Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Практичне заняття 1. Загальні положення та науково-методичні основи заповідної справи↑ Стр 1 из 9Следующая ⇒ Содержание книги
Поиск на нашем сайте
ЗАПОВІДНА СПРАВА ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ
Заповідна справа. Практичні заняття. /Укладач Куцька Н.Б. – Рубіжне: ІХТ СНУ ім. В. Даля, 2012. – 81 с.
Методичні вказівки містять план та зміст практичних занять з дисципліни «Заповідна справа», мають короткі теоретичні відомості, вказівки до виконання робіт практичного характеру, формують основні знання та вміння, які отримують студенти під час планових практичних занять.
ЗМІСТ
1 План практичних занять. 4 2 Зміст практичних занять. 5 Практичне заняття 1. Загальні положення та науково-методичні основи заповідної справи 5 Практичне заняття 2. Умови створення, організації, класифікації заповідних територій та об’єктів, їх походження, завдання, призначення. 12 Практичне заняття 3. Організація мережі заповідних об’єктів. 18 Практичне заняття 4. Стан та перспективи розвитку заповідної справи в Україні. Класифікація та характеристика територій та об’єктів ПЗФ. Державні заповідники. 24 Практичне заняття 5. Класифікація та характеристика територій та об’єктів природно-охоронного фонду. Національні парки та ландшафтні регіональні парки. 29 Практичне заняття 6. Класифікація та характеристика територій та об’єктів природно-охоронного фонду. Ботанічні сади, дендропарки, парки – пам’ятники садово-паркового мистецтва, історико-архітектурні заповідники. 32 Практичне заняття 7. Червона книга України. Положення про Червону книгу та її структуру 33 Практичне заняття 8 Організаційно-правові основи ведення заповідної справи. Закон України «Про природно-заповідний фонд. 39 Практичне заняття 9. Організаційно-правові основи ведення заповідної справи. Закон України «Про природно-заповідний фонд». 42 Практичне заняття 10. Соціально-економічне значення природно-заповідних територій України. Стан природно-заповідного фонду Луганщини. 45 Практичне заняття 11. Екскурсія в заповідне урочище місцевого значення «Дубовий гай» 49 Практичне заняття 12. Природно-заповідні території та об’єкти Кремінського району Луганської області 49 Література. 53 Додаток А.. 55 Додаток Б.. 63 Додаток В.. 70 Додаток Д.. 80
План практичних занять
План практичних занять наводиться в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – План практичних занять
Зміст практичних занять Практичне заняття 1. Загальні положення та науково-методичні основи заповідної справи Зміст: Заповідна справа як важлива складова охорони природи. Поняття «заповідна справа». Предмет та об’єкт заповідної справи. Мета та завдання заповідної справи. Науково-методичні основи заповідної справи.
За результатами практичного заняття студент повинен знати: - загальні положення заповідної справи; - наукові, еколого-освітні та господарські принципи створення нових об’єктів природно-заповідного фонду України.
Повинен вміти: - визначати науково-методичні підходи, що лежать в основі на стадії виділення територій природно-заповідного фонду (ПЗФ). Теоретичні відомості Проблема збереження тварин і рослин, які населяють нашу планету, тобто збереження генофондів, створених у процесі еволюції різноманітного органічного світу, нині є актуальною і складає головну задачу заповідної справи. Вирішити це завдання без заповідування, без вилучення певних ділянок території із господарського використання неможливо, тому найважливішою функцією заповідної справи визначають створення резервантів, де забезпечується охорона всіх видів рослинних і тваринних організмів, які створені природою протягом мільйонів років. Однією з форм охорони навколишнього середовища є заповідна справа – комплекс організаційних, правових, наукових, економічних і виховних заходів, спрямованих на збереження унікальних та типових ландшафтів чи окремих природних об’єктів (видів рослинного і тваринного світу, насамперед рідкісних та таких, що перебувають під загрозою зникнення і занесених до Червоної книги, геологічних утворень, водойм тощо) у наукових, природоохоронних цілях. Специфічність та своєрідність розвитку природно-заповідної справи спонукають до особливої уваги у визначенні її об’єкта та предмета. Вже стало очевидним, що в об’єкті природно-заповідної справи простежуються як матеріальні, так і нематеріальні аспекти, а предмет має відображати основні структурні елементи об’єкта і напрями його розвитку. Звідси, об’єктами природно-заповідної справи є: - матеріальні - виділені, запроектовані та зарезервовані для заповідання природні території та їх мережі, території й об’єкти ПЗФ та їх мережі, охоронні зони, екологічні мережі та її територіальні елементи, біорізноманіття заповідних та інших охоронних екосистем; - нематеріальні - морально-етичні, освітні, світоглядні норми і стандарти, сакральна, естетична, духовна, етнічна, символічна цінність, ідеальна природа, любов і патріотизм до природи тощо. Отже, головним матеріальним об’єктом природно-заповідної справи є природно-заповідний фонд як своєрідна природно-територіальна система, яка відображає сукупність природних територій, категорій різних рангів, що взаємопов’язані та взаємодоповнюють один одного, а також забезпечують у межах регіону, держави чи міждержавного простору цілком стабільне та довгострокове виконання природоохоронних завдань. Предметом природно-заповідної справи є: вивчення, виділення, резервування, проектування та функціонування територій та об’єктів природно-заповідного фонду, їх мережі й екологічної мережі. Наукові принципи Принципи, які використовуються при створенні нових об’єктів ПЗФ України: 1 Принцип збереження дикої природи: охороні підлягають усі ділянки дикої, слабо зміненої людиною природи. 2 Принцип рідкісності: охороні підлягають усі рідкісні та зникаючі види рослин і тварин, рослинні угруповання та типи природних середовищ, що занесені відповідно до Червоної книги України, Зеленої книги України, регіональних та чинних для України міжнародних Червоних переліків. 4 Принцип унікальності: охороні підлягають унікальні природні комплекси та об’єкти. 5 Принцип репрезентативності: охороні підлягають найбільш збережені типові для кожної ботаніко-географічної області екосистеми. Принципи здійснення наукової діяльності та моніторингу у межах ПЗФ: 1 Принцип етичної експертизи: розробляти та переважно використовувати методики прижиттєвих досліджень. 2 Принцип розробки лімітів на природокористування: добування рослин і тварин у наукових цілях здійснюється за спеціальними дозволами з обґрунтуванням лімітів обсягів їх вилучення. 3 Принцип заборони добування рідкісних та зникаючих видів рослин і тварин: добування здійснювати лише в крайніх випадках і у відповідності до спеціальних програм. 4 Принцип відновлення: сприяти відтворенню місцевої флори та фауни, відновленню порушених екосистем. Еколого-освітні принципи 1 Принцип залучення місцевих навчально-освітніх закладів: проведення занять та організація гуртків у навчально-освітніх закладів, включаючи дитсадки, залучення школярів та студентів до природоохоронних акцій, екологічного патрулювання. 2 Принцип перманентного природоохоронного виховання: організовуються та діють на постійній основі еколого-освітні центри, де надається інформація для відвідувачів (читаються лекції, проводяться семінари, демонструються фотографії, муляжі, картосхеми, картини, фільми тощо щодо території ПЗФ), екологічні стежки та туристичні маршрути. 3 Принцип врахування історико-культурних, релігійних та естетичних цінностей території: в органічному поєднанні з охороною природної спадщини має вестися пропаганда збереження історико-культурної спадщини. 4 Принцип пропаганди цінностей заповідання: пропагувати найкращі позитивні результати заповідання місцевостей, зокрема, щодо відновлення екосистем, відтворення рідкісних видів флори та фауни, розробки та використання безпечних для життя рослин і тварин методик. Господарські принципи 1 Принцип збереження і відтворення популяційних у господарському відношенні видів тварин і рослин (лікарських трав, хутрових звірів, дичини, промислової риби). 2 Принцип традиційного природокористування: сприяння традиційним видам природокористування (збір грибів, ягід та лікарських рослин, лозоплетіння, спортивне рибальство, виготовлення виробів з глини та деревини, заготівля дров для отеплення осель тощо). 3 Принцип поновлення використаних ресурсів: частина виручених від господарської діяльності коштів повинна бути спрямована на поновлення використаних ресурсів та відновлення екосистем. Теоретичні відомості Практичне заняття 6. Класифікація та характеристика територій та об’єктів природно-охоронного фонду. Ботанічні сади, дендропарки, парки–пам’ятники садово-паркового мистецтва, історико-архітектурні заповідники. Зміст: Правові основами функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи. Ботанічні сади, дендропарки, парки–пам’ятники садово-паркового мистецтва, історико-архітектурні заповідники України.
За результатами практичного заняття студент повинен знати: - правові основами функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ в Україні. Повинен вміти: - описати режим і особливості функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ. Завдання: 1) ознайомитися зі статтями Закону України про природно-заповідний фонд України (1992), які визначають правові основи функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ; 2) описати режим і особливості функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ (за вказівкою викладача) та за схемою, наданою на практичному занятті 4 (с.24); 3) робота з географічною картою «Природні заповідні об’єкти України». Показати на карті місцезнаходження пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення; 4) виконати аналіз розміщення, кількісті та площ ботанічних садів, парків-памяток садово-паркового мистецтва, зоологічних парків, заповідних урочищ за адміністративними одиницями (табл. Б1–Б6, додаток Б). Теоретичні відомості. Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються у користування ботанічним садам, які є науково-дослідними, природоохоронними установами загальнодержавного і місцевого значення. Пам’ятки природи - окремі унікальні природні утворення, які мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення і створюються для збереження їх у природному стані. Вони поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні загальнодержавного та місцевого значення. Для категорії встановлюється диференційований, переважно заповідний, з елементами заказного режиму збереження. Заповідні урочища - лісові, степові, болотні й інші відокремлені цілісні виділи в ландшафтах, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, і створюються з метою збереження їх у природному стані. Однак, головною функцією є збереження цілісності природного урочища як фізико-географічного утворення. Образно кажучи, це «мікрозаповідники» - заповідні ділянки місцевого значення, природні резервати за міжнародною номенклатурою. У заповідних урочищах, в основному, запроваджується режим абсолютної заповідності.
Контрольні запитання 1 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості пам’яток природи, заповідних урочищ. 2 Розмежуйте правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ 3 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.
Рекомендована література: [1] c.95-109, [2], [8], [9].
Завдання Виконати опис оглядової екскурсії за планом, наданим на практичному занятті 4 (с.24).
Рекомендована література: [14], [15] c. 34-67, [16] c.15-20, [17] c.48-53, [18], [19] c.29-31, [20] c.5-25, [21] c.2-16.
Завдання 1) описати режим і особливості функціонування ПЗФ Кремінського району за схемою, наданою в практичному занятті 4 (с.24); 2) виконати оцінку сучасного екологічного стану природно-заповідного фонду Кремінського району Луганської області. Теоретичні відомості. В зоні діяльності мисливського господарства Кремінського ДЛМГ знаходиться ряд територій та об’єктів природно–заповідного фонду Луганської області; загальна площа їх – 4054,6 га. Межі об’єктів ПЗФ на окремих ділянках не мають чіткого відмежування в натурі. Незначні розбіжності фактичних площ об’єктів з даними їх обліку пояснюються коригуванням площ окремих ділянок. Території та об’єкти ПЗФ області, входять до складу ПЗФ України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об’єктів, що перебувають під особливою охороною. Територія заказників, пам’яток природи та заповідних урочищ не вилучаються у землекористування, землекористувач несе відповідальність за охорону та дотримання встановленого режиму (табл. Д.1 Додаток Д). Заповідне урочище «Вільшаник». Оголошено рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в.ч.), № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Кремінський район, південніше м. Сєвєродонецьк, на території Сіверськодонецького лісництва ДП «Сіверськодонецьке ЛМГ». Площа – 15,4 га. Цінна ділянка заплави Сіверського Дінця з озером та природними асоціаціями вільхи у віці більше 100 років. Середня висота дерев – 26,0 м, середній діаметр стовбурів – 32,0 см. У підліску переважають жостір проносний, свидина криваво-червона, черемха. В трав’яному покриві панують ожина сиза, кропива дводомна, багато вологолюбних рослин із родин осокових і ситникових. Ділянка є еталоном високопродуктивного заплавного чорновільшаника в степових умовах сходу України. Заповідне урочище «Сіткове». Оголошено рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в.ч.), № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Кремінський район, південна околиця м. Кремінна, в межах Сіткового лісництва ДП «Кремінське ЛМГ». Площа – 13,0 га. Сосновий бір віком 135 років на супіщаних ґрунтах другої борової тераси Сіверського Дінця. Висота дерев – 28,0 м, діаметр стовбурів – 50,0 см. Трав’яний покрив утворений куничником наземним і осокою колхідською. Еталон штучних насаджень на малопродуктивних супіщаних землях степової зони України. Заповідне урочище «Білоусова Садка». Оголошено рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в.ч.), № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Кремінський район, південніше м. Кремінна, на території Комсомольського лісництва ДП «Кремінське ЛМГ». Площа – 5,0 га. Унікальна діброва природного походження віком близько 300 років на боровій терасі Сіверського Дінця. Середня висота дерев – 25,0 м, середній діаметр – 100,0 - 120,0 см. У трав’яному покриві зустрічається рідкісна в Донбасі північна лісова рослина – копитняк європейський. В урочищі зростає близько 200 видів рослин. Урочище цінне значним різноманіттям співучих птахів, із ссавців мешкає куниця лісова. Гідрологічна пам’ятка природи «Климівське джерело». Оголошена рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 402 від 7 грудня 1971 р., рішенням виконкому Ворошиловградської обласної ради № 251 від 1 серпня 1972 р. (в.ч.), рішенням виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Кремінський район, північно-західна околиця с. Климівка. Площа – 0,1 га. Джерело розташоване в гирлі балки Берестоватий яр. Не каптоване. Дебіт – 5 л/сек., температура води – 10 ºС. Водоутримуюча порода – тріщинувата зона верхньої крейди. Живить річки Боровик та Борову. Гідрологічний заказник «Кремінські каптажі». Оголошений рішенням Луганської обласної Ради народних депутатів № 15/11 від 17 березня 1994 р. Місце розташування: західна околиця м. Кремінна. Площа – 3900,0 га. Унікальне родовище підземної питної води в балці Піщаній Ерік, яка впадає в р. Красну. Має карстове походження. Водоутримуюча порода – тріщинувата зона верхньої крейди, в якій наявна система карстових порожнин. На поверхні землі багато джерел-воклюзів та характерних западин, серед яких найбільшою є западина «Лиман» діаметром 1,5 км. Запас води – 9300 м³/на добу. Є джерелом водозабезпечення м. Кремінна. Ботанічний заказник «Серебрянський». Оголошений рішенням Луганської обласної ради № 20/20 від 25 грудня 2001 р. Розташований у Кремінському районі, в 8 км на південний захід від м. Кремінна, на території кв. 110 - 113, 131 Серебрянського лісництва ДП «Кремінське ЛМГ». Площа – 107,1 га. Цінний осередок бореальної флори, рідкісних і занесених до Червоної книги України видів рослин на території Луганської області. Охоплює комплекс лісів, боліт, лук, водної і болотної рослинності. Із тварин у заказнику можна зустріти дуже рідкісних квакшу звичайну і веретільницю ламку, тут гніздяться осоїд, вухаста сова, сіра неясить, великий строкатий, середній і малий дятли, синиці, шпаки, дрозди, припутень і горлиця, одуд, сорока, сойка, ворон, фазан; мешкають борсук лісовий, лісова куниця, європейська норка, видра, білки європейська і телеутка, олень благородний, козуля, періодично на територію заказника заходить свиня дика і зрідка – лось. Заповідне урочище «Дубовий гай». Оголошено рішеннями виконкому Ворошиловградської обласної Ради народних депутатів № 300 від 12 липня 1980 р. (в.ч.), № 247 від 28 червня 1984 р. Місце розташування: Кремінський район, південніше м. Кремінна, на території Комсомольського лісництва ДП «Кремінське ЛМГ». Площа – 5,0 га. Унікальна діброва природного походження віком близько 300 років на боровій терасі Сіверського Дінця. Середня висота дерев – 25,0 м, середній діаметр – 100,0 - 120,0 см. У трав’яному покриві зустрічається рідкісна в Донбасі північна лісова рослина – копитняк європейський. В урочищі зростає близько 200 видів рослин. Урочище цінне значним різноманіттям співучих птахів, із ссавців мешкає куниця лісова.
Контрольні запитання 1 Перелічіть заходи щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу ПЗФ Кремінського району.; 2 Назвіть заходи щодо охорони, використання та відтворення тваринного світу ПЗФ Кремінського району. 3 Охаректеризуйте природні території області, що підлягають особливій охороні на території Кремінського району.; 4 Перелічіть заходи щодо охорони та відтворення видів тварин, занесених до Червоної книгиУкраїни, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України. 5 Дайте оцінку екологічний стан природно-заповідного фонду Кремінського району Луганської області. 6 Опишіть режим і особливості функціонування ПЗФ Кремінського району за схемою, наданою в практичному занятті 4 (с.24); 7 Виконайте оцінку сучасного екологічного стану природно-заповідного фонду Кремінського району Луганської області. Рекомендована література: [14], [15] c. 34-67, [16] c.15-20, [17] c.48-53, [18], [19] c.29-31, [20] c.5-25, [21] c.2-16. Література
1 Правове регулювання заповідної справи в Україні (спеціальне зібрання законодавчих документів). Чернівці: Книги – ХХІ, 2007. – 816 с. 2 Про природно-заповідний фонд України: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1992. – № 2456-XII. 3 «Закон України про охорону навколишнього природного середовища»; від 25.06.1991 р., із змінами і доповненнями від 5.05.1993 р., 6.03 1996 р., 19.11.1997 р., 5.03.1998 г. 4 Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, №47, ст.405). – Київ, 21.09 2000 р. №1989-ІІІ. 5 Закон України «Про екологічну мережу України» Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004). – Київ, 24.06.2004 р. № 1864-IV. 6 Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки //Відомості Верховної Ради України, 2000. 7 Закон України «Про охорону земель» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 39. ст.349). – Київ, 19.06.2003 р. №962-IV. 8 Закон України «Про тваринний світ» № 2894-ІП від 13.12.2001р. 9 Закон України «Про рослинний світ» (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 22-23. ст.198) №591-ХІУ від 09.04.1999р. 10 Зелена книга України/ під заг. ред. член-кор. НАН України Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. - 448 с. 11 Червона книга України. Рослинний світ/за ред. Я.П. Дідуха – К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 900 с. 12 Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова – К.: Глобалконсалтинг, 2009. - 600 с. 13 Закон України «Про захист рослин» №180-ХІУ від 14.10.1998р 14 Природно-заповідний фонд Луганської області//О.А.Арапов (заг. ред.), Т.В. Сова, В.Б. Фєрєнц, О.Ю. Іванченко. Довідник. – 2-е вид., доп. і перероб. – Луганськ: ВАТ «ЛОТ», 2008. - 168 с. 15 Луганщина- край турботи (Річний звіт про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2008 році/ Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. - Луганськ, 2009. – 137 с. 16 Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Луганській області у 2010 році / Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. - Луганськ, 2011. – 250 с. 17 Луганська область Екологічний паспорт регіону за 2010 рік / Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. – Луганськ, 2011. - 118 с. 18 Екологічний атлас Луганської області/Луганська обласна Держадміністрація. – Луганськ, 2004 – 167 с. 19 Обласна програма з охорони навколишнього природного середовища на 2011 - 2015 роки. /Луганська обласна рада. – Луганськ, 2011. – 36 с. 20 «Про стан природоохоронної роботи у І півріччі 2011 року. Ефективність виконання обласної програми з охорони навколишнього природного середовища на 2011-2015 роки»/Довідка на колегію Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Луганській області. - м. Луганськ 29 липня 2011 року. – с.26. 21 Районна Програма «Розвиток санаторно–курортної зони в Кремінському районі на 2011–2015 роки»/ рішення Кремінської районної ради від 10.02.2011 р. № 4/6.- 16 c.
Додаток А
Таблиця А1 - Структура кількості та площ територій та об’єктів ПЗФ України за категоріями (станом на 01.01.2011 р.)
Таблиця A2 - Розподіл кількості об’єктів ПЗФ та їх площі за адміністративними одиницями (АО) станом на 01.01.2011 р.
Примітка: фактичні площі ПЗФ - площі ПЗФ в межах адміністративних одиниць безурахування площ тих об’єктів, території яких входять до складу територій інших об’єктів ПЗФ. Таблиця A3 - Перелік природних заповідників України (станом на 01.01.2011 р.)
Таблиця А4 - Перелік національних природних парків
Продовження таблиці А4
|