Показники ефективності використання праці:

- темпи зростання продуктивності праці;

- відносне вивільнення працівників;

- трудомісткість одиниці продукції;

- коефіцієнтні використання корисного фонду робочого часу;

- зарплатомістність одиниці продукції.

3). Показники ефективності використання виробничих фондів:

- загальна фондовіддача;

- рентабельність ОФ;

- фондовіддача акт. частини ОФ;

- матеріаломістність одиниці продукції;

- фондомістність.

4). Показники ефективності використання фін. коштів:

- оборотність ОК;

- рентабельність ОК;

- відносне вивільнення ОК;

- строк окупності інвестицій;

- рентабельність інвестицій;

- питомі капіталовкладення.

 

Чинники зростання ефективності:

1. Джерела підвищення ефективності:

- зростання прод-сті праці;

- зниження фондомісткості, з/пмісткості, трудомісткості;

- раціональне використання природних ресурсів.

2. Основні напрямки розвитку на вдосконалення:

- врахування досягнень НТП;

- покращення структури виробництва;

- поліпшити організацію праці;

- досягнення конкурентоспроможності послуг;

- планування і мотивація діяльності;

- зовнішньоекономічна діяльність.

3. За місцем реалізації у системі управління виробництвом:

1. Внутрішні чинники:

- тверді

- м’які

Тверді:

· технологія;

· устаткування;

· м-ли та енергія;

· вироби;

М’які:

· працівники;

· організація та системи;

· методи роботи;

· стиль управління;

2. Зовнішні чинники:

· державна ек. та соц. політика;

· інституціональні механізми;

· інфраструктура;

· структурні зміни.

 

 

ТЕМА№13: Інноваційні процеси.

1. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.

2. Технічний розвиток НТП. Технічний розвиток підприємств.

3. Організаційний прогрес, суть, напрями і тенденції. Суспільні форми організації виробництва.

4. Оцінка ефективності інноваційних процесів.

I. Загальна характеристика поняття і класифікація. Вплив на виробництво.

Інноваційні процеси – сукупність безперервно виникаючих у часі і просторі прогресивних і якісно нових змін.

Результатом інноваційного процесу є новини, а їх впровадження в практику визначається нововведенням.

За своїм характером інноваційні процеси поділяють на:

· технічні новини (новшества) – нові продукти, вироби, технологія їх виготовлення, засоби виробництва;

· організаційні нововведення;

· економічні нововведення, методи господарського управління наукою і виробництвом;

· соціальні (активізація людського чинника);

· юридичні (нові документи).

За масштабністю і ступенями впливу на діяльність інноваційні процеси поділяють:

· локальні об’єкти (в окремому підприємстві);

· глобальні об’єкти.

Технічні новини обумовлюють відповідні організаційні нововведення, які вимагають певних змін в економічному механізмі діяльності і обумовлюють позитивні зміни в соціальній сфері.

На результативність діяльності впливають технічні та організаційні нововведення, інші впливають опосередковано.

Економічні наслідки впливу на виробництво технічних та організаційних нововведень:

1. Скорочення діяльності виробничого процесу.

2. Зростання продуктивності праці.

3. Зниження собівартості продукції.

4. Поліпшення якості.

5. Зростання прибутку і рентабельності.

Соціальні наслідки інноваційних процесів:

1. Підвищення життєвого рівня.

2. Поліпшення умов і підвищення безпеки життєдіяльності.

3. Поліпшення естетичних якостей.

4. Підвищення кваліфікації робітників.

Формули основних показників, що характеризують ефективність сукупності запроваджених впродовж року нових технічних та організаційних рішень:

Приріст обсягу виробленої продукції:

(13.1)

де Ч_вп – чисельність вивільнених робітників;

П_р – продуктивність праці у розрахунковому періоді, тис грн на чол.;

О_гр – обсяг виробленої продукції, тис. один.

Приріст продуктивності праці:

(13.2)

де У_пр – зростання продуктивності праці у розрахунковому році;

Ч_ф – фактична чисельність персоналу;

П_б – продуктивність праці у базовому періоді.

Приріст фондоозброєності праці:

(13.3)

де І¹ _f – темп зростання фондоозброєності праці в розрахунковому році;

Ф_осн – вартість основних виробничих фондів;

f⁰ – фондоозброєність праці в базовому році

Приріст фондовіддачі:

(13.4)

де І_F – темп зміни фондовіддачі за розрахунковий рік;

F⁰ – фондовіддача базового року;

Частка економії від запровадження ТОН у загальних витратах на виробництво продукції:

(13.5)

де Д¹ – середня зарплата одного працівника в розрахунковому році;

р¹ – загальна сума прибутку в розрахунковому році;

Приріст рентабельності:

(13.6)

де Р_р – рівень рентабельності у розрахунковому році, %;

П_зр – загальна сума прибутку;

С_вир – загальна вартість виробничих фондів;

DQ_н – приріст обсягу виробленої продукції.

II. Технічний розвиток НТП. Технічний розвиток підприємств.

НТП – безперервний взаємообумовлений процес розвитку науки і техніки (створення нових і удосконалення застосованих технологій, засобів виробництва).

НТП – охоплює як еволюційні, так і революційні форми удосконалення технічних методів.

Еволюційні форми:

1. Поліпшення окремих параметрів виробів чи технологій їх виготовлення;

2. Модернізація і створення нових моделей у межах одного покоління.

Революційні форми

1. Зміна поколінь техніки;

2. Виникнення принципово нових ідей.

НТР – докорінна якісна трансформація суспільного розвитку на основі нових винаходів.

Загальні та приоритетні напрямки НТП:

Загальні напрямки:

- Створення нових і вдосконалення застосованих технологій;

- Створення нових і вдосконалення існуючих засобів праці та кінцевої продукції;

- Створення нових і поліпшення якості застосованих матеріалів;

- Механізація та автоматизація виробництва.

Приоритетні напрямки:

- Застосування прогресивних базових технологій;

- Системи машин для легкої та харчової індустрії;

- Багатоопераційні витрати з числовим програмним харчуванням(ЧПК);

- Робото технічні і роторно конвеєрні лінії;

- Гнучкі автоматизовані системи;

- Використання ПК;

- Застосування нових систематичних, композиційних, керамічних матеріалів;

- Комплексна автоматизація на базі впровадження САПР(система автоматизованого проектування), ГБС, АСУТП, АСУВ.

Технологічний розвиток відображає процес формування та вдосконалення техніко-технологічної бази(ТТБ) підприємства.

Підтримування ТТБ:

1) Капітальний ремонт устаткування;

2) Заміна спрацьованого устаткування, новим того самого технологічного рівня;

3) Технічне доозброєння підприємств.

Розвиток ТТБ:

- Модернізація;

- Технічне переозброєння;

- Реконструкція;

- Розширення;

- Нове будівництво.

Основні показники технічного рівня підприємства:

1) Ступень технічної оснащеності праці:

- Фондоозброєність;

- Енергоозброєність;

2) Рівень прогресивності технології:

- Структура технологічних процесів за трудомісткістю;

- Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції;

- Середній вік застосовування технологічних процесів;

- Коефіцієнт використання сировини і матеріалів.

3) Технічний рівень устаткування:

- Продуктивність;

- Надійність;

- Питома металомісткість;

- Середній строк експлуатації;

- Частка прогресивних видів обладнання;

- Частка технологічно та економічно застарілого обладнання.

4) Рівень механізації та автоматизації виробництва:

- Ступінь охоплення робітників механізованої праці;

- Частка об’єму продукції, що виробляється за допомогою автоматизованих засобів праці

Особливості НТР (таблиця 13.1).

Ознаки групування показників	Перелік окремих показників
Ступінь технічної Оснащеності праці	· Фондоозброєнісь праці · Енергоозброєність праці
Рівень прогресивності технології	· Структура технологічних процесів за трудомісткістю · Частка нових технологій за обсягом або трудомісткістю продукції · Середній термін застосування технологічних процесів · Коефіцієнт використання сировини і матеріалів
Технічний рівень устаткування	· Продуктивність (потужність) · Надійність, довговічність · Питома металомісткість · Середній термін експлуатації · Частка прогресивних видів у загальній кількості · Частка технічно та економічно застарілого у загальному парку
Рівень механізації і автоматизації виробництва	· Ступінь охоплення робітників механізованою працею · Частка обсягу продукції, вироблюваної за допомогою автоматизованих засобів праці

 

 

Таблиця 13.1. Основні показники технічного рівня підприємства

 

 

Всі напрямки НТП являються фундаментальною базою технічного розвитку підприємства.

Технічний розвиток – процес формування і удосконалення технологічної бази підприємства, зорієнтований на кінцевий результат його діяльності.

Оцінка технічного рівня повинна здійснюватись періодично 1 раз в 2 – 3 роки.

 

III. Організаційний прогрес – удосконалення існуючих і застосування нових методів організації виробництва і праці елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Головним чинником організаційного процесу є організація виробництва – це упорядкована, скоординована у часі система взаємодій людей і предметів, знарядь праці, що охоплює всі ланки розширеного виробництва.

Організація виробництва – упорядкована і скоординована у часі система взаємодій людей предметів і знарядь праці, що охоплює усі ланки виробництва.

Розрізняють такі форми виробництва:

· Локальні (ізольовані) форми організації виробництва.

· Суспільні.

Суспільні форми – концентрація, деконцентрація, оптимізація розмірів підприємства, спеціалізація, оперування, конверсія, комбінування, диверсифікація і розміщення підприємств.

До удосконалення організаційного прогресу треба віднести елементи господарського механізму (їх сукупність) – управління планування, фінансування.

В залежності від місця прийняття і реалізації організаційних рішень, їх масштабності і ступеня впливу на кінцеві результати виділяють такі напрямки організаційного прогресу:

1. Загально системний напрямок.

2. Внутрішньо виробничий (локальний).

Основні сучасні тенденції організаційного прогресу:

1. Прискорення темпів розвитку окремих суспільних форм організації виробництва і поширення взаємозв’язків.

2. Посилення безперервності та гнучкості виробництва.

3. Розвиток колективної (бригадної) форми організації і оплати праці.

4. Організація потоку виробництва.

5. Формування ефективної суспільної комбінації.

6. Удосконалення організації функціонування господарського механізму.

7. Здійснення кадрової політики.

Концентрації належить провідна роль в розвитку суспільних форм організації, інші форми розвитку і створення до її основи.

 

 

IV. Оцінка ефективності інноваційних процесів.

- народно-господарський (внутрішньогосподарський ефект (ефективність) економічнийтехнічних новвоведень(13.7)

де - рез-ти (продцукції, роботи, послуги) у вартісній оцінці технічних нововведень

- витрати для досягнення рез-тів за певний розрахунковий період

Спеціальний коефіцієнт приведення:

(13.8)

де - нормативне приведення різночасових витрат і рез-тів (0,1) або (0,08)

- розрахунковий рік;

- рік, за який витрати і рез-ти приводяться до розрахункового року.

 

- н/г ефект від технічних нововведень з урахуванням чинника часу (13.9)

де - початковий рік

- кінцевий рік

- вартісна оцінка відповідно рез-тів і витрат у му році розрахункового періоду.

Загальні рез-ти технічних нововведнь визначаються як сума основних і супровідних рез-тів.

Основні рез-ти: