Загальна характеристика тваринного світу

 

Тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Географічне розташування Чернігівщини, її природні умови сприяли формуванню багатого тваринного світу, в тому числі і мисливської фауни.

Стан та ведення мисливського та рибного господарства

Використання тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства здійснюється з наданням підприємствам, установам, організаціям права користування середовищем перебування тварин — мисливськими угіддями.

На сьогоднішній день площа мисливських угідь області становить 2 млн. 766 тис. га. Із них лісових – 681,0 тис. га., польових – 1888,2 тис. га., водно-болотних – 180,8 тис. га, інші – 20,1 тис. га.

В області налічується 56 користувачів мисливських угідь, яким рішеннями обласної ради надані мисливські угіддя, в т.ч.:

- держлісгоспи (8 господарств) – 277,8 тис. га. (10,0 %)

- УТМР (9 господарств) – 1808,7 тис. га. (65,0 %)

- інші користувачі (39 господарств) – 680,0 тис. га. (24,5 %)

- резерв державного мисливського фонду – 14,5 тис. га. (0,5 %)

В цілому, по області в мисливському господарстві у 2011 році було зайнято 516 працівників, із них 44 – мисливствознавці та 360 – єгерів. На підприємствах управління в мисливському господарстві працює 7 мисливствознавців та 28 єгерів.

Основними пріоритетами розвитку мисливського господарства є охорона, відтворення та раціональне використання мисливської фауни. Виконання цих пріоритетів вимагає значних витрат на проведення комплексу біотехнічних заходів, боротьбу з браконьєрами та хижаками, збільшення чисельності тварин та інші мисливсько-господарські заходи.

У 2011 році в охорону та відтворення тваринного світу в області було вкладено 4 млн. 861 тис. грн. В середньому, на 1 тис. га мисливських угідь області вкладається 1757 грн., що перевищує норму вкладення коштів згідно ст. 30 Закону України «Про мисливське господарство та полювання».

Аналізуючи динаміку чисельності основних видів диких тварин по області виявилось, що вона за останні роки не зменшується і стала стабільною.

Табл. 5.3.2.1. Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, голів

Види мисливських тварин	2000	2007	2008	2009	2010	2011
Копитні
Хутрові
Пернаті

 

Використання ліміту добування мисливських тварин наводиться в таблиці:

Табл. 5.3.2.2. Добування основних видів мисливських тварин, голів

Рік	Види мисливських тварин	Затверджений ліміт добування	Видано ліцензій	Добуто, гол	Не використано ліцензій (не реалізовано)	Причини невикористання
	кабан				-	Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності
козуля				-
олень благород.	-	-	--	-
лось	-	-	-	-
козуля
олень благород.
лось
	кабан					Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності
козуля
олень благород.
лось
	кабан					Складні погодні умови, доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності
козуля
олень благород.
лось
олень плямистий
	кабан					Доведення поголів’я тварин до оптимальної чисельності, висока вартість індивідуального полювання для місцевих мисливців
козуля
олень благород.
олень плямистий
	кабан					Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами
козуля
олень благород.
олень плямистий
	кабан					Складні погодні умови, збереження поголів’я новими користувачами
козуля
олень благород.
олень плямистий

 

В 2011 році чисельність становила: вовків - 146 голів, лисиць - 3220 голів. У результаті всіх видів полювань було добуто вовків - 99 голів, лисиць – 2505 голів.

Браконьєри досі залишаються основними чинниками, які впливають на чисельність основних мисливських тварин в країні. Рівень браконьєрства залишається досить високим.

За рік в області складено 316 протоколів на порушників правил полювання та стягнуто 33021 грн. штрафів.

В 2011 році дозвільні документи на вилучення водних живих ресурсів на підконтрольних водоймах отримали 4 користувачі:

1. ФОП Чоботар А.М., м. Чернігів, Чернігівська область, р.Дніпро в межах Чернігівської області.

2. ПП «Трактородеталь», м. Чернігів, р. Десна з озерами та р.Дніпро в межах Чернігівської області.

3. ФОП Бєлік О.Ф., м. Мена, р. Десна з озерами в межах Чернігівської області.

4. ТОВ «Штиль», смт. Любеч, Ріпкинського району, р. Дніпро в межах Чернігівської області.

За перше півріччя 2011 року користувачами було виловлено на р. Дніпро - 2,752 т., що складає 8 % від виділеної квоти, на р. Десна було вилучено 1,377 т. риби, що складає 11,2 % від виділеної квоти.

На кінець 2011 року на р. Дніпро користувачами було використано: ПП «Трактородеталь» - 80,62 % від квоти, ТОВ «Штиль» - 76,69 % від квоти, ФОП Чоботар А.М. - 95,8 % від квоти. По видам риби загалом найбільше була використана загальна квота по підусту - 80 %, по лящу - 56,96%, плітка - 50,33 %, синець - 47 %, плоскирка - 35,77%, клепець - 32,5 % та інші. Зовсім не використовувалась квота на раки. На р. Десна з озерами використання квот користувачами склалося наступним чином: ФОП Бєлік О.Ф. було використано 81,49% від виділеної квоти, ПП «Трактородеталь» - 80,25 % від виділеної квоти. По видам риб було найбільше використана загальна квота по синцю - 86,78 %, підусту - 86,67 %, карасю - 69,52 %, чехоні - 61,67 %, білизні - 60,63 %, окуню - 50,18 % та інші. ПП Десна-Продукт, яке отримало квоти на р. Дніпро та р. Десну, та ФОП Шульга О.М. і ФОП Скоромець Г.І., які отримали квоти на р. Дніпро, за реєстрацією дозвільних документів на спеціальне використання риби та інших водних живих ресурсів до управління не зверталися і до промислу не приступали.

На р. Дніпро в межах Чернігівської області на кінець року переважну більшість склав лящ - 8,886 т. (52,47 % від загальної маси), плоскирки було вилучено - 3,398 т. (20,06 % від загальної маси), плітки вилучили - 2,265 т. (13,37 % від загальної маси), вилов щуки - 0,652 т. (3,85 % від загальної маси), вилов верховодки - 0,425 т. (2,5 % від загальної маси), інші водні живі ресурси складали - 1,309 т. (7,7 % від загальної маси).

На р. Десні з озерами в межах Чернігівської області переважну більшість в уловах, згідно звітів про обсяги використання квот, займає лящ - 3,205 т. (36,01 % від загальної маси), потім йдуть синець - 1,51 т. (16,97 % від загальної маси), плоскирка - 1,405 т. (15,79 % від загальної маси), плітка - 0,834 т. (9,37 % від загальної маси), щука - 0,392 т. (4,4 % від загальної маси), інші види риб складали — 1,553 т. (17,4 % від загальної маси).

В звітному році було виявлено 3 порушення Правил промислового рибальства.

Рибницько-меліоративні роботи з метою поліпшення умов природного відтворення водних живих ресурсів у 2011 році не виконувались.

В 2011 році в Чернігівській області здійснювали штучне розведення та вирощування водних живих ресурсів за Режимом СТРГ 11 користувачів на 12 водних об'єктах (таблиця № 17).

Головним державним управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства у Чернігівській області за 2011 рік було викрито 2955 порушень Правил рибальства, з них 563 справи зі збитками на загальну суму 227513,6 грн., затримано 2773 чоловік, які порушили Правила рибальства, 212 справ за незаконний продаж, скуповування риби.

За 2011 рік Чернігівдержрибоохороною було направлено 69 справ до слідчих органів з 99 особами.

 

Табл. 5.3.2.3. Динаміка вилову риби

Рік	Водний об’єкт	Затверджений ліміт вилову, т/рік	Фактичний вилов, т/рік
	р. Дніпро	56,1	28,26
р. Десна та Деснянські озера	130,7	7,19
Разом по області	186,8	35,45
	р. Дніпро	53,8	14,075
р. Десна та Деснянські озера		9,898
Разом по області	110,8	23,973
	р. Дніпро	55,9	10,752
р. Десна та Деснянські озера		5,19
Разом по області*	106,9	15,942
	р. Дніпро	55,4	14,579
р. Десна та Деснянські озера	50,5	10,113
Разом по області	105,9	24,69
	р. Дніпро	48,8	20,723
р. Десна та Деснянські озера	46,7	9,522
Разом по області	95,5	30,245
	р. Дніпро
р. Десна та Деснянські озера
Разом по області

Охорона та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних

Договорів України

Україна є Стороною великої кількості багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття. Серед них Конвенція про біологічне різноманіття і Картахенський протокол про біобезпеку до неї, Конвенція про охорону мігруючих видів диких тварин, Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення та угоди до неї, Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів, Всеєвропейська стратегія збереження біотичного різноманіття, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат, Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі та інші. Для забезпечення виконання положень цих угод Україною розроблено ряд нормативно-правових актів, зокрема, Закони України «Про тваринний світ», «Про Червону книгу України», «Про екологічну мережу», «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000-2015 роки», розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Концепції Загальнодержавної програми збереження біорізноманіття на 2005 – 2025 роки» тощо.

Занесення того чи іншого виду тварин до Червоної книги України (2009), Європейського Червоного списку(1991), Червоного списку Міжнародного Союзу охорони природи та природних ресурсів (2000), Бернської конвенції (1979), Вашингтонської конвенції (1973), Угоди про збереження афро-євразійських водно-болотних птахів (1996), Угоди про збереження кажанів у Європі (1994), є сигналом того, що цей вид збережеться для майбутнього.

Серед дикої природи області зустрічаються багато тварин занесених до Червоної книги України (2009), серед яких ссавці: видра річкова, норка європейська, рись, заєць-біляк, горностай; птахи: лелека чорний, скопа, шуліка рудий, лунь польовий, лунь степовий, змієїд, орел-карлик, підорлик малий, орлан-білофіст, балобан, журавель сірий, дрофа, поручайник; риби: стерлядь, марена, ялець звичайний, карась звичайний минь річковий та йорж носар.

Область населяє близько 420 видів хребетних тварин, серед яких понад 60 видів ссавців, біля 300 видів птахів, більше 40 видів риб. З них до Червоної книги України занесено – 152 види, до списку міжнародного союзу охорони природи – 28 видів, до Європейського червоного списку – 52 види, до списку видів Бернської конвенції – 381 вид, Бонської конвенції – 30 видів. З 290 видів птахів 194 види гніздяться на території області, 50 видів є осілими, 207 видів мають статус пролітних в групу залітних або випадково залітних входить 41 вид, зимуючих 51 вид.

Охороною та відтворенням занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України тварин, займаються як уповноважені державні органи, так і користувачі. Охороні також належать середовища перебування об’єктів тваринного світу, нори, лігва, мурашники, боброві гатки, місця гніздування і токовища птахів та місця нересту риби.

Табл. 5.3.3.1. Охорона та відтворення тваринного світу

Регіон	Усього видів тварин, занесених до Червоної книги України, екз.	Кількість видів тварин, занесених до Червоної книги України, відтворено на територіях та об’єктах ПЗФ, екз., назва	Кількість популяцій видів тварин, занесених до Червоної книги України, які зникли, од., назва
Чернігівська область		Рись (Lynx lynx L) на території РЛП «Міжрічинський» орієнтовно 10 особини	Бізон європейський Bison bonasus

Табл. 5.3.3.2. Кількість видів фауни, яким загрожує небезпека

Назва виду	Кількість видів	Види, яким загрожує небезпека
2005	2006	2007	2008	2009
Норка європейська Mustela lutreola	Кількість уточнюєтья	+	+	+	+	+

Інвазивні види тварин

 

Інвазивні види тварин – це види, випадково занесених в нові для них регіони, де вони успішно приживаються, починають розмножуватись і захоплювати нові території. Інвазивні («агресивні») види негативно впливають на місцеву фауну.

В Чернігівській області інвазивних видів тварин на території області у 2011 році не виявлено.