Водно-болотні угіддя міжнародного значення

 

Багаті і різноманітні водно-болотні угіддя Чернігівщини. Постановою Ради Міністрів УРСР № 143 від 26.03.79 р. в Чернігівській області було визначено 156 болотних комплексів загальною площею 45 тис. га, які потребують збереження і охорони. На сьогодні більшість цінних водно-болотних угідь входить до складу природно-заповідного фонду. Переважна більшість гідрологічних заказників та пам’яток природи (264 заказники та 29 пам’яток природи) в Чернігівській області створена з метою збереження унікальних та типових водно-болотних масивів. Їх площа, понад 60 тис. га, складає близько 30 % від загальної площі природно-заповідного фонду області. Найбільшими і найвідомішими природно-заповідними об’єктами, створеними з метою збереження болотних масивів, в області є ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Замглай» (Ріпкинський р-н., 4428 га), гідрологічний заказник загальнодержавного значення «Дорогинський» (Ічнянський р-н, 1880 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Бондарівське болото» (Козелецький р-н, 1300 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Чорне болото» (Ріпкинський р-н, 1264 га), гідрологічний заказник місцевого значення «Жукляно-Кістерська дача» (Корюківський р-н, 3554 га).

 

Стан рекреаційних ресурсів та розвиток курортних зон

В області зосереджений значний рекреаційний потенціал для туризму, масового відпочинку та оздоровлення людей завдяки природним умовам та унікальній історико-культурній спадщині.

Значна кількість водних об’єктів створює гарні умови для літнього відпочинку. Але це головним чином не організований відпочинок, який призводить до засмічення територій, знищення зелених насаджень та інших негативних для оточуючого середовища наслідків.

Рекреаційні території займають близько 2 тис.га, курортні та лікувально-оздоровчі території 0,1 тис. га. До послуг відпочиваючих та туристів - цілющі мінеральні води, лікувальні грязі, бішофіти, широкий арсенал фітопрепаратів.

На автошляхах державного та обласного значення, здебільшого там, де вони проходять через лісові масиви, лвсогосподарскими підприємствами створено та підтримується в належному стані більше 100 рекреаційних пунктів.

Природно-культурна спадщина

На сьогодні на державному обліку в області перебуває 8751 пам’ятка культурної спадщини, у тому числі: 5530 – археології, 3056 – історії, 165 – монументального мистецтва. З них – 81 пам’ятка національного значення.

В області діють 3 національні заповідники, а саме: Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній», Національні історико-культурні заповідники «Гетьманська столиця» та «Качанівка». У цілому в області діє 31 музейний заклад.

Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» є одним із головних туристичних об’єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам’яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і, на думку фахівців, вважаються одними з найдавніших у Східній Європі.

На даний час в області всебічно опрацьовується питання щодо можливості включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО оновленої номінації «Чернігівський Дитинець, комплекс історико-архітектурних пам’яток XI-XIX століть». З цією метою створена робоча група при облдержадміністрації. Для реалізації даного питання розроблені відповідні пропозиції, серед яких: реконструкція чернігівського Дитинця, реставрація пам’яток архітектури, які входять до складу Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній», впорядкування та облаштування території та ін.

Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» належить провідна роль у збереженні унікальних пам’яток Батурина, у вивченні та популяризації історії Гетьманщини, яка стала ключовим явищем в історії національного державотворення.

Ведуться роботи зі створення нового екскурсійно-туристичного об’єкту – обласного історико-археологічного музейного комплексу «Древній Любеч».

Туризм

На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Наша область єдина в державі, в якій знаходиться третина архітектурних пам’яток давньоруської доби, що збереглися до нашого часу. Більшість із них розташована в обласному центрі.

Область має сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні ресурси для відпочинку і лікування населення, організації туризму як найприбутковішого виду діяльності.

Головними пріоритетами туристичної галузі в області є створення привабливого туристичного іміджу Чернігівщини, популяризація історико-культурного та природно-рекреаційного потенціалу області на внутрішньому і міжнародному ринку туристичних послуг, стимулювання в’їзного та внутрішнього туризму, розвиток зеленого туризму та туристичної інфраструктури.

Популярними видами туризму в області є: культурно-пізнавальний, подієвий, сільський зелений, пішохідний та велосипедний.

З одинадцяти, визначених законодавством, категорій територій та об’єктів ПЗФ для 6 категорій рекреаційна (а також освітня, виховна) функція є цільовою; здійснення рекреаційної діяльності є одним із завдань, що покладаються на заповідний об’єкт при його створенні (оголошенні). Це такі категорії природних територій та об’єктів як національний природний парк (НПП), регіональний ландшафтний парк (РЛП) та штучно створені об’єкти – ботанічний сад, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва, зоологічний парк.

Серед найбільш популярних природно-заповідних об’єктів в області, де розвинений екологічний туризм є: Ічнянський та Мезинський національні природні, та «Міжрічинський» регіональний ландшафтний парки, Менський зоопарк, дендропарки «Тростянець» та «Прилуцький».

В області послуги сільського зеленого туризму надають більше 20 сільських садиб.

Згідно стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року перетворення туристично-рекреаційної діяльності на галузь спеціалізації області в перспективі потребуватиме:

· формування рекреаційних парків зі спеціальним правовим режимом рекреаційно-господарської діяльності;

· збереження та утримання в належному стані пам`яток архітектури;

· розвитку нетрадиційних форм туризму – сільського, екологічного (зеленого), наукового, історичного тощо, пов’язаних з прийомами гостей в будинках місцевих жителів, приватних пансіонатах, готелях;

· правової підтримки сільського та інших видів туризму; збереження і подальшого розвитку народних традицій, ремесел, культур.

 

 

ЗемельнІ ресурси і ґрунти