Поняття, призначення та класифікація функцій

Поняття та призначення функцій

В електронних таблицях Excel часто для проведення роз-рахунків використовують різноманітні функції.

Функції –це заздалегідь визначені формули,що викону-ють обчислення за заданими величинами (аргументах) і в зазна-ченому порядку.

 

Функції дозволяють виконувати, як прості, так і складні обчислення. Функції в Excel використовуються для виконання стандартних обчислень. Значення, що використовуються для обчислення функцій, називаються аргументами. Значення, що є функціями як відповідь називають результатом. Крім вбудова-них функцій, можна використовувати в обчисленнях функції-користувачі, що створюються за допомогою засобів Excel.

 

 

Синтаксис функцій

 

Щоб використати функцію, потрібно ввести її як частину формули в комірку робочого аркуша. Послідовність, у якій ма-ють розміщуватися використовувані у формулі символи назива-ють синтаксисом функції. Всі функції використовують однакові основні правила синтаксису. Якщо порушити правила синтакси-су, то Excel видасть повідомлення про помилку у формулі.

 

Для спрощення роботи з функціями більшість з них була названа від скорочення російськомовних значень цих функцій:

 

Наприклад:

 

СУММ – функція, що здійснює додавання елементів. СРЗНАЧ – функція, що визначає середнє значення. Формула починається зі знака «=», за яким вводиться ім‟я

 

функції, дужка, що відкривається, список аргументів, розділених крапкою з комою «;», далі дужка, що закривається.

 

Наприклад:

=СУММ(В2;С2).

Бувають функції без аргументів, які мають такий синтак-

сис:

 

=Ім’я_функції().

Наприклад:

 

=СЕГОДНЯ(). Загальний вигляд функції:

 

=ім’я функції (параметр/и).

 

Існують різні типи аргументів: число, текст, логічне зна-чення (Истина або Лож), формули чи інші функції. В кожному конкретному випадку необхідно використовувати відповідний тип аргументу.

 

Введення функцій

 

Функцію можна вводити в комірку в рядку формули або безпосередньо в комірці. Другий спосіб не є оптимальним, оскі-льки вимагає знання точного імені функції.

 

Після введення функції та натискання кнопки Enter авто-матично відбуваються обчислення і в комірці відображається результат.

 

Класифікація функцій

 

Функції, які використовуються найчастіше і дозволяють виконати сумування даних, визначити середнє, максимальне, мінімальне значення, винесені на панель інструментів Станда-ртная (піктограма∑).

 

Для зручності роботи Excel функції розбиті за категоріями:

1) математичні функції;

2) статистичні функції;

3) логічні функції;

4) фінансові функції;

5) функції дати і часу;

6) вкладені функції;

7) функції роботи з базами даних;

8) текстові функції;

9) функції посилання та масивів.

 

За допомогою текстових функцій є можливість обробляти текст: витягати символи, знаходити потрібні, записувати симво-ли в суворо потрібне місце тексту і багато чого іншого.

 

Майстер функцій

Майстер функцій –це спеціальна програма,за допомогоюякої можна вибрати потрібну функцію і виконати її, вказавши всі потрібні параметри.

 

Майстер функцій можна викликати таким чином:

1) Вставка→Функции

2) натискання кнопки Мастер функций (f_x), що розміщен-на на панелі інструментів Стандартная;

 

3) Shift+F3.

 

Вікно Мастера функций складається з трьох частин (рис. 4.1). У першій можна ввести опис дії, яку необхідно вико-нати і натиснути кнопку Найти. Цей метод використовується, якщо користувач не знає чи не пам‟ятає, як називається потрібна йому функція.

 

 

Рисунок 4.1 – Вікно майстра функцій

 

Нижче є поле для вибору категорії функцій. Для спрощен-ня роботи з великим обсягом вбудованих функцій всі вони роз-ділені на категорії залежно від призначення. Це значно спрощує пошук потрібної функції. Є окремо виділені категорії: 10недав-

 

но используемых функций та Полный алфавитный перечень

для спрощення пошуку функцій.

 

У третій частині є можливість вибору функцій відповідно до категорії.

 

При виборі функцій в нижній частині вікна відображається коротка інформація про призначення цієї функції.

 

Після вибору функції з‟являється ще одне діалогове вікно для визначення аргументів визначеної функції. Це можна зроби-ти шляхом введення потрібних даних із клавіатури або безпосе-редньо зазначенням адреси у таблиці за допомогою миші.

 

Верхня частина вікна містить перелік аргументів та поля для їх введення. У нижній частині – короткий опис функції. Як-що розмістити курсор мишки в полі для введення деякого аргу-менту, в нижній частині з‟являється пояснення до цього аргуме-нту та його тип. Всі обов‟язкові аргументи виділені напівжир-ним шрифтом.

 

 

Довідки про функції

 

Довідку про необхідну функцію можна одержати, якщо вибрати її зі списку у довідковій системі Excel.

 

Довідку про функції під час її введення в комірку робочого листка можна одержати за допомогою Помощника. Якщо ви знаходитеся у вікні діалогу Мастера функций, то на панелі ін-струментів необхідно вибрати іструменет, який позначається знаком «?» для виклику Помощника.

 

Якщо ви вводите формулу безпосередньо в комірку робо-чого листа, то просто наведіть курсор мишки в рядок формул та натисніть F1. Під час діалогу деталізуйте тему довідки – введіть ім‟я функції або її частину.

 

У наступному діалоговому вікні необхідно виділити одну з запропонованих функцій, початок яких збігається з введеним фрагментом.