Забруднення ґрунту залишковими кількостями пестицидів

Вміст залишкових кількостей ДДТ, ГХЦГ в 2011 році в ґрунті був визначений в 394 зразках ґрунту на територіях, що прилягають до складів пестицидів та орних землях. В 2011 році пестицидами було забруднено: ДДТ – 19% зразків ґрунту, γ ГХЦГ – 4,5% зразків. В 27 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ та в 14 зразках ґрунту – по γ ГХЦГ. Також було досліджено 194 зразка ґрунту на вміст гептахлору, в 36% зразків виявлено перевищення ГДК.

В 394 зразках ґрунту визначали вміст пестицидів симм-тріазинової групи. Так, було виявлено забруднення: прометрином – 2% зразків, симазином – 6%. В 12 зразках ґрунту виявлено перевищення ГДК по симазину.

В 1 зразку рослинницької продукції (зерно) визначався вміст ДДТ, γ-ГХЦГ. Залишкових кількостей цих пестицидів не виявлено.

Щільність забруднення ґрунту радіоцезієм

Щільність забруднення сільгоспугідь радіонуклідами була визначена при їх суцільному обстеженні в 1991-1993 роках.

На фоні загальної тенденції до зниження вмісту радіонуклідів в грунті спостерігаються і протилежні результати, що можна пояснити як різними площами елементарних ділянок, так і переходом стронцію-90 в рухомі форми.

Одержані дані дають можливість більш об'єктивно оцінити радіаційну ситуацію в зоні забруднення, визначити критичні території, прогнозувати рівні забруднення продуктів харчування і кормів а, отже, і приймати належні міри по зменшенню радіаційного навантаження на населення, яке проживає в забрудненій зоні.

Рівні забруднення рослинницької продукції по районах

Забруднення продукції рослинництва радіоцезієм в значній мірі визначається щільністю забруднення ґрунту, його типом та агрохімічними показниками, режимом зволоження тощо. Стан забруднення продукції можна оцінити за показниками, наведеними в таблиці 6.3.2.3.

Найбільшу турботу викликає та продукція, рівень забруднення якої перевищує допустимий. Визначення її кількості дозволяє давати оцінку радіаційної ситуації регіону. Є певна складність в проведенні такої оцінки, так як в ДР-2006 не визначені допустимі рівні сіна, соломи, зеленої маси природних угідь і сіяних трав, зернофуражу - основи кормових раціонів. Контрольні рівні по цих видах продукції часто завищені, на що вказувалось раніше. В той же час інших параметрів оцінки забруднення вище названої продукції немає, тому використані існуючі контрольні рівні.

Для зниження нагромадження радіонуклідів в сільськогосподарській продукції необхідно проводити контрзаходи, які суттєво знижують перехід радіонуклідів з грунту в рослини, підвищують врожайність сільгоспкультур і збільшують “ефект розбавлення”. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в грунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше нагромаджувати радіонукліди і таке інше.

Контроль за станом антропогенного забруднення довкілля, особливо в зв`язку з Чорнобильською катастрофою, набув в умовах області виключно важливого значення. На часі створення в області експертної мережі агроекологічного моніторингу грунтів та сільськогосподарської продукції, як однієї з найважливіших частин загального комплексу моніторингу довкілля.

 

Таблиця 6.3.2.3 - Аналіз стану забруднення радіоцезієм рослинницької продукції

№ п/п	Район	Кількість досліджених зразків	Кількість зразків з перевищенням допустимого рівня	%
	Козелецький		-	-
	Корюківський		-	-
	Ріпкинський		-	-
	Сосницький		-	-
	Чернігівський
Всього

 

З метою більш об`єктивної оцінки рівнів забруднення рослинницької продукції та сировини необхідно розробити для них адекватні контрольні рівні.

Рівень гамма-фону в зонах радіоактивного забруднення стабілізувався, в основному, на рівнях менших 20 мкР/год. Проте на окремих критичних територіях він і нині сягає 40-60 мкР/год, що свідчить про необхідність проведення на них додаткового уточнюючого радіологічного обстеження.

Проведення радіологічного моніторингу сільськогосподарської продукції дає можливість дати оцінку рівнів її забруднення, прогнозувати радіаційну ситуацію, що дозволить уникнути надмірного радіоактивного навантаження на населення, яке проживає на забруднених територіях.

Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ.

В основній і побічній рослинницькій продукції вміст фосфору, калію, кальцію, важких металів, мікроелементів знаходився в межах допустимих рівнів. Отже, аномальних значень показників, які визначались у ґрунті і рослинницькій продукції, на контрольних ділянках не виявлено.

Покращити радіаційну ситуації на пасовищах можливо за рахунок проведення контрзаходів. Слід відмітити високу ефективність таких контрзаходів, як корінне та поверхневе поліпшення пасовищ, вапнування грунтів з кислою реакцією грунтового розчину, внесення мінеральних та органічних добрив. Ще вищу ефективність забезпечує проведення цих контрзаходів в комплексі.

В той же час, обсяги контрзаходів, які проводяться в радіаційно забруднених господарствах недостатні. Якщо в 1990 році за рахунок Чорнобильського фонду корінне поліпшення пасовищ було проведене на 2518 гектарах, що суттєво покращило на них радіаційну ситуацію, то в 2000 році лише на 80 га, 2003 – 455 га, в 2006 р. – 324 га, в 2007 р. – 54 га. Вапнування грунтів в порівнянні з 1990 роком скоротилось в 106 раз, від 5304 га до 50 в 2006 році, а в 2007-2011 роках зовсім не проводилось. Різке зменшення обсягів проведення контрзаходів призупинило процес поступового зниження рівнів забруднення сільськогосподарської продукції, а в окремих випадках призвело навіть до їх підвищення.

Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів.

o У вищезазначених критичних населених пунктах провести дослідження молока в усіх приватних господарствах;

o Провести інвентаризацію пасовищ для корів приватного сектору населених пунктів ІІІ та ІV зон з визначенням на них радіаційного стану та продуктивності травостою;

o Провести комплексні контрзаходи на пасовищах біля критичних населених пунктів.

o Враховуючи, що значна частина цих угідь має кислу реакцію грунтового розчину, то на кислих грунтах потрібно провести їх вапнування.

o Проводити контрзаходи на критичних територіях лише на підставі проектно-кошторисної документації, з обов`язковим авторським наглядом і визначенням їх ефективності.

Розширення обсягів контрзаходів та більш жорсткий контроль за рівнем забруднення молока та пасовищного корму радіонуклідами дозволить суттєво зменшити ризик нагромадження в організмі людей значної кількості радіонуклідів.

Деградація грунтів

Результати агрохімічної паспортизації земель, їх моніторинг показують, що родючість ґрунтів Чернігівщини за останні 5 років невпинно знижується, проявляються процеси агрохімічної деградації ґрунтів.

Рівень застосування органічних добрив в цілому забезпечував бездефіцитний баланс гумусу, що дозволило зупинити процес дегуміфікації ґрунту. Щорічні обсяги вапнування досягали 134 тисяч гектарів, що за 5 років дозволяло вапнувати всю площу кислих ґрунтів. Внаслідок інтенсивного застосування агрохімікатів зросла продуктивність ґрунтів. За 20 років урожай зернових збільшився в 1,8 разів. Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючості ґрунтів, який забезпечував би одержання стабільних урожаїв сільськогосподарських культур досить високого рівня.

Зниження родючості і продуктивності грунтів області значною мірою визначається інтенсивним їх підкисленням, яке обумовлене періодично промивним водним режимом, внаслідок чого з грунту вимиваються основи кальцію, калію та магнію.

На протязі тривалого часу у веденні землеробства відбувалась низка змін негативного характеру. Було зруйновано сівозміни, широко розповсюджено вирощування сільськогосподарських культур у монокультурі. Різко знизились обсяги застосування добрив, а вапнування ґрунтів було практично припинене.

Отже, в сучасному землеробстві області створились вкрай несприятливі умови, коли еколого-агрохімічний стан ґрунтів погіршується не в результаті перевантаження агроекосистем надмірно високими дозами агрохімікатів, а внаслідок порушення основного екологічного закону агрохімії, за яким винос поживних речовин з ґрунту необхідно компенсувати внесенням екологічно доцільних норм добрив.

Порівнюючи основні агрохімічні показники (забезпеченість ґрунтів рухомим фосфором, обмінним калієм, ступінь кислотності ґрунтів) в розрізі районів останнього туру обстеження з попереднім туром варто відзначити, що майже в усіх районах області знижується родючість ґрунтів, зростають площі кислих земель.

Найбільш інтенсивно зменшуються запаси фосфору в Бобровицькому, Козелецькому, Н.-Сіверському, Срібнянському, Щорському районах, де вони за 5 років знизились на 9-10 мг/кг ґрунту, зменшення відбулось у 14 районах. В цілому по області урожай с.-г. культур за вмістом фосфору лімітується на 84% площ. В Бахмацькому, Городнянському, Ріпкинському, Сосницькому, Щорському районах дефіцит рухомого фосфору спостерігається на 91-97% площ.

В забезпеченості ґрунтів обмінним калієм спостерігається відносна стабілізація його вмісту, зменшення відбулось лише в Бобровицькому,

Н.-Сіверському та Ріпкинському районах. Калієм ґрунти області забезпечені набагато гірше, ніж фосфором. За вмістом калію урожай с.-г. культур лімітується на 88% площ орних земель області. В Городнянському, Корюківському, Н.-Сіверському, Ріпкинському і Семенівському районах площі ґрунтів з дуже низьким і низьким вмістом калію займають 50-62%.

У зв`язку з відсутністю державного фінансування докорінного поліпшення земель в області за 5 років площі кислих ґрунтів збільшились на 3% і становлять 52% орних земель. В порівнянні з попереднім туром ґрунти у Варвинському, Коропському, Н.-Сіверському, Прилуцькому, Семенівському, Борзнянському, Срібнянському, Талалаївському, Щорському районах підкислились на 10-13%. Найскладніша ситуація виявлена в Городнянському, Коропському, Н.-Сіверському, Сосницькому та Щорському районах, де площі кислих ґрунтів займають 71-84% орних земель.

Агрохімічний стан ґрунтів погіршується, тому що винос поживних речовин з ґрунту не компенсується внесенням відповідних доз органічних і мінеральних добрив. При цьому, як мінімум, повинен бути забезпечений бездефіцитний баланс елементів живлення.

Дієвими заходами в області щодо усунення виявлених порушень у малопродуктивних і деградованих ґрунтах є проведення консервації та рекультивації деградованих земель (табл. 6.3.3.1; 6.3.3.2;6.3.3.3).

 

Таблиця 6.3.3.1. Консервація деградованих і малопродуктивних

земель за 2011 рік

Види земель	Всього на початок року (законсервовано)	Проведено консервацію протягом 2011 р	Всього потребують консервації
тис. га	% загальної площі території	тис. га	% загальної площі території	тис. га	% загальної площі території
Деградовані землі		0,031			3,99	0,13
Малопродуктивні землі	3,45	0,108	0,062	0,002	6,77	0,21

Таблиця 6.3.3.2. Площа деградових та малопродуктивних земель по Чернігівській області (тис. га), станом на 01.01.2012 р.

Пор. №	Назва району	Землі, які знаходяться у стані консервації	Землі, які потребують консервації
Деградовані	Малопродукти вні	Деградовані	Малопродукти вні
	Бахмацький			0,256
	Бобровицький		0,167		0,125
	Борзнянський				0,051
	Варвинський				0,285
	Городнянський		0,06		0,116
	Ічнянський				0,743
	Козелецький	0,21	0,83	0,362	0,12
	Коропський			0,25	0,317
	Корюківський		0,156		0,085
	Куликівський
	Менський				0,279
	Ніжинський	0,025	0,162	0,339	0,397
	Н.Сіверський			0,783	1,47
	Носівський	0,109		0,151
	Прилуцький			0,6	0,65
	Ріпкинський				0,384
	Семенівський			0,414
	Сосницький			0,685
	Срібнянський			0,51	0,751
	Талалаївський				0,017
	Чернігівський				1,051
	Щорський		0,411		0,02
	м.Ніжин
	м.Прилуки
	м.Чернігів
Всього:	0,344	1,79	4,35	6,861

 

Таблиця 6.3.3.3. Площа порушених, відпрацьваних та рекультивованих земель по Чернігівській області за 2011 рік

Пор. №	Назва району	Площа порушених земель, тис. га	% до загальної площі території району	Площа відпрацьованих земель, тис. га	% до загальної площі території району	Площа рекультивованих земель, тис. га	% до загальної площі території району
	Бахмацький	0,046	0,00	0,026	0,02	0,00465	0,00
	Бобровицький	0,101	0,00	0,071	0,05		0,00
	Борзнянський	0,202	0,01	0,186	0,12		0,00
	Варвинський	0,007	0,00	0,0038	0,01	0,0068	0,012
	Городнянський	0,232	0,01	0,079	0,05		0,00
	Ічнянський	0,073	0,00	0,029	0,02		0,00
	Козелецький	0,103	0,00	0,1	0,04		0,00
	Коропський	0,31	0,01	0,246	0,19		0,00
	Корюківський	0,085	0,00		0,00		0,00
	Куликівський	0,014	0,00	0,002	0,00		0,00
	Менський	0,116	0,00	0,029	0,02	0,005	0,00
	Ніжинський	0,301	0,01	0,15	0,10		0,00
	Н.Сіверський	0,254	0,01	0,135	0,07		0,00
	Носівський	0,002	0,00	0,001	0,00	0,018	0,02
	Прилуцький	0,167	0,01	0,072	0,04		0,00
	Ріпкинський	0,1	0,00	0,054	0,03	0,00732	0,00
	Семенівський	0,155	0,00	0,053	0,04		0,00
	Сосницький	0,274	0,01	0,18	0,20		0,00
	Срібнянський		0,00		0,00		0,00
	Талалаївський	0,076	0,00	0,059	0,09	0,0144	0,02
	Чернігівський	0,386	0,01	0,158	0,06	0,00435	0,00
	Щорський	0,13	0,00	0,111	0,09		0,00
	м.Ніжин		0,00		0,00		0,00
	м.Прилуки		0,00		0,00		0,00
	м.Чернігів	0,003	0,00		0,00		0,00
Всього:	3,137	0,10	1,7438	0,055	0,0652	0,002

 

Недостатні обсяги застосування добрив, відсутність інших значних джерел поповнення ґрунту елементами живлення обумовили, починаючи з 1993 року формування в землеробстві області гостродефіцитного балансу гумусу та поживних речовин.

Збереження, відтворення і раціональне використання родючості ґрунтів є основною умовою забезпечення стабільного розвитку агропромислового комплексу і найважливішим джерелом розширення сільськогосподарського виробництва. Від рівня ґрунтової родючості напряму залежить ріст урожайності і валових зборів сільськогосподарських культур.