Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Єдність і відмінність понять «людина», «особа», «громадянин»Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Правові категорії "особа", "людина" і "громадянин" нерозривно пов'язані між собою, але водночас вони не є тотожними. Розглядаючи питання правового статусу людини і громадянина, необхідно чітко розрізняти вищезазначені поняття. Поняття "людина" є переважно біологічним поняттям, яке стосується кожної людської істоти від її народження. Це жива істота, невід’ємна частина природи, що визначається її біологічними, фізичними та психічними функціями, живе в певному середовищі. Правовий статус людини — це її юридично закріплене становище у суспільстві, сукупність прав і обов'язків, відповідальності та гарантій. Основу цього статусу складає конституційно-правовий статус, який базується на принципах: - загальності прав, свобод і обов'язків людини і громадянина; - рівності; - єдності прав і обов'язків; - гарантованості прав і свобод; - невід'ємності прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина; - взаємної відповідальності держави і громадянина; - невичерпності конституційних прав і свобод людини і громадянина; - вільного розвитку особистості. Поняття "особа" - переважно вживається у розумінні соціальної характеристики суб’єкта і охоплює сукупність якостей, які характеризують людину як соціальну істоту, тобто учасника суспільних відносин. Це поняття охоплює як громадян держави, так і іноземців, осіб без громадянства, які проживають на території даної держави. Правовий статус особи визначають її природні права, свободи та обов'язки, які надані людині і забезпечують її право та дієздатність. Громадянин - це людина, яка правовим чином, тобто отримуючи від держави певні права та маючи перед нею певні обов'язки, пов'язана з конкретною державою. Правовий статус громадянина визначається Конституцією України, конституційними правами та обов’язками, законом про громадянство та іншими законами і поширюється тільки на громадян України. Набуття громадянства України. Правові підстави набуття громадянства встановлює закон «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. Громадянство набувається: - за народженням; - за територіальним походженням; - внаслідок прийняття до громадянства; - внаслідок поновлення у громадянстві; - внаслідок усиновлення; - внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування; - внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; - у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; - внаслідок встановлення батьківства; - за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Законом «Про громадянство» передбачено такі випадки набуття громадянства України за народженням (філіація): - особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України; - особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України; - особа, яка народилася за межами України від осіб без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства іншої держави, є громадянином України; - особа, яка народилася на території України від іноземців, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України; - особа, яка народилася на території України, одному з батьків якої надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків або набула за народженням громадянство того з батьків, якому надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, є громадянином України; - особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України; - новонароджена дитина, знайдена на території України, обоє з батьків якої невідомі (знайда), є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження. Умовами прийняття до громадянства України (натуралізація) є: - визнання і дотримання Конституції України та законів України; - зобов'язання припинити іноземне громадянство або неперебування в іноземному громадянстві; - безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п'яти років. Ця умова не поширюється на особу, яка перебуває у шлюбі з громадянином України терміном понад два роки та постійно проживає в Україні на законних підставах, і на особу, яка постійно проживає в Україні на законних підставах та перебувала з громадянином України понад два роки у шлюбі, який припинився внаслідок його смерті. Для осіб, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, термін безперервного проживання на законних підставах на території України встановлюється на три роки з моменту надання їм статусу біженця в Україні чи притулку в Україні, а для осіб, які в'їхали в Україну особами без громадянства, - на три роки з моменту одержання дозволу на проживання в Україні; - отримання дозволу на постійне проживання в Україні. Ця умова не поширюється на осіб, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну або тимчасову прописку на території України, а також на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні; - володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); - наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні. Спрощений порядок прийняття до громадянства України застосовується до осіб, які мають визначні заслуги перед Україною, і до осіб, прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес для України. До громадянства України не приймається особа, яка: - вчинила злочин проти людства чи здійснювала геноцид; - засуджена в Україні до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину (до погашення або зняття судимості); - вчинила на території іншої держави діяння, яке визнано законодавством України тяжким злочином. Особа, яка набула громадянство України і подала декларацію про відмову від іноземного громадянства, зобов'язується повернути паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави. Датою набуття громадянства України є дата видання відповідного Указу Президента України. Припинення громадянства України. Громадянство України припиняється: - внаслідок виходу з громадянства України; - внаслідок втрати громадянства України; - за підставами, передбаченими міжнародними договорами України. Позбавити особу громадянства України поза її волею неможливо, але за певних умов громадянство України втрачається: - якщо громадянин України після досягнення ним повноліття добровільно набув громадянство іншої держави; - якщо іноземець набув громадянство України і не подав у порядку, передбаченому законом «Про громадянство», документ про припинення іноземного громадянства або декларацію про відмову від нього; - якщо іноземець набув громадянство України і скористався правами або виконав обов'язки, які надає чи покладає на нього іноземне громадянство; - якщо особа набула громадянство України на підставі закону «Про громадянство» внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів; - якщо громадянин України без згоди державних органів України добровільно вступив на військову службу, на роботу до служби безпеки, правоохоронних органів, органів юстиції або органів державної влади чи органів місцевого самоврядування іншої держави.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; просмотров: 513; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.195.127 (0.011 с.) |