Аналіз фітосанітарного стану області по розповсюдженню амброзії полинолистої на території області

Рік
Площа засмічення, га	1143,69	1296,4	1307,6	1315,2	1327,4

 

Кваліфіковане і ефективне здійснення заходів боротьби з амброзією можливе лише на основі глибокого знання біологічних особливостей цього бур'яну та умов, що сприяють зниженню швидкості його поширення і розвитку.

Вогнища амброзії полинолистої в області в основному зайняли неорані території з порушеним природним рослинним покривом, які являються джерелом поширення цього бур'яну. На них, просто неможливо застосувати хімічні заходи контролю амброзії. Багаторазове скошування бур'яну неефективне, тому що в період росту і розвитку рослини дуже швидко відростають, утворюючи велику кількість бокових пагонів, які буквально лежать на землі. Наступне скошування їм уже не заважає, бур'ян утворює насіння на низько розміщених стеблах і засмічує грунт.

Агротехнічні заходи боротьби (оранка вогнищ, культивація, дискування) лише покращує умови існування амброзії. На неораних розрихлених ділянках бур'ян має саму високу насіннєву продуктивність. З іншого боку, часті розпушування неораних ділянок заважають їх природному залуженню дикоростучими травами, приводять до посилення ерозії ґрунтів, скороченню розмаїття дикоростучих трав - кормової бази для комах-запилювачів і рослиноїдних тварин.

На обочинах автошляхів міжміських сполучень часто можна бачити вогнища амброзії полинолистої на ґрунті, нанесеному в притик до бровки доріг. В таких випадках досить ефективним буде механічна зачистка ґрунту, з його послідуючим вивезенням за межі доріг та пригортанням чи прикопуванням на неораних землях. Таку зачистку необхідно проводити з допомогою спеціальної техніки.

З вище викладеного очевидно що, в ситуації яка склалася на Чернігівщині, залуження, шляхом створення штучних фітоценозів із багаторічних трав, або суцільного травостою із однорічників, буде безпечним для навколишнього середовища та ефективним заходом контролю амброзії полинолистої. В результаті застосування вказаного методу, буде досягнуто значне пригнічення амброзії полинолистої в біоценозах, поступово запас насіння в ґрунті буде зменшуватись, тому що рослини які будуть відростати в коригованих біоценозах не зможуть утворити насіння.

Табл.5.2.5 Співвідношення географо-генетичних груп адвентивних видів

 

Географо-генетичні групи антропофітів	Число антропофітів (археофітів)	% від всіх антропофітів	Число кcенофітів	% від всіх кcенофітів
Європейська		39,9		15,9
Південноєвропейсько-азіатська		29,9		12,8
Східноєвропейсько-азіатська		24,8		8,9
Азіатська		6,4		7,8
Американська	–	–		53,1
Африканська	–	–		0,98
Невизначеного походження	–	–	–	–

 

 

Стан зелених насаджень Чернігівської області

 

Зелене господарство – це найбільш наочний напрямок господарювання органів місцевого самоврядування.

Але на сьогодні стан утримання зелених насаджень, розвиток зеленого господарства знаходяться на досить низькому рівні. Відсутні плани озеленення, найчастіше посадка дерев проводиться лише під час екологічних акцій. Гостро стоїть питання з якісним посадковим матеріалом.

За останні роки значно зменшилась кількість та погіршилась якість газонів та квітників в населених пунктах області. Для суб’єктів підприємницької діяльності, крамниці та офіси яких розташовані в містах, значно простіше зробити біля них заасфальтовані площадки, ніж розбити та доглядати за квітниками та газонами, а все це значно змінює «обличчя» населених пунктів.

Важливим для забезпечення охорони та використання зелених насаджень населених пунктів є їх інвентаризація, метою якої є одержання достовірних комплексних даних про кількість і стан зелених насаджень; ведення моніторингу стану і кількості зелених насаджень; розроблення програм, заходів з розвитку зелених зон населених пунктів України; визначення основних напрямів селищної, районної та міської політики щодо утримання, розведення і захисту зелених насаджень.

Державні лісогосподарські підприємства розпочали інтенсивно займатися вирощування декоративного та крупномірного садивного матеріалу для реалізації населенню, підприємствам, а також для озеленення сіл, міст.

Згідно Закону України «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м.Києва» від 2 грудня 2010 року N 2739-VI протягом 2011 року визначалось проведення інвентаризації природоохоронних об'єктів у містах та інших населених пунктах, у тому числі зелених, рекреаційних зонах, парках та лісопарках.

В межах населених пунктів Чернігівської області знаходятся 117 об’єктів природно-заповідного фонду та 4 лісопарки. Всі вони проінвентаризовані, з 252 скверів проінвентаризовано лише 10, з 164 парків проінвентаризовано 7, з інших наявних 954 обєктів зеленого господарства проінвентаризовано 144.

Табл.5.2.6 Озеленення населених пунктів, га

Заходи	Рік
2000	2008	2009	2010	2011
Створено нових зелених насаджень, га	-	20,31	16,62	16,84	14,7
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га	18,8	-	-	-	-
Проведено догляд за насадженнями, га		455,73	651,1		635,5

Заходи щодо збереження рослинного світу

Стан рослинного світу визначає не лише добробут і здоров’я людей, а також є головною складовою їх виживання. Вирішення проблеми збереження і відтворення фіторесурсів має базуватись на результатах конкретних досліджень стану та динаміки ресурсів окремих видів.

Щорічно працівниками наукових установ ведуться дослідження видового складу рослинного та тваринного світу національних природних та регіонального ландшафтного парків області. У 2010 році розпочато популяційні дослідження локалітетів Лілії лісової на території Ічнянського НПП. Проводилися дослідження видового та кількісного складу ландшафтних насаджень Ічнянського НПП.

Охорона рослинного світу передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження просторової, видової та ценотичної різноманітності і цілісності об'єктів рослинного світу, охорону умов їх місцезростання, збереження від знищення, пошкодження, захист від шкідників і хвороб, а також невиснажливе використання.

Охорона рослинного світу здійснюється центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, власниками та користувачами (у тому числі орендарями) земельних ділянок, на яких знаходяться об'єкти рослинного світу, а також користувачами природних рослинних ресурсів.

Як встановлено в Законі «Про рослинний світ», охорона рослинного світу забезпечується: встановленням правил і норм охорони, використання та відтворення об'єктів рослинного світу; проведенням екологічної експертизи та інших заходів з метою запобігання загибелі об'єктів рослинного світу в результаті господарської діяльності; захистом земель, зайнятих об'єктами рослинного світу, від ерозії, підтоплення, заболочення, засолення, висихання, ущільнення, засмічення, забруднення промисловими і побутовими відходами і стоками, хімічними й радіоактивними речовинами та від іншого несприятливого впливу; створенням та оголошенням територій та об'єктів природно-заповідного фонду; організацією наукових досліджень, спрямованих на забезпечення здійснення заходів щодо охорони та відтворення об'єктів рослинного світу; розвитком системи інформування про об'єкти рослинного світу та вихованням у громадян дбайливого ставлення до них; створенням системи державного обліку та здійсненням державного контролю за охороною, використанням та відтворенням рослинного світу; занесенням рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів рослин до Червоної книги України та рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, та типових природних рослинних угруповань — до Зеленої книги України; встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використанням природних рослинних ресурсів; здійсненням інших заходів і встановленням законодавством інших вимог щодо охорони рослинного світу.

Охорона, використання та відтворення тваринного світу