ТОП 10:

Внесення мінеральних та органічних добрив сільськогосподарськими підприємствами області у 2011 році



Головним завданням землеробства, як основної галузі сільськогосподарського виробництва, є зростання його продуктивності на основі розширеного відтворення родючості грунтів та раціонального їх використання. Родючість грунту має також важливе природоохоронне значення, збільшуючи цінність земель сільськогосподарського призначення не тільки як об`єктів виробництва, але і як компонентів біосфери. Охорона земельних ресурсів від деградації – одна з найважливіших проблем сучасності.

Одним з найефективніших ресурсних засобів підтримання родючості ґрунтів на оптимальному рівні є застосування органічних та мінеральних добрив. Дози та співвідношення їх повинні відповідати біологічним особливостям культур, враховуючи вміст у ґрунтах елементів живлення, повністю компенсувати винос їх урожаєм та забезпечувати до певної мірі нагромадження поживних речовин у ґрунті.

Згідно із статистичними даними під урожай 2011 року в сільськогосподарських підприємствах було внесено 61,6 тис. тонн поживних речовин мінеральних добрив, що на 6,8 тис. тонн більше, ніж у попередньому році. Удобрена площа мінеральними добривами склала 70% від загальної посівної площі, яка збільшилась порівняно із 2010 роком майже на 72 тис. га. Якщо в Бахмацькому, Бобровицькому, Варвинському, Куликівському, Срібнянському районах площа, удобрена мінеральними добривами, становить 81-90%, то в Городнянському, Н.-Сіверському, Ріпкинському, Семенівському та Щорському районах удобрена площа не перевищує 50% від загальної посівної площі. В середньому по області на 1 гектар посівної площі було внесено 73 кг поживи, з них азоту – 52 кг, фосфору – 10, калію – 11 кг .

Таблиця 6.3.3 – Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

 
Загальна посівна площа, тис. га 908,3 798,3 773,8 774,9 846,7
Мінеральні добрива:          
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц 166,5 603,0 432,9 548,4 615,7
У тому числі:          
азотних, тис. ц 132,5 421,1 313,3 409,5 443,7
фосфорних, тис. ц 19,3 88,4 57,9 72,9 80,7
калійних, тис. ц 14,7 93,5 61,7 66,0 91,3
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц          
Удобрена площа під урожай, тис. га 224,3 550,0 441,4 507,3 596,6
% удобреної площі
Внесено на 1 га, кг
У тому числі:          
азотних, кг
фосфорних, кг
калійних, кг
азотно-фосфорно-калійних, кг          
Органічні добрива:          
Всього внесено органічних добрив, тис. т 1608,8 879,7 833,7 697,6 704,1
Удобрена площа, тис. га 37,3 27,9 27,2 22,7 17,8
% удобреної площі 4,1 3,5 3,5 2,9 2,1
Внесено на 1 га, т 1,8 1,1 1,1 0,9 0,8

 

При рекомендованому співвідношенні на одиницю азоту – 0,8 одиниці фосфору і калію, внесено на одиницю азоту 0,19 одиниці фосфору і 0,21 одиницю калію, тобто фосфору в 4,2 рази, а калію в 4,8 рази менше, ніж вимагає рекомендоване наукове співвідношення. Значна перевага в обсягах застосування туків азотних добрив призводить до нераціонального, малоефективного їх використання, подальшого підкислення ґрунтів, збільшення забур`яненості полів.

Порівнюючи рівень удобрення культур в 2011 з попереднім (2010 роком) слід відзначити, що 17 районів області збільшили обсяги застосування туків, решта – допустила їх зменшення. Зниження рівня удобрення відбулось в Бобровицькому, Н.-Сіверському, Носівському, Прилуцькому та Сосницькому районах.

В цілому по області в 2011 році мінеральних добрив не застосовували 166 господарств (31%), ще 43 господарства (8%) внесли поживи менше 10 кг/га. Найбільше господарств, які не вносили мінеральних добрив в Козелецькому районі – 21, Городнянському – 20, Семенівському та Чернігівському – по 19 господарств

Складна ситуація з виробництвом і застосуванням органічних добрив. Рівень внесення їх в 2011 році дорівнює 0,8 т/га. Удобрено органікою лише 17,8 тис. га, що становить 2% від загальної посівної площі. У Борзнянському, Варвинському, Ніжинському та Прилуцькому районах органіки вносять по 0,1-0,3 т/га. Зовсім її не вносили в 2011 році 383 господарств (72%), ще 35 господарство (7%) внесли менше 1 т/га.

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин.

Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.

 

Оптимізація використання та охорона земель

Наміри та потреби використання земель в області, визначені у загальнодержавних програмах економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля, інших державних програмах, схемах розвитку галузей економіки, які передбачають необхідність значного скорочення площі ріллі та виробничих територій (особливо під відкритими розробками, кар’єрами, відповідними спорудами транспорту і зв’язку) з передбаченою вивільнених земель для інших видів використання.

Територіальна організація потребує вдосконалення і поліпшення суспільного виробництва. Важливим методом використання земель сільськогосподарського призначення є їх екологічна оптимізація з урахуванням басейнової приналежності ділянок, наявності природних первісних осередків. Підвищення рівня потенційної і економічної родючості грунтів є стратегічним напрямком щодо інтенсифікації землеробства, удосконалення і зміцнення кормової бази тваринництва.

Гостро стоїть проблема раціонального лісокористування, збереження та відновлення лісів, оскільки їх безсистемні рубки призвели до негативних наслідків. Мало заліснені території потребують створення лісонасаджень.

Серед стратегічних завдань щодо планування використання земель найважливішими на перспективу є:

- зменшення розораності земельного фонду;

- збільшення лісистості території;

- поетапне встановлення екологічно збалансованого співвідношення земельних угідь в зональних системах землекористування;

- дотримання екологічних вимог охорони земель при землевпорядкуванні територій;

- заборона відведення особливо цінних сільськогосподарських угідь для несільськогосподарських потреб;

- застосування економічних важелів впливу на суб’єкти землекористування.

 


Надра

Мінерально-сировинна база

На території області розташовано 282 родовища і 41 об’єкт обліку (з урахуванням комплексності - 323) з 16 видів різноманітних корисних копалин. Розробляється 72 родовища і 34 об’єкти обліку (всього 106).

Мінерально-сировинна база області на 58,0 % складається з корисних копалин паливно-енергетичного комплексу (нафта, газ, конденсат, торф); 31,1 % загальних мінеральних ресурсів належить до будівельної сировини; 8,3 % - це прісні і мінеральні води; 0,6 % займають нерудні корисні копалини для металургії та бішофіт, таблиця 7.1.1.

Табл. 7.1.1. Мінерально-сировинна база

 

Види корисних копалин Загальна кількість родовищ Родовища, що розробляються Одиниця виміру Видобуток сировини в 2010 р. Балансові запаси станом на 01.01.09
2009 р. 2010р. 2009 р. 2010 р.
ГОРЮЧІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Газоподібні корисні копалини
газ природний млн. м3
гелій тис. м3 -
етан, пропан, бутани тис. т
Рідкі корисні копалини
нафта тис. т
конденсат тис. т
Тверді корисні копалини
торф тис. т -
сапропель тис. т - -
НЕМЕТАЛІЧНІ КОРИСНІ КОПАЛИНИ
Гірничо-хімічні корисні копалини
бішофіт тис. т - -
Нерудні корисні копалини для металургії
пісок формувальний тис. т -
Будівельні корисні копалини
сировина цементна тис. т 41,9 304941,6
крейда будівельна тис. т -
сировина скляна тис. т 446,4
пісок будівельний тис. м3 10,54 118022,7
сировина керамзитова тис. м3 -
глина тугоплавка тис. т -
сировина цегельно-черепична тис. м3 142,9 88126,83
                 

 

На території області розташовано 25 родовищ вуглеводнів, більша частина яких комплексні, у т. ч. 14 – нафтові, 4 – газоконденсатні та 7 – нафтогазоконденсатні.

У промисловій розробці перебуває 18 родовищ, на стадії розвідки – 7.

На 11 родовищах вуглеводнів підраховані балансові (видобувні) запаси вільного газу за кількістю 11,495 млрд. м3 (1,06 % від запасів України), видобуток якого склав 0,106 млрд. м3 (0,52% від видобутку в Україні).

На 19 родовищах підраховані балансові (видобувні) запаси розчиненого у нафті газу кількістю 1,105 млрд. м3 (3,2%), видобуток якого склав 0,048 млрд. м3, або 5,12 % від загального видобутку в Україні.

Балансові (видобувні) запаси нафти обліковуються на 21 об’єкті кількістю 11,054 млн. т (8,05%). Видобуток нафти склав 0,506 млн. т (17,45%).

Газовий конденсат підрахований на 11 родовищах кількістю 2,51 млн. т (3,62% від запасів конденсату в Україні), видобуток якого склав 0,066 млн. т.

Крім того, на території області розташовано 10 нафтогазоперспективних об’єктів, підготовлених до глибокого буріння, перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 12,471 млрд. м3, нафти – 3,695 млн. т.

Запаси торфу підраховані на 100 родовищах кількістю 66,146 млн. т, з яких розробляється 9 із запасами 10,4 млн. т. Видобуток торфу склав 38 тис. т, який у повному обсязі був використаний для комунальних потреб у якості палива. Втрати становили 3 тис. т.

На двох перспективних для розвідки родовищах сапропелю підраховані його запаси за категорією С2 кількістю 60 тис. т.

Бішофіт на території Чернігівської області представлений Новоподільським родовищем, розташованим поблизу с. Новий Поділ Ічнянського району. Спеціальні роботи на бішофіт тут не проводились. Його поклади виявлені глибокими свердловинами під час пошуків нафтових родовищ.

На даний час ДП «Чернігівнафтогазгеологія» здійснюється геологічне вивчення Новоподільського родовища з дослідно-промисловою розробкою. Попередньо розвідані балансові запаси сирої бішофітової руди складають 50960 тис. т за промисловою категорією С2, а перспективні ресурси – 302399 тис. т за категорією Р1. Видобуток бішофіту в 2009 році не проводився.

На території області розташовано два родовища формувального піску з балансовими запасами 50,524 млн. т промислових категорій А+В+С1. За своїми фізико-механічними властивостями пісок придатний для виготовлення ливарних форм і стержнів, які використовуються в металургійній промисловості. На даний час родовища не експлуатуються.

Сировинна база промисловості будівельних матеріалів спирається на 121 родовище і 3 об’єкти обліку з 7 видів різноманітних корисних копалин, з яких до розробки залучено 24 родовища і 1 об’єкт обліку.

Так цементна сировина представлена 2 родовищами, одне з яких - Новгород-Сіверське розробляється. Видобуток крейди у 2009 році на родовищі склав 9,0 тис. тонн (0,11% від загального видобутку в Україні).

Із 6 родовищ крейди будівельної з загальними запасами 33,982 млн. т за промисловими кат. А+В+С1 (6,8 % від запасів в Україні) на даний час розробляється 1 родовище. Видобуток крейди проводився.

Державним балансом враховано 2 родовища скляної сировини (Папірнянське і Грибове-Руднянське), які розробляються ТОВ «Папірнянський кар’єр скляних пісків». Видобуток піску в 2009 р. склав 256,5 тис. т (29,22 % від видобутку в Україні).

У межах області розвідано і враховано Державним балансом 96 родовищ і 3 об’єкти обліку цегельно-черепичної сировини з загальними запасами 88,11 млн. м3 за промисловими категоріями А+В+С1. У промисловій експлуатації перебуває 18 родовищ і 1 об’єкт обліку, видобуток на яких у 2009 р. склав 16,67 тис. м3 (0,68 % від видобутку в Україні).

Тугоплавка глина представлена 3 родовищами з загальними запасами 1229 тис. тонн промислових категорій А+В+С1. Родовища не розробляються.

Керамзитова сировина представлена одним родовищем з балансовими запасами 1505 тис. м3, яке на даний час не розробляється.

Виробництво будівельного щебеню в області відсутнє. Забезпечення промисловості даним видом продукції доцільне за рахунок завезення її з інших областей України, наприклад Житомирської, або Полтавської.

Незважаючи на те, що Державним балансом враховується 11 розвіданих родовищ будівельного піску з загальними запасами 118,015 млн.м3 промислових категорій А+В+С1, на сьогоднішній день лише два з цих родовищ розробляється. Видобуток піску будівельного в 2009 р. склав 7,62 тис.м3 (0,12 % від видобутку в Україні). Резервною сировинною базою для забезпечення будівельних об’єктів області можуть служити руслові піски р. Десни.

Усунення існуючого дефіциту певних видів корисних копалин можливе за рахунок привізної сировини, а також шляхом налагодження виробництва аглопоритового гравію на базі золи Чернігівської ТЕЦ.







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.236.245.255 (0.009 с.)