше ніж до ухвалення рішення у справі.

Коли оплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення рішення і у встановлений судом строк судові витрати не були оплачені, заява залишається без розгляду або витрати стягуються за рішенням суду у справі.

З цих же підстав суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. На відміну від відстрочення чи розстрочення сплати судових витрат (ч. 1 ст. 82 ЦПК), зменшення належних до сплати витрат поширюється на усі судові витрати.

У разі подання позовної заяви після подання заяви про забезпечення доказів або позову розмір судового збору зменшується на розмір судового збору, сплаченого за відповідну заяву про забезпечення доказів або позову (ст. 82 ЦПК). Це ж правило застосовується у разі подання позовної заяви у випадку відмови у видачі судового наказу (ст. 99 ЦПК).

Сплачений судовий збір може бути повернутий за ухвалою суду у разі:

• зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору у більшому розмірі, ніж це встановлено законом;

· повернення заяви або скарги;

· відмови у відкритті провадження у справі;

· залишення заяви або скарги без розгляду;

· закриття провадження у справі (ст. 83 ЦПК).

Сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається за ухвалою суду у разі:

· внесення коштів у більшому розмірі, ніж це встановлено законодавством;

· повернення заяви або скарги;

· відмови у відкритті провадження у справі;

· закриття провадження у справі у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства;

· залишення заяви без розгляду у випадках, встановлених п. п. 1, 2 і 8 ст. 207 ЦПК.

Контрольні питання:

1. Визначте поняття і види витрат та їх значення.

2. Охарактеризуйте державне мито (судовий збір).

3. Яким чином співвідносяться ці поняття?

4. Охарактеризуйте об'єкт справляння судового збору.

5. Охарактеризуйте ставки справляння судового збору.

6. Назвіть випадки звільнення від сплати судового збору.

7. Розкажіть про витрати, пов'язані з розглядом справи у суді: на інформаційно-технічне забезпечення, на правову допомогу, витрат сторін і їх представників, пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також проведення огляду доказів за місцем знаходження.

8. Охарактеризуйте розстрочення, відстрочення та зменшення розміру судових витрат і звільнення від їх сплати.

9. Яким є розподіл судових витрат між сторонами?