Державний борг: сутність та основні форми

Функціонування державного кредиту призводить до утворення державного боргу. Його сума складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов’язань держави як внутрішніх, так і зовнішніх, включаючи гарантії за кредитами інших органів влади чи суб’єктів господарювання.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Його абсолютна величина, динаміка і темпи змін відбивають стан економіки й фінансів країни, ефективність функціонування державних структур. На стан державного боргу істотно впливають щорічні операції в сфері державного кредиту – одержання нових позик і умови їх надання, з одного боку, розміри погашень і виплачуваних відсотків, з іншого.

 

Розрізняють капітальний і поточний державний борг.

Капітальний борг представляє собою всю суму випущених і непогашених боргових зобов’язань держави, включаючи нараховані відсотки, які повинні бути виплачені за цими зобов’язаннями.

Поточний борг складає витрати по виплаті доходів кредиторам за всіма борговими зобов’язаннями держави, строк сплати яких настав.

Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом. Управління державним боргом – одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. Процес управління боргом має декілька етапів: залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплата відсотків.

Мета політики управління боргом – одержати найвищий ефект від фінансування за рахунок запозичених коштів та уникнення макроекономічних труднощів і проблем платіжного балансу в майбутньому.

Методи управління державним боргом

На досягнення ефективності державного кредиту спрямовані такі заходи в сфері управління державним боргом:

ü конверсія;

ü консолідація;

ü уніфікація;

ü відстрочення погашення позик;

ü реструктуризація;

ü анулювання.

Конверсія – це зміна доходності позик. Вона здійснюється у разі зміни ситуації на фінансовому ринку чи погіршення фінансового стану держави, коли остання не в змозі виплачувати передбачуваний дохід (як правило, держава з метою скорочення видатків бюджету знижує відсоток за позикою).

Консолідація – зміна строків дії вже випущених позик.

Уніфікація – об’єднання декількох позик в одну, коли облігації раніше випущених позик обмінюються на облігації нової позики. Такий захід передбачає зменшення кількості видів цінних паперів, що перебувають в обігу.

Відстрочення погашенняпозики здійснюється в умовах, коли подальший активний розвиток операцій з випуску нових позик не мав фінансової ефективності для держави. Це відбувається тоді, коли уряд вже випустив досить багато позик і умови їх емісії не були достатньо вигідні для держави. В таких випадках більша частина надходжень від реалізації облігацій нової позики спрямовується на виплату відсотків і погашень по раніше випущених позиках. Щоб розірвати замкнене коло уряд оголошує про відстрочку погашення позик, яка відрізняється від консолідації тим, що при відстрочці не тільки відтягуються строки погашення, але й припиняється виплата доходів. Під час консолідації позик власники облігацій продовжують отримувати по них свій дохід.

Реструктуризація – це використання у комплексі повністю або частково зазначених вище методів.

Під анулюванням державного боргу розуміють захід, в результаті якого держава повністю відмовляється від зобов’язань за випущеними позиками. Анулювання може проводитись за двома причинами:

1) у випадку фінансової неспроможності держави, тобто її банкрутстві;

2) як наслідок приходу до влади нових політичних сил, які за певними обставинами відмовляються визнати фінансові зобов’язання попередніх урядів (наприклад, в 1918 році уряд РСФСР анулював всі дореволюційні борги як внутрішні, так і зовнішні).

Питання до семінарського заняття

 

1. Соціально-економічна сутність та значення державного кредиту.

2. Класифікація державного кредиту, характеристика його форм та видів.

3. Зміст державного боргу, причини виникнення та проблеми його погашення.

4. Види державного боргу та їх характеристика.

5. Методи управління державним боргом.

 

Завдання для перевірки знань (тести):

 

1. Державний кредит — це:

а) позика, яка надається від імені держави фізичним особам;

б) сукупність відносин, у яких держава виступає у ролі пози­чальника коштів, кредитора та гаранта;

в) грошові відносини між державою та фізичними і юридич­ними особами з приводу сплати податків;

г) заборгованість державних підприємств перед постачаль­никами.

2. Державний кредит — це:

а) складова загальнодержавних фінансів, що дає змогу утворити централізовані фінансові ресурси для загальнодер­жавних потреб;

б) особлива форма грошових відносин, коли держава є кре­дитором, позичальником або гарантом;

в)грошові відносини, які виникають між державою, юри­дичними і фізичними особами, пов'язані з мобілізацією кош­тів до державного бюджету та їх використанням на фінансування державних потреб;

г) всі відповіді правильні.

 

3. Які основні причини існування державного кредиту:

а) потреба держави у нарощуванні прибутків;

б) виплата додаткових пенсій;

в) бюджетний дефіцит;

г) бюджетний дефіцит, постійно зростаючі потреби держави.

4. При державному кредиті держава може виступати:

а) позичальником;

б) кредитором;

в) гарантом кредиту;

г) вірної відповіді немає.

 

5. Форми державного кредиту:

а) товарний,

б) грошовий;

в) капітальний;

г) поточний.

 

6. Державний кредит містить такі елементи:

а) державні позики, кошти населення в ощадних банках, гро­шово-речові лотереї;

б) валюту певної країни та вільноконвертовану валюту;

в) державні резерви;

г) резерви НБУ та комерційних банків.

 

7. Якими видами цінних паперів можуть оформлятись державні позики:

а) векселями і ощадними сертифікатами;

б) тільки акціями;

в) тільки облігаціями;

г) акціями, облігаціями, казначейськими зобов'язаннями.

 

8. Внутрішні державні позики — це:

а) Розміщення цінних паперів серед вітчизняних юридичних і фізичних осіб.

б) Надходження від урядів інших держав.

в) Надходження від урядів інших держав.

г) Емісія цінних паперів комерційними банками.

 

9. Що розуміють під зовнішніми державними позиками:

а) розміщення грошово-речових лотерей серед населення;

б) надходження коштів від розміщення цінних паперів серед фізичних і юридичних осіб інших держав, а також від міжнародних фінансових організацій;

в) надходження коштів від розміщення цінних паперів серед фізичних і юридичних осіб інших держав, а також від міжнародних фінансових організацій;

г) прямі фінансові інвестиції.

 

10. У яких випадках ощадна справа належить до державного кре­диту:

а) при виплаті пенсій населенню;

б) у випадку, якщо залучені кошти населення спрямовуються до бюджету і на придбання державних цінних паперів;

в) при реалізації лотерей;

г) при здійсненні будь-яких операцій ощадним банком.

11. Що розуміють під державним боргом:

а) фінансові ресурси держави;

б) зобов'язання держави своїм кредиторам;

в) резервні бюджетні фонди;

г) розмір державного дефіциту.

12. Державний борг — це:

а) загальна сума заборгованості, складена з усіх випуще­них і непогашених боргових зобов'язань, що вступають у дію внаслідок виданих гарантій;

б) загальна сума видатків на обслуговування державних цінних паперів;

в) загальна сума зовнішніх позик органів місцевого само­врядування в разі дотримання умов, визначених у Бюджетно­му кодексі України;

г) загальна сума зовнішніх позик органів центральної державної влади в разі дотримання умов, визначених у Бю­джетному кодексі України.

13. Розрізняють такі види державного боргу:

а) внутрішні і зовнішні;

б) емісійний і кредитний;

в) забезпечений і незабезпечений;

г) стандартний і нестандартний.

14. Що розуміють під внутрішнім державним боргом:

а) Суму заборгованості кредиторам держави в певній країні.

б) Заборгованість кредиторам за межами країни.

в) Суму заборгованості, що підлягає погашенню у поточному році.

г) Суму державних кредитів від міжнародних фінансових організацій.

15. Зовнішній державний борг — це:

а) загальна сума заборгованості всім кредиторам держави;

б) сума відсотків, що мають бути сплачені за позики;

в) сума заборгованості кредиторам за межами країни;

г) заборгованість кредиторам держави в певній країні.

 

16. Джерелом покриття державного боргу є:

а) державний кредит;

б) доходи бюджету;

в) кошти міжнародних фінансових установ;

г) резервні фонди уряду.

17. Управління державним боргом — це:

а) сукупність заходів держави по виплаті прибутків кредиторам і погашенню позик;

б) комплекс заходів держави з погашення позик, виплати відсотків за ними, уточнення і зміни умов погашення випущених позик;

в) проводиться тоді, коли випуск нових позик використовують на обслуговування раніше випущених позик;

г) вірної відповіді немає.

18. Обслуговування боргу – це:

а) комплекс заходів держави з погашення позик;

б) виплата відсотків;

в) уточнення і зміни умов погашення випущених раніше позик;

г) вірної відповіді немає.

Самостійна робота студентА

1. Сутність та види державних внутрішніх позик.

Основні поняття: державні позики, облігації, казначейські зобов’язання, процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні, безпрограшні.

 

2. Сутність та види державних зовнішніх позик.

Основні поняття: позики міжнародних фінансових організацій, міжурядові позики,банківські кредити.

Навчальні завдання індивідуальної роботи СТУДЕНТА ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВИКЛАДАЧА

 

1. Виявити основні тенденції та причини зростання державного боргу за останні роки.

2. Скласти схему: Місце державного кредиту у системі перерозподілу фінансових ресурсів держави.

Пропонується підготувати реферати та зробити на їх основі доповіді за такими темами:

1. Пріоритетні напрямки залучення зовнішніх та внутрішніх позик.

2. Альтернативні джерела погашення державного боргу України.

ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ: 33, 34, 35, 36

Рекомендована література до теми

Закони України: 1, 2, 14, 16

Підручники і навчальні посібники: 3, 7, 15. 17. 19, 22. 27. 28. 31

Додаткова література: 1. 2, 4. 5, 7

Тема 8. МІСЦЕВІ ФІНАНСИ

 

ПЛАН ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ

1. Суть місцевих фінансів, їх роль в економічному та соціальному розвитку територій.

2. Місцеві бюджети, їх зміст і роль.

3. Доходи і видатки місцевих бюджетів.

Основні поняття: місцеве самоврядування, фінанси місцевого самоврядування, місцеві бюджети, закріплені доходи, регулюючі доходи, власні доходи, Європейська хартія про місцеве самоврядування