Проектування ПЗТна стадії їх створення.

Правове поле. Згідно із законодавством України про ПЗФ, на підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, НПП, заказників, пам’яток природи, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення (далі - проекти створення). Проекти створення безпосередньо розробляються спеціалізованими проектними та науковими установами. Розробка проектів створення РЛП, заповідних урочищ, а також заказників, пам’яток природи та парків-пам’яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується територіальними органами спеціально уповноваженого органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища.

З цією метою порядок відведення земельних ділянок визначається Земельним Кодексом України (2001 рік). При цьому повноваження сільських, селищних, міських, районних і обласних рад у даному питанні регулюється Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні». Під час підготовки планувальних документів на проект створення обов’язково враховуються вимоги законів України «Про основи містобудування» (1992 рік), «Про планування і забудову територій» (2000 рік), а також вимоги містобудівних норм і правил. Крім того, при створенні природно-заповідної території враховуються й інші законодавчі акти: кодекси України - Лісовий (2006 рік), Водний (1995 рік), закони України – «Про туризм» (1995 рік), «Про охорону культурної спадщини» (2000 рік), «Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону» (2000 рік), а також ряд відповідних міжнародних конвенцій - про біорізноманіття, Рамсарська, Бернська тощо.

Потреби в створенні нових територій та об’єктів ПЗФ мають відображатися в комплексних оцінках територій, схемах і проектах районного планування адміністративних районів та областей.

Структура типових проектів. Після погодження клопотання центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища розпочинає підготовку проекту створення (розширення існуючої) природно-заповідної території, методологія якого ґрунтується на необхідності збереження існуючого як рідкісного, так і типового біотичного та ландшафтного різноманіття, що втілюється у висновках та рекомендаціях вчених і регулюється спеціальними методичними розробками про зміст складу матеріалів проекту створення. Проекти створення ПЗТ розробляються спеціалізованими проектними та науково-дослідними установами на підставі матеріалів погодження клопотань. Сучасні проекти створення складаються з пояснювальної записки, техніко-економічного обґрунтування, планово-картографічних і карто-схематичних матеріалів, а також матеріалів погодження на картографічній основі. В останні роки визнано, що в проектах створення обов’язковими мають бути матеріали функціонального зонування для біосферних заповідників і національних природних парків, а для природних заповідників - матеріали про охоронну зону та господарську ділянку, яка виділяється для потреб працівників цієї природно-заповідної установи. В типовому науковому обґрунтуванні, наприклад, для природного заповідника, у першому розділі викладається історія територіальної охорони і досліджень природи, направлених на створення в певних ландшафтних межах природного заповідника. В ньому наводяться історичні та правові документи, що характеризують процес створення. В одному із основних розділів наукового обґрунтування мають бути матеріали про тваринний і рослинний світ, в якому висвітлюється місце майбутнього природного заповідника у флористичному, геоботанічному і зоогеографічному районуванні, наводиться загальна характеристика флори, фауни, мікобіоти, їх анотований список або конспект, детальна характеристика найрепрезентативніших флористичних і фауністичних комплексів, біоценозів, популяцій, загальна характеристика рослинності, співвідношення її типів, продромус синтаксонів тощо. Окремо в пояснювальній записці необхідно охарактеризувати наукову цінність біорізноманіття, де зокрема висвітлити аутфітосозологічну оцінку раритетного складу флори, синфітосозологічну оцінку рослинних асоціацій, занесених до Зеленої книги України, навести список видів тварин, рослин та грибів, занесених до Червоної книги МСОП, Європейського Червоного списку, Червоної книги України, Бернської та інших міжнародних конвенцій, охарактеризувати особливо цінні природні комплекси й об’єкти, що мають екологічну цінність з флорогенетичних, ботаніко-географічних та ценотичних позицій. При підготовці наукового обґрунтування на створення природного заповідника треба мати на увазі ще й те, що його територія вилучається з господарського використання, тому наукове обґрунтування має бути підготовлене високопрофесійними фахівцями. Окрім цього, для національних природних парків та регіональних ландшафтних парків додатково потрібно навести оцінку рекреаційної ємності ландшафтів, визначити порогові величини рекреаційних навантажень на різні типи, в тому числі і вразливих екосистем, пропускну спроможність природної території в цілому щодо максимального обсягу рекреаційних потоків, встановити оцінку ступеня естетичності ландшафтів тощо.

У техніко-економічному обґрунтуванні наводяться розрахунки передбачуваних розмірів прямих збитків землекористувачів, розрахунки скорочення обсягів виробництва у зв’язку з вилученням земель з господарського використання, економічна оцінка доцільності збереження території ПЗФ, порогові величини рекреаційних навантажень на різні типи, в тому числі і вразливих екосистем; пропускної спроможності території в цілому щодо максимального обсягу рекреаційних потоків.

Планово-картографічні та картосхематичні матеріали проекту створення є необхідними підтверджуючими документами до пояснювальної записки. Картосхематичні матеріали включають карто­схеми поширення рослинності, рідкісних видів флори і фауни, занесених до Червоної книги України, рідкісних рослинних асоціацій, занесених до Зеленої книги України, особливо цінних природних комплексів, меж проявів антропогенної трансформації майбутньої природно-заповідної території (ПЗТ), розміщення ділянок з вірогідними режимами абсолютної та регульованої заповідності, господарських ділянок (для природного заповідника), поширення об’єктів, що мають рекреаційну, екологічну, етнографічну цінність, еколого-освітнє, історико-культурне й інше значення. До матеріалів погодження на створення природно-заповідної території відносяться листи-погодження та скріплені печаткою з підписами відповідальних осіб карти і картосхеми-погодження. Проект створення є основою для оголошення про створення ПЗТ. Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 рік) передбачено створення системи природних територій та об’єктів, що підлягають особливій охороні. Згідно із цим законом, особливій охороні підлягають природні території та об’єкти, що мають велику екологічну цінність як унікальні та типові природні комплекси, для збереження сприятливої екологічної ситуації, попередження та стабілізації негативних природних процесів і явищ. Природні території та об’єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об’єкти ПЗФ, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водо­захисні, полезахисні й інші типи територій та об’єктів (місця зростання видів Червоної книги України), що визначаються законодавством України. До інших типів територій та об’єктів особливої охорони, що визначаються законодавством України, також можна віднести зелені зони міст, ландшафтні парки, лісопарки, дендрарії та інші території садово-паркового господарства.

Курортними і лікувально-оздоровчими зонами визнаються території, які мають виражені природні лікувальні фактори: мінеральні джерела, кліматичні й інші умови, сприятливі для лікування й оздоровлення людей. З метою охорони природних цінностей та лікувальних факторів курортних зон, запобігання їх псуванню, забрудненню і виснаженню встановлюються округи їх санітарної охорони. Оголошення природних територій курортними і лікувально-оздоровчими зонами здійснюється Верховною Радою України та Верховною Радою АР Крим, а їх природоохоронний режим визначається відповідно Кабінетом Міністрів України та Урядом АР Крим відповідно до законодавства України.

Рекреаційними зонами є ділянки суші і водного простору, призначені для туризму і організованого масового відпочинку населення. На території рекреаційних зон забороняється:

а) господарська та інша діяльність, що негативно впливає на навколишнє природне середовище або може перешкодити використанню їх за цільовим призначенням;

б) зміна природного ландшафту та проведення інших дій, що суперечать використанню цих зон за прямим призначенням.

Режим використання цих територій визначається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими Радами відповідно до законодавства України та Автономної Республіки Крим. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992 рік) класифікаційна структура ПЗФ України включає в себе 11 категорій територій та об’єктів загальнодержавного і місцевого значення. До них належать:

- природні території та об’єкти - природні заповідники, біосферні заповідники (біосферні резервати за міжнародною номенклатурою), НПП, РЛП, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища;

- штучно створені об’єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.

Території та об’єкти ПЗФ України можуть поділятися за:

а) походженням (природне, штучне);

б) категоріальною приналежністю (підкатегорії, типи категорій, наприклад, заповідники);

в) адміністративним рангом (міжнародний, загальнодержавний, місцевий);

г) функціональним значенням (багатофункціональний, малофункціональний);

д) правовим статусом (юридична особа, неюридична особа, тобто за збереження відповідає землекористувач).

Контрольні запитання

1 Що таке природно-заповідний фонд України? З чого він складається? Яким Законом України регламентується порядок створення територій та об’єктів ПЗФ?

2 Які етапи включає процедура створення об’єктів ПЗФ? Порядок подання клопотання про створення територій та об’єктів ПЗФ.

3 Проектування природно-заповідних територій на стадії їх створення. Підготовка проекту створення (розширення існуючої) природно-заповідної території.

4 Класифікаційна структура ПЗФ України.

5 Характеристика категорій ПЗФ України.

6 Правові засади функціонування територій та об’єктів ПЗФ.

7 Хто здійснює управління ПЗФ України?

8 Назвіть найважливіші міжнародні конвенції та угоди, які слід враховувати при створенні об’єктів ПЗФ.

 

Рекомендована література:[1] c. 55-86; c. 87-109; 738-782, [2], [3].