ТОП 10:

Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку



Поняття об′єкт підвищеної небезпеки визначене Законом України «Про об′єкти підвищеної небезпеки», а саме, як об′єкт, де використовуються, виробляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин або категорій речовин у кількості, що дорівнює чи перебільшує нормативно установлені порогові маси, а також інші об′єкти, які відповідно до закону мають передумовою реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

З метою обліку всіх потенційних джерел надзвичайних ситуацій державного чи регіонального масштабу, збору, накопичення, відновлення, систематизації та збереження формалізованої інформації про них, а також забезпечення оперативного аналізу можливості виникнення надзвичайних ситуацій на об′єктах, територіях або окремих регіонах країни, оцінки ризиків надзвичайних ситуацій різного характеру, прогнозування масштабів надзвичайних ситуацій, моделювання їхнього розвитку і прийняття на основі цих даних управлінських рішень із запобігання чи обмеження масштабів створений Державний реєстр потенційно небезпечних об′єктів. На цей час Державний реєстр ПНО містить докладні відомості про понад 17 тис. об`єктів, до числа яких входять промислові підприємства, шахти, кар`єри, магістральні газо-, нафто- і продуктопроводи, гідротехнічні споруди, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувачі та полігони промислових відходів, місця збереження небезпечних речовин і ін

Обласною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджено «Перелік потенційно небезпечних об′єктів та підвищеної небезпеки, розміщених на території Чернігівськорї області». Згідно переліку на території області нараховується 707 вказаних об′єктів, з них 49 об′єктів – екологічно небезпечні.

 

Радіаційна безпека

Чернігівська область одна з небагатьох областей України де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства по видобуванню та переробці уранових руд. Чернігівщина відноситься до найбільш уражених чорнобильським лихом областей України. Майже вся територія області в різній мірі зазнала радіоактивного забруднення. Формування радіоактивного забруднення території області після аварії на Чорнобильській АЕС відбувалось, коли в складі газо-аерозольної фази переважали легко летючі радіоактивні елементи, головними з яких були радіоізотопи йоду та цезію. На відстані до 50 км від реактора в Чернігівському та Ріпкинському районах області утворився ряд невеликих по площі аномалій з щільністю забрудненості цезієм-137 більше, ніж 5 Кі/км2, а на окремих ділянках – понад 15 Кі/км2.

Таким чином, основними радіонуклідами, які визначають радіаційний стан на забрудненій території, є цезій-137 і стронцій-90.

Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 83,2 тис. осіб, з них 13,9 тис. дітей.

Майже 1735 тис. га території області зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС і потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 44,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів.

Найбільш негативний вплив припадає на ліси, де забрудненість складає більш, ніж 19 % держлісфонду. З 11 держлісгоспів забруднені радіоцезієм більше 1 Кі/км2 – дев’ять, стронцієм-90 – всі. Радіологічною службою обласного управління лісового та мисливського господарства, нарівні з обстеженням безпосередньо деревини та виробів з неї, проводиться обстеження лісових масивів в місцях випасання приватної худоби, заготівлі сіна, збору ягід та грибів. Об’єктами досліджень є дикорослі ягоди, плоди, їстівні гриби, кормові трави.

Спостереження за щільністю забруднення ґрунту і рівнями забруднення рослинної продукції радіонуклідами проводиться з 1986 року Чернігівським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції «Облдержродючість» в чотирьох районах області на 7 стаціонарних пунктах.

В цілому погодно-кліматичні та ландшафтно-геохімічні особливості забруднених територій області (велика кількість земель з торф’яно-болотяними та дерново-підзолистими ґрунтами в умовах підвищеної зволоженості) сприяють підвищенню біологічної доступності радіонуклідів та міграції їх по біологічних ланцюжках.

В залежності від рівнів забруднення ґрунту радіонуклідами, ландшафтно-геохімічних особливостей забруднених територій здійснюється перехід радіонуклідів з ґрунту в рослини. Визначення кількості забрудненої продукції дозволяє скласти оцінку радіаційної ситуації регіону. Динаміка рівнів забруднення радіоцезієм рослинної продукції вказує на те, що в останні роки не спостерігається їх суттєвого зниження, в основному вони стабілізувались.

Незважаючи на переважно низькі рівні забруднення радіонуклідами харчової продукції місцевого виробництва, ще відмічаються випадки перевищення допустимих рівнів (ДР-2006) вмісту радіоцезію в продукції тваринного і рослинного походження. Ці випадки реєструються в своїй більшості у господарствах контрольованої зони, розміщених на територіях з забрудненістю ґрунту більше 1 Кі/кв.км (Козелецький, Корюківський, Ріпкинський та Семенівський райони).

Значна нерівномірність, плямистість щільності забруднення грунту, істотна варіабельність його агрохімічних показників, а, отже, і нерівномірність забруднення пасовищного корму вимагає більш детального обстеження пасовищ, що дасть можливість уникнути використання найбільш забруднених площ.

Для поліпшення радіаційної ситуації, зменшення накопичення радіонуклідів в організмі людини, обмеження потоків радіонуклідів з продуктами харчування місцевого виробництва вкрай необхідно збільшити обсяги контрзаходів. Це вапнування, внесення достатньої кількості в необхідних співвідношеннях мінеральних добрив, застосування органічних добрив, які забезпечують бездефіцитний баланс гумусу в ґрунті, докорінне та поверхневе поліпшення природних кормових угідь, формування структури посівних площ з культур, які здатні менше накопичувати радіонукліди і таке інше.

Спеціальну діяльність по поводженню з радіоактивними відходами, що утворюються при використанні джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві, виконує Державне об’єднання «Радон», яке має у своєму складі 6 міжобласних спеціалізованих комбінатів. Територіально Чернігівська область закріплена за Київським міжобласним спецкомбінатом.

Основна маса радіоактивних відходів, накопичених в області, утворилась в результаті проведення дезактивації території і споруд. На території області розташовано 3 сховища радіоактивно забруднених відходів дезактивації (СРЗВд), утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – «Корюківське», «Семенівське», «Ріпкинське». Всі ці об’єкти знаходяться на післяексплуатаційному обслуговуванні в державному об’єднанні «Радон», що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом.

Радіаційний стан сховищ відходів дезактивації задовільний, параметри радіаційного контролю не перевищують, узгоджені облсанепідемстанцією «Рівні радіоактивного забруднення поверхні об’єктів, які знаходяться на обліку та контролі державного об’єднання «Радон».

Радіоактивне забруднення територій, яке сталося внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до появи в навколишньому природному середовищі додаткових довгоіснуючих джерел іонізуючого опромінювання.

Крім того, область розміщена в зоні потенційно небезпечного впливу можливих аварій на трьох АЕС: Курської і Смоленської АЕС (Росія) з викидом 10 % активності та Ігналінської АЕС (Литва) з викидом до 50 % активності.

В області джерела іонізуючого випромінювання використовуються у вигляді радіоактивних речовин або генеруючих іонізуюче випромінювання пристроїв у медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях та інших галузях господарства. На підприємствах, в установах та організаціях наявні лише закриті джерела іонізуючого випромінювання (за винятком медичних закладів), рентгенапарати, еталонні та контрольні джерела.

Радіоактивні відходи (далі РАВ) в області утворюються в результаті закінчення терміну експлуатації джерел іонізуючого випромінювання, які використовуються на підприємствах, установах та організаціях. Суб’єкти господарювання, в результаті діяльності яких утворюються РАВ, передають їх на захоронення до Київського спецкомбінату УкрДО «Радон».

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.233.215.196 (0.007 с.)