Класифікація функцій держави



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Класифікація функцій держави



Вивчення функцій держави неможливе без правильної, науково обґрунтованої класифікації. В наукових і практичних цілях функції держави можуть бути класифіковані за різними критеріями: часом дії, об'єктом, принципом поділу влади, ступенем значущості, похо­дженням, сферою політичної спрямованості.

1 За часом дії їх поділяють на постійні,здійснювані державою на всіх етапах існування, і тимчасові,поява яких викликана специфічни­ми умовами суспільного розвитку, а припинення — їх зникненням.

2 Класифікація за об'єктом найхарактерніша. Кожна функція держави має свій об'єкт впливу і свій зміст. Об'єкт — певна сфера суспільних відносин (економіка, культура, екологія та ін.), на яку спрямований державний вплив. Об'єкти є критерієм розме­жування функцій держави, їх поділу на економічні, політичні, куль­турні, ідеологічні тощо.

3 Деякі вчені до критеріїв відносять також принцип поділу влади і класифікують функції держави на основі цього принципу.
Відповідно функції поділяють на законодавчі, виконавчі і судові.

Проте ця класифікація не є загальноприйнятою, її противники ствер­джують, що цим самим функції держави ототожнюються з функціями її окремих органів — законодавчих, виконавчих та судових.

4 Висловлюється також думка, що функції держави варто поділя­ти на основні і неосновні (додаткові).Звичайно, такий поділ дуже умовний. Кожна функція держави є об'єктивно необхідною. Однак на різних етапах розвитку держави можливе виділення пріоритетних напрямів, на яких варто зосередити увагу в першу чергу. Ці напрями стають для держави основними.

Основні функції — це найзагальніші, найважливіші напрями ді­яльності держави зі здійснення стратегічних завдань і цілей, що по­стають перед нею в певний історичний період. Основні функції дер­жави містять безліч інших її функцій, іменованих неосновними фун­кціями. Останні як структурні складові основних функцій являють собою напрям діяльності держави з виконання її завдань у конк­ретній, вужчій сфері громадського життя.

5За причинами (джерелами)виникнення функції держави можна поділити на функції, що випливають з класових протиріч (придушен­ня опору експлуатованих класів та ін.), та функції, що випливають з потреб суспільства в цілому (забезпечення правопорядку, охорона природи і навколишнього середовища тощо).

Класові функції — це ті напрями діяльності держави, що найпов­ніше відображають класові інтереси, волю того класу, тієї соціальної сили, групи, що панують у цьому суспільстві, захоплюють і здійсню­ють державну владу.

Загальносоціальні функції реалізуються в інтересах усього сус­пільства, у тому числі і панівної еліти, і підлеглих класів, і соціальних груп (наприклад, будівництво доріг, іригаційних систем, боротьба зі стихійними лихами, здійснення соціальних програм та ін.).

6За сферами політичної спрямованості(внутрішня і зовнішня по­літика) функції держави поділяють на внутрішні, що визначають ді­яльність держави всередині країни, її роль у житті цього суспільства, і зовнішні — діяльність за її межами, що розкриває роль держави у відносинах з іншими державами. Внутрішні і зовнішні функції будь-якої держави тісно пов'язані,

оскільки зовнішня політика багато в чому залежить від внутрішніх умов існування цієї держави. У теорії держави поділ функцій на внутрішні і зовнішні є най­більш поширений. Внутрішні функції, спрямовані на вирішення внут­рішніх завдань країни, показують ступінь активності впливу держави на суспільство, а зовнішні — на встановлення і підтримку відно­син з іншими державами. Проте нині поділ функцій держави на внут­рішні і зовнішні втрачає деякою мірою своє значення, оскільки бага­то внутрішніх функцій набувають зовнішнього характеру (наприклад, еко­логічний напрям діяльності держави) і навпаки.

Спостерігається виділення глобальних функцій держави, які ха­рактеризують її діяльність в екологічній, демографічній, сировинній, космічній сферах, у галузі створення і використання ядерної, інфор­маційної технології, у галузі захисту прав людини й інших сучасних глобальних сферах діяльності, що стосуються всієї цивілізації. Але все одно значення внутрішніх функцій держави не можна в жодному разі применшувати.

Внутрішні функції держави. Серед внутрішніх функцій можна ви­ділити блок охоронних функцій — охорони існуючих форм власнос­ті, забезпечення (охорони) правопорядку, охорони і захисту прав і свобод громадян.

Конституція, визнавши людину, її права і свободи вищою соці­альною цінністю, вперше закріпила захист прав і свобод людини і громадянина як функцію держави. Тим самим охорона і розвиток по­літичних, економічних, соціальних, культурних, особистих прав і свобод складають зміст діяльності всіх органів державної влади.

Охорона наявних форм власності — функція, властива всім дер­жавам, бо всі вони охороняють і захищають свій економічний фунда­мент. У демократичному суспільстві діє принцип рівного правового захисту усіх форм власності.

Охорона правопорядку — найважливіша і найнеобхідніша функ­ція будь-якої держави, що випливає з потреб суспільства. У демокра­тичній державі на перший план висувається охорона прав і свобод громадян, без чого неможливий справжній правопорядок.

Друга половина XX ст. характеризується тим, що в розвинених країнах світу до основних функцій держави соціального спрямуван­ня увійшла економічна функція.Тепер держава втручається в еконо­міку, визначає темпи її зростання, встановлює пропорції між окреми­ми її галузями. Утворились державний сектор економіки, державна власність, державне управління підприємствами й організаціями, що на ній базуються. Економічна функція держави має антикризову спрямованість і спрямована на створення соціально орієнтованої ринко­вої економіки. З економічною тісно пов'язана соціальна функція держави.Голов­не її призначення — усувати можливу соціальну напруженість у су­спільстві, вирівнювати різкі диспропорції в соціальному стані людей, розвивати охорону здоров'я, освіту, культуру. В усьому цьому чітко простежується мета держави — забезпечити всім гідне існування, вільний розвиток особистості, захист родини, соціальну справедли­вість і соціальну захищеність.

Ця функція випливає зі ст. 1 Конституції України, що визначає нашу державу як соціальну. Зміст цієї функції багатозначний: у дер­жаві охороняються праця і здоров'я людей, встановлюється гаранто­ваний мінімальний розмір оплати праці, забезпечується державна підтримка родини; розвивається система соціальних служб; встанов­люються державні пенсії та інші гарантії соціального захисту.

Соціальна функція держави спрямована на подолання бідності, нерівності і зростання безробіття; на стабілізацію рівня життя насе­лення і більш рівномірний розподіл тягаря економічних труднощів між різними верствами населення.

Останнім часом багато передових держав світу активно здійсню­ють функцію розвитку науково-технічного прогресу.Постійно розши­рюється сфера науково-технічних досліджень, що відбуваються на державній основі. Це викликано тим, що сучасні масштаби наукових досліджень і експериментальних робіт значно зросли. Тому держава бере на себе стимулювання технічного прогресу, майже повністю оп­лачує витрати в галузі фундаментальних теоретичних досліджень.

Функція розвитку культури, науки й освітисклалася замість рані­ше здійснюваної культурно-виховної функції з властивим їй доміну­ванням радянської державної ідеології. На відміну від колишньої функція розвитку культури, науки й освіти ґрунтується на визнанні Конституцією ідеологічного плюралізму, відповідно до якого ніяка ідеологія не може встановлюватися як загальнообов'язкова. Консти­туція гарантує кожному свободу літературної, художньої, наукової, технічної творчості, охорону інтелектуальної власності.

Екологічна функція,або функція охорони природи і раціонально­го використання природних ресурсів, об'єктивно обумовлена роз­витком науково-технічної революції і її часом негативних наслідків для людини. У цих умовах проблема екології вийшла на перший план не тільки в межах окремої країни, але й у глобальному міжнародно­му масштабі.

Зовнішні функції державизабезпечують здійснення її зовнішньої політики, відображають основні напрями її діяльності на зовнішньо­політичній арені, спрямовані на встановлення та підтримання певних відносин з іншими державами.

Серед зовнішніх функцій, як правило, виділяють такі: оборо­на країни, захоплення чужих територій, дипломатична, взаємодопо­моги. Однак з погляду сучасного розуміння права агресивну зовніш­ню політику, ведення агресивних воєн, імперіалістичну діяльність не можна вважати функціями держави. Це — діяльність, що суперечить міжнародному праву, тобто протиправна.

Останнім часом змінилася не тільки наша країна, але й увесь світ. Відійшла в минуле глобальна конфронтація. Відповідно істот­них змін зазнали зовнішні функції нашої держави: стала першоряд­ною функція підтримки миру і міжнародної безпеки, активізували­ся міждержавні економічні відносини, розвивається колективна без­пека, створюються міжнародні миротворчі збройні сили. Усе це й обумовило появу відповідних зовнішніх функцій.

Наша держава здійснює такі основні зовнішні функції:оборо­на країни; забезпечення миру і підтримка світового порядку; інтегра­ція у світову економіку і співробітництво з іншими країнами у вирі­шенні глобальних проблем.

Функція оборони країнипередбачає військову безпеку, формуван­ня і функціонування збройних сил, застосування яких здатне проти­стояти агресії інших держав, посяганню на державний суверенітет.

Функція забезпечення мируі підтримки світового порядку передба­чає недопущення нової глобальної війни, зміцнення обов'язкового для всіх режиму нерозповсюдження зброї масового знищення, зміц­нення ООН.

Функція інтеграції у світову економіку і співробітництваз іншими країнами у вирішенні глобальних проблем виокремилась в основну функцію. Новий характер міжнародних зв'язків відкрив сприятливі можливості для більш ефективної реалізації інтересів нашої держави в галузі економіки, торгівлі, бізнесу, науково-технічного співробіт­ництва, інтеграції у світову економіку. Діючи в цьому напрямі, Украї­на вступила в основні міжнародні економічні організації, уклала ряд договорів про партнерство і співробітництво. Впровадження у світову економіку привело до реформування зовнішньоекономічної діяль­ності, за допомогою якої вітчизняний ринок тісно взаємодіє зі світо­вим; усунуто монополію держави в зовнішньоекономічних зв'язках.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.177.17 (0.004 с.)