Практичне заняття 5. Класифікація та характеристика територій та об’єктів природно-охоронного фонду. Національні парки та ландшафтні регіональні парки

Зміст: Правові основами функціонування національних природних парків, регіональних ландшафтних парків і заказників в Україні. Характеристика національних парків, регіональних ландшафтних парків України.

За результатами практичного заняття студент повинен знати:

- стан та перспективи розвитку заповідної справи в Україні;

- правові основи функціонування національних природних парків, регіональних ландшафтних парків і заказників в Україні;

- національні природні парки, РЛП України.

 

Повинен вміти:

- розмежувати правові режими національних природних парків, регіональних ландшафтних парків і заказників в Україні

Завдання:

1) Ознайомитися зі статтями Закону України про природно-заповідний фонд України (1992), які визначають правові основи функціонування НПП, РЛП і заказників.

2) За переліком, наданим викладачем, описати режим і особливості функціонування 2 національних природних парків, скориставшись (табл. А4, додаток А), 2 регіональних ландшафтних парка України за (табл. А6, додаток А) і 3 заказників (в межах Луганської, Донецької областей) за схемою:

1 Назва категорії ПЗФ.

2 Мета створення і завдання об’єкта ПЗФ.

3 Розташування.

4 Загальні відомості.

4.1 Мета створення.

4.2 Завдання.

4.3 Структура.

5 Екосистема парку, заказника.

5.1 Рельєф.

5.2 Рослинний світ.

5.3 Тваринний світ.

6 Об’єкти.

3) Виконати аналіз розміщення, кількісті та площ регіональних ландшафтних парків, національних природних парків за адміністративними одиницями (табл. А5, додаток А).

4) Зробити доповідь за матеріалом (п.2, п.4) на практичному занятті.

Теоретичні відомості. Національні природні парки - природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню й естетичну цінність. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об’єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам, а деякі території й акваторії залишаються у віданні інших землевласників і землекористувачів. Основними завданнями НПП є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів і об’єктів, створення умов для організованого туризму, відпочинку й інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з додержанням режиму охорони заповідних природних комплексів та об’єктів, проведення наукових досліджень природних комплексів та їх змін в умовах рекреаційного використання, розробка наукових рекомендацій з питань охорони довкілля й ефективного використання природних ресурсів, проведення еколого-освітньої роботи. Головною науковою темою є «Літопис природи». У національному природному парку функціонує науково-технічна рада.

В Україні станом на 2011 рік налічується 40 НПП загальною площею більше 10000 км² (1,8% території), які розташовані у 12 з 24 областей і Автономній Республіці Крим. Також 21 жовтня 2010 року Сіверсько-Донецький природний парк було позбавлено статусу національного (табл. А4, додаток А).

Регіональні ландшафтні парки (РЛП) - природоохоронні, рекреаційні установи місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об'єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення. РЛП організовуються, як правило, без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів у їх власників або користувачів. У разі необхідності вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об’єктів для потреб РЛП провадиться в порядку, встановленому законодавством України. Основними їх завданнями є збереження цінних природних та історико-культурних комплексів та об’єктів, створення умов для ефективного туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах з дотриманням режиму збереження заповідних природних комплексів та об’єктів, сприяння екологічній освітньо-виховній роботі. На території РЛП може проводитися поліфункціональне зонування з урахуванням вимог, установлених для територій НПП. У РЛП важливим завданням повинно бути і збереження історико-культурних об’єктів, сприяння соціально-економічному розвиткові території, організація екологічного туризму та освіти населення. Перший РЛП в Україні «Дністровський каньйон» був створений у Тернопільській області в 1990 році.

Заказники - природні території чи акваторії, які виділяються і створюються з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Заказники поділяються на ландшафтні, лісові, ботанічні, загальнозоологічні, орнітологічні, ентомологічні, іхтіологічні, гідрологічні, загальногеологічні, палеонтологічні та карстово­спелеологічні загальнодержавного та місцевого значення. У заказниках передбачається диференційований режим збереження екосистем. Введення елементів заповідного режиму можливе на окремих об’єктах, що підлягають збереженню чи відтворенню без втручання. Заказники загальнодержавного значення створюються на природних об’єктах, що мають також загальнодержавне значення, наприклад, у місцях наявності видів, занесених до Червоної книги України, міжнародних «червоних переліків» та конвенцій, рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, в межах водно-болотних угідь загальнодержавного значення, а заказники місцевого значення - відповідно на природних об’єктах регіонального і місцевого значення.

 

Контрольні запитання

1 Основні засоби збереження територій та об’єктів ПЗФ в Україні.

2 Види використання територій та об’єктів ПЗФ.

3 Сучасні напрямки розвитку ЗС в Україні.

4 Закони України, що забезпечують правову основу ЗС в Україні.

5 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості НПП.

6 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості РЛП.

7 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості заказників.

8 Яким є правовий режим національних природних і регіональних ландшафтних парків?

 

Рекомендована література: [1] c.95-109, [2], [8], [9].

Практичне заняття 6. Класифікація та характеристика територій та об’єктів природно-охоронного фонду. Ботанічні сади, дендропарки, парки–пам’ятники садово-паркового мистецтва, історико-архітектурні заповідники.

Зміст: Правові основами функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи. Ботанічні сади, дендропарки, парки–пам’ятники садово-паркового мистецтва, історико-архітектурні заповідники України.

 

За результатами практичного заняття студент повинен знати:

- правові основами функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ в Україні.

Повинен вміти:

- описати режим і особливості функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ.

Завдання:

1) ознайомитися зі статтями Закону України про природно-заповідний фонд України (1992), які визначають правові основи функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ;

2) описати режим і особливості функціонування заповідних урочищ, пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ (за вказівкою викладача) та за схемою, наданою на практичному занятті 4 (с.24);

3) робота з географічною картою «Природні заповідні об’єкти України». Показати на карті місцезнаходження пам’яток природи і штучно створених об’єктів ПЗФ загальнодержавного значення;

4) виконати аналіз розміщення, кількісті та площ ботанічних садів, парків-памяток садово-паркового мистецтва, зоологічних парків, заповідних урочищ за адміністративними одиницями (табл. Б1–Б6, додаток Б).

Теоретичні відомості. Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної й освітньої роботи. Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються у користування ботанічним садам, які є науково-дослідними, природоохоронними установами загальнодержавного і місцевого значення.

Пам’ятки природи - окремі унікальні природні утворення, які мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне і пізнавальне значення і створюються для збереження їх у природному стані. Вони поділяються на комплексні, ботанічні, зоологічні, гідрологічні та геологічні загальнодержавного та місцевого значення. Для категорії встановлюється диференційований, переважно заповідний, з елементами заказного режиму збереження.

Заповідні урочища - лісові, степові, болотні й інші відокремлені цілісні виділи в ландшафтах, що мають важливе наукове, природоохоронне й естетичне значення, і створюються з метою збереження їх у природному стані. Однак, головною функцією є збереження цілісності природного урочища як фізико-географічного утворення. Образно кажучи, це «мікрозаповідники» - заповідні ділянки місцевого значення, природні резервати за міжнародною номенклатурою. У заповідних урочищах, в основному, запроваджується режим абсолютної заповідності.

 

Контрольні запитання

1 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості пам’яток природи, заповідних урочищ.

2 Розмежуйте правові режими заказників, пам’яток природи і заповідних урочищ

3 Мета створення, завдання, природоохоронний режим та організаційні особливості ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва.

 

Рекомендована література: [1] c.95-109, [2], [8], [9].