ТОП 10:

Якість питної води та її вплив на здоров’я населення



 

Вода є основою існування життя на Землі. Вона є однією з найбільш необхідних і найпоширеніших речовин. Вода необхідна для життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається в рослинах та в живих організмах.

Підземні води є однією з найбільших складових надр області. Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби. Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

· Четвертинний;

· Харківський;

· Бучацький;

· Верхньокрейдяний;

· Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. У багатьох районах у цьому горизонті є нітрати, вміст яких перевищує показники Державних санітарних норм та правил (Ріпкинський, Семенівський, Корюківський, Козелецький, Ічнянський, Н.-Сіверський, Чернігівський райони). Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань.

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою. Часто харківський горизонт може бути відсутній. Ці горизонти у багатьох районах області мають підвищений вміст заліза, але разом з тим, використовуються найчастіше.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам Державних санітарних норм та правил. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, вміст яких майже в 2 рази перевищує вимоги ДСанПіН.

З метою доведення якості питної води до показників ДСанПіН у місті Ніжин у підземних резервуарах проводять змішування питної води із двох горизонтів - нижньокрейдяного та бучацького, а у м. Щорс та м. Мена встановлено станції знезалізнення.

Якість питної води постійно контролюється відомчими лабораторіями в містах Чернігові, Ніжині, Прилуки, Ічні, Бахмачі, смт. Ріпки і на договірних засадах міськ-, райсанепідемстанціями в інших містах і селищах.

Згідно проведених у 2011 році лабораторних досліджень якість питної води централізованого постачання протягом тривалого часу залишається стабільною. Відхилення від вимог ДСанПін 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» з мікробіологічних показників становили 2%.

В 29 зразках питної води, відібраних з шахтних колодязів, артезіанських свердловин та природних джерел був визначений вміст нітратів. Як і в попередні роки, виявлено значну різницю вмісту нітратів у джерелах водопостачання. У 13 зразках води шахтних колодязів та 1 зразку з природних джерел вміст нітратів перевищував допустимий рівень. Максимальне значення дорівнювало 610 мг/л, що майже в 14 раз перевищує норматив. (табл. 4.4.1)

 

Табл.4.4.1 Вміст нітратів у питній воді

Об`єкт дослідження Всього обстежено зразків З них з переви-щенням ГДК Вміст нітратів, мг/л ГДК, мг/л
мін. сер. макс.
Шахтні колодязі
Артезіанські свердловини -
Природні джерела

Враховуючи вищенаведене, для забезпечення питною водою особливо вразливих об`єктів (школи, дитячі садки, лікарні) доцільно будувати для них побутові свердловини, що дасть можливість зменшити надходження в організм дітей і хворих людей надлишку нітратів.

Випадків виникнення інфекційних захворювань серед населення області через водний фактор передачі не зафіксовано.

На сьогоднішній день основною проблемою з водопостачання Чернігівської області залишається підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі.

 

Заходи щодо покращання стану водних об’єктів

 

Однією з важливих проблем для населення області і розвитку економіки є охорона, збереження, відродження об’єктів водного фонду, запобігання (попередження) та усунення наслідків шкідливої дії вод, що гарантуватиме екологічну безпеку життєдіяльності населення і досягнення збалансованого рівня шкідливого впливу на водні об’єкти та їх спроможність до відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму і санітарного стану.

Найбільш актуальними проблемами в сфері охорони та раціонального використання водних ресурсів є незадовільний стан мереж водопостачання і водовідведення та каналізаційних очисних споруд, зокрема:

- очисних споруд ПрАТ «Новгород-Сіверський сирзавод» м.Новгород-Сіверський, що призводить до негативного впливу на гідрохімічний стан р. Десна;

- очисних споруд КП «Бахмач-Водсервіс» і як наслідок, скид стічних вод з перевищенням нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин у водний об’єкт.

За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища в 2010 році розроблено проект по встановленню розмірів та меж прибережної захисної смуги р.Десна та в 2011 році винесено її в натуру.

В 2011 році до Мінприроди України направлено 2 запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення реконструкції аварійних каналізаційних очисних споруд і КНС в с. Снов`янка та с.Киселівка Чернігівського району, продуктивністю 200 м3/добу. Кошти не надходили.

Найбільшу загрозу навколишньому середовищу становлять безхазяйні свердловини, контроль за станом яких майже втрачено. Незважаючи на щорічне проведення на території області робіт по ліквідаційному тампонажу свердловин, їх кількість не тільки не зменшується, а навпаки зростає. При переході права власності на земельні ділянки, новими власниками приймаються рішення щодо доцільності використання розташованих на них артсвердловин, непотрібні кидаються напризволяще і залишаються поза контролем та регулюванням. Вимоги щодо тампонажу артсвердловин висуваються їх власникам при видачі дозволів на спецводокористування.

Станом на 01.01.2012 року, з наявних 3690 артезіанських свердловин – 382 (10,4%) не працюють і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 138 – безгосподарські.

За наполяганням Держуправління у 2011 році за кошти власників затампоновано 53 артезіанські свердловини у 14 районах області.

 


ЗБЕРЕЖЕННЯ БІО- ТА ЛАНДШАФТНОГО РІЗНОМАНІТТЯ, РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ ТА ФОРМУВАННЯ ЕКОМЕРЕЖІ

Збереження біо- та ландшафтного різноманіття, формування екомережі

Загальна характеристика

 

Забезпечення сталого, екологічно збалансованого розвитку регіону, підвищення його природно-ресурсного потенціалу, збереження цінних природних територій, біологічних ресурсів, що на них знаходяться, генетичного фонду тваринного та рослинного світу вимагають дотримання оптимального балансу між територіями, що інтенсивно експлуатуються, і такими, щодо яких запроваджуються спеціальні режими охорони та відтворення. Для забезпечення такого балансу формується екологічна мережа.

Екологічна мережа - це єдина територіальна система, яка створюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біологічного різноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

З 2003 року в області діє Програма формування національної екомережі в Чернігівській області на 2003 – 2015 роки, затверджена рішенням обласної ради від 14 серпня 2003 року. Основною метою Програми є збільшення в області земель з природними ландшафтами до рівня близького до притаманного їм природного стану, та формування територіально єдиної системи, побудованої відповідно до забезпечення можливості природних шляхів міграції та поширення видів рослин і тварин, яка б забезпечувала збереження природних екосистем, видів рослинного і тваринного світу та їх популяцій. В основі Програми закладено створення єдиної системи природоохоронних територій, де передбачається проведення системних заходів по збереженню і відтворенню природних ресурсів. Структурні елементи національної екомережі на території Чернігівської області забезпечують цілісність екомереж Сумської, Київської областей.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.80.144.129 (0.005 с.)