Тема 21. Заочний розгляд справи

В деяких випадках, якщо відповідач не з'являється у судове засідання, суду необхідно вирішити питання про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності. Це шкодить оперативності розгляду справи, а також формуванню повної доказової бази та встановленню дійсних обставин справи.

Для уникнення таких негативних явищ цивільний процесуальний закон допускає заочний розгляд справи. Найменування цієї форми судового розгляду вказує на заочність для відповідача, оскільки позивач у такій справі має бути присутній у судовому засіданні. Положення про можливість ухвалення заочного рішення та його виконання повинні спонукати відповідача до з'явлення до суду й недопущення зловживання правом брати участь у судових засіданнях.

Закон передбачає дві умови для заочного розгляду справи. По-перше, якщо відповідач не з'явився у судове засідання, причому він був належним чином повідомлений про це, або не з'явився з причин, які визнані судом неповажними (ст. 169 ЦПК). Якщо у справі бере участь декілька відповідачів, то заочний розгляд справи можливий тільки у випадку нез' явлення усіх співвідповідачів. За відсутності у справі відомостей про вручення повідомлення про судове засідання заочний судовий розгляд також відбутися не може. Заочний розгляд справи може відбуватися також, якщо відповідач залишить залу судового засідання до ухвалення рішення у справі. Другою умовою є згода позивача (усіх співпозивачів) на заочний розгляд справи. Процесуальний порядок розгляду справи визначений ст. ст. 224-233 ЦПК.

Отже, ЗАОЧНИЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ - це форма судового розгляду цивільної справи за відсутності відповідача, який не з'явився до суду без поважних причин, з наданням йому права звернутися із заявою про перегляд рішення по справі судом, який його ухвалив.

Заочний розгляд справи не є самостійною формою розгляду та вирішення спору про право цивільне, адже підстави для його застосування з'ясовуються, як правило, у підготовчій частині судового засідання. Тому головуючий, у випадку неявки відповідача, запитавши згоди позивача та вислухавши думку інших осіб, які беруть участь у справі, з приводу заочного розгляду справи, постановляє з цього питання ухвалу.

Безпосередній розгляд справи та ухвалення рішення відбуваються за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими законом на випадок відсутності у судовому засіданні відповідача. Суд заслуховує пояснення позивача та інших осіб, які беруть участь у справі, досліджує усі докази, в тому числі може заслуховувати і досліджувати письмові пояснення відповідача щодо заявлених вимог відповідно до ч. 2 ст. 173 ЦПК.

За результатами розгляду справи суд ухвалює рішення, виходячи із заявлених позовних вимог та на підставі доказів, які подані чи повідомлення про які були подані до або під час попереднього судового засідання.

Особливість заочного розгляду цивільної справи полягає в тому, що в його рамках неможливою є зміна позивачем предмета або підстави позову, розміру позовних вимог (ст. 224 ЦПК). Неможливим видається також прийняття та дослідження судом інших доказів, незважаючи навіть на поважні причини несвоєчасності їх подання до суду. Це не означає, що права позивача обмежені, адже якщо він бажає скористатися такими правами, суд зобов'язаний відкласти розгляд у справі для забезпечення явки відповідача.

Заочне рішення має відповідати всім вимогам до будь-яких інших рішень суду (структура, форма, зміст, порядок ухвалення, проголошення та ін.). Окрім цього, заочне має ряд рис, що відрізняють його від інших рішень суду. Найменування такого судового рішення (постанови) має містити зазначення про те, що це рішення є заочним. У ньому також повинно зазначатися положення про строк і порядок подання заяви про його перегляд. Законом також не передбачено можливості складання судом неповного заочного рішення суду, дозволеного ст. 218 ЦПК.

Заочне рішення направляється рекомендованим листом не пізніше п'яти днів з дня його проголошення відповідачеві, який може подати заяву про його перегляд. На відміну від загального правила, за яким рішення суду не може бути змінене чи скасоване судом, що його ухвалив, заочне рішення, за наявності необхідних для цього підстав, може бути скасоване.

ЗАЯВА ПРО ПЕРЕГЛЯД ЗАОЧНОГО РІШЕННЯ - це процесуальний документ, в якому міститься звернення відповідача про перегляд рішення суду через його незаконність чи необґрунтованість, чого відповідач не міг довести внаслідок неявки у судове засідання через поважні причини. Така заява не може містити лише обґрунтування поважності причин неявки відповідача у суд, вона має заперечувати ухвалене рішення у зв'язку з його неправосудністю. Відповідач повинен вказати у заяві на те, що його участь у судовому розгляді справи не призвела б до ухвалення незаконного чи необґрунтованого рішення.

Законом встановлено вимоги щодо форми, змісту та порядку подання такої заяви (ст. 229 ЦПК). Вона має бути складена у письмовій формі та підписана відповідачем. До неї додаються копії цієї заяви за числом осіб, які беруть участь у справі, а також документи, які підтверджують заперечення відповідача по суті справи. Якщо заяви подано представником відповідача, то до неї має додаватися документ, який підтверджує повноваження процесуального представника.

Заява має містити такі відомості: 1. найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2. ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку;

3. обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

4. посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5. клопотання про перегляд заочного рішення;

6. перелік доданих до заяви матеріалів (ст. 229 ЦПК).

Заява подається до суду, який ухвалив заочне рішення, протягом десятиденного строку з дня отримання відповідачем копії рішення, що визначається за відміткою про вручення у повідомленні. За подання заяви судовий збір не сплачується.

Якщо подана заява не відповідає встановленим ст. 229 ЦПК вимогам щодо змісту та форми, суд залишає її без руху й надає строк для усунення недоліків. Якщо відповідач не усуне у встановлений строк вказаних вад щодо змісту та форми заяви, судця постановляє ухвалу про її повернення.

Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі, одночасно повідомляючи їм про час і місце розгляду заяви, який має відбутися протягом п'ятнадцяти днів.

Заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто з осіб, які беруть участь у справі, з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви і з'ясовує думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, щодо вимог про перегляд заочного рішення.

За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу. Якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, заочне рішення підлягає скасуванню. У цьому разі суд призначає справу до розгляду у загальному порядку, в інших випадках залишає заяву без задоволення.

Ухвала про скасування заочного рішення оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Може бути оскаржена ухвала про залишення заяви без розгляду, а також саме заочне рішення. Оскаржити заочне рішення можна за загальними правилами, при цьому у строк апеляційного оскарження не враховується час, протягом якого судом розглядалась заява про його перегляд.

Відповідно до ст. 233 ЦПК заочне рішення суду набирає законної сили у загальному порядку, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження, а у разі його оскарження - після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Контрольні питання:

1. Відповідно до яких умов суд може провести заочний розгляд справи?

2. Назвіть порядок заочного розгляду справи.

3. Форма і зміст заочного рішення.

4. В який строк відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення?

5. В який строк, з дня отримання копії заочного рішення, може бути подана заява про його перегляд?

6. Форма і зміст заяви про перегляд заочного рішення.

7. В який строк, з дня надходження заяви про перегляд заочного рішення, вона повинна бути розглянута?

8. Проаналізуйте порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення?

9. Назвіть дії, які вчинює суд у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення?

10. Який існує порядок скасування та оскарження заочного рішення?

11. В який строк заочне рішення суду набирає законної сили?
Модуль 3. Окреме провадження. Перегляд судових рішень.