Метод ціноутворення з орієнтацією на попит:

6. Метод використання цінової дискримінації.

7. Метод урахування відчутної цінності продукції.

8. Метод ціноутворення за асортиментними групами продукції.

9. Метод орієнтації на призначення продукції.

10. Використання конкурентно спроможної продукції.

Методи ціноутворення які зорієнтовані на конкуренцію:

А) ціноутворення на основі рівня поточних цін в 2-х формах:

- ціна галузі;

- ціновий лідер (домінуюче лідерство, барометричне лідерство);

Б) встановлення ціни на основі торгів:

- відкриті торги – використовується біржове ціноутворення;

- закриті троги – використовується тендерне ціноутворення;

Види ринкових цін:

· базисна;

· демпінгова(штучна ціна – штучно занижена ціна продажу);

· диференційована;

· змінна – на товари з тривалим строком виготовлення;

· зовнішня–торгівельна – економічні та імпортні товари;

· зональна(товар виготовляється в якійсь окремій зоні);

· комерційна – на предмети споживання, що реалізуються в комерційних магазинах;

· лімітна – верхня межа рівня ціни, що встановлюється на проектовані вибори;

· номінальна – ціна товару зазначена в прейскурантах;

· паритетна – регулює рівень цін на основні види сільськогосподарської продукції;

· початкова – ціна на пропоновану партію товару;

· ціна престижна – ціна на унікальний товар;

· ціна продажна;

· кінцева ціна;

· разова ціна - ціна на продукцію яка виготовляється за разовим замовленням;

· СІФ – ціна зовнішньо–торгівельної діяльності(вартість товару + транспортні витрати + страхування вантажу);

· ціна тверда – незмінна ціна, встановлюється в момент підписання контрактів;

· фактурна ціна – ціна закупівлі і продажу товарів;

· ФОБ – це контрактна ціна зовнішньої торгівлі (вартість товару + всі витрати експортера на доставку в порт відправлення);

III. Прибуток – один із головних критеріїв ефективності господарської діяльності підприємства.

Валовий дохід – це загальна сума доходу, що отримує підприємство від усіх видів діяльності у грошовій матеріальній і нематеріальній формах, як на території України так і за її межами, за певний проміжок часу.

Види доходу:

1. За характером отримання:

- доходи від звичайної діяльності;

- доходи від надзвичайної діяльності;

2. За видами діяльності:

- доходи від виробничої діяльності;

- доходи від посередницької та торгівельної діяльності;

- доходи від інвестиційної діяльності;

- доходи від фінансової діяльності;

- доходи від іншої діяльності;

Джерела отримання доходів:

1. Операційні доходи:

- доходи від реалізованої продукції, робіт, послуг(реалізація готової продукції, робіт, послуг);

2. Інші операційні доходи:

- доходи від реалізації іноземної валюти;

- доходи від реалізації інших оборотних активів;

- доходи від операційної оренди активів;

- доходи від операційної курсової різниці;

- одержані штрафи, пені;

- відшкодування раніше списаних активів;

- доходи від списання кредиторської заборгованості;

- одержані гранти та субсидії;

- інші доходи від операційної діяльності.

3. Доходи від фінансових операцій:

- доходи від інвестицій в асоційовані підприємства;

- доходи від спільної діяльності;

- доходи від інвестицій в дочірні підприємства;

- одержані дивіденди;

- одержані відсотки;

- інші доходи від фінансових операцій.

4. Інші доходи звичайної діяльності:

- доходи від реалізації фінансових інвестицій;

- доходи від реалізації необоротних активів;

- доходи від реалізації майнових комплексів;

- доходи від реалізації безоплатно одержаних активів;

- інші доходи від звичайної діяльності.

5. Надзвичайні доходи:

- відшкодування збитків від надзвичайних подій;

- інші надзвичайні доходи;

Чистий доход – це різниця між доходами від реалізації продукції та обов’язковими платежами, що входить до ціни товару (ПДВ, акцизний збір, інші відрахування з доходу)

Доход складається з двох частин:

· прибуток;

· зарплата.

Прибуток – це частина виручки, що залишається після відшкодування всіх витрат на виробничу та комерційну діяльність підприємства.

Види прибутку:

- валовий (балансовий = Чистий Дохід від реалізації продукції – собівартість реалізованої продукції).

Прибуток від звичайної діяльності – це операційний прибуток скорегований на величину фінансових та інших доходів (+), і фінансових та інших витрат (-).

- операційний - це валовий прибуток скорегований на різницю інших операційних доходів (+) та операційних витрат (-).

Операційні витрати включають:

- адміністративні витрати – це загальногосподарські витрати.

- витрати на збут – це витрати на рекламу тощо.

- інші операційні витрати – це собівартість реалізованих виробничих запасів, сумнівні борги, витрати від знецінення запасів, витрати від операційних курсових різниць, економічні санкції.

До фінансових та інших витрат належать:

- сплата відсотків - в позиковий капітал;

- витрати від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів;

- інші витрати і витрати, не пов’язані з операційною діяльністю;

Чистий прибуток – це прибуток, що надходить у розпорядження підприємства після сплати податків на прибуток. Прибуток будь-якого підприємства формується за рахунок таких джерел:

- прибуток від реалізованої продукції(прибуток від операційної діяльності = виручка від реалізації продукції без ПДВ – повна собівартість продукції);

- прибуток від продажу майна, від продажу матеріальних і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо (Ціна продажу – залишкова вартість об’єкта який продається).

- прибуток від позареалізаційних операцій – прибуток від спільної діяльності підприємства, відсотки за придбаними акціями і іншими цінними паперами, штрафи, доходи від володіння борговими зобов’язаннями, роялтінг.

Функції прибутку:

1. Оцінка економічного ефекту, одержаного від діяльності підприємства.

2. Джерела розвитку виробництва.

3. Стимул ефективного функціонування підприємства.

4. Наповнення бюджетів різних рівнів, як орієнтир доцільного розподілу ресурсів у суспільстві.

Величина прибутку по товарній продукції:

(10.5)

де Ц_т - вартість товарної продукції за період;

С_т – повна собівартість продукції за період (врахована в кошторисі витрат на виробництво);

С’_ті – повна собівартість одиниці товарної продукції за період.

 

IV. Аналітичний метод:

1. Розраховується базова рентабельність продукції.

2. Визначається прибуток планового періоду.

3. На основі методів економічного аналізу обчислюється вплив окремих факторів (зміна обсягу [V] продукції, її якості, собівартості) на розмір планового прибутку.

4. Розраховується плановий прибуток як сума прибутку по базовій рентабельності і результатів впливу виявлених факторів

5. Визначається підсумковий розмір прибутку планового періоду, який враховує зміни прибутку в нереалізованих залишках готової продукції на початок і кінець періоду:

_пП_лп=П_пл+(П_нп–П_кп) (10.6)

Показник прибутку від реалізації робіт визначається, виходячи з обсягу робіт у вартісному виразі і їх собівартості.

Балансовий прибуток:

П_бал=П_реал+П_поз+П_інше (10.7)

де П_поз - прибуток позареалізаційних операцій включає операції, які не відносяться до основної діяльності підприємства і не пов’язані з реалізацією продукції (реалізація акцій %, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних операцій).

П_інше – прибуток від інших реалізацій включає в себе прибуток від реалізації продукції або послуг непромислових господарств, які відносяться до балансу підприємства, доходи від продажу товару, матеріальних цінностей, які не брали участі у виробництві.

Показник оподаткованого прибутку:

П_оп=ВД_ск-ВВ_зп-А_зп (10.8)

де ВД_ск - скоригований валовий доход підприємства;

ВВ_зп - валові витрати виробництва та обігу у звітному періоді;

А_зп – сума відрахувань за звітний період.

Скоригований валовий доход підприємства за звітний період:

(10.9)

де ВД_ск.з.п. – валовий доход підприємства за звітний період;

З_і - сума по і-тому елементу, на яку зменшується валовий доход (ВД) підприємства згідно законодавства;

ВД_з.п. - сума загального доходу підприємства від цих видів діяльності.

Валові витрати – сума загальних витрат підприємства в грошових, матеріальних і нематеріальних формах.

Чистий прибуток:

П_ч=П_оп–Н–І_оп (10.10)

де І_оп – інші обов’язкові платежі до бюджетів всіх рівнів;

П_оп – показник оподаткованого прибутку;

Н – податок на прибуток.

Нерозподілений прибуток – прибутки, які використовуються на розвиток виробництва резервного фонду.

Бухгалтерський прибуток – величина, що залишається після сплати зовнішніх явних витрат (ці витрати пов’язані з використанням матеріалів і т. ін.).

Економічний прибуток – загальна виручка за відрахуванням зовнішніх (явних) і внутрішніх витрат.

Внутрішні (неявні) витрати – витрати. які підприємство несе в результаті своєї діяльності, аж поки не сплатить.

Нормальний прибуток – мінімальний (min) розмір винагороди підприємству за його діяльність (організацію ресурсів і управління виробництвом). Згідно з законом про оподаткування прибутку підприємством оподаткований прибуток обчислюється:

П_оп.=В.Д.-(В.В.+А) (10.11)

де – В.Д. - валовий дохід;

А – амортизація

В.В. – валові витрати.

Розподіл прибутку здійснюється на базі нормативів.

При плануванні нормативів враховуються:

1. Фінансові вимоги держави.

2. Завдання розширеного відтворення виробничих фондів.

3. Можливість використання кредитних джерел для капітальних вкладень.

4. Обсяг засобів (коштів), що призначені для поповнення фондів цільового призначення.

Прибуток можна розділити на дві частини:

- прибуток, що спрямовується у вигляді виплат власником корпоративних прав, персоналу підприємства за результатами роботи (заохочувальний захід), на соціальну підтримку – розподілений прибуток.

- прибуток, що залишається на підприємстві як джерело фінансування (нерозподілений прибуток), останній спрямовується на створення резервних та інвестиційних фондів.