Тема№8: Поточні витрати підприємства.

 

1. Загальна характеристика та класифікація витрат підприємства

2. Поняття,склад та види собівартості продукції.

3. Методика складання кошторису виробництва.

4. Структура собівартості:

а) за економічними елементами;

б) за статтями калькуляції.

5. Методи калькулювання собівартості продукції. Способи розподілу непрямих витрат при калькулюванні.

6. Показники собівартості продукції.

7. Основні напрями зниження поточних витрат на підриємстві

 

I. Витрати виробничих ресурсів у грошовій формі називаються витратами виробництва.

Якщо витрати праці, зарплати вимірюються то витрати, зв’язані з споживанням в процесі виробництва предметів праці, ресурсів визначаються їх вартістю за цінами їх придбання. А витрати, обумовлені витратами засобів праці – річною сумою амортизаційних відрахувань.

Крім наведених витрат підприємство несе витрати по збуту продукції та її просуванню на ринку (витрати на транспортування виробів до споживача, організацію реклами, витрати на реалізацію продукції).

Частина відрахувань і платежів разом з витратами виробництва і реалізації складають собівартість продукції.

Інша частина податків покривається за рахунок прибутку підприємства та інших цільових надходжень.

За рахунок прибутку покриваються наступні витрати підприємства:

1. деякі види виробничих витрат понад встановлені норми (адміністративно-управлінські витрати).

2. грошові виплати робітникам, не зв’язаним безпосередньо з оплатою праці (надбавки і доплати, не передбачені законодавством).

3. відрахування на утримання апарату керівництва підприємством

4. витрати на ліквідацію стихійного лиха.

5. витрати непромислових господарств, продукція яких не включається до складу товарної продукції основного підприємства.

6. таможні податки та мито.

7. освоєння нової продукції, витрати на підприємство, а також на серійне виробництво.

Перераховані витрати + витрати, які включені до складу собівартості, = сукупні або зовнішні витрати підприємства.

Вони находять своє відображення в балансі підприємства і є явними витратами.

Сукупність зовнішніх (явних) і внутрішніх (неявних) витрат є економічні загальні витрати, тобто це ті загальні витрати, які необхідно здійснити власникам ресурсів, щоб привабити ці ресурси для певного виробничого процесу, та відволікти їх тим самим від альтернативного варіанту застосування.

 

II. Собівартість продукції – грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції.

Він характеризує: ефективність всього процесу виробництва на підприємстві – рівень організації виробничого процесу, технічний рівень і продуктивність праці.

До собівартості продукції включають наступні витрати:

- на дослідження ринку;

- на підготовку та освоєння нової продукції;

- на виробництво продукції;

- на обслуговування виробничого процесу та управління ним;

- на збут продукції;

- розвідку, використання, і охорону природних ресурсів;

- набір і підготовку кадрів;

- раціоналізацію виробництва (крім капітальних витрат).

Використовується для контролю за використанням ресурсів виробництва, визначення економічної ефективності організаційно-технічних заходів, встановлення цін на продукцію.

За умов самофінансування, зниження собівартості є основним джерелом зростання прибутку підприємства.

В залежності від часу формування витрат розрізняють:

· планову;

· фактичну;

· нормативну;

· кошторисну собівартість.

- Планова – (визначається перед початком планового періоду на основі прогресивних норм витрат ресурсів та цін на ресурси на момент складання плану).

- Фактична – (відображає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку).

- Нормативна – (витрати на виробництво і реалізацію продукції, розраховані на основі поточних норм витрат ресурсів).

- Кошторисна – (характеризує витрати на виріб або замовлення, які виконуються в одноразовому порядку).

В залежності від місця формування витрат розрізняють:

· цехову собівартість(сума витрат на виробництво);

· виробничу собівартість (витрати грошові в межах всього виробництва);

· повну собівартість (сукупність виробничої собівартості та позавиробничих витрат).

Позавиробничі витрати – це витрати на вивчення ринку, рекламу продукції та її продаж, проведення ярмарків, витрати на маркетинг, постійні витрати організаціями збуту.

По способу обчислення на одиницю продукції:

· прямі витрати;

· непрямі витрати.

Залежно від зв’язку з обсягом виробництва:

· постійні (умовно-постійні);

· змінні.

Постійні є функцією часу, а не обсягу продукції, тобто загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції.

За складом продукції обчислюють:

· собівартість валової продукції;

· собівартість товарної продукції;

· собівартість реалізованої продукції;

В залежності від повноти витрат, що відносять до собівартості продукції:

· технічна собівартість – витрати на сировину, матеріали, енергію, що витрачені при виробництві витрати на оплату праці з відрахуваннями, ВУЕУ;

· виробнича – це технологічна собівартість + витрати, що пов’язані з управлінням;

· повна собівартість готової продукції – це виробнича собівартість + частина постійних витрат непов’язаних з виробництвом, які умовно відносять на даний вид продукції

· повна собівартість реалізованої продукції – це собівартість готової продукції + витрати пов’язані з реалізацією.

· Умовно-постійні (постійні) – це утримання та експлуатація будівель та споруд.

· Змінні витрати – загальна сума залежить від обсягу виробленої продукції (бувають: пропорційні та непропорційні)

1. Пропорційні;

2. Непропорційні:

а) прогресуючі;

б) дегресуючі.

Прогресуючі зростають більшою мірою, ніж обсяги виробництва. Виникають тоді, коли збільшення обсягу виробництва вимагає більших витрат (витрати на відрядно-прогресивну оплату праці, додаткові рекламні і торгові витрати).

Дегресуючі зростають менше, ніж обсяг виробництва (витрати на експлуатацію машин та устаткування, його ремонт, витрати на інструмент).

Поділ на постійні та змінні витрати дозволяє аналізувати залежність витрат і прибутку від обсягу виробництва та розрахувати критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, менше якого виробництво стає збитковим.

 

 

Рис.8.1Постійні витрати Рис.8.2.Змінні витрати

 

 

N_кр.•С_зм+С_пост=N_кр•Ц (8.1)

(8.2)

Протягом зростання обсягу продукції частина постійних витрат у загальній сумі знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу (Nкр) виробництво стає рентабельним.

А – постійні витрати;

Б – дегресуючі витрати;

В – пропорційні витрати;

Г – прогресуючі витрати.

В залежності від виду діяльності:

- Операційні – витрати операційної діяльності підприємства, тобто його основної діяльності;

- Витрати інвестиційні – витрати по інвестиційній та фінансовій діяльності підприємства, надзвичайних подій, в наслідок сплати податків на прибуток, ПДВ, дивідендів.

За ступенем однорідності витрати поділяють на:

- Одноелементні – однорідні за складом і мають єдиний економічний зміст;

- Комплексні – різнорідні за складом, охоплюють декілька елементів;

В системі оподаткування виділяють:

- Валові витрати – це сума будь-яких витрат платників податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснених як компенсація вартості товарів, які придбаються, або використовуються платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За тривалістю розрахункового періоду:

- місячна;

- квартальна;

- річна.

За складом продукції:

· товарна;

· валова;

· реалізована

· незавершеного виробництва.

Собівартість валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків незавершеного виробництва). По валовій продукції обчислюється виробнича собівартість, а по товарній і реалізованій – повна собівартість.

С_в=В_в-В_н.в. DВ_мп DЗ_м.пл (8.3)

де + приріст;

- зменшення;

С_в - виробнича собівартість;

В_в - сума витрат на виробництво згідно з кошторисом;

В_н.в. - витрати, які зрізних причин не включаються у виробничу собівартість;

DВ_мп - зміна залишків витрат майбутніх періодів;

DЗ_м.пл. - зміна залишків майбутніх платежів.

Собівартість товарної продукції (обчислюється коригуванням собівартості валової продукції на зміну залишків незавершеного виробництва і позавиробничих витрат).

С_т=С_в-DЗ_нв+В_пв (8.4)

Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції з використанням зміни залишків нереалізованої продукції).

С_р=С_т+(С_с.п-С_с.к)+(С_вп-С_вк) (8.5)

де С_сп, С_ск - собівартість залишків на початок і кінець розрахункового періоду;

С_в.п, С_в.к. - собівартість залишків відвантаженої продукції на початок і кінець року, яка не перейшла у власність покупця;

Середні витрати на одиницю продукції:

,грн (8.6)

де С_пі - повна собівартість.

N_i - загальний обсяг продукції в натуральному виразі.

III. Кошторис виробництва – це витрати підприємства, пов’язані з основною його діяльністю за певний період незалежно від того, відносить їх на собівартість продукції в цьому періоді чи ні.

Кошторис виробництва і собівартість не збігаються.

Кошторис виробництва і собівартість не збігаються. Він складається за економічними елементами.

Витрати за економ. елементами поділяють на:

- Матеріальні витрати (за виключенням собівартості зворотних відходів);

- Витрати на оплату праці;

- Відрахування на соціальні потреби;

- Амортизація основних фондів і нематеріальних активів;

- інші операційні витрати.

Матеріальні витрати:

а) сировина та матеріали, які придбані у сторонніх організаціях;

б) покупні матеріали, що використовуються в процесі виробництва;

в) покупні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

г) роботи та послуги виробничого характеру, які не належать до основного виду діяльності;

д) витрати, зв’язані з використанням природної сировини (плата за воду);

е) придбана енергія та паливо, для технічних і виробничих цілей

є) витрати внаслідок недостачі матеріальних цінностей;

ж) придбання пакувальних матеріалів та тари, крім деревини.

До інших витрат:

- платежі за викиди шкідливих речовин;

- додаткові витрати, зв’язані з роботою вахтовим методом;

- вартість спеціального харчування робітників;

- витрати на службові відрядження працівників;

- оплата послуг за протипожежну та сторожову охорону;

- знешкодження шкідливих речовин;

- витрати на оплату відсотків за фінансованими кредитами; (придбання оборотних фондів, поповнення власних обігових коштів, придбання нематеріальних активів);

- виплати за послуги комерційних банків та інших фінансово-кредитних установ (поштово-телеграфні послуги);

- витрати на придбання цінних паперів (зв’язані з емісією цінних паперів;

- витрати на гарантійний ремонт і обслуговування виготовленої продукції (не більше 2%, якщо передбачено умовами контракту);

- відрахування на утримання автомобільних доріг;

- податки державному та інноваційному фондам;

- витрати внаслідок технічного неминучого браку;

- оплата концесійних платежів (тобто за використання корисних копалин).

Вартість матеріальних ресурсів, що включаються до собівартості продукції з врахуванням цін їх придбання, але без врахування ПДВ.

Зворотні відходи – залишки сировини, напівфабрикатів, що утворюються в процесі виробництва продукції.

Витрати на оплату праці:

- включають заробітну плату всіх категорій робітників;

разові роботи;

- доплати за важкі і шкідливі умови праці;

- виплати звільненим робітникам.

Відрахування на соціальні потреби:

- витрати на пенсійне страхування - 32 %;

виплати у фонд соціального страхування в зв’язку з тимчасовою непраце- здатністю (2,5% + оплата перших 5 днів лікарняних);

- виплати у фонд страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювань (в залежності від класу ризику від 0,2% до 13,8%);

- виплати у фонд соц. страхування на випадок безробіття -2,5%.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів:

сума амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних фондів,

витрати, зв’язані з амортизацією НА.

Кошторис виробництва

Таблиця 8.1.Елементи витрат

Елементи витрат	Минулий рік, грн..	Плановий рік, грн
1. Мат. Витрати
2. Заробітна плата
3. Відрахування на соц. Потреби
4. Амортизація ОФ та НА
5. Інші витрати
6. Усього витрат на виробництво (∑ р.1-5)
7. Витрати, які не включаються у виробничу с-ть продук.
8. Зміна залишків витрат майбутніх періодів (приріст віднімається, зменшення – додається)
9. Зміна залишків майбутніх платежів (приріст додається, зменшення віднімається)
10. Собівартість валової продукції
11. Зміна залишків НЗВ (приріст віднімається, зменшення – додається)
12. Виробнича собівартість товарної продукції
13. Позавиробничі витрати
14. Повна собівартість товарної продукції

 

 

IV. Структура собівартості:

3а економічними елементами:

Собівартість валової продукції (застосовується для внутрішніх потреб підприємств, на яких нестабільна величина залишків НЗВ).

Собівартість товарної продукції обчислюється:

- з кошторису віднімають витрати, що не включені до собівартості продукції;

- віднімається приріст, додається зменшення витрат майбутніх періодів;

додається приріст, віднімається зменшення майбутніх платежів (відпускних, на підготовчі роботи).

Отримуємо собівартість валової продукції. Вона коригується на зміну залишків незавершеного виробництва – одержуємо виробничу собівартість товарної продукції.

Додаємо позавиробничі витрати – одержимо повну собівартість товарної продукції.

Собівартість реалізованої продукції (обчислюється коригуванням вартості товарної продукції на зміну залишків нереалізованої продукції

Ср=Стп+Зп.р.-Зк.р (8.7)

де Зп.р., Зк.р. - собівартість залишків ТП на початок і кінець розрахункового періоду;

Склад та кількісне співвідношення елементів кошторису визначає структуру собівартості продукції.

З метою забезпечення єдності в плануванні та обліку витрат на виробництво та їх порівнянні на споріднених підприємствах використовується таке групування витрат

За статями:

1. Сировина та матеріали;

2. Покупні напівфабрикати на комплектуючі вироби;

3. Паливо та енергія на технологічні цілі;

4. Зворотні відходи (віднімається);

5. Основна заробітна плата виробничих робітників;

6. Додаткова заробітна плата (з 01.01.95 року);

7. Відрахування на соціальне страхування (38 %);

8. Витрати на підготовку і освоєння виробництва;

9. Відшкодування зносу спеціальних інструментів та інші спеціальні витрати;

10. Витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

11. Загально-виробничі витрати;

12. Загально-заводські витрати;

13. Витрати внаслідок технічно-неминучого браку;

14. Попутна продукція (віднімається);

15. Інші виробничі витрати;

16. Позавиробничі (комерційні витрати).