Розгляд справи у порядку наказного провадження

Для видачі судового наказу до суду подається заява, зміст, форма та порядок подання якої визначені загальними правилами з доповненнями та винятками, обумовленими особливостями провадження. Заява, підписана заявником чи його представником, подається у письмовій формі з додаванням копій за числом боржників, а також з документами, що підтверджують вимоги заявника.

За змістом заява про видачу судового наказу згідно з ст. 98 ЦПК має містити:

· найменування суду, в який подається заява

· ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження

· вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються

· вартість майна у разі його витребування

 

Заява оплачується судовим збором у розмірі 50% ставки, яка визначається з оспорюваної суми у разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження.

Видати судовий наказ

повернути заяву про видачу судового наказу

 

Після отримання заяви про видачу судового наказу суд може винести одне із таких рішень:

відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу

 

 

Повертається заява про видачу судового наказу у разі, якщо вона не відповідає вимогам щодо змісту та форми, порядку подання, оплати судового збору і заявник не усунув вказаних недоліків у строк, встановлений судом у порядку ст. 121 ЦПК. Така ухвала відповідно до ст. 101 ЦПК не перешкоджає повторному зверненню до суду із такою самою заявою.

Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо вимога, що міститься у заяві, не належить до таких, за якими може бути видано судовий наказ. Підставою для відмови у прийнятті заяви є також наявність спору про право, який випливає із заяви та документів, поданих до суду, тобто, немає очевидності вимоги, пред'явленої до суду. Наприклад, є недоліки змісту чи форми вчиненого у письмовій формі правочину, за яким пред'являється вимога про видачу судового наказу.

Про відмову у прийнятті заяви суддя постановляє ухвалу (ст. 100 ЦПК), яка унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. У цьому випадку заінтересована особа не позбавлена права звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів у загальному порядку. Якщо у прийнятті заяви (видачі судового наказу) відмовлено, судовий збір не повертається і може зараховуватися у подальшому при поданні заяви у позовному провадженні (ст. 99 ЦПК).

У разі прийняття заяви суд відповідно до ст. 102 ЦПК у 3-денний строк видає судовий наказ.

 

 

Судовий наказ

Питання про видачу судового наказу не вирішується у судовому засіданні, при цьому не вимагається повідомлення чи виклик осіб, які беруть участь у справі, заслуховування пояснень стягувача та боржника.

Судовим наказом згідно із ст. 95 ЦПК є особлива форма судового рішення (постанови) про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Вимоги щодо форми та змісту судового наказу викладені у ст. 103 ЦПК, однак, зважаючи на властивість судового наказу як виконавчого документа, при його складанні мають бути враховані положення ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Судовий наказ складається за підписом судді на спеціальному бланку, у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачеві після набрання законної сили.

У судовому наказі зазначаються:

1) дата його видачі;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який

видав судовий наказ;

3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником, яке майно присуджено та його вартість;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і піддягає стягненню на його користь з боржника.

Після складання судового наказу суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Одночасно з копією судового наказу боржникові надсилають копію заяви стягувача з копіями доданих до неї документів та роз'ясненням його права подати заяву про скасування наказу (ст. 104 ЦПК).

Заява боржника про скасування судового наказу може містити заперечення проти вимог стягувача і має бути подана до суду, який видав судовий наказ, протягом десяти днів з дня отримання наказу.

Подана в установлений строк заява розглядається судом протягом п'яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін, про що постановляється ухвала, якою скасовується судовий наказ. Пропущений строк подання до суду заяви боржника може бути поновлений, якщо суд знайде для цього підстави, інакше така заява судом залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 106 ЦПК в ухвалі про скасування судового наказу роз'яснюється, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні в загальному порядку. Копії ухвали надсилаються сторонам не пізніше трьох днів після її постановлення.

Судовий наказ, який не скасований судом, що його виніс, набирає законної сили за таких умов:

· протягом трьох днів після закінчення строку на подання заяви про скасування судового наказу не надійшла відповідна заява від боржника;

· наявні дані про отримання боржником копії судового наказу (ст. 105 ЦПК).

Після набрання судовим наказом законної сили він підлягає виконанню, в тому числі у примусовому порядку.

Контрольні питання:

1. Визначте поняття і характерні риси судового наказу.

2. Охарактеризуйте наказне провадження.

3. Назвіть та охарактеризуйте підстави необхідні для видачі судового наказу.

4. Якими мають бути форма і зміст заяви про видачу судового наказу?

5. Який порядок видачі судового наказу? Охарактеризуйте його форму і зміст.

6. Розкажіть про набрання судовим наказом законної сили, про його скасування.