Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття

Проблема деградації та фрагментації навколишнього природного середовища, в тому числі і втрати біологічного біорізноманіття, стоїть сьогодні особливо гостро.

 

Серед видів антропогенної діяльності, що негативно впливають на структурні елементи екомережі, біологічне та ландшафтне різноманіття найбільш поширеними є:

- надмірна розораність території,

- прогресуюча деградація полезахисних лісосмуг,

- надмірне рекреаційне навантаження на узбережжя водних об’єктів та інших рекреаційних ділянок;

- інтенсивне забруднення сільськогосподарських земель та інших угідь хімікаліями, промисловими та побутовими відходами.

В лісовому фонді, прилеглому до населених пунктів, через несанкціоноване складування побутових відходів і сміття, незаконні рубки, погіршується санітарний стан лісових насаджень.

Табл.5.1.2 Складові структурних елементів екологічної мережі

Одиниця адміністративно-територіального устрою

Загальна площа, тис. га

Загальна площа екомережі, тис. га

Складові елементи екомережі, тис. га

Об’єкти ПЗФ

Водно-болотні угіддя

Відкриті заболочені землі

Водоохоронні зони винесені в натуру

Прибережні захисні смуги

Ліси та інші лісовкриті площі

Курортні та лікувально-оздоровчі території

Рекреаційні території

Землі під консервацію

Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним

Пасовища, сіножаті

Радіоактивно забруднені землі, що не використовуються в господарстві

Чернігівська область

3190,3

180,8

244,4

130,1

62,0

738,8

0,1

2,0

10,8

28,2

591,9

Заходи щодо збереження біо- та ландшафтного різноманіття

 

На виконання заходів щодо розбудови екомережі в області проводяться щорічні заходи щодо встановлення водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, створення захисних лісових насаджень, рекультивації малопродуктивних земель, розширення мережі природно-заповідного фонду області.

За рахунок обласного фонду охорони навколишнього природного середовища профінансовані роботи (82,9 тис. грн.) по винесенню в натуру проекту землеустрою щодо визначення меж та розмірів прибережної захисної смуги вздовж р. Десна у межах її водоохоронної зони на території м. Чернігова.

В ході виконання Державної програми «Ліси України» в 2011 році на роботи по лісовідновленню, захисному лісорозведенню вкладено 112,2 тис. грн.

В 2011 році велись роботи по розширенню Ічнянського НПП та роботи з підготовки проекту створення НПП «Дніпровсько – Деснянське міжріччя» та визначення можливості входження земель до НПП «Подесіння».

Формування екомережі

 

З метою забезпечення формування екомережі за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблена геоінформаційна система екологічної мережі Чернігівської області та геоінформаційна система природно-заповідного фонду.

Табл. 5.1.4 Площі земельних угідь – складових національної екомережі за роками, тис га

 

Категорія землекористування	2000	2008	2009	2010	2011
Землі природоохоронного призначення	127,7	243,8	243,8	244,4	253,6
Сіножаті та пасовища	626,6	614,2	608,4	600,7	591,9
Землі водного господарства (рибні ставки)	0,9	0,9	0,9	0,9	0,9
Землі водного фонду	67,7	67,7	67,9	67,9	68,0
у т. ч. площа рибних ставків	0,02	1,4	1,5	1,6	1.94
Землі оздоровчого призначення	0,1	0,1	0,1	0,1	0,1
Землі рекреаційного призначення			1,8	1,8	1,8
Землі історико-культурного призначення	12,3	14,8	14,8	14,9	15.1
Землі лісогосподарського призначення	712,2	727,8	727,8	738,1	738,8

 

Природні ландшафти спостерігаються майже на половині території Чернігівщини. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях. Найбільш захищеними є природні комплекси в межах територій природно-заповідного фонду які займають 7,6 % території області.

 

Біобезпека та поводження з генетично модифікованими організмами

 

Забезпечення біологічної та генетичної безпеки як складових екологічної безпеки — це один із нових, водночас актуальних напрямів науки та законодавства. Н6еобхідність забезпечення біобезпеки викликано бурхливим розвитком біологічних та медичних досліджень наприкінці XX ст. та досягнутими ними результатами. Це дало можливість широко використовувати досягнення генетики в процесі виробництва сільськогосподарської продукції, харчовій та фармацевтичній промисловості завдяки генетично-інженерним модифікованим рослинам, тваринам та мікроорганізмам, при застосуванні трансгенних організмів для зниження хімічних навантажень на навколишнє середовище, а також у меди­цині в цілях генетичної терапії. Одночасно все це викликає стурбованість у спеціалістів і громадськості, оскільки йдеться про неконтрольовані і непрогнозовані ризики впливу генетично змінених організмів на навколишнє середовище, на генетичну структуру людини, його біологічну та генетичну безпеку. У зв'язку з цим у законодавстві різних країн, у тому числі в Україні, закріплюються принципи державної політики, системи правових засобів, здатних запобігти появі зазначених негативних наслідків.

У вересні 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України про приєднання до Картахенського протоколу. Приєднавшись до протоколу, Україна заявила про застосування принципу обережності при ухваленні рішень стосовно поширення ГМО. 31 травня 2007 року Верховною Радою України було прийнято закон «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів».

Функції щодо: здійснення державної екологічної експертизи ГМО, призначених для використання у відкритій системі; розробка критеріїв оцінки ризику потенційного впливу ГМО на навколишнє середовище на основі наукових принципів та міжнародного досвіду; здійснення державної реєстрації засобів захисту рослин, отриманих із використанням ГМО; надання дозволів на вивільнення ГМО у відкритій системі; здійснення державного нагляду і контролю за дотриманням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні ГМО у відкритій системі відносяться до компетенції Міністерства екології та природних ресурсів України.

Охорона, використання та відтворення рослинного світу

Загальна характеристика рослинного світу

Рослинність Чернігівщини у природному стані збереглася приблизно на 1/3 території, переважно у поліській частині області у вигляді лісів, лучних угруповань і болотної рослинності. У лісах на півночі області переважає сосна звичайна, а на півдні - дуб звичайний. Ліси збереглися, переважно, на Чернігівському та Новгород-Сіверському Поліссі, острівцями в лісостеповій частині області.

За ландшафтними особливостями Чернігівщина поділяється на 4 фізико-географічні провінції:

· Чернігівське Полісся охоплює близько 13 тис.км² у північно-західній частині області і являє собою слабохвилясту піщану рівнину морено-льодовикового походження. Численні пониження (давні річкові та прохідні долини) досить заболочені.

· Новгород-Сіверське Полісся площею 5,5 тис.км² займає північно-східну частину області. Основу його складає Придеснянське лесове плато з численними глибокими ярами, які врізані до корінних крейдяних порід. Є тут і карстові заглибини.

· На півдні області 7,3 тис.км² займають ландшафти понижених слабкохвилястих рівнин (Дніпровські тераси) з численними лощинами, балками і западинами (степові блюдця).

Південний схід області являє собою незначно підняту, глибоко розчленовану річковими долинами, ярами та балками лесову рівнину (Полтавське плато).

Лісові ресурси

 

Загальна площа земель лісогосподарського призначення становить 738,8 тис. га.

 

Лісистість території області нерівномірна і коливається від 37–41 % (Семенівський, Ріпкинський, Корюківський райони), до 8 – 11 % (Бахмацький, Варвинський, Куликівський, Менський райони), середня лісистість території області складає 20,7 %.

Розподіл земель лісогосподарського призначення наведений в табл. 5.2.2.1.

 

Табл.5.2.2.1 Землі лісогосподарського призначення Чернігівської області

(станом на 01.01.2012 року)

Пор. №		Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1	2	3	4	5
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення	тис. га	738,8
	у тому числі:
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств	тис. га	394,5
1.2	площа земель лісогосподарського призначення комунальних лісогосподарських підприємств	тис. га	183,5	Підприємства КП «Чернігівоблагроліс»
1.3	Площа земель лісогосподарського призначення власників лісів	тис. га	109,9	Міноборони, Мінприроди, Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень ПЗЗ, с/г підприємства, Коропське СЛП «Агролісгосп», РКСЛП «Корюківкаліс»
1.4	площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування	тис. га	50,9
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис. га	659,9
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)	%	20,7

 

Більшість лісокористувачів області провели поділ лісів на категорії зависності та виділення особливо захисних ділянок.

Табл.5.2.2.2. Спеціальне використання лісових ресурсів державного значення у 2011 році

Рік	Затверджена розрахункова лісосіка, тис. м^3	Фактично зрубано разом, га/тис.м^3	Зрубано по господарствах
хвойні	твердолистяні	м’яколистяні
розрахункова лісосіка, тис. м^3	фактично зрубано, га/тис. м^3	розрахункова лісосіка, тис. м^3	фактично зрубано, га/тис. м^3	розрахункова лісосіка, тис. м^3	фактично зрубано, га/тис. м^3
	859,8	2646,4/836,7	506,22	18885,1/ 527,91	55,1	200/ 52,65	300,5	1059,02/249,17

 

Протягом 2011 року на території області проводились санітарні та лісовідновні рубки. У порівнянні з 2010 роком площа суцільних санітарних рубок збільшилась на 99,2 га, лісовідновних майже на 150 га.

Заготівля деревини під час проведення інших рубок та робіт, пов’язаних з веденням лісового господарства проведено на 26655,16 га, в тому числі рубки догляду – 6977,4 га. Об’єми таких рубок збільшилися в порівнянні з 2010 роком.

Хоча зауважимо, що рубки догляду за лісом – це масова лісова селекція дерев, за допомогою якої лісівники формують насадження за складом і формою, за якістю деревини, за швидкістю зростання та продуктивністю дерев.

Основними причинами проведення суцільних санітарних рубок є буреломи, вітровали, лісові пожежі, ураження насаджень кореневою губкою, зміна кліматичних умов та гідрологічного режиму.

Використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт здійснюється в підприємствах підпорядкованих Чернігівському обласному управлінню лісового та мисливського господарства з урахуванням вимог щодо збереження лісового середовища та природних ландшафтів з додержанням правил архітектурного планування приміських зон і санітарних вимог. Використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно «Лісового кодексу» та законів України «Про рослинний світ», «Про мисливське господарство та полювання».

Лісовідновлення на території області проводиться на площах після суцільних рубок, створення нових лісів – на непридатних для сільськогосподарського використання землях. За 2011 рік державними лісогосподарськими підприємствами відтворено лісів на площі 2616,1 гектарів, що становить 116% річного завдання і на 242,1 більше ніж у 2010 році, в тому числі створено 410,9 гектарів захисних лісових насаджень. Площа відтворення лісів в 1,2 рози перевищила площу суцільних зрубів даного року На всіх зрубах протягом року проходить лісовідновлення, а на зрубах після пожежі лісовідновлення проходить протягом 2-х років, щоб в перший рік площа набула природного середовища.

 

Табл.5.2.2.3. Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень

га

	2000	2008	2009	2010	2011
Лісовідновлення, лісорозведення на землях лісового фонду	2708,4	3587,6	3391,4	2961,7	3386,2
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях	523,0	832,6	955,9	425,4	255,6
Створення полезахисних лісових смуг	2,0	–	-	-	-

 

 

Табл.5.2.2.4 Динаміка проведення лісогосподарських заходів, пов’язаних і не пов’язаних з веденням лісового господарства

Рік	Загальна площа, га	Фактично зрубано, тис. м^3	Зрубано по господарствах
хвойні	твердолистяні	м’яколистяні
площа, га	фактично зрубано, га/тис. м^3	площа, га	фактично зрубано, га/тис. м^3	площа, га	фактично зрубано, га/тис. м^3
Усього рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства
	30320,3	614,6	26766,3	26766,3/555,2	2195,6	2195,6/41,1	774,2	774,2/18,3
	10878,2	316,8	9006,1	9006,1/277,6	1601,9	1601,9/28,4	270,2	270,2/10,9
	15363,9	367,9	13217,5	13217,5/338,1	2213,8	2213,8/26,1	262,2	262,2/8,51
	26655,16	554,5	23368,06	9129,4/215,3	2473,3	369,8/3,2	403,1	225,05/3,9
у тому числі: 1. Рубки догляду
	7193,5	117,9	6161,8	6161,8/103,5	471,4	471,4/7,6	484,7	484,7/6,8
	2143,8	40,9	1890,1	1890,1/36,3	101,7	101,7/1,8		152/2,8
		66,9	3503,4	3503,4/58,8	347,3	347,3/4,9	126,3	126,3/3,0
	6977,4	189,9	6339,7	1707,01/32,03		204,1/0,2	154,9	45,7/0,4
2. Лісовідновні рубки
		4,9	–	–	–	–		24/4,9
		2,2	–	–	–	–		12/2,2
	11,3	2,0	5,1	0,9	-	-	6,2	1,1
		20,33		20,31				3/0,4
3. Суцільні санітарні рубки
	646,5		614,3	614,3/101,4	9,4	9,4/2,3	22,8	22,8/5,9
	619,4	145,5	604,4	604,4/142,5	5,3	5,3/1,5		10/1,4
	538,9	131,9	588,5	588,5/129,0	2,6	2,6/0,4	10,3	10,3/2,4
	648,06	154,3	606,1	439,2/76,6	9,6	2,1	12,3	4,6/0,4

 

У 2011 році державними лісогосподарськими підприємствами для вирощування якісного посадкового матеріалу було заготовлено 20655,5 кг насіння деревних та чагарникових порід, з об’єктів постійної лісонасіннневої бази: 7208,0 кг насіння, 22, кг сосни звичайної, 5186,0 кг жолудів дуба звичайного, 2000,0 кг жолудів дуба червоного (південного).

Станом на 01.01.2012 року, за даними Чернігівського обласного управління лісового та мисливського господарства, загальна площа осередків шкідників і хвороб лісу становила 125564 га., з яких кореневої губки - 39037 га, хвоє-гризучих шкідників (в основному звичайний сосновий пильщик) - 81193 га, інші шкідники лісу (травневий хрущ) - 934 га. Залишається загрозливим виникненням пошкодження насаджень стовбуровими шкідниками, особливо в соснових та ялинових деревостанах. Площі хвоєгризучих осередків шкідників зосереджені в Остерському, Чернігівському, Добрянському, Корюківському, Н.Сіверському, Семенівському і Холминському держлісгоспах, хрущі і коренева губка – на території всієї області.

В минулому році виникли осередки звичайного соснового пильщика – більше 26 тис. га. В лісах області здійснювалися лісозахисні заходи - проведенна хімічна обробка насаджень.

З метою забезпечення охорони лісів від пожеж у 2011 році лісокористувачами області створено близько 4 тис. км мінералізованих смуг, а догляд за ними проведено на 7 тис. км. Всі небезпечні в пожежному відношенні лісові масиви були оборані. Проводилось очищення від сміття лісових насаджень вздовж доріг, біля населених пунктів, на рекреаційних пунктах і в місцях масового відпочинку населення на площі 2,5 тис. га.

Також, значна увага була приділена проведенню профілактичної та роз’яснювальної роботі. Всі позапланові дороги були перекриті шлагбаумами, виставлено 1298 плакатів і аншлагів наглядної агітації, проведено 146 виступів в засобах масової інформації.

Всі прийняті заходи та погодні умови 2011 року дали змогу значно зменшити на території області кількість лісових пожеж та їх площу. Площа лісових земель, пройдених пожежами у 2011 році, склала 14,69 га, що біля 10 разів менше, ніж у 2010 році. Збитки склали 54 тис. грн.

Інформація щодо динаміки лісових пожеж на території Чернігівської області наведена на рис. 5.2.2.2 та в табл. 5.2.2.5.

Табл.5.2.2.5. Загибель лісових насаджень від пожеж

№	Користувач	Кількість випадків	Пройдено пожежами, га	Площа на 1 випадок, га	Завдані збитки, тис. грн.
Лісові землі	Нелісові землі	Звітний рік, га	Попередній рік, га	всього	в т.ч. побічні **
всього	в т.ч. верховими
	Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства		14,692	-	–	0,4	0,8	54,0	19,9 -
	Остерський військовий лісгосп	-	-	-	-	-	-	-	-
	Коропське СЛП «Агролісгосп»	-	-	-	-	-	-	-	-
	РКСЛП «Корюківкаліс»	-	-	-	-	-	-	-	-
	КП «Чернігівоблагроліс»	-	-	-	-	-	-	-	-
	ТОВ СЛГ «Авангардліс»	-	-	-	-	-	-	-	-
	Всього		14,692	-	–	0,4	0,8	54,0	19,9 -

5.2.3 Стан використання природних недеревних рослинних ресурсів