Усунення недоліків рішення судом, який його ухвалив.

За загальним правилом, після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не має права його скасовувати або змінювати (ч. 2 ст. 218 ЦПК). Суд може скасувати тільки заочне рішення (ст. 231 ЦПК), а також рішення у ряді справ окремого провадження (ст. ст.

241, 250, 255 ЦПК).

Допущені у рішенні помилки, внаслідок яких воно є незаконним та (або) необгрунтованим, є підставою для його зміни та скасування судом апеляційної, касаційної інстанції, у зв'язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Однак в окремих випадках, чітко визначених законом, суд, який ухвалив рішення, може, не змінюючи вирішення справи по суті, усунути деякі його вади, які мають несуттєвий характер, однак не дозволяють сторонам отримати захист за цим рішенням. До цих способів слід віднести:

 

виправлення описки чи явної арифметичної помилки (ст. 219 ЦПК);

ухвалення додаткового рішення (ст. 220 ЦПК); роз'яснення рішення суду (ст. 221 ЦПК).

 

¹ 1) ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСКИ ЧИ ЯВНОЇ АРИФМЕТИЧНОЇ ПОМИЛКИ (ст. 219 ЦПК) - це спосіб усунення, який спрямований на усунення недоліку рішення суду у ході викладу його змісту. У цьому разі такий недолік повинен мати очевидний характер і не може полягати у зміні ухваленого рішення. Описка полягає у неправильному зазначенні у тексті рішення об'єкта, сторони, певної дати чи строку тощо. Помилкою ж може бути обчислення розміру присудженого, його частки тощо. Причому помилка повинна мати елементарний (арифметичний) та очевидний характер.

Цей недолік суд може виправити з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, шляхом постановлення ухвали. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, неявка яких не перешкоджає розглядові. На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга.

2) УХВАЛЕННЯ ДОДАТКОВОГО РІШЕННЯ (ст. 220 ЦПК) застосовується у тому разі, якщо рішення суду має ваду повноти та вичерпності. Ухвалюється таке рішення за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи якщо:

а) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої
сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

б) суд, вирішивши питання про право, не зазначив
точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке
підлягає передачі, або дії, які треба виконати;

в) суд не допустив негайного виконання рішення у
випадках його обов'язковості;

г) судом не вирішене питання про судові витрати.

Суд не має права під виглядом додаткового рішення змінювати зміст основного або вирішувати нові питання, які не були досліджені в судовому засіданні.

Питання про ухвалення додаткового рішення може бути порушене протягом строку виконання рішення. Суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні з повідомленням сторін. На додаткове рішення та ухвалу суду про відмову в його ухваленні може бути подано скаргу.

3) РОЗ'ЯСНЕННЯ РІШЕННЯ СУДУ (ст. 221 ЦПК) провадиться у тому випадку, якщо воно не відповідає вимогам чіткості викладу, що зумовлює труднощі або неможливість виконання.

Якщо рішення незрозуміле, суд, що вирішив справу, на прохання осіб, які брали участь у справі, а також державного виконавця, роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення рішення допускається, якщо воно ще не виконане чи не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання.

Слід зазначити, що у цьому разі таким правом мають бути наділені не тільки державні виконавці, а й усі інші органи державної влади, юридичні та посадові особи, що повинні виконувати рішення (органи опіки та піклування, органи реєстрації актів цивільного стану та ін.).

Питання про роз'яснення рішення розглядається судом у десятиденний строк. Неявка державного виконавця чи осіб, які брали участь у справі, не перешкоджає розглядові питання (ст. 221 ЦПК). На ухвалу суду про роз'яснення рішення може бути подано скаргу.