Тема 1. Предмет, основні поняття навчального курсу.

Модуль 1.

Тема 1. Предмет, основні поняття навчального курсу.

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Поняття правоохоронного органу та правоохоронної діяльності.
2. Поняття судової та правозахисної діяльності.
3. Ознаки правоохоронної діяльності.
4. Предмет курсу “Організація судових та правоохоронних органів”.
5. Співвідношення дисципліни з іншими юридичними науками.

 

Юрисдикцію правоохоронних органів становлять взаємопов’язані елементи, а саме: охорона та захист права, відновлення порушеного права, припинення або розгляд порушеного права, виявлення або розслідування злочинів.

Судова діяльність є різновидом юрисдикційної діяльності, якій притаманні універсальні ознаки як право охорони, так і правозахисту. Основним завданням судової діяльності є здійснення правосуддя, що об’єднує кілька форм судочинства, а саме: конституційне, цивільне, кримінальне, адміністративне, господарське.

Правоохоронна діяльність – це державна правомірна діяльність, що полягає у впливі на поведінку людини або групи людей з боку уповноваженої державою посадової особи шляхом охорони права, відновлення порушеного права, припинення або розгляду порушення права, його виявлення або розслідування з припинення або розгляду порушення права, його виявлення або розслідування з обов’язковим додержанням встановлених у законі процедур для цієї діяльності.

Правоохоронний орган – це державний орган, основним предметом діяльності якого є законодавчо визначені функції або завдання з охорони права, відновлення порушеного права або організація виконання покарання, захист національної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення стану законності.

Головна ознака правоохоронної діяльності полягає в її соціальній цінності охороняти права фізичної та юридичної особи певними юридичними процедурами. Другою ознакою правоохоронної діяльності є процедурна ознака. Третьою істотною ознакою правоохоронної діяльності визначається статусна ознака особи, яка є уповноваженим державним суб’єктом такої діяльності.

Правозахисна діяльність полягає в наданні кожному громадянину правової допомоги, а також юридичним особам, іноземцям і особам без громадянства в спірних питаннях із охорони права, зловживання правом, захисті фізичних осіб від обвинувачення та державному гарантуванні охорони прав громадян правозахисними органами.

Діяльність адвокатури, яка становить недержавну інституцію, є професійною діяльністю для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги під час розгляд справ у судах та інших органах влади.

Предметом навчальної дисципліни є система напрямків і завдань державних органів та служб у сфері правоохорони та правозахисту, взаємодії між ними та державними органами різних гілок влади.

Навчальна дисципліна про судові, правоохоронні та правозахисні органи пов’язана із такими галузями юридичної науки як: конституційне право, кримінологія, адміністративне право, кримінальне право, кримінальний процес, цивільне право, цивільний процес, господарське право, господарський процес та інш.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми.

1. Вкажіть, які із перерахованих органів належать до правоохоронних:

а. органи прокуратури;

б. органи внутрішніх справ;

в. органи зовнішніх справ;

г. органи адвокатури;

д. митні органи;

є. військові комісаріати;

ж. органи охорони державного кордону;

з. органи рибної охорони.

 

2. До ознак правоохоронної діяльності можна віднести:

а. соціальну цінність;

б. історичну цінність;

в. політичну цінність;

г. процедурна ознака;

д. профілактична ознака;

є. статусна ознака;

ж. посадова ознака;

з. структурна ознака.

 

3. Організаційні та правові засади функціонування правоохоронних органів, зокрема органів внутрішніх справ регламентуються такою галуззю права:

а. конституційним правом;

б. господарським правом;

в. кримінально-процесуальним правом;

г. адміністративним правом;

д. кримінальним правом.

 

4. Діяльність з підтримання правопорядку, запобігання правопорушенням є обов’язковою для таких органів, як:

а. суд;

б. прокуратура;

в. адвокатура;

г. органи внутрішніх справ;

д. податкова міліція;

є. податкова інспекція;

ж. виконавча служба.

 

5. Судовій діяльності властиві такі ознаки державної влади, як:

а. структурність;

б. юрисдикційність;

в. таємність;

г. публічність;

д. імперативність;

є. субординаційність.

 

6. Кримінальний процес пов’язаний з навчальним курсом про “Організацію судових та правоохоронних органів” тому, що:

а. обидві дисципліни є галузями правової науки;

б. прокуратура є правоохоронним органом;

в. міліція є правоохоронним органом;

г. суб’єкт правоохоронної діяльності виступає як процесуальна особа;

д. кримінальний процес визначає послідовність проведення слідчих дій правоохоронним органом;

є. терміни “процес” і “діяльність” є синонімами.

 

Рекомендована література:

1. Гуценко К.Ф., Ковалев М.А. Правоохранительные органы. – М.:Зерцало, 1977.
2. Марочкін І. та ін. Організація судових і правоохоронних органів. – Харків, 2000.
3. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність. – К.: Атіка, 2000.
4. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991-2001 рр. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.34-49; 109-124; 196-303.
5. Суд правоохоронні органи та правозахисні органи України: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.
6. Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред.. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.
7. Нор В.Т., Анікіна Н.П., Бабенко Н.Р. Судові та правоохоронні органи України. – К.: Ін-Юре, 2010 р.

 

 

Тема 2. Історія розвитку судових, правоохоронних та правозахисників органів України.

 

Питання для розгляду:

1. Судоустрій Київської Русі;

2. Судоустрій за литовськими статутами ХVІ ст.;

3. Система козацьких судів;

4. Судова система наприкінці ХІХ ст.;

5. Судова система Української Народної Республіки;

6. Судова система Гетьманату (1918р.);

7. Суди Української РСР (1922, 1924, 1938 рр.);

8. Суди незалежної України (1991-2001рр.).

 

Завдання до самостійної роботи:

Написання рефератів із зазначених тем.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми.

1. До судів у Київській Русі (Х, ХІ ст.) належать:

а. Церковний суд;

б. Княжий суд;

в. Вотчинний суд;

г. суд верви;

д. суд тисяцького;

є. родинний суд.

 

2. Судоустрій за Литовськими статутами:

а. старий статут 1529р.;

б. волинський статут 1566р.;

в. новий статут 1588р.;

г. новітній статут 1596р.

 

3. До козацьких судів (XVII–XVIII) належали:

а. полкові суди;

б. сотенні суди;

в. сільські суди;

г. земельні суди.

 

4. До судової системи Української Народної Республіки (1917, 1919 рр.). входить:

а. Генеральний суд УНР”;

б. міські суди;

в. повітові суди;

г. дільничні суди;

д. робітничі і селянські революційні трибунали;

є. районні суди.

5. Судова система УРСР включала:

а. Верховний Суд УРСР;

б. Головний суд АМРСР;

в. військові транспортні трибунали;

г. військові трибунали;

д. народні суди;

є. місцеві суди;

 

6. Судову систему УРСР (1938р.) складали:

а. Республіканські суди;

б. Верховний Суд;

в. Головний суд АМРСР;

г. Обласні суди;

д. Районні (міські) суди;мирові суди з прокурорами;

 

7. Суди незалежної України (1991-2001 рр.):

а. Верховний Суд України;

б. Верховний суд АРК;

в. Обласні суди;

г. Київський і Севастопольський міські суд;

д. Військові суди і ВМС;

є. Районні (міські) суди;

ж. Військові суди гарнізону;

з. Лінійні суди.

 

 

Тема 3. Поняття про суд, правосуддя, судову систему, судові ланки та інстанції.

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Правосуддя, його ознаки.

2. Судова система України.

3. Поняття про судові ланки та інстанції.

 

Правосуддя – це державна діяльність, яку проводить суд шляхом розгляду і вирішення у судових засіданнях в особливій, встановленій законом процесуальній формі кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Правосуддя характеризується рядом ознак, що відрізняються діяльністю судів від правоохоронних органів.

Судова система являє собою сукупність усіх судів держави, основаних на єдиних засадах організації і діяльності, що здійснюють судову владу. Характерними ознаками судової системи України є її пристосованість до адміністративно-територіального устрою, різні рівні провадження, стабільність та єдність. Судова система України поділяється на ланки.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. Судова система України складається із ланок:

а. 2;

б. 3;

в. 4;

г. 6.

 

2. Судові рішення ухвалюються судами іменем України, вони обов’язкові до виконання:

а. на території населеного пункту, де розташований суд;

б. для сторін спору;

в. для підсудного чи відповідача;

г. на всій території України;

д. на території СНД.

 

3. Судочинство в Україні проводиться:

а. українською мовою;

б. російською мовою;

в. мовою, яку оберуть сторони;

г. українською або мовою більшості населення певної місцевості;

д. російською мовою або мовою більшості населення;

є. українською мовою або російською.

 

4. В судовому засіданні ведуть між собою процесуальний спір дві сторони:

а. судді між собою;

б. прокурор і суддя;

в. сторона обвинувачення і сторона захисту;

г. прокурор і судді;

д. судочинстві – позивач і відповідач;

є. сторона захисту і суд;

ж. сторона обвинувачення і суд.

 

Рекомендована література:

1. Футей Б. Становлення правової держави: Україна 1991–2001 рр. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С.34-49, 109-124, 196-303.

2. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.

3. Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.

4. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 р. № 3781-ХІІ.

5. Загальна теорія держави і права: Підручник / Авт. кол. А.М.Колодій, С.Л. Лисенков, М.Ю.Олійник. – К.: Юрінком Інтер, 2003.

6. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

7. Опришко І.В., Сидорчук Л.А. Система правоохоронних органів України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2003. – 203с.

 

 

Лекція 4 години.

Питання для розгляду:

1. Основні принципи правосуддя в Україні.

2. Правосуддя і його демократичні принципи (засади).

 

До принципів правосуддя відносять такі принципи:

1. Здійснення правосуддя тільки судом.

2. Незалежність суддів і підкорення їх лише законові.

3. Державна мова судочинства.

4. Принцип законності.

5. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.

6. Колегіальність і одноособовість судового розгляду.

7. Рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

8. Забезпечення доведеності вини.

9. Змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

10. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

11. Обов’язковість рішень суду.

 

Семінар 2 години.

Питання для розгляду

1. Поняття та значення принципів правосуддя.
2. Принцип законності.
3. Здійснення правосуддя виключно судами.
4. Незалежність і недоторканність суддів та підкорення їх лише закону.
5. Одноособовий і колегіальний розгляд справ.
6. Рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
7. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
8. Забезпечення обвинуваченому права на захист.
9. Гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами.
10. Забезпечення апеляційного і касаційного оскарження рішення суду.
11. Презумпція невинуватості.
12. Принцип державної мови судочинства.
13. Підтримання державного обвинувачення в суді прокурором.
14. Забезпечення доведеності вини.
15. Участь народу у здійснені правосуддя.
16. Обов’язковість рішень суду.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. До принципів правосуддя відносять:

а. здійснення правосуддя тільки судом;

б. державна мова судочинства;

в. незалежність суддів та підкорення їх тільки закону;

г. принципи законності;

д. гласність розслідування;

є. заборона апеляційного та касаційного оскарження;

ж. змагальність органів влади при постановлені судового рішення;

з. колегіальність і одноособовість судового розгляду;

і. заборона підтримання державного обвинувачення прокурором.

 

Рекомендована література:

1. Конституція України.

2. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

3. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993р.

4. Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” від 1 листопада 1996р. №9.

5. Опришко І.В., Сидорчук Л.А. Система правоохоронних органів України: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 2003. – 203с.

6. Нор В.Т., Анікіна Н.П., Бабенко Н.Р. Судові та правоохоронні органи України. – К.: Ін-Юре, 2010 р.

 

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Статус суддів.
2. Порядок обрання суддів.
3. Склад та повноваження Вищої ради юстиції.
4. Державна судова адміністрація.
5. Поняття і організаційні форми суддівського самоврядування.
6. Дисциплінарна відповідальність суддів.

 

Статус суддів – це сукупність прав та обов’язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їх повноважень, гарантій їх діяльності та відповідальності. Статус суддів закріплений та гарантується Конституцією України, ЗУ “Про статус суддів”, “Про Конституційний суд”, “Про судоустрій України”.

Завданням органів суддівського самоврядування є забезпечення організаційної єдності функціонування органів судової влади; зміцнення незалежності суддів, захист від втручання в їх діяльність; участь у визначенні потреб кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення суддів; погодження призначення суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів на посади в судах загальної юрисдикції, призначення частини суддів до Конституційного суду та судів до складу Вищої ради юстиції і обрання до кваліфікаційних комісій суддів; заохочення суддів та працівників апарату суддів; здійснення контролю за організацією діяльності суддів.

 

Семінар 2 години.

Питання для розгляду:

1. Організаційні форми, завдання суддівського самоврядування.
2. Конференції суддів. Порядок скликання, проведення, повноваження.
3. Збори Суддів Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду та їх повноваження.
4. З’їзд суддів – вищий орган суддівського самоврядування.
5. Вимоги до кандидата на посаду судді.
6. Порядок і призначення суддів.
7. Обов’язки суддів.
8. Система, повноваження та організація роботи кваліфікаційних комісій.
9. Повноваження вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. На посаду судді кваліфікаційна комісія суддів може рекомендувати особу, яка:

а. володіє державною мовою;

б. має державні нагороди;

в. має відповідну вищу освіту;

г. очолює відповідну партію;

д. має відповідні фізичні і моральні навички;

є. має дві вищі освіти;

ж. має відповідний стаж роботи за юридичною спеціальністю;

з. проживає в Україні 5 років;

і. знає іноземну мову;

й проживає в Україні 10 років;

к. є громадянином України.

 

2. Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду відповідальності суддів в системі судоустрою України діють:

а. приймальні комісії;

б. відбіркові комісії;

в. кваліфікаційні комісії;

г. конкурсні комісії;

д. атестаційні комісії;

3. Організаційними формами суддівського самоврядування є:

а. рада суддів;

б. збори суддів;

в. нарада суддів;

г. з’їзд суддів;

д. пленум суддів;

є. конференція суддів;

ж. скликання суддів.

 

Рекомендована література:

1. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.
2. Постанова Президії Верховної ради України “Про затвердження Положення кваліфікаційну атестацію та кваліфікаційні категорії арбітрів і класні чини спеціалістів арбітражних судів України” від 22.11.1991р. № 1852. – Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 5. – ст.43.
3. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991р. № 959.
4. Закон України “Про Вищу Раду Юстиції України” від 15 січня 1998р.
5. Голосніченко І.П. Сучасне управління в суді. К.: Юрінком Інтер, 2010р.

 

 

Модуль 2.

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Місцевий суд як основна ланка судової системи.
2. Склад, структура та повноваження місцевих судів.

 

Місцеві суди є основною ланкою у системі судів загальної юрисдикції. Суди саме цього рівня розглядають всі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесені законодавством до компетенції інших судів. Суди цього рівня утворюються в районі, місті та районі міста і у їх назві використовуються назва населеного пункту в якому вони знаходяться.

Завдання організувати роботу суду покладено на голову суду. Він розподіляє обов’язки між суддями. Для забезпечення ефективної роботи місцевих судів по здійсненню правосуддя діє апарат суду, структуру і штатну чисельність яких затверджує Міністерство юстиції в установленому порядку за поданням голови суду.

 

Семінар 1 година.

Питання до розгляду:

1. Місцевий суд як основна ланка судової системи.
2. Організація роботи місцевого суду.

Питання для самоконтролю опрацьованої теми

 

1. До місцевих судів належать:

а. районні суди;

б. міські суди;

в. військові суди гарнізонів;

г. апеляційні суди;

д. міськрайонні суди.

 

2. До складу місцевих судів входять:

а. судді;

б. народні засідателі;

в. помічники суддів.

 

Рекомендована література:

1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.

2. Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.

3. Нор В.Т., Анікіна Н.П., Бабенко Н.Р. Судові та правоохоронні органи України. – К.: Ін-Юре, 2010 р.

4. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

5. Законодавство України про судову систему і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відпов.ред. В.С. Стефанюк – К.: Юрінком Інтер, 2001

6. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

7. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 р. № 3781-ХІІ.

8. Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994 р. № 3911-ХП.

 

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Склад та повноваження апеляційного суду.

2. Організація роботи апеляційного суду.

 

Апеляційні суди – це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і низовими стосовно Верховного Суду України. До складу апеляційних судів входять судді, обрані ВР України безстроково чи призначені Президентом України у межах 5-річного строку. Організацію роботи судів другої ланки покладено на голову суду та його заступників. Голова суду здійснює загальне керівництво. Заступники голови суду відповідають за стан діловодства у відповідних структурних підрозділах апарату суду. До апарату апеляційного суду і прирівняних до нього судів входять: помічники суддів, завідувач канцелярії, секретарі суду, секретарі судового засідання, консультант, діловод, судовий розпорядник, архіваріус, завідувач господарства.

 

Семінар 1 година.

Питання для розгляду:

1.Апеляційні суди та їх склад.

2.Структура і повноваження апеляційних судів.

Питання для самоконтролю опрацьованої теми

1. Позначте, які із зазначених судів є апеляційними:

а. апеляційний суд АРК;

б. апеляційний суд м.Севастополя;

в. апеляційний суд м.Києва;

г. військовий апеляційний суд регіону;

д. міськрайонний суд.

 

2. Облік законодавства та узагальнення судової практики в суді здійснює:

а. суддя;

б. голова суду;

в. архіваріус;

г. консультант;

д. завідувач канцелярії;

є. спеціально призначена особа.

 

3. Правосуддя в апеляційних судах здійснюється:

а. колегією суддів;

б. суддею одноособово;

в. на вибір сторін;

г. за рішенням голови суду.

д. спеціально призначена особа.

 

4. Чи можуть апеляційні суди України бути судами і інстанціями?

а. так;

б. ні.

 

Рекомендована література:

1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.

2. Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.

3. Нор В.Т., Анікіна Н.П., Бабенко Н.Р. Судові та правоохоронні органи України. – К.: Ін-Юре, 2010 р.

4. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

5. Законодавство України про судову систему і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відпов.ред. В.С. Стефанюк – К.: Юрінком Інтер, 2001

6. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Організація роботи спеціалізованих судів.

2. Склад, структура та повноваження спеціалізованих судів.

Семінар 1 година.

Питання для розгляду:

1. Склад, структура повноваження судів, що розглядають адміністративні справи;

2. Склад, структура повноваження судів, що розглядають господарські справи;

3. Склад, структура повноваження судів, що розглядають цивільні та кримінальні справи;

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. Спеціалізованими судами є суди:

а. господарські;

б. адміністративні;

в. військові;

г. цивільні;

д. кримінальні.

 

2. Господарські суди розглядають справи між:

а. юридичними особами;

б. юридичними та фізичними особами;

в. фізичними особами.

 

Рекомендована література:

1. Колпаков В.К. Адміністративне право України. – К.: Юрінком Інтер, 2002.

2. Стефанюк В.С. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

3. Осетинський А.Й. Організація та функції заходи діяльності суду касаційної інстанції юрисдикції.

4. Господарський процесуальний кодекс України.

5. Кримінально-процесуальний кодекс України.

6. Цивільно-процесуальний кодекс України.

7. Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України. Роз’яснення Вищого господарського суду України від 28 березня 2002 року № 04-5/366 // ВГС. – 2002. – №3.

8. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

 

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Верховний Суд України та його повноваження.
2. Склад, повноваження та структура Верховного Суду України.

 

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції. В першу чергу на ВСУ покладено обов’язок по забезпеченню однакового застосування законодавства судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України складається з обраних до нього Верховною радою України суддів. До складу Верховного Суду України входять 20 суддів.

Семінар 1 година.

Питання для розгляду:

1. Місце Верховного Суду України у судовій системі, його повноваження, склад та порядок обрання судів та голови Верховного Суду України.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. Верховний Суд України діє у складі:

а. 25 суддів;

б. 49 суддів;

в. 20 суддів;

 

2. Верховний Суд України є судом:

а. касаційної інстанції;

б. апеляційної інстанції;

в. розглядає справи в порядку виключного провадження.

г. переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом.

 

Рекомендована література:

1.Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.

2.Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.

3.Сердюк В.В. Верховний Суд України в системі розподілу функцій влади – К.: Істина, 2007.

4.Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

5.Законодавство України про судову систему і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відпов.ред. В.С. Стефанюк – К.: Юрінком Інтер, 2001

6.Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

7.Постанови Пленуму Верховному Суду України в кримінальних справах. За ред. В.Т. Маляренка. – К.: Юрінком Інтер. – 2005. – 336с.

 

 

Лекція 2 години.

Питання для розгляду:

1. Шляхи реформування конституційної юрисдикції в Україні.

2. Закон України “Про Конституційний Суд України”.

3. Склад та повноваження Конституційного суду України.

 

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Завданням його є гарантування верховенства Конституції як Основного закону держави на всій території України. Діяльність Конституційного Суду ґрунтується на засадах незалежності та колегіальності, обґрунтованості прийнятих рішень, рівноправності суддів, верховенства права.

До повноважень Конституційного Суду України не належать питання законності підзаконних актів органів державної влади, органів влади АР Крим і органів місцевого самоврядування, а також інші питання віднесенні до компетенції судів загальної юрисдикції.

 

Питання для самоконтролю опрацьованої теми:

1. Конституційний Суд України відноситься:

а. до системи загальних судів;

б. до системи господарських судів;

в. до системи військових судів;

г. до системи судів конституційної юрисдикції;

д. не відноситься до жодної перерахованих.

 

2. Формами звернення до Конституційного Суду України є:

а. депутатський запит;

б. конституційне звернення;

в. прохання судді;

г. заява заінтересованої особи;

д. звернення Президента;

є. конституційне подання.

 

3. Судді Конституційного Суду України призначаються на посаду строком:

а. на 4 роки;

б. на 6 років;

в. на 8 років;

г. на 9 років;

д. безстроково.

 

Рекомендована література:

1. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навчальний посібник. К.: Юрінком Інтер, 2002. – 320с.

2. Суд, правоохоронні органи та правозахисні органи України: Підручник / О.С.Захарова, В.Я.Карабань, В.С.Ковальський (кер.авт.кол.) та ін.; Відпов. Ред. В.Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 376с.

3. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

4. Законодавство України про судову систему і правоохоронну діяльність: Збірник нормативних актів / Відпов.ред. В.С. Стефанюк – К.: Юрінком Інтер, 2001

5. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” від 7 липня 2010р.

6. Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р. № 422/96-ВР.

7. Закон України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” від 23 грудня 1993 р. № 3781-ХІІ.

8. Закон України “Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України” від 2 лютого 1994 р. № 3911-ХП.

9. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 2001-2002. – К.: Юрінком Інтер. – 2002. – 384с.

10. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 2002-2003. – К.: Юрінком Інтер. – 2004. – 584с.

11. П.Б.Євграфов. Конституційний Суд України. Рішення. Висновки. 2004. Книга 5. – К.: Юрінком Інтер. – 2005. – 480с.

12. Конституція і виконавча влада: наукове видання К.: Юрінком Інтер. – 2004. – 80с.

 

 

Лекція 1 година.

Питання для розгляду:

1. Організація та завдання органів юстиції.

2. Основні функції органів юстиції.

 

Законодавчу основу організації діяльності органів юстиції складають Конституція, закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, накази Міністерства юстиції України, згідно з якими органи юстиції здійснюють захист основ конституційного ладу, прав і свобод людини та громадянина.

Зокрема, органи юстиції виконують такі державні завдання:

- здійснюють правотворчу діяльність; підготовку пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи;

- організовують роботу з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та забезпечення дотримання принципів і норм міжнародного права в процесі;

- проводять державну реєстрацію нормативно правових актів, що стосуються прав, свобод й законних інтересів громадян або мають міжвідомчий характер органів влади;

- впроваджують систематизацію та кодифікацію законодавства України;

- координують правову роботу й правову роботу й правову освіту громадян; сприяють розвитку правової науки, формуванню у громадян правового світогляду;

- забезпечують інформатизацію з правових питань життя держави та суспільства;

- здійснюють примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб);

- організовують судові та інші експертизи;

- представляють інтереси України як держави, президента України й Кабінету Міністрів України в судах України та іноземних державах, міжнародних судових органах і установах;

- організовують роботу нотаріату;

- забезпечують роботу органів державної реєстрації актів цивільного стану громадян України.

Основні функції органів юстиції полягають у:

1) діяльність з юридичної допомоги;

2) діяльність з виконанням рішень (вироків), постанов судових органів.

 

Питання для самостійного опрацювання теми (реферати):

1. Повноваження Міністерства Юстиції України.

2. Органи Юстиції на місцях: їх структура та повноваження.

Рекомендована література:

1. Станік С. Реформування органів юстиції – нагальна потреба сьогодення // Право України. – 1999. - № 8.

2. Стефанюк В. Судова система України та судова реформа. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

 

 

Лекція 1 година.

Питання для розгляду:

1. Загальна характеристика судових систем сучасності.

2. Загальна характеристика міжнародних судових органів.

 

Питання для самостійного опрацювання теми (реферати):

1. Судова система країн континентальної Європи.

2. Англо-американська судова система.

3. Міжнародні трибунали.

4. Міжнародні воєнні трибунали.

5. Міжнародний трибунал з морського права.

6. Міжнародний суд ООН.

7. Міжнародний кримінальний суд.

8. Європейський суд з прав людини.

 

Рекомендована література:

1. В.В.Молдован. Судоустрій. – К.: Кондор, 2003.

2. Судебные системы европейских стран. – М.: Международные отношения, 2002.

3. А.Я.Сухарев Правовые системы стран мира. Изд. Норма. М. 2003.

 

 

Модуль 3.

Лекція 1 година.

Питання для розгляду:

 

1. Місце прокуратури в системі органів державної влади.

2. Функції та повноваження прокуратури.

Прокуратура України – самостійний централізований орган державної влади, що діє в системі правоохоронних органів держави та забезпечує захист від неправомірних посягань на суспільний і державний лад, права й свободи людини, а також основи демократичного устрою засобами та методами, які передбачено законом.

Правовою основою організації і діяльності органів прокуратури є Конституція, Закон України “Про прокуратуру”. Кримінально-процесуальне, цивільно-процесуальне, адміністративне, виправно-трудове, господарсько-процесуальне законодавство та інші закони України, а також визнані Україною відповідні міжнародні договори та угоди.

Підтримання державного обвинувачення в суді є однією з основних функцій діяльності прокуратури. Участь прокурора в суді як державного обвинувача – важлива гарантія винесення судом законного, обґрунтованого вироку та додержання передбачених законом прав та інтересів громадян.

Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді одна з важливих гарантій забезпечення захисту прав і свобод громадян, законних інтересів держави.

Нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство спрямований на забезпечення встановленого порядку виявлення і розкриття злочинів, розгляд заяв та повідомлень про них, законності здійснення оперативних заходів, слідства, правомірності прийнятих зазначеними органами рішень.

 

Питання для самостійного опрацювання теми (реферати):

1. Повноваження прокуратури за Конституцією України.

2. Система органів прокуратури в Україні.

 

Рекомендована література:

1. Закон України “Про прокуратуру” (з останнім змінами та доповненнями).

2. Гальдибаев М.Х., Огородников А.А. Прокурорский надзор. – СПб, 2002.

3. Державне обвинувачення: довідник з питань організації роботи з підтримання обвинувачення в судах. – К., 2003.

4. Довідник прокурора. Законодавчі та відомчі акти з питань прокурорської діяльності. – К., 2003.

5. Кадри прокуратури України: Зб. нормативних актів. – К., 2003.

6. Михайленко О.Р. Прокуратура в Україні. Підручник. – К., 2004.

7. Науково-практичний коментар до Закону України “Про прокуратуру”: Зб.нормативних актів / Упоряд. Т.В.Варфоломеєва, С.В.Гончаренко. – К.: Юрінком Інтер, 2000.

8. Бессарабов В.Г. Прокурорский надзор. Учебник. – М.:2006. – 536с.